Indigenous systems of forest conservation: a tool for traditional medical practices in Akyem Abuakwa traditional area of Ghana

Forest conservation is a very important concept across the world. It is not only crucial for climate change but also very critical for the survival of humanity. In Africa, forests have always been an important aspect of nature that is regarded with uttermost reverence and care. Importantly, discussions on health, healthcare, culture, economics and other factors have been associated with forests. Part of this benefit is the use of herbs from the forests for local medicinal purposes. The current study sought to ascertain the value of conserving forests resources for indigenous herbal medicine among the Akyem Abuakwa people of Ghana. Among other things, it aimed at exploring the indigenous means or methods of conserving forests in Africa. The study adopted a purely qualitative research approach, with a blend of interviews and secondary materials. From the current discourse, it was revealed that African traditional medicine, both spiritual and physical, make very good use of the forests. From earliest times, several strategies and indigenous knowledge systems were deployed to ensure a proper means for the protection of herbal plants, trees and animal parts to enhance the practice of traditional medicine in Akyem Abuakwa. Based on the findings and discussions arising from the research, we argue that rigorous education and orientation programmes toward the protection and sustenance of the forest environment should suffice. Howbeit, the discussions and debates surrounding African indigenous forest conservation and its contribution to African medicinal resources appear to be complex. Such puzzlement must be resolved with continuous research beyond this current contribution

Contribución de las mujeres a la atención biomédica en Ghana: un enfoque centrado en Obuasi

From economic, through politics to domestic support, women have been the major engineers of valuable roles towards the development of every culture. Historically, their impacts in medicine and healthcare in general have been evident across time and space. Prior to European influx and the modernization of healthcare in Ghana, women delivered such roles that simulate that of modern midwives, nurses, herbalists and priestesses. Although, denied access to formal education in the colonial days, because of cultural reasons, women have risen to occupy central stages in biomedical services. Regardless of their numerical strength and contributions towards the provision of healthcare, they have been neglected and marginalized both within the society and by scholars. Significantly, the place of Obuasi, in particular, within the literature on women’s contribution to healthcare delivery has received little attention. Dwelling on a qualitative research approach grounded in both primary and secondary data, the current study attempted a prime discourse on the contribution of women in the biomedical spheres using the Obuasi community as a case study. The current study has revealed that women as nurses and midwives work toward reducing child mortality and improvement of maternal health. Also, we have analyzed the challenges women face within the biomedical sphere as nurses and midwives.Desde la economía, pasando por la política hasta el ámbito doméstico, las mujeres han sido las principales artífices de funciones valiosas para el desarrollo de todas las culturas. Históricamente, su impacto en la medicina y el cuidado de la salud en general ha sido evidente a través del tiempo y el espacio. Antes de la afluencia europea y la modernización de la atención médica en Ghana, las mujeres desempeñaban roles que simulaban los de las modernas parteras, enfermeras, herbolarias y sacerdotisas. Aunque le fue negado el acceso a la educación en la época colonial, por razones culturales, las mujeres han ascendido a ocupar escenarios centrales en los servicios biomédicos. Independientemente de su fuerza numérica y sus contribuciones a la provisión de atención médica, han sido ignoradas y marginadas tanto dentro de la sociedad como por parte de los académicos. Significativamente, el lugar de Obuasi, en particular, dentro de la literatura sobre la contribución de las mujeres a la prestación de servicios de salud ha recibido escasa atención. Con un enfoque de investigación cualitativo basado en datos primarios y secundarios, el estudio actual abordó un discurso principal sobre la contribución de las mujeres en las esferas biomédicas utilizando la comunidad de Obuasi como estudio de caso. El estudio actual ha revelado que las mujeres como enfermeras y parteras trabajan para reducir la mortalidad infantil y mejorar la salud materna. Asimismo, hemos analizado los retos a los que se enfrentan las mujeres en el ámbito biomédico como enfermeras y matronas

Историзация медицинских дронов в Африке: в центре внимания Гана

While the genesis of the drone technology is not clear, one thing is ideal: it emerged as a military apparatus and gained much attention during major wars, including the two world wars. Aside being used in combats and to deliver humanitarian services, drones have also been used extensively to kill both troops and civilians. Revolutionized in the 19th century, the drone technology was improved to be controlled as an unmanned aerial devices to mainly target troops. A new emerging field that has seen the application of the drone technology is the healthcare sector. Over the years, the health sector has increasingly relied on the device for timely transportation of essential articles across the globe. Since its introduction in health, scholars have attempted to address the impact of drones on healthcare across Africa and the world at large. Among other things, it has been reported by scholars that the device has the ability to overcome the menace of weather constraints, inadequate personnel and inaccessible roads within the healthcare sector. This notwithstanding, data on drones and drone application in Ghana and her healthcare sector in particular appears to be little within the drone literature. Also, few attempts have been made by scholars to highlight the use of drones in African countries. By using a narrative review approach, the current study attempts to address the gap above. Using this approach, a thorough literature search was performed to locate and assess scientific materials that focus on the application of drones in the military field and in the medical systems of Africa and Ghana in particular. With its sole responsibility to deliver items, stakeholders of health across several parts of the world have relied on drones to transport vital articles to health centers. Countries like Senegal, Madagascar, Rwanda and Malawi encouraged Ghana to consider the application of drones in her mainstream healthcare delivery. Findings from the study have revealed that Ghana’s adoption of the drone policy has enhanced the timely delivery of products such as test samples, blood and Personal Protective Equipment to various health centres and rural areas in particular. Drones have contributed to the delivery of equity in healthcare delivery in Ghana. We conclude that with the drone policy, the continent has the potential to record additional successes concerning the over-widened gap in healthcare between rural and urban populations.Хоча походження технології роботи дронів до кінця не вивчено, зрозуміло одне: вони виникли як військовий апарат і привернули велику увагу під час великих воєн, включаючи дві світові війни. Крім використання в бойових діях і для надання гуманітарних послуг, дрони також широко використовувалися для знищення як солдат, так і мирних жителів. Революційно технологія дронів була вдосконалена в XIX столітті, з'явилася можливість ними управляти як безпілотними літальними апаратами, призначеними головним чином для націлювання на війська. Нова сфера застосування безпілотних літальних апаратів – це сектор охорони здоров'я. З роками сектор охорони здоров'я все більше покладається на пристрої для своєчасного транспортування предметів першої необхідності по всьому світу. З моменту його появи в сфері охорони здоров'я вчені намагалися розглянути вплив дронів на охорону здоров'я в Африці і світі в цілому. Серед іншого, вчені з'ясували, що пристрій здатний долати погодні обмеження, брак персоналу в недоступних місцях в секторі охорони здоров'я. Незважаючи на це, даних про дрони і їх застосуванні в Гані, в секторі охорони здоров'я, зокрема, мало представлені в літературі. Крім того, вчені не робили особливих спроб висвітлити використання дронів в африканських країнах. У цьому дослідженні робиться спроба заповнити вказаний вище пробіл, використовуючи підхід описового огляду. При такому підході було проведено ретельний пошук літератури для пошуку і оцінки наукових матеріалів, що стосуються застосування дронів у військовій області і, зокрема, в медичних системах Африки і Гани. Несучи одноосібну відповідальність за доставку предметів, зацікавлені сторони в області охорони здоров'я, в декількох частинах світу покладалися на безпілотні літальні апарати для транспортування життєво важливих предметів у медичні центри. Такі країни, як Сенегал, Мадагаскар, Руанда і Малаві, закликали Гану розглянути питання про застосування дронів в її основних медичних послугах. Результати дослідження показали, що прийняття Ганою політики використання безпілотних літальних апаратів, поліпшило своєчасну доставку таких продуктів, як зразки для аналізу, крові і засоби індивідуального захисту, в різні медичні центри і, зокрема, в сільські райони. Дрони внесли свій вклад в забезпечення медичної допомоги в Гані. Ми прийшли до висновку, що завдяки політиці безпілотних літальних апаратів континент має тенденцію досягати успіхів щодо зменшення надмірно збільшившогося розриву в сфері охорони здоров'я між сільським і міським населенням.Хотя происхождение технологии работы дронов до конца не изучено, понятно одно: они возникли как военный аппарат и привлекли большое внимание во время крупных войн, включая две мировые войны. Помимо использования в боевых действиях и для оказания гуманитарных услуг, дроны также широко использовались для уничтожения как солдат, так и мирных жителей. Революционная технология дронов была усовершенствована в XIX веке, появилась возможность ими управлять как беспилотными летательными аппаратами, предназначенными главным образом для нацеливания на войска. Новая развивающаяся область применения беспилотных летательных аппаратов – это сектор здравоохранения. С годами сектор здравоохранения все больше полагается на устройства для своевременной транспортировки предметов первой необходимости по всему миру. С момента его появления в сфере здравоохранения ученые пытались рассмотреть влияние дронов на здравоохранение в Африке и мире в целом. Среди прочего, ученые выяснили, что устройство способно преодолевать погодные ограничения, нехватку персонала в недоступных местах в секторе здравоохранения. Несмотря на это, данных о дронах и их применении в Гане, в секторе здравоохранения, в частности, мало представлены в литературе. Кроме того, ученые не предпринимали особых попыток осветить использование дронов в африканских странах. В настоящем исследовании делается попытка восполнить указанный выше пробел, используя подход описательного обзора. При таком подходе был проведен тщательный поиск литературы для поиска и оценки научных материалов, касающихся применения дронов в военной области и, в частности, в медицинских системах Африки и Ганы. Неся единоличную ответственность за доставку предметов, заинтересованные стороны в области здравоохранения в нескольких частях мира полагались на беспилотные летательные аппараты для транспортировки жизненно важных предметов в медицинские центры. Такие страны, как Сенегал, Мадагаскар, Руанда и Малави, призвали Гану рассмотреть вопрос о применении дронов в ее основных медицинских услугах. Результаты исследования показали, что принятие Ганой политики использования беспилотных летательных аппаратов, улучшило своевременную доставку таких продуктов, как образцы для анализа, кровь и средства индивидуальной защиты, в различные медицинские центры и, в частности, в сельские районы. Дроны внесли свой вклад в обеспечение медицинской помощи в Гане. Мы пришли к выводу, что благодаря политике беспилотных летательных аппаратов континент имеет тенденцию добиваться успехов в отношении чрезмерно увеличившегося разрыва в сфере здравоохранения между сельским и городским населением

Корабельна техніка, рабство, репатріація та повітряний транспорт: безперервність і зміни

The Trans-Atlantic Slave Trade, which occurred between the fifteenth and nineteenth centuries, displaced Africans and people of African descent into the New World. The trade affected and influenced several aspects of the world economy, boosting the economies of participating countries and creating what would become the African diaspora. While several elements of the trade have gained recognition in scholarship, ships, as the single most important medium of transportation for African slaves, have received little attention. We contribute to the discourse by placing ships at the center of discussion by highlighting the relevance and importance of this human and cargo carriage as a vehicle of slavery. We also paid attention to air transportation in the era of voluntary repatriation of people of African descent back to Africa for tourism, business and to pay homage to the motherland. We achieved these objectives through the use of written sources. These included books, journal articles and relevant sites and databases relating to the history of science, technology and slavery among others. The research highlights, among others, the following: the invention of ships has changed the course of world history. It has been the single most tremendous medium of transportation responsible for transporting millions of Africans into Europe and the New World creating the African Diaspora. The era of sailing and the cruise period have offered man the opportunity to navigate oceans and seas that were hitherto uncharted. It also ensured that trade relations between and among countries were solidified. Beginning in the XIV century when ships used rudders that ran on shallow waters, trade was organized on as small scale between countries. The fifteenth century became a significant date in the history of ship building as there was an improvement in sea faring and oceanic navigation. The double-ended ship gave way for full-rigged ships. An even greater milestone was achieved in the eighteenth century when the steam was invented. This period produced fast sailing ships which were less costly and it greatly influenced the triangular trade which had begun some two centuries earlier.  Трансатлантична работоргівля, що відбувалася від XV до XIX століть, перемістила африканців та людей африканського походження в Новий Світ. Торгівля вплинула на різні аспекти світової економіки, збагачуючи економіки країн-учасниць та створюючи те, що згодом стане африканською діаспорою. Хоча деякі аспекти работоргівлі набули визнання в наукових дослідженнях, кораблі, як найважливіший засіб транспорту для африканських рабів, отримали мало уваги. Ми вносимо свій внесок у дискусію, поставивши кораблі в центр дослідження, виділивши значення та важливість цього засобу перевезення людей і вантажу як засобу рабства. Ми також звернули увагу на повітряний транспорт у епоху добровільної репатріації людей африканського походження назад до Африки для туризму, бізнесу та віддання шани батьківщині. Ми досягли цих цілей за допомогою письмових джерел, таких як книги, наукові статті, а також веб-сайти та бази даних, що стосуються історії науки, технології та рабства, серед іншого. Дослідження підкреслює, серед іншого, наступне: винайдення кораблів змінило хід світової історії. Це був єдиний найпотужніший транспортний засіб, відповідальний за транспортування мільйонів африканців до Європи та Нового Світу, створюючи африканську діаспору. Епоха вітрильного спорту та круїзний період дали людині можливість плавати в океанах і морях, які досі були незвіданими. Це також забезпечило зміцнення торгових відносин між країнами. Починаючи з XIV століття, коли кораблі використовували керма, які рухалися по мілководдю, торгівля між країнами була організована в дуже невеликих масштабах. П'ятнадцяте століття стало знаменною датою в історії суднобудування, оскільки відбулося вдосконалення морського плавання та океанської навігації. Корабель з подвійним торцем поступився місцем судам з повним оснащенням. Ще більша віха була досягнута у вісімнадцятому столітті, коли була винайдена пара. У цей період виготовляли швидкохідні вітрильні кораблі, які були менш дорогими, і це значно вплинуло на трикутну торгівлю, яка почалася приблизно два століття до цього

Cocoa Production in Ghana (1879-1976)

Cocoa production has been a major source of income and revenue to many citizens and the governor of Ghana respectively through time. Historically, although attributed to Tetteh Quarshie, records have shown that prior to Tetteh Quarshie’s achievement, the Dutch and Basel Missionaries had experimented with the crop in the Gold Coast. Since its introduction in the country, cocoa production has expanded and spread across all the regions in Ghana. The production of cocoa has affected every facet of development in the country since its inception and has once led Ghana to be world’s major exporter of the beans. Cocoa production in Ghana has gone beyond its agricultural and economic significance with its impacts felt across socio-cultural, religious and political life of Ghanaians. That notwithstanding, scholars have made partial effort at addressing the impact of cocoa production among Ghanaians between 1879 and 1976. Using a qualitative approach rooted in both primary and secondary sources, the current study sought to address the gap aforementioned by tracing the relationship between cocoa production and economics, politics and social-religious practices among Ghanaian between 1879 and 1976. Findings from the discourse revealed that though an agricultural product, cocoa can no longer be said to belong to that sphere alone. The product and its associated gains have permeated the entire life of Ghanaians since its inception

Evolutionary Study of Chronic Non-Communicable Diseases Policy as Healthcare Intervention in Ghana (2000-2019)

The incidence of chronic non-communicable diseases (NCDs) such as diabetes, hypertension, cancers and cardiovascular diseases in Ghana has created a new mix of healthcare challenge for the country

Cultural Changes and Their Influences on Medical Practices among the Kwahu People of Ghana (c. 1700-2019)

The cultural values of any group of people correlates with the practice of medicine either in traditional or advanced societies. Using a qualitative research approach, the study accounts for the changes in culture and how it has influenced the medical practice of the Kwahu people of Ghana in particular. Cultural values in the Kwahu vicinity and the world at large has gone through changes over time. In this vein, the practice of medicine which is embedded cultural constructs have experienced some changes since the cultural values of the people have gone through enormous metamorphosis. Although the values of culture -on their own- changes overtime, this paper associate most of the changes with the community’s encounter with the Europeans dominance on the African continent. Factors such as Christianity, formal education, individualism, urbanization and others as discussed in this empirical research, have served as the major drivers of social change; the combination of these social forces have impacted the nature of medical practice among the people of Kwahu. The current study has built on studies like that of Twumasi (1975), Adu Gyamfi (2010; 2015; 2016) and other scholars. The current contribution concludes among other things that the youth are the major exhibitors of social change. Practitioners have therefore seen the need to use up to date technology and skills to meet the changing needs of the changing times and that of the increasing youthful population

British Land Policies in the Gold Coast and Her Relations with Asante

Colonization successfully advanced various reforms in Africa that affected several practices on the continent. The various customs that have been affected include the land tenure system of British colonies in particular. An abundance of laws and policies were adopted with the sole aim of conserving the environment. These policies often clashed with indigenous interests and witnessed counter attacks as a result. Despite this, there is little information in the literature concerning how British land policies shaped their relations with the indigenous people, particularly the Asante. Based on a qualitative research approach, the current study uses Asante as a focal point of discourse in order to historically trace British land policies and how they, the British engaged with the people of Asante. From the discourse, it should be established that the colonial administration passed ordinances to mobilize revenue and not necessarily for the protection of the environment. In addition, the findings indicated that the boom in cash crops, such as cocoa and rubber, prompted Britain to reform the land tenure system. With the land policies, individuals and private organizations could acquire lands from local authorities for the cultivation of cash crops. We conclude that the quest to control land distribution caused the British to further annex Asante

“By June, Everyone Would Have Died”: Historicising Humour during the Covid-19 Pandemic in Ghana

The impact of the COVID-19 pandemic on human interactions deeply affected the sense of humour of individuals. Using a social media research approach, this article analyses social media data in order to understand how social media users related with COVID-19. We sought to address the various events that generated humour among Ghanaians during the pandemic. The study reveals that the various instances of humour revolved around nose and/or face masks, terminologies and various social media posts. People neutralised their tensions and raised their humour with posts that flooded social media. This stemmed from the idea that people were mainly surprised at what they saw, watched or heard as they sought to release stress. We conclude that, owing partially to the creation of humour, the fear and tension associated with COVID-19 decreased with time among Ghanaians