Терміни розмноження та розмір кладки у Parus major та P. caeruleus у Харківській та Сумській областях

Under our supervision were on average 450 artificial nesting in different years. Studies were conducted in 2006–2014 in the conditions ofoak forestin national natural park “Homilshanski forests” (Kharkiv region) (49°38' north latitude, 36°18' east longitude), pine forests in National natural park “Hetmansky” (50°22' north latitude, 35°01' east longitude) and broadleaf forest natural boundary Vakalivschyna (Sumyregion) (51°01' north latitude, 34°55' east longitude). We investigated 164 layings of great tits and 38 laying of blue tits. Terms of breeding of birds were determined by the date of laying of the first egg. It was found that tits began to lay eggs at steady transition of the average daily temperature over +4 ºC. Maximum amount of started layings was observed in great tits and blue tits in the conditions of the national natural park “Homilshanski forests” (average size – 12.3 ± 1.50 and 12.8 ± 1.75 eggs, respectively) at +15 ºC, with the size of laying gradually decreasing with higher temperatures. Sizes of full layings in great tits (n = 164) and blue tits (n = 38) inSumyand Kharkiv regions were found. With regard to the great tit, it varies from 5 to 15 eggs being on average 10.8 ±1.93 inthe conditions of NNP “Homilshanski forests”, at natural boundary Vakalivschyna – 9.3 ± 2.33 and at NNP “Hetmansky” – 9.1 ± 2.28, while for blue tits it is equal to 5–15 eggs, i.e. 11.4 ± 2.09 on average in the conditions of NNP “Homilshanski forests”, at natural boundary Vakalivschyna – 9.3 ± 2.81 and at NNP “Hetmansky” – 10.5. Size of laying for great tits and blue tits, which prevails for each territory, has been established. The largest sizes for great tits are: 11-egg laying (10.9%) in the conditions of NNP “Homilshanski forests”, 11-egg laying (12.7%) dominating at the natural boundary Vakalivschyna and 9- and 10-egg laying (by 3.0%) at NNP “Hetmansky”. 12-egg laying (21.0%) was often found in the nests of blue tits in conditions of NNP “Homilshanski forests”, size of laying which would be dominating in blue tits at the natural boudary Vakalivschyna and NNP “Hetmansky” was not found. The largest number of laying by great tits was started at NNP “Homilshanski forests” in the second decade of April (n = 28), at natural boundary Vakalivschyna – in early May (n = 25), while blue tits started laying eggs at NNP “Homilshanski forests” in the third decade of April (n = 17), at natural boundary Vakalivschyna – in the first (n = 2) and second (n = 2) week in May. Overwhelming number of layings were started by great tits and blue tits at NNP “Hetmansky” in the third week of April.Синиці починають нестися за умови стійкого переходу середньодобової температури через +4 ºС. У синиці великої та синиці блакитної в умовах НПП «Гомільшанські ліси» максимальна кількість розпочатих кладок (середній розмір 12,3 ± 1,50 та 12,8 ± 1,75 яйця відповідно) спостерігається за +15 ºС, зі зростанням якої розмір кладки поступово зменшується. Виявлено розмір повних кладок синиці великої (n = 164) та синиці блакитної (n=38) у Сумській та Харківській областях. У синиці великої він варіює від 5 до15 яєць, що у середньому становить в умовах НПП «Гомільшанські ліси» (ділянка 1) 10,8 ± 1,93, в ур. Вакалівщина (ділянка 2) – 9,3 ± 2,33 та у НПП «Гетьманський» (ділянка 3) – 9,1 ± 2,28, а у синиці блакитної – від 5 до 15 яєць, що у середньому становить 11,4 ± 2,09 (1), 9,3 ± 2,81 (2) та 10,5 (3) відповідно. Встановлено розмір кладок для синиці великої та синиці блакитної, який зустрічається найчастіше на кожній ділянці. У синиці великої найбільшу частку складають 11-яйцеві кладки (10,9%) (1), 11-яйцеві кладки (12,7%) (2), 9- та 10-яйцеві кладки (по 3,0%) (3). У гніздах синиці блакитної найчастіше зустрічаються 12-яйцеві кладки (21,1%) (1), на ділянках 2 та 3 не виявлено розмір кладки, який би переважав. Найбільшу кількість кладок синиця велика розпочала у другій декаді квітня (n = 28) (1) та у першій декаді травня (n = 25) (2), а синиці блакитні приступили до відкладання яєць у третій декаді квітня (n = 17) (1), у першій (n = 2) та другій (n = 2) декадах травня (2). У НПП «Гетьманський» перевана кількість кладок синицею великою та синицею блакитною розпочата в третій декаді квітня.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ В ЖИТЛОВИХ БУДИНКАХ

The necessity of residential sector energy modernization in Ukraine was proved. We consider energy efficiency measures and the duration of their return. The feasibility of implementing energy efficient technologies on the example of the house was analyzed.Доказана необходимость энергомодернизации жилого сектора Украины. Рассмотрены энергоэффективные мероприятия и срок их окупаемости. Проанализирована целесообразность внедрения энергоэффективных технологий на примере конкретного жилого дома.Доведено необхідність енергомодернізації житлового сектору України. Розглянуто енергоефективні заходи та термін їх окупності.Проаналізовано доцільність впровадження енергоефективних технологій на прикладі конкретного житлового будинку

Розмір кладки та успішність розмноження синиці великої (Parus major) та блакитної (P. caeruleus) у парках м. Харків

The analysis of clutch size and breeding success of great tits and blue tits is conducted using 115 nests: 92 great tits and 23 blue tits. Nest boxes for small passerine birds were made in 2009–2013 and placed in the city parks in order to improve their ecological condition. Thus, the experimental plots were established in the Central park of culture and recreation named after M. Gorky in the number of 37 nest boxes in the area of about 5 ha; in the territory of Zhuravlevskiy hydropark in the amount of 30 units on two sites on each of 4 ha and 20 units on an area of 2 ha. 20 nest boxes were placed in the forest park along the central motorway of the city. All the nest boxes were placed by the group method (distance between nest boxes was about 10–15 m) at height to 3 m, and entrance diameter of 3 cm. The front wall in such nest boxes is taken out, thus facilitating their further verification carried out during the period from the first ten-day period of April till the second ten-day period of July up to ten times. It was shown that the average size of the full clutch for great tits amounted to 8.9 ± 0.35 (n = 61) and for blue tits 9.5 ± 0.33 (n = 12). The great tits has the largest proportion of 10 (33.5%) and 9 eggs (16.7%) in the clutch. For the blue tits the dominating figure was 10 egg (25.0%) in the clutch of Zhuravlevskiy hydropark and 12 eggs (17.5%) in the clutch in the Gorky park. We determined high success of reproduction for great tits (85.1%) and blue tits (84.0%). On average, per one pair of great tits and blue tits 5.1 ± 0.16 and 8.5 ± 0.38 chicks, respectively, flied the nests. The decreased parameter in breeding success during the existence of an artificial population of great tits was revealed. For example, in Zhuravlevskiy hydropark on average 6.7 ± 0.12 chicks per pair flied the nests during the year of placing the nest boxes. During four years, this value decreased almost by half and amounted to 3.6 ± 0.15 (P < 0.05). For blue tits this dependence was not found. The most productive clutches for great tits were clutches of the third ten-day period in April (89.7%), which on average amounted to 8,9 ± 0.78 chicks per pair. The most successful were ten egg clutches. Share of takeoff chicks amounted to 98.3%, which on average amounted to 9.8 ± 0,18 chicks per pair. Установлено середній розмір повної кладки синиці великої 8,9 ± 0,35 (n = 61) та синиці блакитної 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синиці великої більшу частину складають 10- (33,5%) та 9-яйцеві (16,7%) кладки. У синиці блакитної переважають 10-яйцеві (25,0%) кладки у Журавлівському гідропарку та 12-яйцеві (17,5%) – у парку імені М. Горького. Встановлено високу успішність розмноження  у синиці великої (85,1%) та блакитної (84,0%). У середньому на одну пару синиці великої із гнізда злітає 5,1 ± 0,16 пташеняти, у синиці блакитної – 8,5 ± 0,38 пташеняти. Це свідчить про стабільність урбопопуляції. Протягом існування популяції у синиці великої виявлено залежність зменшення успішності розмноження: у Журавлівському гідропарку у рік розміщення штучних гніздівель із гнізд злетіло у середньому 6,7 ± 0,12 пташеняти на одну пару, упродовж чотирьох років ця величина зменшилась майже удвічі і становила 3,6 ± 0,15. У синиці блакитної такої залежності не виявлено. Найпродуктивнішими у синиці великої виявилися кладки третьої декади квітня (89,7%), що у середньому складає 8,9 ± 0,78 пташеняти на одну пару. Найуспішнішими є 10-яйцеві кладки, частка зльоту пташенят із яких становила 98,3%, що у середньому складає 9,8 ± 0,18 на одну пару. Установлено середній розмір повної кладки синиці великої 8,9 ± 0,35 (n = 61) та синиці блакитної 9,5 ± 0,33 (n = 12). У синиці великої більшу частину складають 10- (33,5%) та 9-яйцеві (16,7%) кладки. У синиці блакитної переважають 10-яйцеві (25,0%) кладки у Журавлівському гідропарку та 12-яйцеві (17,5%) – у парку імені М. Горького. Встановлено високу успішність розмноження  у синиці великої (85,1%) та блакитної (84,0%). У середньому на одну пару синиці великої із гнізда злітає 5,1 ± 0,16 пташеняти, у синиці блакитної – 8,5 ± 0,38 пташеняти. Це свідчить про стабільність урбопопуляції. Протягом існування популяції у синиці великої виявлено залежність зменшення успішності розмноження: у Журавлівському гідропарку у рік розміщення штучних гніздівель із гнізд злетіло у середньому 6,7 ± 0,12 пташеняти на одну пару, упродовж чотирьох років ця величина зменшилась майже удвічі і становила 3,6 ± 0,15. У синиці блакитної такої залежності не виявлено. Найпродуктивнішими у синиці великої виявилися кладки третьої декади квітня (89,7%), що у середньому складає 8,9 ± 0,78 пташеняти на одну пару. Найуспішнішими є 10-яйцеві кладки, частка зльоту пташенят із яких становила 98,3%, що у середньому складає 9,8 ± 0,18 на одну пару.

Methods of improving effectiveness of agrolandscape utilization in Zaporizhia oblast (Ukraine)

We examine the issues concerning the rational use of the potential of agrolandscapes in Zaporizhia oblast. Among the new promising techniques of improving effectiveness of their utilization, it is necessary to highlight an increase in the percentage of forest land on the territory concurrently with the introduction of soil-protection systems of crop farming. There is a need to pay more attention to melliferous plants in crop rotations and in the composition of field-protective afforestation in order to drive up earnings from apiculture as well as to promote rural (green) tourism in agrolandscapes which is becoming an increasingly popular kind of recreation. Furthermore, an enhancement in efficiency of agricultural nature management is aided by clearly defined and legislatively established responsibility of land users for non-purpose-oriented use of lands

Членистоногі у трофоценотичній структурі консорцій мухоловки білошийої в умовах лісових біогеоценозів Північно-Східної України

The study is based on taxonomic and quantitative analysis of feed ration of nestlings and structure of nidikolas of collared flycatcher (Ficedula albicollis (Temminck, 1815)). Ecological features and consortium relations of flycatchers and their specific feeding behavior were analyzed. Materials were collected in May – July 2009–2014 on the transformed territories of North-Eastern Ukraine. Functioning of trophic structure of biogeocenosis with the participation of flycatcher as a heterotrophic core of big autotrophic group was studied. Spatial and trophic relations of flycatcher with the woody vegetation and insect-phytophages (leaf beetles, leafhoppers, and barbels) have been described. In the feed ration of flycatcher nestlings the prevalence is given to representatives of Hexapoda (83%), including Lepidoptera (16 families, 24%), Hymenoptera (12 families, 23%) and Coleoptera (40 families, 15%). We characterize trophic groups of arthropods in the consortium of flycatchers: phytophages (33%), zoophages (45%), parasites, bloodsuckers, saprophages (16%), necrophages (4%), coprophages, keratophages. Fauna of arthropods of collared flycatcher nests was analyzed. Nests of birds as a heterotrophic consortium is the habitat of invertebrates with 293 taxons belonging to the Hexapoda, Arachnida, Malacostraca and Myriaroda, sometimes Mollusca. In the trophic structure of the population of flycatcher the representatives of Hexapoda dominate (278 species), where the first place is given to zoophages (127 species, 45%), including parasites (Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera). The second are phytophages (78 species, 28%), the third – decomposers (75 species, 27%), and the last presenting detritivores (48 species, 18%) and necrophages (27 species, 10%). Constant ectoparasitic species of flycatchers are Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Ecological features of nidikolas and their consortial relationships have been studied.Досліджено кормовий раціон пташенят і склад нідиколів (мешканців гнізд) мухоловки білошийої (Ficedula albicollis(Temminck, 1815)), завдяки чому проаналізовано аутекологічні особливості птахів та їх специфічну кормову поведінку. Матеріали зібрано у травні – липні 2009–2014 рр. на території Північно-Східної України. Розглянуто функціонування трофоценотичної структури біогеоценозу за участі мухоловки білошийої як гетеротрофного ядра великого автотрофного угрупування. Описано топічні та трофічні зв’язки мухоловки з деревною рослинністю та комахами-фітофагами (листоїди, цикадки, вусачі). У кормовому раціоні пташенят мухоловки переважають представники надкласу Hexapoda (83%): Lepidoptera – 16 родин (24%), Hymenoptera – 12 родин (23%) та Coleoptera – 40 родин (16%). Охарактеризовано трофічні групи членистоногих у консорції мухоловок: фітофаги – 33%, зоофаги – 45%, паразити, кровососи, сапрофаги – 16%, некрофаги – 4%, копрофаги, кератофаги. Проаналізовано фауну членисто­ногих гнізд мухоловки білошийої. Гнізда птахів як гетеротрофний консорцій – місце існування безхребетних 293 таксонів, які належать до членистоногих (надкласу Hexapoda, класів Arachnida, Malacostraca та надкласу Мyriароda), інколи молюски. У трофоценотичній структурі населення гнізд мухоловки білошийої переважають представники Hexapoda (278 видів), де перше місце посідають зоофаги 127 видів, включаючи паразитів, а також таких гематофагів як Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera. На другому місці фітофаги (78 видів), сапрофаги та детритофаги (48 видів), некрофаги (27 видів). Виявлено постійні ектопаразитичні види мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровосисні личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризовано екологічні особливості нідиколів, установлено їх консортивні зв’язки. Досліджено кормовий раціон пташенят і склад нідиколів (мешканців гнізд) мухоловки білошийої (Ficedula albicollis(Temminck, 1815)), завдяки чому проаналізовано аутекологічні особливості птахів та їх специфічну кормову поведінку. Матеріали зібрано у травні – липні 2009–2014 рр. на території Північно-Східної України. Розглянуто функціонування трофоценотичної структури біогеоценозу за участі мухоловки білошийої як гетеротрофного ядра великого автотрофного угрупування. Описано топічні та трофічні зв’язки мухоловки з деревною рослинністю та комахами-фітофагами (листоїди, цикадки, вусачі). У кормовому раціоні пташенят мухоловки переважають представники надкласу Hexapoda (83%): Lepidoptera – 16 родин (24%), Hymenoptera – 12 родин (23%) та Coleoptera – 40 родин (16%). Охарактеризовано трофічні групи членистоногих у консорції мухоловок: фітофаги – 33%, зоофаги – 45%, паразити, кровососи, сапрофаги – 16%, некрофаги – 4%, копрофаги, кератофаги. Проаналізовано фауну членисто­ногих гнізд мухоловки білошийої. Гнізда птахів як гетеротрофний консорцій – місце існування безхребетних 293 таксонів, які належать до членистоногих (надкласу Hexapoda, класів Arachnida, Malacostraca та надкласу Мyriароda), інколи молюски. У трофоценотичній структурі населення гнізд мухоловки білошийої переважають представники Hexapoda (278 видів), де перше місце посідають зоофаги 127 видів, включаючи паразитів, а також таких гематофагів як Culicidae, Tabanidae, Mallophaga, Hippoboscidae, Aphaniptera. На другому місці фітофаги (78 видів), сапрофаги та детритофаги (48 видів), некрофаги (27 видів). Виявлено постійні ектопаразитичні види мухоловок: Ricinus sp. (Mallophaga), Ornithomyia avicularia L. (Diptera), кровосисні личинки Protocalliphora azurea chrysorrhea Mg. (Diptera), Ceratophyllus sp. (Aphaniptera). Охарактеризовано екологічні особливості нідиколів, установлено їх консортивні зв’язки.

FIXED ANTIHYPERTENSIVE DRUGS COMBINATION SELECTION WITH THE AIM OF ORGANS PROTECTION

The article focuses on the problems of choice among the antihypertension drugs combinations according to organs protection properties. It is underlined that target organs damage (microalbuminuria, pulse wave rate velocity increase, myocardial hypertrophy of the left ventricle, atherosclerotic plaques in carotid arteries) are independent predictors of cardiovascular mortality. Optimal combinations of antihypertension drugs are reviewed taking kidney damage, vessel wall damage, the heart and the brain. The data provided on organs protective properties of lercanidipine, enalapril and fixed combination of them

Drug-Induced Atrial Fibrillation / Atrial Flutter

Drug-induced atrial fibrillation / flutter (DIAF) is a serious and potentially life-threatening complication of pharmacotherapy. Purpose of the work: systematization and analysis of scientific literature data on drugs, the use of which can cause the development of DIAF, as well as on epidemiology, pathophysiological mechanisms, risk factors, clinical picture, diagnosis and differential diagnosis, treatment and prevention of DIAF. Analysis of the literature has shown that many groups of drugs can cause the development of DIAF, with a greater frequency while taking anticancer drugs, drugs for the treatment of the cardiovascular, bronchopulmonary and central nervous systems. The mechanisms and main risk factors for the development of DIAF have not been finally established and are known only for certain drugs, therefore, this section requires further study. The main symptoms of DIAF are due to the severity of tachycardia and their influence on the parameters of central hemodynamics. For diagnosis, it is necessary to conduct an electrocardiogram (ECG) and Holter monitoring of an ECG and echocardiography. Differential diagnosis should be made with AF, which may be caused by other causes, as well as other rhythm and conduction disturbances. Successful treatment of DIAF is based on the principle of rapid recognition and immediate discontinuation of drugs (if possible), the use of which potentially caused the development of adverse drug reactions (ADR). The choice of management strategy: heart rate control or rhythm control, as well as the method of achievement (medication or non-medication), depends on the specific clinical situation. For the prevention of DIAF, it is necessary to instruct patients about possible symptoms and recommend self-monitoring of the pulse. It is important for practitioners to be wary of the risk of DIAF due to the variety of drugs that can potentially cause this ADR

Diagnostic and surgical aspects of the treatment of patients with cholelithiasis complicated by Mirizzi syndrome

В основу исследования положен анализ историй болезни и клинических наблюдений 65 больных с синдромом Мириззи. В работе использована классификация McSherry (1982). Первый тип синдрома Мириззи диагностирован у 2 больных при наличии сужения общего печеночного протока или общего желчного протока на уровне желчного пузыря или пузырного протока. Второй тип синдрома Мириззи установлен у 3 больных. Диагноз основывался на выявлении патологического свища между желчным пузырем или расширенным протоком пузыря и общим, часто с конкрементом в свище, печеночным или общим желчным протоком; или наличии холедохолитиаза с расширенным и выпрямленным протоком. Операцией выбора при синдроме Мириззи I типа была лапароскопическая холецистэктомия, при наличии свища предпочтение отдавалось «открытой» холецистэктомии с пластикой общего желчного протока на дренаже Кера. В отдельных случаях для лечения синдрома Мириззи было показано выполнение гепатикоеюноанастомоза.Operation of choice, MS and type, was laparoscopic cholecystectomy, if provided voles prefer “open” cholecystectomy with plastic common bile duct drainage in Kerala. In some cases, for the treatment of SM was shown chepatic jejunoanastomosis performance

Surgical tactics of treatment of complicated forms of chronic pancreatitis, taking into account the patients’ functional state

Вступ. Хронічний панкреатит (ХП) – поліетіологічне захворювання. Важливою проблемою абдомінальної хірургії є лікування ускладнених форм ХП. Матеріали і методи. Проаналізований досвід хірургічного лікування 185 хворих з приводу ускладненого ХП за 7 років. У 109 хворих проаналізований функціональний стан, на підставі чого обирали тактику хірургічного лікування. Результати. При хронічному запаленні проксимальних частин підшлункової залози (ЗП), а особливо її головки, у 64,5% хворих виявлені порушення нормального пасажу жовчі у дванадцятипалу кишку (ДПК). Портальна гіпертензія вторинного ґенезу внаслідок стискання ретропанкреатичних венозних судин відзначена у 25,9% хворих; у 61,5% – діагностована кістозна трансформація протокової системи ПЗ, справжні та псевдокісти; у 10,1% – нориця ПЗ. Висновок. При розробці тактики оперативного лікування хворих з приводу ХП сформульовані абсолютні й відносні показання та протипоказання, засновані на об’єктивному аналізі стану всіх систем і органів пацієнтів. За наявності вираженої внутрішньоорганної дисфункції виконання оперативного втручання можливе за умови компенсації функціонального стану шляхом проведення інтенсивної фармакотерапії до операції.Introduction. Chronic pancreatitis – polyetiologic disease. Treatment of complicated forms of chronic pancreatitis constitutes an important problem of abdominal surgery. Маterials and methods. Experience of surgical treatment of 185 patients, suffering complicated chronic pancreatitis through 7 years, was analyzed. In 109 patients functional state was analyzed, serving to guide the surgical treatment tactics. Results. In chronic inflammation of pancreatic proximal parts, especially of its head, in 64.5% of the patients the disorders of normal passage of bile into duodenum were revealed. Secondary portal hypertension due to squeezing of retropancreatic venous vessels was noted in 25.9% of patients; in 61.5% – cystic transformation of the pancreatic ducts system, true cysts and pseudocysts were diagnosed; and in 10.1% – pancreatic fistula. Conclusion. Absolute and relative indications and contraindications, based on objective analysis of all systems and organs of the patients, were formulated while elaboration of the operative treatment tactics for chronic pancreatitis. While presence of pronounced intraorgan dysfunction the operative intervention performance is possible only, if compensation of functional state was achieved, using preoperative intensive medicinal therapy

Studying of impact of collagen on course of a local tissue reactions and postoperative period while implantation of polypropilene prosthesis

Вступ. Висока частота гриж живота зумовлює актуальність питання вдосконалення результатів їх хірургічного лікування. Матеріали і методи. Експериментально вивчено вплив перорального застосування препарату колагену на формування сполучнотканинних структур у зоні розташування поліпропіленового імплантата у дорослих самців щурів лінії Wistar. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду і результати лікування 57 хворих, яким застосовували препарат колаген після алогерніопластики з приводу гриж живота. Результати. Встановлено, що у щурів, яким давали препарат колаген, поля фіброзу були менші, новоутворені волокна колагену мали впорядковану структуру, більшу щільність. Еластичні волокна спостерігали у більшій кількості не лише по периферії сполучної тканини, а й у центральних ділянках. За допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) встановлено збільшення товщини сполучнотканинного компонента у зоні поліпропіленового протеза в післяопераційному періоді у разі вживання колагену. Висновок. Застосування колагену стимулює неоангіогенез, оптимізує утворення достатньої кількості зрілої сполучної тканини у периімплантаційній зоні, позитивно впливає на товщину сполучнотканинного компонента у зоні розташування поліпропіленового протеза в ранньому післяопераційному періоді.Introduction. High occurrence of abdominal hernias makes actual the issue of improving their surgical treatment results. Маterials and methods. Impact of peroral administration of a collagen preparation on formation of the connective tissue structure in the zone of polypropylene implant placement in adult male rats of a Wistar line was studied. The postoperative period course and results of treatment of 57 patients, in whom collagen preparation have been applied after allohernioplasty for abdominal hernias, were analyzed. Results. There was established, that in rats, after collagen administering, the fibrosis fields were lesser and a newly created fibers of collagen have had organized structure and enhanced density. Еlastic fibers were observed in enhanced quantity not only in the connective tissue periphery, but in central parts as well. Using ultrasound investigation there was established, that while use of collagen, the connective tissue component thickness in zone of placement of polypropilene prosthesis in postoperative period is enhanced. Conclusion. Collagen application stimulates neoangiogenesis, оptimizes creation of enough quantity of mature connective tissue in periimplantation zone, impacts positively the connective tissue component thickness in zone of placement of polypropilene prosthesis in early postoperative period