ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ НА ВИПУСКНОМУ КУРСІ

The accelerated pace of scientific and technological development of modern Ukrainian society, is steadily striving to unite with the world community, puts the requirement for urgent modernization in front of the traditional higher school. The quality of education to an outstanding extent depends on the effectiveness of communication in the “teacher-student” system. Our proposed form for the study of childhood infectious diseases allows to bypass the imposition of the authoritarian thought of the teacher. This is achieved through the formation of a productive team of teacher – students on mutually beneficial conditions of cooperation on the basis of bilateral (both of the teacher and the student) internal motivation. The basis of innovations in the teaching of medicine today is the introduction of interactive cooperation between those who help to study, and those who study, and problem-oriented learning. Therefore, in the study of children's infectious diseases by graduate students, the practical lesson is based on thematic (according to the topic of the practical lesson) supervision of the patient in the presence of the attending physician and under the supervision of the teacher. This is a real child with a real problem, and therefore, the teacher created an original task, tied to a real life situation. Such a clinical task for its solution requires the student to independently apply a wide range of knowledge and skills in the studied discipline in related subjects. A role-playing game begins: the attending physician (the student who observed the patient) invites other specialists (the rest of the group's students) to the council to help make a diagnosis. Prospects for further improvement of the educational process in the study of pediatric infectious diseases will relate to stimulating interest in the subject by promoting the idea of ​​involving students to actively participate in the development of their practical skills through elements of research work within the scope of the work program.Ґрунтом інновацій у викладанні медицини стало на сьогодні впровадження інтерактивної взаємодiї між тими, хто вчиться, і тими, хто їм допомагає, та проблемно-орієнтоване навчання. Вдосконалення викладання дитячих інфекційних хвороб через впровадження проблемно-орієнтованого підходу до навчання є необхідною вимогою часу. Студентам випускного курсу при вивченні дитячих інфекційних хвороб в основу практичного заняття покладено тематичну (згідно з темою практичного заняття) курацію хворого в присутності лікаря та під контролем викладача. Тобто центральне місце при вивченні курсу займає оригінальна проблема – конкретна хвора дитина з притаманними лише їй особливостями перебігу захворювання. Теоретичні знання в даному випадку мають пройти іспит практикою. Через конкретного пацієнта ініціюється необхідність скласти пазли «теорія і практика». Студент повинен сформулювати правильний діагноз і запропонувати застосування відповідного протоколу діагностики та лікування. Це практично-орієнтоване клінічне завдання дає змогу викладачеві працювати як індивідуально з одним студентом, так і залучати всю академічну групу як учасників консиліуму по даному хворому та мати можливість продемонструвати можливості колективного вирішення проблеми. Викладач у такій уже колективній ролевій грі виконуватиме роль супроводжуючого фасилітатора, а тюнер не обмежується лише роллю джерела знань. Якість навчання значною мірою залежить від ефективності комунікації в системі «викладач – студент». Від уміння викладача подати матеріал, вибудовувати взаємовідносини зі студентами залежить ступінь їх пізнавального інтересу до предмета, формується внутрішня мотивація до навчання. Пропонована нами форма вивчення дитячих інфекційних хвороб дозволяє оминути нав’язування авторитарної думки викладача шляхом формування продуктивної команди викладач – студенти на взаємовигідних умовах співпраці на ґрунті двостороннього (і з боку викладача, і з боку студента) володіння внутрішньою мотивацією. Завдання сучасного викладача – пристосуватися до зростання вимог організації навчального процесу у вищій школі, до засвоєння новітніх технологій у цій галузі, і насамперед, бути висококваліфікованим фахівцем у своїй галузі знань, вміти швидко і якісно сприймати та практично застосовувати всі інновації, кількість яких зростає з року в рік. Перспективи подальшого вдосконалення навчального процесу при вивченні дитячих інфекційних хвороб стосуватимуться стимуляції інтересу до даного предмета шляхом просування ідеї залучення студентів до активної участі в освоєнні ними практичних навичок через елементи науково-дослідницької роботи в рамках тем, що передбачені робочою програмою

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА “ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ” НА КАФЕДРІ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ З ДИТЯЧОЮ ХІРУРГІЄЮ

The aim of the work – to analyze the main factors determining the importance of students studying the subject “Basics of rational nutrition”, to identify methods and means of training aimed at improving teaching of the subject, which are used at the Department of Children’s Diseases with Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil State Medical University.The main body. Taking into account that nutrition is an important factor not only in human health, but also a determining factor in the treatment program for virtually all diseases, the study of the subject “Basics of rational nutrition” is important for the future medical specialist of practically any specialty. To ensure the improvement of medical education, there is a need to improve the teaching of scienti c materials to medical students at the departments of higher education. The curriculum allocates a limited number of hours for mastering the discipline “Basics of rational nutrition”, which is why teachers conduct a constant search for modern methods of teaching discipline that will help improve the mastery of theoretical and practical material. The main focus during the classes, in addition to discussing the topic, solving situational problems, discussions and drawing up the menu, is given to the greater contact of students with patients. It enables to broaden the students’ communicative abilities, in practice, to master the peculiarities of the collection of food history, under the supervision of a teacher to compile a menu and to give recommendations for rational and therapeutic nutrition for patients of different age groups with certain diseases. This provides an opportunity to expand the competence of future specialists and improve the training of future specialists in the eld of “Human Health”.Conclusion. Increasing the interest of medical students in studying the discipline “Basics of rational nutrition” will improve the quality of providing medical care to patients in the future.Мета роботи – проаналізувати основні фактори, що визначають важливість вивчення студентами предмета “Основи раціонального харчування”, визначити методи та засоби навчання, направлені на поліпшення викладання предмета, які застосовуються на кафедрі дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.Основна частина. Враховуючи, що харчування є важливим чинником не лише здоров’я людини, а й визначальним фактором у програмі лікування практично усіх захворювань, вивчення предмета “Основи раціонального харчування” є важливим для майбутнього медичного фахівця практично будь-якої спеціальності. Для забезпечення покращення медичної освіти виникає необхідність вдосконалювати викладання навчального матеріалу студентам-медикам на кафедрах вищих навчальних закладів. Навчальні програми виділяють обмежену кількість годин для оволодіння дисципліною “Основи раціонального харчування”, тому викладачі проводять постійний пошук сучасних методів викладання дисципліни, які сприятимуть покращенню засвоєння теоретичного і практичного матеріалу. Основна увага під час проведення занять, окрім обговорення теми, розв’язування ситуаційних задач, дискусій та складання меню, приділяється більшому контакту студентів із пацієнтами. Це дає можливість розширити комунікативні здібності студентів, на практиці засвоїти особливості збирання харчового анамнезу, під наглядом викладача складати меню та давати рекомендації із раціонального та лікувального харчування пацієнтам різних вікових категорій із певними захворюваннями. Це дає можливість розширити компетентності майбутніх спеціалістів та покращити підготовку майбутніх спеціалістів зі спеціальності “Здоров’я людини”.Висновок. Підвищення зацікавлення студентів-медиків у вивченні дисципліни “Основи раціонального харчування” поліпшить якість надання медичної допомоги пацієнтам у майбутньому

ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕЙТРАЛІЗАЦІЙ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ, ЩО ХВОРІЮТЬ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

The study of the effectiveness of the extended symptomatic treatment of bronchial asthma (BA) in school-age children, taking into account the individual characteristics of psychosomatic condition.The complex of art therapy that was added to standard therapy, was positively displaying by the reducing of the severity of anxiety in pediatric patients. In the process of learning proper breathing techniques of art therapy in patients with asthma decreased anxiety: personal at 58.33%, against 10.53% for the standard scheme and situational at 66.67% versus 10.53%, which  significantly ( p <0.05)  showed higher efficiency expanded symptomatic treatment.Проведено изучение эффективности расширенной симптоматической терапии бронхиальной астмы (БА) у детей школьного возраста с учетом индивидуальных особенностей психосоматического состояния. Комплекс арт-терапии добавленный к стандартной терапии позитивно отобразился на снижении выраженности тревожности у больных детей. В процессе обучения правильному дыханию методами арт-терапии у больных на БА уменьшилась тревожность: личностная у 58,33 %, против 10,53 % при стандартной схеме и ситуативная у 66,67 %, против 10,53 %, что достоверно (р<0,05) свидетельствует о более высокой эффективности расширенного симптоматического лечения.Проведено вивчення ефективності доповнення симптоматичного лікування бронхіальної астми (БА) арт-терапією у дітей шкільного віку з врахуванням індивідуальних особливостей психосоматичного стану. Арт-терапевтичний комплекс доданий до стандартної терапії позитивно вплинув на зниження виразності тривожності у хворих дітей. В процесі навчання правильному диханню засобами арт-терапії у хворих на БА зменшено тривожність: особистісну у 58,33 %, проти 10,53 % при стандартній схемі та ситуативну у 66,67 %, проти 10,53 %, що відображає достовірно (р<0,05) вищу ефективність доповненого симптоматичного лікування

ОСУЧАСНЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНО-ЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ НА ПЕРВИННОМУ РІВНІ

Мета дослідження – оптимізувати лікувально-діагностичну допомогу дітям на первинному рівні за умов перехідного періоду на сучасному етапі медичної реформи. Матеріали та методи. Для оцінки медичної активності батьків у родинах, в яких діти мають хронічну соматичну патологію, проведено анкетування батьків. З метою наближення висококваліфікованої медичної допомоги було створено на основі колективу кафедри дитячих хвороб і дитячої хірургії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського спеціалізовану педіатричну мобільну бригаду. Результати дослідження та їх обговорення. Досвід роботи спеціалізованої педіатричної мобільної бригади показав, що напрямки її діяльності можуть бути різноманітними: співпраця з «Клінікою на колесах» Міжнародного благодійного фонду «Дар життя», виїзди для медоглядів у школи і дитячі садки, медогляди спільно з лікарями ЦРЛ області, завдяки чому діти отримують висококваліфіковану мультидисциплінарну консультативно-лікувальну допомогу. Проведення освітніх бесід та лекцій безпосередньо з батьками хворих дітей підвищує їх відповідальність за здоров’я дитини, зобов’язує виконувати медичні приписи і призначення, гігієнічні рекомендації та проводити лікувальне харчування. Висновки. Високий відсоток уперше виявленої серед оглянутих дітей патології та скерування на стаціонарне лікування є показником ефективності такої роботи. Збільшився відсоток самозвернення батьків в обласну дитячу поліклініку з регіонів, де працювала спеціалізована педіатрична мобільна бригада. Інновацією даної бригади стало поєднання первинної і третинної ланок надання медичних послуг, що підвищує ефективність нагляду за здоров’ям дітей

Синдром «рука-нога-рот», ассоциированный с сочетанной энтеровирусно-стрептококковой инфекцией, у ребенка

In the presented clinical case, the combination of two pathogens (enterovirus and streptococcus) caused a severe and atypical course of the hand-foot-mouth syndrome in a child of primary school age. EVI from the first days of the disease represented by the typical localization of the primary elements of the rash and the characteristic intoxication syndrome was confirmed by the detection of enterovirus RNA in the feces. The course of the disease was undulating. In the first wave, skin rashes accompanied by soreness and itching corresponded to the classical EVI in terms of the nature of the elements, their localization and were combined with lesions of the epithelium of the oral mucosa. Starting from the 5th day of the disease, against the background of an increase in the severity of intoxication syndrome, bullous elements appeared on the skin of the extremities, an excess of the permissible values of antistreptolysin-O was found 12 times, and when sowing material from cracks in the corner of the mouth, Streptococcus pyogenes 106 KUO was isolated, which indicated a combination of the syndrome Hand-foot-mouth with streptococcal infection. Onychomadesis in the period of convalescence retrospectively testified to the dominant role of enterovirus in the presented clinical case.В представленном клиническом случае сочетание двух возбудителей (энтеровируса и стрептококка) обусловило тяжелое и атипичное течение синдрома «рука-нога-рот» у ребенка младшего школьного возраста. Энтеровирусная инфекция, с первых дней заболевания представленная типичной локализацией первичных элементов сыпи и характерным интоксикационным синдромом, подтверждена выявлением РНК энтеровирусов в испражнениях. Течение заболевания было волнообразным. В первую волну высыпания на коже, сопровождавшиеся болезненностью и зудом, соответствовали классической ЭВИ по характеру элементов, их локализации и сочетались с поражением эпителия слизистых оболочек рта. Начиная с 5-х суток заболевания, на фоне усиления выраженности интоксикационного синдрома появились буллезные элементы на коже конечностей, обнаружено превышение допустимых значений антистрептолизина-О в 12 раз, а при посеве материала из трещин угла рта выделен Streptococcus pyogenes 106 КУО, что указывало на сочетание синдрома «рука-нога-рот» со стрептококковой инфекцией. Онихомадезис в периоде реконвалесценции ретроспективно свидетельствовал о доминирующей роли энтеровируса в представленном клиническом случае