MOBILIZATION OF VEGETABLE PLANT GENETIC RESOURCES TO THE VIR COLLECTION FROM THE TERRITORY OF ARMENIA (BASED ON THE DATA OF VIR'S INTERNATIONAL EXPEDITION TO ARMENIA IN 2017)

Background. Plant genetic resources (PGR) mobilization, their preservation in collections (ex situ) and in plant communities (in  situ/on farm), their studying as well as systematization of the  related information in databases are not just relevant and topical  issues; they are vital to ensure food, environmental and bioresource  security of Russia. In view of this, the number of VIR's expeditions to various regions of Russia and neighboring countries to collect food,  fodder and industrial crops and their wild relatives is growing every  year. Armenia is one of the richest territories in genetic resources.  The richness and diversity of PGR in general and vegetable crops in  particular is determined by several factors, including geographical  features, soil and climate, the origin of cultivated plants, the  traditions of their cultivation and consumption, and others.Methodology. Surveys of the planned territories were carried out  along the routes from Yerevan in different directions, and lasted from one to three days. The collecting method complied with the  Guidelines for collecting plant resources to replenish the collection of VIR.Results. During the period from August 06 to 20, 2017, 191  collection sites were explored, and various accessions were  collected: 225 seed samples for the VIR collection, and 53 herbarium specimens of wild lettuce for VIR's Herbarium, 48 of which belonged  to Lactuca L. spp., and 5 to the species of close genera (Cicerbita  Wallr., Cephalorinhus Boiss.). The length of the route was 2,863 km

Переводческие стратегии В. Станевич и И. Гуровой в русскоязычных вариантах романа Ш. Бронте «Джейн Эйр»

Статья посвящена сопоставлению переводческих стратегий В. Станевич и И. Гуровой при переводе романа Шарлотты Бронте «Джейн Эйр» на русский язык. Выявлено, что И. Гурова тяготеет к дословному переводу и точной передаче синтаксических конструкций эпохи оригинала. В. Станевич делает установку на передачу смысла, желая сделать произведение более понятным русскому читателю, но при этом местами чрезмерно упрощает текст.The article aims at comparing V. Stanevich’s and I. Gurova’s translation strategies when translating Charlotte Bronte’s novel “Jane Eyre” into Russian. It is revealed that I. Gurova strives for literal translation and accurate transmission of syntactic constructions belonging to the original era. V. Stanevich makes an attempt to convey the meaning, wishing to make the work more understandable to the Russian reader, but at the same time oversimplifies the text in certain places

Русскоязычный перевод романа Дж. Д. Сэлинджера «Над пропастью во ржи»: монорематические изменения

This article discusses the syntactic transformations in the Russian translation of the novel «The Catcher in the Rye» by J. D. Salinger. Within the first chapter of the novel, there are distinguished and analyzed eight monorhemes, or rhematic beginnings of a passage with a zero or a rhematized theme. The corresponding sentences are found out in the Russian version of the novel as well, which makes it possible to describe the syntactic permutations in the English monorhemes when translated into Russian.В статье рассматриваются синтаксические трансформации в русскоязычном переводе романа Дж. Д. Сэлинджера «Над пропастью во ржи». В первой главе романа было обнаружено и проанализировано 8 монорем. Соответствующие предложения были обнаружены и в переводе романа, что позволило описать синтаксические перестановки в английских моноремах при переводе на русский язык

Comparative Analysis of Bentonite Clay from Deposits of the Republic of Khakassia “10th Khutor” and “Kaibalskoe‑2”

Проведено сравнительное исследование образцов бентонитовых глин месторождений Республики Хакасия «10-й Хутор» и «Кайбальское‑2». Методом рентгенофлуоресцентного спектрального анализа установлен состав породообразующих оксидов бентонитовой глины. Исследован минералогический состав методом порошковой рентгеновской дифракции с применением полнопрофильного анализа дифрактограмм по методу Ритвельда для количественного анализа содержания минералов. Методом синхронного термического анализа исследована термическая стабильность. Определена ёмкость катионного обмена и состав обменного комплекса бентонитовых глин. Основными отличиями бентонитов месторождений «10-й Хутор» и «Кайбальское‑2» являются содержание монтмориллонита (68,9 и 52,3 %), состав и содержание примесных минералов, структурные и химические особенности монтмориллонита. Монтмориллонит месторождения «Кайбальское‑2» имеет большую степень изоморфного замещения железом в сетках октаэдровThe comparative analysis of bentonite clay from deposits of the Republic of Khakassia “10th Khutor” and “Kaibalskoe‑2” was carried out. The composition of the rock- forming oxides of bentonite clay has been established by X‑ray fluorescence spectral analysis. The mineralogical composition was studied by powder X‑ray diffraction using full- profile analysis of diffraction patterns according to the Rietveld method for quantitative analysis of mineral content. Thermal stability was studied by the method of simultaneous thermal analysis. The cation exchange capacity and the composition of the exchange complex were determined. The main differences between the bentonites of the 10th Khutor and Kaibalskoye‑2 deposits are the content of montmorillonite (68.9 and 52.3 %), the composition and content of impurity minerals, structural and chemical features of montmorillonite. Montmorillonite from the Kaibalskoe‑2 deposit has a high degree of isomorphic substitution by iron in octahedral positio

Polish Factor in the Policy of the Russian Power in Right-Bank Ukraine (the End of the Eighteenth Century – 1830s)

The purpose of the research is to clear up the forms of relations of the imperial center with the Polish elites on the territories acquired by Russia, to identify the peculiarities of the tsarist governments policy regarding their influence in Right-Bank Ukraine at the end of the eighteenth century – in the 1830s. Research methodology. A number of special historical research methods have been used in the article: comparative, procedural, political-legal, temporal, problem-chronological, content-analysis, prosopographic, hermeneutical, and others. Scientific novelty. The dynamics of solving "Polish issue" by the ruling upper circles headed by Emperors Paul I, Alexander I, and Nicholas I in the context of identifying specific institutional forms and means of integration of the Right-Bank territories into the Russian Empire have been clarified. Conclusions. It has been established, that, within the indicated chronological limits, the patterns of the Imperial centers relations with the Polish elites on the Right-Bank lands developed from a tolerant attitude towards the Polish influence on the social-political development of the region to a consistent policy of unification and depolonization of the annexed territories. During the reign of Paul I, the General Court, district-county and nobility courts were re-established on the territories joined after the partitions of the Polish-Lithuanian Commonwealth, and instead of marshals of the nobility, the positions of\ud provincial and county marshals and cornets were introduced. It has been confirmed that All-Russian legal rules and the Lithuanian Statute co-existed on the Right-Bank territories at that time. Under Alexanders I reign the tolerant attitude to the Polish influence on the Right-Bank lands continued, which implied a combination of imperial unification policy with the recognition of regional peculiarities and historical identity of the annexed territories. It has been noted that fundamental changes in the "Polish issue" occurred during the reign of Nicholas I, after the revolutionary events in European countries and, first of all, the November uprising of 1830. It has been determined that from that time the policy of the Russian government regarding the Poles in the Right-Bank provinces was pursued in several directions: attracting the Polish nobility to the Russian elites by incorporating it into the social category of nobility and conferring appropriate rights and privileges; the repressions against Polish patriots; transferring the vast majority of minor-landed Polish gentry to taxable social categories; conducting judicial reform, under which town courts were liquidated and mandatory use of the Russian language was introduced in legal proceedings; limiting the conditions of existence of the Roman Catholic Church; depolonization and russification of educational-cultural space. It has been confirmed that the changing the policy to the Polish population on the Right-Bank territories in the 1830s fully corresponded to the strategic tasks of the imperial policy of centralization and unification in the sphere of state administration, in the legal and social-cultural space expressed in the ideologeme "autocracy, orthodoxy, people".Метою дослідження є з’ясування форм відносин імперського центру з польськими елітами набутих Росією територій, виявлення особливостей політики царського уряду щодо їх впливу на Правобережній Україні наприкінці ХVІІІ ст. – у 1830-х рр. Методологія дослідження. У статті використано низку спеціальних історичних методів: компаративний, процесуальний, політико-правовий, темпоральний, проблемно-хронологічний, контент-аналіз, просопографічний, герменевтичний та ін. Наукова новизна. З’ясовано динаміку вирішення російською владною верхівкою на чолі з імператорами Павлом І, Олександром І та Миколою І «польського питання» в контексті виявлення специфічних інституційних форм і засобів інтеґрації Правобережжя до Російської імперії. Висновки. Установлено, що конфіґурації відносин імперського центру з польськими елітами на Правобережжі у вказаних хронологічних межах визрівали від толерантного ставлення щодо польського впливу на суспільно-політичний розвиток реґіону до послідовної політики уніфікації та деполонізації нових територій. За правління Павла І на приєднаних після поділів Речі Посполитої землях було відновлено ґенеральний суд, земські повітові та підкоморські суди, замість предводителів дворянства запроваджувалися посади ґубернських і повітових маршалів, хорунжих. Підтверджено, що у цей час на Правобережжі співіснували загальноросійські норми права і приписи Литовського статуту. За Олександра І було продовжено толерантне ставлення до польського впливу на правобережних теренах, що передбачало поєднання імперської політики уніфікації з визнанням реґіональних особливостей та історичної своєрідності приєднаних територій. Зауважено, що принципові зміни в «польському питанні» відбулися за правління Миколи І, після революційних подій у країнах Європи та насамперед Листопадового повстання 1830 р. Визначено, що відтоді політика російського уряду стосовно поляків у правобережних ґуберніях здійснювалася за декількома напрямами: залучення польської шляхти до російських еліт шляхом інкорпорації її до дворянського стану з наданням відповідних прав і привілеїв; здійснення репресій проти польських патріотів; переведення більшості дрібнопомісної шляхти до податних станів; проведення судової реформи, за якої ґродські суди ліквідовувалися та запроваджувалося обов’язкове використання російської мови у судочинстві; обмеження умов існування римо-католицької церкви; деполонізація й російщення освітньо-культурного простору. Підтверджено, що зміна курсу стосовно польського населення на Правобережжі в 1830-х рр. цілком відповідала стратегічним завданням імперської політики централізації та уніфікації у сфері державного управління, у правовому, соціокультурному просторах, закладеним в ідеологемі «самодержавство, православ’я, народність»