Intramuscular myxoid lipoma in the proximal forearm presenting as an olecranon mass with superficial radial nerve palsy: a case report

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Extremity lipomas may occur in any location, including the proximal forearm. We describe a case of a patient with an intramuscular lipoma presenting as an unusual posterior elbow mass.</p> <p>Case presentation</p> <p>We discuss the case of a 57-year-old Caucasian man who presented with a tender, posterior elbow mass initially diagnosed as chronic olecranon bursitis. A minor sensory disturbance in the distribution of the superficial radial nerve was initially thought to be unrelated, but was likely caused by mass effect from the lipoma. No pre-operative advanced imaging was obtained because the diagnosis was felt to have already been made. At the time of surgery, a fatty mass originating in the volar forearm muscles was found to have breached the dorsal forearm fascia and displaced the olecranon bursa. Tissue diagnosis was made by histopathology as a myxoid lipoma with no aggressive features. Post-operative recovery was uneventful.</p> <p>Conclusion</p> <p>We present a case of an unusual elbow mass presenting with symptoms consistent with chronic olecranon bursitis, a relatively common condition. The only unexplained pre-operative finding was the non-specific finding of a transient superficial radial nerve deficit. We remind clinicians to be cautious when diagnosing soft tissue masses in the extremities when unexplained physical findings are present.</p

Вплив трьох спортивних ігор з фізичного виховання на фізичну підготовленість студентів чоловічої статі

Background and Study Aim. Few controlled studies have been conducted on the effect of sports games as a physical education (PE) course on the health-related fitness of university students. The aim of the study was to determine whether three sports in a PE course will help improve the health-related fitness of male university students. Material and Methods. Students from two universities participated in the study, with one university acting as a control group. There were two PE courses which students registered for: a football and volleyball (FVG, n=169) course and a badminton (BG, n=97) course. The students received basic training drills and competed with one another. The duration of the activities was 50 minutes sessions for eight weeks. The following tests were taken before and after eight weeks: Cooper test, sit-and-reach test, 60-s curl test, standing long jump test, and body mass index. Paired t-tests were used to compare the baseline and post data of each group. The Welch t-test, ANCOVA, and analysis of gains scores were used to compare each of the PE groups to the control group. ANCOVA was used to account for baseline differences, while analysis of gains scores was used whenever ANCOVA could not be used. The Vargha-Delaney Effect Size (VD) and the Common Language Effect Size (CLES) were used to determine the effect sizes for the Welch t-tests and ANCOVA, respectively. Significant changes were set at p ≤ 0.05 and VD ≤ 42% or VD ≥ 58%, or if p ≤ 0.05 and CLES ≥ 58 %. Results. &nbsp;Both PE groups showed significant improvements in all the measured fitness parameters except body composition. Moreover, the measured parameters of the control group reduced after eight weeks. Conclusion. The study shows evidence that PE courses can serve male universities in improving their health-related fitness. Moreover, students who do not participate in a PE course may be at risk of losing their fitness.Предпосылки и цель исследования. Было проведено мало контролируемых исследований о влиянии спортивных игр в качестве курса по физическому воспитанию (PE) на состояние здоровья студентов университетов. Цель исследования состояла в том, чтобы определить, помогут ли три вида спорта на курсе физического воспитания улучшить состояние здоровья студентов мужского пола.Материал и методы. В исследовании приняли участие студенты из двух университетов, один из которых выступал в качестве контрольной группы. Были два курса физическоого воспитания, на которые зарегистрировались студенты: курс по футболу и волейболу (FVG, n = 169) и курс по бадминтону (BG, n = 97). Студенты проходили базовые тренировки и соревновались друг с другом. Продолжительность занятий составляла 50 минут сеансов по восемь недель. Следующие тесты были взяты до и после восьми недель: тест Купера, тест гибкости, 60-секундный тест сгибания, тест прыжка в длину с места и индекс массы тела. Парные t-тесты использовались для сравнения базовых и пост-данных каждой группы. Для сравнения каждой из групп PE с контрольной группой использовались t-критерий Уэлча, ANCOVA и анализ результатов. ANCOVA использовалась для учета базовых различий, в то время как анализ показателей выигрышей использовался всякий раз, когда ANCOVA нельзя было использовать. Размер эффекта Варга-Делани (VD) и Размер эффекта общего языка (CLES) использовались для определения размеров эффекта для t-тестов Уэлча и ANCOVA, соответственно. Значительные изменения были установлены при p ≤ 0,05 и VD ≤ 42% или VD ≥ 58%, или если p ≤ 0,05 и CLES ≥ 58%.Результаты. Обе группы PE показали значительное улучшение всех измеренных параметров физической формы, кроме состава тела. Более того, измеренные параметры контрольной группы снизились через восемь недель.Выводы. Исследование показывает, что курсы PE могут помочь студентам улучшить свою физическую форму. Кроме того, студенты, которые не участвуют в курсе PE, могут подвергаться риску потерять свою физическую форму.Передумови та мета дослідження. Було проведено мало контрольованих досліджень про вплив спортивних ігор в якості курсу з фізичного виховання (PE) на стан здоров'я студентів університетів. Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити, чи допоможуть три види спорту на курсі фізічного виховання поліпшити стан здоров'я студентів чоловічої статі.Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь студенти з двох університетів, один з яких виступав в якості контрольної групи. Були два курси фізічного виховання, на які зареєструвалися студенти: курс по футболу і волейболу (FVG, n = 169) і курс з бадмінтону (BG, n = 97). Студенти проходили базові тренування і змагалися один з одним. Тривалість занять складала 50 хвилин сеансів по вісім тижнів. Наступні тести були взяті до і після восьми тижнів: тест Купера, тест гнучкості, 60-секундний тест згинання, тест стрибка в довжину з місця та індекс маси тіла. Парні t-тести використовувалися для порівняння базових і пост-даних кожної групи. Для порівняння кожної з груп PE з контрольною групою використовувалися t-критерій Уелча, ANCOVA і аналіз результатів. ANCOVA використовувалася для обліку базових відмінностей, в той час як аналіз показників виграшів використовувався щоразу, коли ANCOVA не можна було використовувати. Розмір ефекту Варга-Делані (VD) і розмір ефекту спільної мови (CLES) використовувалися для визначення розмірів ефекту для t-тестів Уелча і ANCOVA, відповідно. Значні зміни були встановлені при p ≤ 0,05 і VD ≤ 42% або VD ≥ 58%, або якщо p ≤ 0,05 і CLES ≥ 58%.Результати. Обидві групи PE показали значне поліпшення всіх виміряних параметрів фізичної форми, крім складу тіла. Більш того, виміряні параметри контрольної групи знизилися через вісім тижнів.Висновки. Дослідження показує, що курси PE можуть допомогти студентам покращити свою фізичну форму. Крім того, студенти, які не беруть участі в курсі PE, можуть піддаватися ризику втратити свою фізичну форму

The scientific foundations and associated injury risks of early soccer specialisation

Early specialisation is characterised by formal participation in a single sport at the exclusion of others. Limited data are available to support this approach in the development of soccer players who attain elite status later in life. Of growing concern is the associated increased risk of injury and suggestions that single sport specialisation is a risk factor independent of age, growth, biological maturation and training volumes In the United Kingdom, elite soccer organisations have recently adopted an early sport specialisation approach following the introduction of the Elite Player Performance Plan. A key tenet of this programme is increased opportunities for training through a marked rise in the specified on-pitch hours per week. The accumulation of high training hours may be less of a relevant marker for success, and the impact of such a significant increase in training volume for young athletes who are experiencing a range of growth and maturational processes is currently unknown. This critical commentary includes an evidence based discussion of the effectiveness of early sport specialisation and the potential injury risks associated with such programmes placing a specific focus on elite male youth soccer players. Available data indicate that modifications to the existing EPPP framework could enhance player development and reduce injury risk. Proposed alterations include reduced volume of soccer specific training at key stages of growth and maturation and guidelines for the provision of a greater variety of physical activities that are integrated within other programme components

The Disequilibrium of Nucleosomes Distribution along Chromosomes Plays a Functional and Evolutionarily Role in Regulating Gene Expression

To further understand the relationship between nucleosome-space occupancy (NO) and global transcriptional activity in mammals, we acquired a set of genome-wide nucleosome distribution and transcriptome data from the mouse cerebrum and testis based on ChIP (H3)-seq and RNA-seq, respectively. We identified a nearly consistent NO patterns among three mouse tissues—cerebrum, testis, and ESCs—and found, through clustering analysis for transcriptional activation, that the NO variations among chromosomes are closely associated with distinct expression levels between house-keeping (HK) genes and tissue-specific (TS) genes. Both TS and HK genes form clusters albeit the obvious majority. This feature implies that NO patterns, i.e. nucleosome binding and clustering, are coupled with gene clustering that may be functionally and evolutionarily conserved in regulating gene expression among different cell types

Chromatin Organization in Sperm May Be the Major Functional Consequence of Base Composition Variation in the Human Genome

Chromatin in sperm is different from that in other cells, with most of the genome packaged by protamines not nucleosomes. Nucleosomes are, however, retained at some genomic sites, where they have the potential to transmit paternal epigenetic information. It is not understood how this retention is specified. Here we show that base composition is the major determinant of nucleosome retention in human sperm, predicting retention very well in both genic and non-genic regions of the genome. The retention of nucleosomes at GC-rich sequences with high intrinsic nucleosome affinity accounts for the previously reported retention at transcription start sites and at genes that regulate development. It also means that nucleosomes are retained at the start sites of most housekeeping genes. We also report a striking link between the retention of nucleosomes in sperm and the establishment of DNA methylation-free regions in the early embryo. Taken together, this suggests that paternal nucleosome transmission may facilitate robust gene regulation in the early embryo. We propose that chromatin organization in the male germline, rather than in somatic cells, is the major functional consequence of fine-scale base composition variation in the human genome. The selective pressure driving base composition evolution in mammals could, therefore, be the need to transmit paternal epigenetic information to the zygote