Правові аспекти порядку утилізації небезпечних відходів у Литовській Республіці

The article analyzes the legal regulation of hazardous waste management in Lithuania and its compliance with regional waste management strategies and legislation. Noteworthy, that in Lithuania, the hazardous waste management policy is based on the EU waste management hierarchy. We can assume that the system of administrative measures applied for the management of hazardous waste: licensing, permits, is appropriate and presupposes the reduction of the negative impact of the generation and management of hazardous waste on human health and the environment. For companies, which operates with hazardous waste management the legislation imposes an obligation to operate in accordance with the general EU environmental principles of precaution and sustainability, technical feasibility and economic viability, protection of resources, and the overall impact on the environment, public health, the economy and the social environment.В статье анализируется правовой порядок утилизации опасных отходов в соответствии со стратегиями и правовыми актами ЕС. Утверждается, что политика утилизации опасных отходов в Литве опирается на законы утилизации отходов ЕС. Делается скидка, что применяемая система административных мер по утилизации опасных отходов, лицензирование  разрешений действенны и уменьшают негативное воздействие на здоровье людей и окружающую среду. На предприятия, выполняющие работы по утилизации опасных отходов возложены те же задачи, что и в ЕС –безопасность и долговечность, технические возможности и экономическая обоснованность, защита ресурсов, также общее воздействие на окружающую среду, здоровье окружающих, экономику и социальное окружение. В епоху розвитку промисловості й постійно зростаючого споживання все більшої актуальності набувають проблеми утилізації небезпечних відходів. Литва, як і інші країни, зобов'язалася зменшити обсяги відходів, також прагне до більш економного використання природних ресурсів, але утверджуючи право на безпечне і чисте середовище, все частіше стикається з різними викликами. З метою зменшення негативного впливу на здоров'я людей і навколишнє середовище держава прагне модернізувати моделі утилізації відходів господарчої діяльності і застосувати належні правові й адміністративні методи. У Литві для виконання робіт з утилізації небезпечних відходів угосподарській діяльності існують додаткові вимоги: ліцензування, система дозволів, а це зобов'язує до підвищеного контролю господарюючих суб’єктів. У всіх випадках регулювання діяльності в цій сфері – це ліцензування, тобто неминучі обмеження в виконанні конкретної господарчої діяльності. Статтю присвячено з’ясуванню того, чи не було порушено інтереси громадськості внаслідок ліцензування діяльності господарств з утилізації небезпечних відходів. Зроблено висновок, що правове регулювання порядку утилізації небезпечних відходів у Литовській Республіці ‒ досить вичерпний процес, заснований на програмах ЄС з захисту навколишнього середовища, який постійно вдосконалюється в результаті оцінки економічних і демографічних процесів. У Литовській Республіці до процесу утилізації застосовуються досить суворі, чітко сформульовані правові та адміністративні  методи: система дозволів, ліцензування. Ліцензування даного виду діяльності потребує від держави особливого контролю, щоб підприємства дотримувались високих стандартів щодо захисту навколишнього середовища і суспільства. Стверджується, що держава постійно змінює і доповнює порядок регулювання утилізації небезпечних відходів, прагнучи витримати баланс між захистом навколишнього середовища і прогресом в економічній діяльності, зменшує адміністративне навантаження, модернізує процес видачі ліцензій і дозволів

Aspects of Hazardous Waste Management Legislation in Lithuania

The article analyzes the legal regulation of hazardous waste management in Lithuania and its compliance with regional waste management strategies and legislation. Noteworthy, that in Lithuania, the hazardous waste management policy is based on the EU waste management hierarchy. We can assume that the system of administrative measures applied for the management of hazardous waste: licensing, permits, is appropriate and presupposes the reduction of the negative impact of the generation and management of hazardous waste on human health and the environment. For companies, which operates with hazardous waste management the legislation imposes an obligation to operate in accordance with the general EU environmental principles of precaution and sustainability, technical feasibility and economic viability, protection of resources, and the overall impact on the environment, public health, the economy and the social environment

Relationship between Prevention of Waste and Zero Waste Movement

Climate change, the population of the earth, consumption, decrease of natural resources are the factors that force the search for the most effective environmental solutions. Waste prevention and management policies focus on finding solutions that deliver real results in reducing resource use and avoiding environmental pollution by waste. EU waste prevention and management policy is based on a ranking of priorities: prevention; preparing for re-use; recycling; other recovery, e.g. energy recovery; and disposal. The article aims to reveal the content of waste prevention and its main features. The analysis of legal regulation and national waste prevention policy showed the state's priority tasks in the field of waste prevention. The article briefly discusses the Zero Waste movement, which has been known in some countries for more than a decade and has recently becoming increasingly popular in Lithuania. The article raises the question of whether waste prevention and Zero Waste are the same. Have national regulations and waste prevention and management policies not been stuck in the framework of long-term strategies and are friendly to new ideas? The article concludes that the Zero waste movement in Lithuania can be considered a social phenomenon for the time being, which has no legal basis to consider it as an official part of waste prevention. Despite the lack of state attention to the Zero Waste movement, its objectives clearly coincide with those of waste prevention

Regulation of Unmanned Aerial Systems and Related Privacy Issues in Lithuania

In the past few years the use of unmanned aerial vehicles in Lithuania has significantly increased. However, enjoying the advantages of this technology, which improves society’s socio-economical safety (public safety in a broad sense), raises some privacy concerns. This article analyses European Union and national legal regulations regarding the use of unmanned aerial vehicles as well as legal tools for defence of the right to privacy or prevention from its breaches in the Republic of Lithuania. Unmanned aerial vehicles have become popular only recently; thus, legislation regarding their use has not yet become a common topic among lawyers. Furthermore, case law of the Republic of Lithuania is silent about it. Thus, the authors model a situation of breach of privacy using an unmanned aerial vehicle and analyse possible defence mechanisms

Algorithmic governance in public sector: is digitization a key to effective management

While algorithmic governance in the public sector can lead to increased efficiency and cost-effectiveness, the implementation of those digital innovations can also result in multiple forms of harm: data bias can lead to reinforcement of inequality, discrimination, and criminalization of already marginalized populations; lack of accountability and transparency in decision-making can lead to injustices; societal trust and the legitimacy of public sector institutions may suffer; privacy and fundamental human rights may be threatened, ethical standards challenged. Digital transformation, leading to algorithmic governance, may be challenged in times of crisis, such as the recent pandemic outbreak, as new technologies in public sector institutions and forms of data-driven surveillance and intrusive monitoring are introduced in the name of public security and social need.  This research focuses in affirming the assumption that the effective management in the public sector, first of all, is determined by the ability of this sector to transform the perception of the services delivered; secondly, it requires strategic actions to enable the systemic and coherent digital transformation of the public sector; and lastly, the new strategies of human resources management in the public sector should be considered. The focus is concentrated on understanding how the implementation of digital tools to the public sector and public services correlate with algorithmic governance concept and what impact digitization has on the effectiveness of management in the public sector

Nuobaudų už piktnaudžiavimą procesu taikymo ypatumai

Procedural penalties, provided in the Civil Procedure and Criminal Procedure Codes of the Republic of Lithuania are independent type of judicial legal measures applicable by court, intended to ensure due process, punish those who violate the process or somehow impede the continuity and quality of court's judicial work, detain individuals from inappropriate behavior in the process and force them to respect the law. The aim of this article is to reveal purpose of the application of procedural penalties in civil and criminal procedure, appointment of legal framework, type and level of penalties and its features, also procedural court rulings to ensure penalties procedures, an appeal procedure. Content of researching process of abuses as a prerequisite for the application of procedural penalties. Implementing comparative analysis of legal regulation of penalties for abuse of the process in civil procedure and criminal procedure. The article concludes that the procedural rules quite clearly and specifically determines what type of procedural penalties should be applied by the court for abuses of process or judicial procedure laid down in circumvention, for example. a warning, a fine, arrest, but the amount of the fine and the period of arrest is left to the discretion of the court to appoint. The article discusses about the problems of individualization of penalties, mention criteria for identifying selection of the proper amount of the fine or duration of arrest for the specific entity. Contains opinion that the arrests are not proper type penalties in civil procedure, because the aims of procedural penalties may be achieved with less penetrating measures trying to avoid one of the strictest application of penetrating measures. Case law reveals the practical application of procedural penalties problematic aspects

Unserviceable vehicle safety management aspects in the context of waste management

Procedural penalties, provided in the Civil Procedure and Criminal Procedure Codes of the Republic of Lithuania are independent type of judicial legal measures applicable by court, intended to ensure due process, punish those who violate the process or somehow impede the continuity and quality of court's judicial work, detain individuals from inappropriate behavior in the process and force them to respect the law. The aim of this article is to reveal purpose of the application of procedural penalties in civil and criminal procedure, appointment of legal framework, type and level of penalties and its features, also procedural court rulings to ensure penalties procedures, an appeal procedure. Content of researching process of abuses as a prerequisite for the application of procedural penalties. Implementing comparative analysis of legal regulation of penalties for abuse of the process in civil procedure and criminal procedure. The article concludes that the procedural rules quite clearly and specifically determines what type of procedural penalties should be applied by the court for abuses of process or judicial procedure laid down in circumvention, for example. a warning, a fine, arrest, but the amount of the fine and the period of arrest is left to the discretion of the court to appoint. The article discusses about the problems of individualization of penalties, mention criteria for identifying selection of the proper amount of the fine or duration of arrest for the specific entity. Contains opinion that the arrests are not proper type penalties in civil procedure, because the aims of procedural penalties may be achieved with less penetrating measures trying to avoid one of the strictest application of penetrating measures. Case law reveals the practical application of procedural penalties problematic aspects.Procesinės nuobaudos, numatytos LR civilinio proceso1 ir LR baudžiamojo proceso2 kodeksuose, yra savarankiškų teismo taikomų teisinių priemonių rūšis, skirta užtikrinti tinkamą procesą, nubausti piktnaudžiaujančius procesu ar kitaip trikdančius nenutrūkstamą ir kokybišką teismo darbą, sulaikyti asmenis nuo netinkamo elgesio procese, priversti juos gerbti teismą bei įstatymą. Straipsnyje siekiama atskleisti procesinių nuobaudų taikymo civiliniame ir baudžiamajame procese paskirtį, skyrimo teisinius pagrindus, nuobaudų rūšies ir dydžio nustatymo ypatumus bei teismo procesinių sprendimų, kuriais taikomos nuobaudos procese, apskundimo tvarką. Tiriamas piktnaudžiavimo procesu, kaip prielaidos taikyti procesines nuobaudas, turinys. Atliekama nuobaudų už piktnaudžiavimą procesu teisinio reguliavimo civiliniame procese ir baudžiamajame procese lyginamoji analizė. Straipsnyje daroma išvada, kad procesinės teisės normos pakankamai aiškiai ir konkrečiai nustato, kokią procesinių nuobaudų rūšį turėtų taikyti teismas už piktnaudžiavimo procesu ar teismo nustatytos tvarkos nesilaikymą, pvz. įspėjimą, baudą, areštą, tačiau baudos dydžio ir arešto trukmės nustatymas ir paskyrimas piktnaudžiavusiam procesu asmeniui yra paliekamas teismo diskrecijai. Straipsnyje aptariama nuobaudos individualizavimo problematika, aptariami kriterijai, leidžiantys parinkti tinkamą baudos dydį ar arešto trukmę konkrečiam subjektui. Pateikiama nuomonė, kad areštas nėra tinkama nuobaudos civiliniame procese rūšis, nes tikslų, kurių siekiama procesinėmis nuobaudomis, galima pasiekti švelnesnėmis priemonėmis, neskiriant vienos iš griežčiausių valstybės prievartos taikymo priemonių. Teismų praktikos apžvalga atskleidžia praktinio procesinių nuobaudų taikymo probleminius aspektus

Packaging reuse state regulatory aspects

This advertisement analyzes the characteristics of packaging waste management waste management in the context of state regulation. Considered the most important regional and national legal instruments governing the management of packaging waste with emphasis on re-use of waste as a key element of environmental importance. Discusses packaging waste recycling organizational and legal assumptions, some regulatory issues. Hypothesis that state regulatory instrument which provides for packaging waste management model - pays the manufacturer, does not encourage the public to actively participate in waste sorting processes, the separation of packaging waste from other municipal (household) waste. This advert examines whether the prevalence of packaging waste management model creates preconditions for efficient packaging waste to be reused. The question of what state regulation of such instruments would create conditions for municipal waste management systems implementation to motivate not only manufacturers and importers, but also the sort of consumer packaging waste.Straipsnyje analizuojami pakuočių atliekų tvarkymo ypatumai atliekų tvarkymo valstybinio reguliavimo kontekste. Aptariami svarbiausi regioniniai ir nacionaliniai teisiniai instrumentai, reglamentuojantys pakuočių atliekų tvarkymą, akcentuojant pakartotinio pakuočių panaudojimo, kaip esminio aplinkosauginio elemento, svarbą. Aptariamos pakuočių pakartotinio panaudojimo organizacinės ir teisinės prielaidos, kai kurios teisinio reguliavimo problemos. Keliama hipotezė, kad valstybinio reguliavimo instrumentai, įtvirtinantys pakuočių atliekų tvarkymo modelį – „moka gamintojas“, neskatina visuomenės aktyviai dalyvauti atliekų rūšiavimo procesuose, atskiriant pakuočių atliekas nuo kitų komunalinių (buitinių) atliekų. Straipsnyje analizuojama, ar vyraujantis pakuočių atliekų tvarkymo modelis sudaro prielaidas efektyviam pakuočių pakartotinam panaudojimui. Svarstoma, ar nacionalinio teisinio reguliavimo instrumentai sudaro prielaidas tokių komunalinių atliekų tvarkymo sistemų diegimui, kurios motyvuotų ne tik gamintojus ir importuotojus, bet ir vartotojus rūšiuoti pakuočių atliekas

Specificity of minor children representation

Legal institute of minor children representation is closely associated with the proper use of parental authority. The article identifies the entities that have the right and duty to represent the minor children, legally_based representation of the behavior of children cases. Civil law is defined by legal representatives, rights and obligations and liability limits in representing children in property relations, but in practice there is a problem with the minor children representation opportunities to others, when parents (adoptive parents) for a variety of reasons, are temporarily unable to adequately represent their children. The paper researched the representation of minor children in health care institution and educational institution. Carried temporary custody kinds comparative analysis. The article concludes that from parent authority arising rights and obligations are personal and can not be transferred to the implementation of other persons, legal representatives have a duty to take care and ensure that the child is properly represented in health care, medical, educational institutions, even when the parents themselves, for important reasons, are temporarily unable to fully implement its duty to represent children. It is proposed to apply legal institute of the temporary custody (care) at the request of parents.Atstovavimo nepilnamečiams vaikams teisinis institutas yra glaudžiai susijęs su tinkamu tėvų valdžios panaudojimu. Straipsnyje įvardijami subjektai, turintys teisę ir pareigą atstovauti nepilnamečiams vaikams, aptariami teisiškai pagrįsto elgesio atstovaujant vaikams atvejai. Civilinės teisės normomis yra apibrėžta įstatyminių atstovų teisių ir pareigų visuma bei atsakomybės ribos atstovaujant vaikams turtiniuose santykiuose, tačiau praktikoje kyla problemų dėl atstovavimo nepilnamečiams vaikams galimybių kitiems asmenims, kai tėvai (įtėviai) dėl įvairių priežasčių laikinai negali tinkamai atstovauti savo vaikams. Straipsnyje tiriamas atstovavimo nepilnamečiams vaikams sveikatos priežiūros ar gydymo įstaigoje bei mokymo įstaigoje turinys. Atliekama laikinos globos rūšių lyginamoji analizė. Straipsnyje daroma išvada, kad įvertinant, jog iš tėvų valdžios kylančios teisės ir pareigos yra asmeninės ir jos negali būti perduotos įgyvendinti kitiems asmenims, būtent įstatyminiams atstovams tenka pareiga pasirūpinti ir užtikrinti, kad vaikas būtų tinkamai atstovaujamas sveikatos priežiūros, gydymo, mokymo įstaigose net tuo atveju, kai patys tėvai dėl svarbių priežasčių laikinai negali visa apimtimi įgyvendinti savo pareigos atstovauti vaikus. Siūloma taikyti laikinos globos (rūpybos) tėvų prašymu teisinį institutą