Skill Acquisition, Credit Constraints, and Trade

This paper looks at the effect of credit constraints on skill acquisition when agents have heterogeneous abilities and wealth. We use a two factor general equilibrium model and assume credit markets are absent. We explore the effects of trade on factor earnings as well as the evolution of the distribution of income in small and large economies. Our work suggests that developed countries need to ensure access to education when liberalizing trade to ensure they reap the potential gains from trade.

Intercultural Communication and Bilingualism: Educational Implications

The presentation examines the impact of language policies on the attitude of Ukrainians towards foreign (English) language learning. We claim that people who had a negative experience with instruction in their non-native language are likely to experience the same reaction when learning another foreign language. Results indicate that there is a strong correlation between experiences with instruction in non-native language and with learning foreign languages

Meet the professionals

Ukraine today is in the process of building solid relations with, or even becoming a member of various international organizations, like EU. In 2012, we (together with Poland) hosted the Euro cup, and international businesses saw Ukraine as a stable and reliable partner. Apart from political implications, this factor has opened additional market niches for translators and interpreters, and the need will only grow. Thus the article outlines the situation in the market as well as the challenges it faces

Dotting the I’s: Punctuation and Mechanics

Запропонований посібник має суто практичне спрямування. У ХХІ столітті ми пишемо набагато більше, аніж наші батьки у ХХ. Ми надсилаємо електронні листи, спілкуємося за допомогою СМС, долучаємося до Інтернет-блогів, форумів, і чатів у мережі. Коли ми влаштовуємося на роботу, перше враження на потенційного роботодавця справляє наше резюме, а не те, як ми говоримо чи поводимося. Все це дає підстави стверджувати, що задля того, щоб вийти на певний стандарт фахового спілкування іноземною мовою, людина має чітко й професійно організувати те, як вона пише. І у цьому може допомогти наша книга. У першому розділі проілюстровано вжиток розділових знаків англійської мови. Шляхом надання зразків із текстів видатних авторів та відомих особистостей у якості прикладів та матеріалів вправ, ми сподіваємося продемонструвати весь обсяг можливостей пунктуації у сучасному писемному мовленні, а також розширити фонові знання читача, що є вкрай важливим для не-носія англійської мови. Якщо Ви уважно вивчите всі ці приклади, Ви зрозумієте, як використовувати розділові знаки у Вашому власному письмі. Крім того, навчаючись правил пунктуації, Ви побачите, як розділові знаки надають Вам свободу у написанні речень, що якнайкраще передають Ваші думки. Другий розділ посібника присвячено механіці – умовним правилам письма, як наприклад, вжиток великих літер у першому слові у реченні чи написання назв книг або кінофільмів. Вам варто слідувати таким традиціям задля того, щоб Ваше письмо виглядало саме так, як очікується від освіченої людини. Третій розділ книги має на меті допомогти студентам приготувати власну роботу для подання на перевірку викладачеві, а також оформити наукову статтю, надаючи всі необхідні посилання, у випадку, коли її прийнято до публікації у європейському чи американському виданні. Нарешті, посібник містить додатки. Перший із них – це стислий довідник, що допоможе студентові зрозуміти знаки виправлення, зроблені викладачем. Другий додаток допоможе студентові уникнути найтиповіших помилок, яких припускаються українці у написанні англійських слів. За задумом наша книга зорієнтована на читача-студента й не є важкою у використанні. Чи дійсно можливо оволодіти англійською пунктуацією й технікою письма на рівні носія мови? Звичайно, можливо! Це лише питання знання правил, які наш посібник і показує.This guide is designed as a practical resource. In the twenty-first century, we write much more than our parents did in the twentieth. We send emails, SMS’s, join blogs, forums and chat-rooms on the Internet. When we apply for a position, the first impression on the potential employer is made by our CV, not by the way we talk or behave. All this gives support to the idea that to assume a certain standard of professional communication, one must organize his or her writing clearly, making it look professional. This is where this book might help. The first part of it illustrates the uses of punctuation marks. By giving sentences from prominent writers and well-known personalities for both examples and exercises, we hope to show the full range of possibilities for punctuation in contemporary writing as well as expand your background knowledge, which is crucial for non-native speakers of the language. If you study the examples carefully, you will gain understanding of how to use each punctuation mark in your own writing. Besides learning how to use punctuation correctly, you will see how punctuation can give you the freedom to write new kinds of sentences and express ideas in more effective ways. The second part of the guide is dedicated to mechanics – conventional rules such as the one requiring capitalization of the first word of a sentence or writing titles of books and films. You need to follow the conventions so that your writing will look the way formal writing is expected to look. The third part of the book aims at helping students prepare their paper for submission to the instructor as well as organize their article and acknowledge reference sources in their contribution, in case it is submitted for publication in Europe or the U.S.A. Finally, the book is followed by the appendices. The first of them is a compact reference guide aiming to assist learners in understanding the corrections made by the instructor. The second appendix helps students avoid the most common mistakes when spelling English words. The book was conceived as reader-friendly and easy to use. Can you really master punctuation and mechanics? Of course, you can! It is just a matter of knowing the rules the guide provides

The Addressee Types of the Internet Open Letters

The author considers open letters on Internet sites as a variation of an epistolary genre. A novel type of an open letter, a letter to the future is described. Computer mediated communication as a form of public discourse increases the number of recipients of the letters, introducing changes to the conventional model of a letter addressee. It is concluded that messages on the open letters sites, high in personalization (i.e. private) and low in exclusivity (i.e. public), allow bridging the gap between mass and personal communication, thus remediating an epistolary genre

Emily Dickinson’s Poetry in Russian and Ukrainian Translation: Synaesthetic Shift

Verbalization of complex senses and feelings may take many forms. Among them, there is a multifaceted verbal and poetic phenomenon of synaesthesia (Day 1996; Tsur 2007; Redka 2009). Our research is in line with Redka's (2009) view of verbal and poetic synaesthesia as a trope which is structurally represented as a word combination, a sentence or even a whole poem, and manifests itself in the text as the author’s perception of objective reality via color, visual, tactile, olfactory, auditory and gustatory sensation

Challenges of Translation: How Far Does Style Interfere with Responses from Different Cultures?

In this paper we carry out a stylistic comparison between the original in English and three translations (in Portuguese, in Ukrainian and in Russian) line by line, and compare the analysis with the reactions of 500 participants divided into 5 groups: Brazilians reading the original version; Brazilians reading the translation into Portuguese; Ukrainians reading the original version; Ukrainians reading the translation into Ukrainian; and Ukrainians reading the translation into Russian. We also compare the stylistic analysis of the authors of this paper to those of three expert readers in each language in order to validate the study. The results indicate that each translation does indeed create a singular context that affects the readers’ responses. In terms of methodology, this paper contributes by offering empirical data to individual and collective reactions. We demonstrate that the wording in which the poems are rendered affects the way readers perceive verbal artistry – for better or for worse. The implication for translation studies is the conclusion that translators should privilege effect over word-by-word renderings when performing their task. In terms of literature teaching, this paper indicates that teachers should be very careful when opting for translated texts

An Interdisciplinary and Empirical View of Literary Education: Using Original and Translated Poetry in the Classroom

Historically, literary research has prioritized hermeneutic interpretations over empirical approaches. Despite a few efforts to examine real readers’ emotional responses (e.g., Fialho, Miall, and Zyngier 2012; Zhang and Lauer 2015; Hakemulder et al. 2016; Miall and Chard 2016), investigations in the area of literary education have privileged theoretical discussions rather than looking at student-readers’ reactions. The chapter argues that, besides examining students’ reactions, cultural differences also come into play when reading in a foreign language, so they must be taken into account. Based on empirical evidence derived from a large-scale project involving three national groups – Brazil, Ukraine and the US – and four languages – English, Portuguese, Russian and Ukrainian (Chesnokova et al. 2009; Chesnokova et al. 2017), in this chapter we report briefly the results of how 995 participants (all university students of the Humanities from both private and public sectors in urban areas) responded to poems by Poe in the source text or in translation into their native languages. The participants from Kiev and Rio de Janeiro learned English as a foreign language. The North American respondents were undergraduate students from Portland, Oregon, majoring in English, History and the Humanities. We argue that the differences that surged in these studies cannot be overlooked especially when decisions are taken on what language the texts used in the classroom will be made available to the students. From a pedagogical perspective, this chapter aims at casting light on the intercultural implications involved when reading literary texts in original and translated versions and offers active learning strategies that may promote collaborative interactions in courses where literary interpretations are considered. It is true that when properly contextualized and discussed, texts from different countries, even when translated, may help students become more sensitized to cultural differences. In this paper, we present empirical data that enable us to state that, instead of following a traditional hermeneutic approach or discussing facts that a wide variety of texts may offer, the perception of how language works in translated texts may promote insights from other peoples and other world views

Як виміряти враження від поезії або Вступ до емпіричних методів дослідження у мовознавстві

Монографія має на меті ознайомити українського читача з можливими шляхами використання емпіричної методології у мовознавчому дослідженні. У доступній формі на прикладі реально проведених експериментів автор демонструє доцільність і перспективність такого підходу, а також надає читачеві змогу крок за кроком ознайомитися із методикою проведення лінгвістичного експерименту

Literariness in Readers’ Experience. Further Developments in Empirical Research and Theory

In the past, several studies have found empirical support for the psychological notion of foregrounding. In this article we will present the results of a series of reading experiments investigating descriptive and evaluative reader reactions to poems, both in their original form (containing rather heavy foregrounding, both deviation and parallelism) and versions from which all foregrounding has been removed. In this sense the research presents a replication of earlier experiments as well as a comparison with some more recent ones that failed to find empirical evidence for the notion of foregrounding. It will also cast light on Bortolussi and Dixon’s (2003) ‘rereading paradigm’. The results will be combined with a reconsideration of the concept of literariness, which will be confronted with the variety within a reader population, as well as with the diversity within a text corpus. The latter will be confronted with Van Peer’s (1991) effort to develop a descriptive definition of literature, incorporating the heterogeneous nature of the corpus of texts that are regarded as literary. Revisiting these aspects of texts and their reception may illuminate persistent problems in the theory of literarinessУ минулому ціла низка досліджень надала емпіричного підтвердження психологічному феномену висунення. У запропонованій статті автори презентують результати серії експериментів, що були спрямовані на вивчення описових і оцінних реакцій читача на поетичні тексти – як в їх оригінальному варіанті, сповненому експліцитного висунення у формі девіації та паралелізму, так і зманіпульованих версій, у яких таке висунення було вилучено. У цьому сенсі презентоване дослідження є реплікацією попередніх експериментів. Воно також має на меті порівняння отриманих результатів із висновками інших розвідок, що, на відміну від попередніх, не знайшли емпіричного підтвердження феномену висунення. Додатково розвідка покликана стати внеском у розбудову ідеї про «парадигму повторного читання» М. Бортолуссі і П. Діксона (2003). Автори поєднують презентацію результатів експериментів із теоретичним переосмисленням концепту літературності, який буде проаналізовано на прикладах різних читацьких спільнот і текстів. Такий підхід буде співвіднесено із спробою В. ван Піра (1991) розробити універсальне визначення літератури, яке б ураховувало гетерогенну природу всього корпусу текстів, що вважаються літературними. Переосмислення таких аспектів художніх текстів та їх рецепції може певною мірою пролити світло на існуючі проблеми теорії літературності