Аналіз асортименту лікарських препаратів мінеральних добавок, представлених на ринку України

Aim. To analyze the registered medicines of mineral supplements in order to determine the feasibility of creating and organizing the production of new drugs based on natural clays and, in particular blue clay.Materials and methods. A list of medicines based on official sources of information processed by the methods of generalization, systematization, graphics, as well as the methods of comparative and structural analysis were used in the work.Results and discussion. The analysis of the pharmaceutical market of Ukraine concerning the assortment of the registered medicines containing micro- and macronutrients in their composition has been conducted. The selected list of medicinal products by the ATC classification, origin, composition, production feature and type of a dosage form has been structured. By the production feature the majority of medicines are from abroad (68.25 %). It has been determined that the medicines of the segment studied are available exclusively in the form of oral dosage forms (tablets, capsules, oral drops, suspensions). Oral tablets (64 %) are dominant at the domestic pharmaceutical market (64 %) There are no medicines of this group with natural clays and, in particular with blue clay at the pharmaceutical market.Conclusions. The absence of medicines of mineral supplements with natural clays of domestic production at the Ukrainian market has been proven; it indicates the feasibility of introducing new domestic medicines of mineral supplements based on natural clays and, in particular blue clay to the market.Цель исследования. Провести анализ зарегистрированных препаратов минеральных добавок для установления целесообразности создания и организации производства новых препаратов на основе природныхглин и, в частности, глины голубой.Материалы и методы. В работе использован перечень лекарственных средств, составленный по официальным источникам информации, который обрабатывали методами обобщения, систематизации, графическим и методами сравнительного и структурного анализа.Результаты и их обсуждение. Проведен анализ фармацевтического рынка Украины по ассортименту зарегистрированных лекарственных препаратов, содержащих микро- и макроэлементы в своем составе. Осуществлено структурирование отобранного перечня лекарственных средств по АТС-классификации, составу, производственному признаку и виду лекарственной формы. По производственному признаку – большинство лекарственных средств зарубежного производства (68,25 %). Определено, что препараты исследуемого сегмента выпускаются исключительно в виде пероральных (таблеток, капсул, капель оральных, суспензий) лекарственных форм. Доминантными на отечественном фармацевтическом рынке являются оральные таблетки (64 %). На фармацевтическом рынке отсутствуют препараты данной группы с природными глинами и, в частности, глиной голубой.Выводы. Доказано отсутствие на украинском рынке препаратов минеральных добавок с природными глинами отечественного производства, что свидетельствует о целесообразности внедрения на рынок новых отечественных препаратов минеральных добавок на основе природных глин и, в частности, глины голубой.Мета. Провести аналіз зареєстрованих препаратів мінеральних добавок для встановлення доцільності створення й організації виробництва нових препаратів на основі природних глин и, зокрема, глини блакитної.Матеріали і методи. У роботі використано перелік лікарських засобів складений за офіційними джерелами інформації, який опрацьовували методами узагальнення, систематизації, графічним та методами порівняльного і структурного аналізу.Результати та їх обговорення. Проведено аналіз фармацевтичного ринку України щодо асортименту зареєстрованих лікарських препаратів, що містять мікро- та макроелементи у своєму складі. Здійснено структуризацію відібраного переліку лікарських засобів за АТС-класифікацією, походженням, складом, виробничою ознакою і видом лікарської форми. За виробничою ознакою – більшість лікарських засобів закордонного виробництва (68,25 %). Визначено, шо препарати досліджуваного сегмента випускаються виключно у вигляді пероральних (таблетки, капсули, каплі оральні, суспензії) лікарських форм. Домінантними на вітчизняному фармацевтичному ринку є оральні таблетки (64%) На фармацевтичному ринку відсутні препарати даної групи з природними глинами і, зокрема, глиною блакитною.Висновки. Доведена відсутність на українському ринку препаратів мінеральних добавок з природними глинами вітчизняного виробництва, що свідчить про доцільність упровадження на ринок нових вітчизняних препаратів мінеральних добавок на основі  природних глин і, зокрема, глини блакитної

Effect of glutamate-induced obesity on the NO-ergic system in tissues of rats’ salivary glands

На експериментальній моделі глутамат-індукованого ожиріння досліджено стан NO-ергічної системи в слинних залозах щурів. За умов глутамат-індукованого ожиріння в слинних залозах щурів відбулось підвищення активності NO-ергічної системи і одночасне накопичення NO2–, метаболіту циклічних перетворень оксиду азоту та можливого субстрату для утворення NO за рахунок нітритредуктазних систем; На экспериментальной модели глутамат-индуцированного ожирения изучено состояние NO-эргической системы в слюнных железах крыс. В условиях глутамат-индуцированного ожирения в слюнных железах крыс произошло повышение активности NO-ергической системы и одновременное накопление в слюнных железах крыс NO2–, метаболита циклических превращений оксида азота, и возможного субстрата для образования NO за счет нитритредуктазных систем; Under experimental model of obesity induced by monosodium glutamate it was studied the state of NO-ergic system in the salivary glands of rats. Under monosodium glutamate-induced obesity there is activation of the NO-ergic system in the salivary glands of rats and there is accumulation of NO2– in salivary glands of rats, which is a metabolite of cyclic transformations of nitric oxide and a substrate for the synthesis of NO by nitrite reductase systems

Експериментальна корекція мультипробіотиком патологічних змін у слинних залозах за умов ожиріння

Введення новонародженим щурам глутамату натрію призводить до розвитку ожиріння у 4-х місячному віці, про що свідчило вірогідне збільшення в них індексу маси тіла порівняно з контролем. У групі щурів, що отримували мультипробіотик «Симбітер ацидофільний», індекс маси тіла не відрізнявся від значень контрольних щурів. За умов ожиріння у піднижньощелепних слинних за- лозах щурів достовірно знижувалась активність орнітиндекарбоксилази та α-амілази у порівняно з контролем. Введення мультипробіотика «Симбітер ацидофільний» на тлі ожиріння вірогідно підвищувало активність орнітиндекарбоксилази

Корекція патологічних змін у тканинах слинних залоз за умов глутамат-індукованого ожиріння нанокристалічним діоксином церію

За умов глутамат-індукованого ожиріння в слинних залозах щурів вірогідно підвищується активність NO-ергічної системи. Нанокристалічний діоксид церію нормалізує активність NO-ергічної системи за умов глутамат-індукованого ожиріння

Influence of melanin on activity of the NO-synthase, ornithinedecarboxylase and α-amylase of the salivary glands under conditions of the hypergastrinemia

На сьогодні в медичній практиці широко застосовуються інгібітори протонної помпи. Тривале застосування інгібіторів протонної помпи викликає розвиток гіпергастринемії, вплив якої на органи травного тракту потребує подальшого вивчення. Експерименти виконані на 35 білих щурах-самцях. Дослідним тваринам протягом 28 діб внутрішньоочеревинно вводили омепразол (“Sigma”, США) дозою 14 мг/кг, меланін дозою 5 мг/кг маси тіла перорально окремо та в поєднанні. Тривале застосування омепразолу призводить до достовірного підвищення вмісту в плазмі крові гастрину на фоні гіпоацидитету і, як наслідок, до патологічних змін, зокрема, дисбалансу NO-ергічної системи, системи регуляторних поліамінів та синтезу білків в тканинах слинних залоз щурів. Експериментальна корекція омепразол-індукованої гіпергастринемії із застосуванням меланіну нормалізує активність NO-ергічної системи та системи регуляторних поліамінів у тканинах слинних залоз щурів; На сегодняшний день в медицинской практике широко используются ингибиторы протонной помпы. Длительное использование ингибиторов протонной помпы вызывает развитие гипергастринемии, влияние которой на органы пищеварительного тракта требует дальнейшего изучения. Эксперименты выполнены на 35 белых крысах-самцах. Опытным животным в течение 28 дней внутрибрюшинно вводили омепразол (“Sigma”, США) дозой 14 мг/кг, меланин дозой 5 мг/кг массы тела отдельно и в сочетании. Длительное использование омепразола приводит к достоверному повышению содержания в плазме крови гастрина на фоне гипоацидитета и, как следствие, к развитию патологических изменений в тканях слюнных желез крыс, таких как дисбаланс NO-эргической системы и системы регуляторных полиаминов. Экспериментальная коррекция омепразол-индуцированной гипергастринемии меланином нормализует активности NO-эргической системы и системы регуляторных полиаминов в тканях слюнных желез крыс; It is known, that long decrease in gastric secretion leads to the development of hypergastrinemia and to pathological changes in digestion organs. Very important there is a search of ways to correction of these undesirable consequences. Application of melanin is one of such ways. Experiments are executed on 35 rats-males of line Vistar, weight 180-250g. Animals within 28 days entered omeprasole (14 mg/kg of weight) and melanin (5 mg/kg of weight) together and separately. Development of the hypergastrinemia verified by the maintenance gastrine in blood plasma of rats (59,0±35,5 pg/ml, in comparison with investigated animals – 170,7±90,7 pg/ml). In homohenate of salivary glands defined the activity of NO-ergic system, ornithinedecarboxylase, α-amylase. Under conditions of long omeprazole introduction pathological changes in salivary glands tissues oppear: disbalance of NO-ergic system, polyamines and protein synthesis. Experimental correction by melanin promotes normalisation of pathological changes in salivary glands of rats during long introduction of proton pomp inhibito

Changes of the activity of NO-synthase in salivary glands of rats under conditions of omeprazole-indutcted hypergastrinemia

На експериментальній моделі омепразол-індукованої гіпергастринемії досліджені активність NOS та концентрація кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту – NO2– в слинних залозах. За умов омепразол-індукованої гіпергастринемії в слинних залозах щурів підвищувалась активність NO-синтази досягаючи максимуму на 14 добу 7,61±0,39 мкмоль[NO2–]/(г*мин.), в подальшому активність NO-синтази знизилась і на 28 день введення омепразолу її активність склала 5,76±0,25 мкмоль[NO2–] /(г*мин.). Отримано достовірне підвищення активності NOS та накопичення NO2– в слинних залозах щурів за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії; На экспериментальной модели омепразол-индуцированной гипергастринемии изучены активность NOS и концентрация конечных продуктов метаболизма оксида азота – NO2– в слюнных железах. В условиях омепразол-индуцированой гипергастринемии в слюнных железах крыс повышалась активность NO-синтазы, достигая максимума на 14 сутки 7,61±0,39 мкмоль[NO2–]/(г*мин.), в дальнейшем активность NO-синтазы снизилась и на 28 день введения омепразола ее активность составляла 5,76±0,25 мкмоль[NO2–] /(г*мин.). Получено достоверное повышение активности NOS и накопление NO2– в слюнных железах крыс в условиях длительной гипергастринемии по сравнению с контролем; On an experimental model of omeprazole-induced hypergastrinemia the activity of NOS and concentration of the finished products of metabolism of nitrogen oxide – NO2– in salivary glands were studied. Under conditions of omeprazole-induced hypergastrinemia in salivary glands of rats activity NOS raised, reaching a maximum for 14 days 7,61±0,39 μmol [NO2–]/(g*min.), further activity NOS has decreased and for 28 day of introduction omeprazole its activity made 5,76±0,25 μmol [NO2–]/(g*min.). We obtained increase of NOS activity and accumulation of NO2– in the salivary glands of rats under the conditions of long hypergastrinemia as compared to contro

Correction of metabolic changes in tissues of salivary glands by melanin in hyperhastrinemia conditions

Вступ. Відомо, що тривале зниження шлункової секреції призводить до гіпергастринемії (Olbe L., 1989) та до розвитку патологічних змін в органах травлення, зокрема, канцерогенезу. Меланіни – поліфенольні сполуки які володіють антиоксидантними, радіо- та фотопротекторними властивостями, мають стресопротекторну дію. Доведено, що меланіни є агоністами PPAR-γ рецепторів та активує синтез eNOS в слизовій шлунка за умов стрес-синдрому, тобто має цитопротекторну дію (Савицький Я.М., 2002). Матеріали і методи. Експерименти виконані на 17 білих щурах-самцях, вагою 180-220г. Дослідним тваринам протягом 28 діб внутрішньоочеревинно вводили омепразол (“Sigma”, США) дозою 14 мг/кг, меланін (“Sigma”, США) (5 мг/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. В тканинах слинних залоз визначали активність α-амілази (Caraweay, 1959), орнітиндекарбоксилази (Храмов В.А., 1997), NO-синтази та вміст нітритів (Hevel J.M., 1991). Результати. Нами встановлено, що на 28 день введення омепразолу активність орнітиндекарбоксилази в слинних залозах вірогідно знизилась в 1,1 рази порівняно з контролем (р<0.05). Введення меланіну на тлі омепразол-індукованої гіпергастринемії сприяє вірогідному зростанню в 1,23 рази активності орнітиндекарбоксилази порівняно з тваринами без корекції (р<0.05). Активність α-амілази в тканинах слинних залоз щурів на всіх етапах експерименту вірогідно зростає порівняно з контролем, а за умов введення меланіну – була в 1,06 рази вище (р<0.05), ніж у щурів без корекції. Активність NO-синтази в тканинах слинних залоз при 28-денному введені омепразолу підвищилась у 1,45 рази (p<0.05), а за умов корекції із застосуванням меланіну активність NO-синтази – знижувалась у 1,23 рази (p<0.05) порівняно зі щурами без корекції. У слинних залозах за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії вміст нітритів збільшився в 1,18 рази (p<0.05), а за умов корекції меланіном вміст нітритів достовірно знизився у 1,15 рази (p<0.05) порівняно зі щурами без корекції. Висновки. Таким чином, за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії в слинних залозах щурів вірогідно знижується активність орнітиндекарбоксилази та підвищується активність α-амілази і загальної NOS, що свідчить про дисбаланс білоксинтезуючої та NO-ергічної системи слинних залоз. Меланін нормалізує активність орнітиндекарбоксилази, α-амілази та загальної NO-синтази за умов тривалої гіпергастринемії; Введение. Известно, что длительное снижение желудочной секреции приводит к гипергастринемии (Olbe L., 1989) и к развитию патологических изменений в органах пищеварения, в частности, канцерогенезу. Меланины - полифенольные соединения которые обладают антиоксидантными, радио- и фотопротекторными свойствами, имеют стрессопротекторное действие. Доказано, что меланины являются агонистами PPAR-γ рецепторов и активирует синтез eNOS в слизистой желудка в условиях стресс-синдрома, то есть имеет цитопротекторное действие (Савицкий Я., 2002). Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 17 белых крысах-самцах, весом 180-220г. Опытным животным в течение 28 суток внутрибрюшинно вводили омепразол ( "Sigma", США) дозой 14 мг / кг, меланин ( "Sigma", США) (5 мг / кг массы тела перорально) отдельно и в сочетании. В тканях слюнных желез определяли активность α-амилазы (Caraweay, 1959), орнитиндекарбоксилазы (Храмов В.А., 1997), NO-синтазы и содержание нитритов (Hevel J.M., 1991). Результаты. Нами установлено, что на 28 день введения омепразола активность орнитиндекарбоксилазы в слюнных железах достоверно снизилась в 1,1 раза по сравнению с контролем (р<0.05). Введение меланина на фоне омепразол-индуцированной гипергастринемии способствует достоверному росту в 1,23 раза активности орнитиндекарбоксилазы по сравнению с животными без коррекции (р<0.05). Активность α-амилазы в тканях слюнных желез крыс на всех этапах эксперимента достоверно возрастает по сравнению с контролем, а в условиях введения меланина - была в 1,06 раза выше (р<0.05), чем у крыс без коррекции. Активность NO-синтазы в тканях слюнных желез при 28-дневном введении омепразола повысилась в 1,45 раза (p <0.05), а в условиях коррекции с применением меланина активность NO-синтазы снижалась в 1,23 раза (p <0.05) по сравнению с крысами без коррекции. В слюнных железах в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии содержание нитритов увеличилось в 1,18 раза (p <0.05), а в условиях коррекции меланином содержание нитритов достоверно снизилось в 1,15 раза (p <0.05) по сравнению с крысами без коррекции. Выводы. Таким образом, в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии в слюнных железах крыс достоверно снижается активность орнитиндекарбоксилазы и повышается активность α-амилазы и общей NOS, что свидетельствует о дисбалансе белоксинтетической и NO-эргической системы слюнных желез. Меланин нормализует активность орнитиндекарбоксилазы, α-амилазы и общей NO-синтазы в условиях длительной гипергастринемии; Introduction. It is known that prolonged reduction of gastric secretion leads to hyperhastrinemia (Olbe L., 1989) and to the development of pathological changes in the digestive organs, in particular carcinogenesis. Melanins - polyphenolic compounds that have antioxidant, radio and photoprotective properties, have a stress-protective effect. It has been shown that melanins are PPAR-γ receptor agonists and activate the synthesis of eNOS in the mucous membrane under conditions of stress syndrome, that is, it has cytoprotective effect (Savitsky Y.M., 2002). Materials and methods. Experiments were performed on 17 white male rats weighing 180-220 g. Test animals were administered intraperitoneally with omeprazole ("Sigma", USA) at a dose of 14 mg / kg, melanin ("Sigma", USA) (5 mg / kg body weight orally) separately and in combination, for 28 days intraperitoneally. In the tissues of the salivary glands, the activity of α-amylase (Caraweay, 1959), ornithine decarboxylase (Chramov V.A., 1997), NO-synthase and nitrite content were determined (Hevel J.M., 1991). Results. We found that on the 28th day of omeprazole administration, the activity of ornithine decarboxylase in the salivary glands was significantly lowered by 1.1 times compared with the control (p <0.05). The introduction of melanin against the background of omeprazole-induced hyperhastrinemia contributes to a 1.23-fold increase in the ornithine dicarboxylase activity in comparison with animals without correction (p<0.05). The activity of α-amylase in the tissues of the salivary glands of rats at all stages of the experiment is significantly increased compared to the control, and under the conditions of the introduction of melanin – was 1.06 times higher (p <0.05) than in rats without correction. The activity of NO synthase in the tissues of the salivary glands at 28 days of omeprazole administration increased by 1.45 times (p <0.05), and under the conditions of correction using melanin, the activity of the NO synthase decreased by 1.23 times (p <0.05) compared with rats without correction. In salivary glands, in the conditions of omeprazole-induced hyperhastrinemia, the nitrite content increased by 1.18 times (p <0.05), and under conditions of melanin correction, the content of nitrites decreased significantly in 1.15 times (p <0.05), compared with rats without correction. Conclusions. Thus, under the conditions of omeprazole-induced hyperhastrinemia in the salivary glands of the rats, the ornithine decarboxylase activity is significantly reduced and the activity of α-amylase and total NOS increases, indicating an imbalance of the white-syndizing and NO-ergic system of the salivary glands. Melanin normalizes the activity of ornithine decarboxylase, α-amylase and total NO-synthase in conditions of prolonged hyperhastrinemia

The oxidative stress and proteolytic balance of salivary glands tissues under conditions of the hypergastrinemia and it’s correction by melanin

Експерименти виконані на 35 білих щурах-самцях. За умов тривалої омепразол-індукованої гіпергастринемії відбувається інтенсифікація вільнорадикальних процесів та розвиток протеїназно-інгібіторного дисбалансу за декомпенсаторним типом у слинних залозах щурів. Експериментальна корекція меланіном сприяє нормалізації патологічних змін в тканинах слинних залоз щурів на тлі довготривалого введення інгібітора протонної помпи, про що свідчить пригнічення вільно-радикального окиснення, підвищення активності ферментних антиоксидантних систем та нормалізація протеїназно-інгібіторного балансу; Эксперименты выполнены на 35 белых крысах-самцах. В условиях длительной омепразол-индуцированной гипергастринемии происходит интенсификация свободно-радикального окисления в слюнных железах крыс. Экспериментальная коррекция меланином способствует нормализации патологических изменений в слюнных железах крыс на фоне длительного введения ингибитора протонной помпы, о чем свидетельствует угнетение свободнорадикального окисления повышение активности ферментных антиоксидантных систем; Under conditions of long omeprazole introduction pathological changes in salivary glands tissues oppear: the intensification of free-radical oxidation and proteolytic disbalance. Experimental correction by melanin promotes normalisation of pathological changes in salivary glands of rats during long introduction of proton pomp inhibitor becouse of free-radical oxidation and proteolytic processes are oppresse

Influence of melanin on activity of the NO-ergic system of the salivary glands under conditions of the hypergastrinemia

Експерименти виконані на 17 білих щурах-самцях. За умов тривалого застосування інгібіторів протонної помпи розвивається гіпоацидитет і, як наслідок, гіпергастринемія. В умовах омепразол-індукованої гіпергастринемії виникають патологічні зміни в тканинах слинних залоз щурів – дисбаланс регуляторних систем та зниження функціональних резервів тканин слинних залоз. Застосування меланіну нормалізує активність NOS та вміст нітритів у тканинах слинних залоз; Эксперименты выполнены на 17 белых крысах-самцах. При длительном использовании ингибиторов протонной помпы развивается гипоацидитет и, как следствие, гипергастринемия. В условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии возникают патологические изменения в тканях слюнных желез – дисбаланс регуляторных систем и снижение функциональных резервов тканей слюнных желез. Применнение меланина нормализует активность NOS и содиржание нитритов в тканях слюнных желез; Experiments are executed on 17 rats. In homohenate of salivary glands defined the activity of NO-ergic system. Under conditions of long omeprazole introduction, pathological changes in salivary glands tissues oppear – the disbalance of NO-ergic system. Use of melanin normalises balance of the NO-ergic syste

Коррекция оксидативного стресса в тканях слюнных желез меланином в условиях длительного гипоацидитета

It is known, that long decrease in gastric secretion leads to the development of hypergastrinemia and to pathological changes in digestion organs. Very important there is a search of ways to correction of these undesirable consequences. The aim of the study was to prove the feasibility of melanin using for preventionof oxidative stress development in salivary glands at long omeprasole- induced hypergastrinemia. Melanin is a ubiquitous natural pigment found in most organisms (spiders are one of the few groups in which it has not been detected). Human skin is repeatedly exposed to ultraviolet radiation (UVR) that influences the function and survival of many cell types and is regarded as the main causative factor in the induction of skin cancer, behaving like a sun umbrella for the our cells. It has been traditionally believed that skin pigmentation is the most important photon-protective factor, since melanin, besides functioning as a broadband UV absorbent, aids in the acquiescence of vitamin D from sunlight. Under conditions of long omeprazole introduction pathological changes in salivary glands tissues are appeared: the intensification of free-radical oxidation. Most reactive oxygen species (ROS) in living organisms are produced as byproducts of many processes. Being highly active, ROS interact with virtually all cellular components particularly modifying their properties. Experiments are executed on 23 rats-males of line Wistar, weight 180-250g. Animals within 28 days entered omeprasole (14 mg/kg of weight) and melanin (5 mg/kg of weight) together and separately. Development of the hypergastrinemia verified by the maintenance gastrine in blood plasma of rats (59,0±35,5 pg/ml, in comparison with investigated animals – 170,7±90,7 pg/ml). In the homogenate of salivary glands defined activity of catalase, superoxide dismutase and the maintenance of TBA-reactants. We determined, that activity of catalase under conditions of hypergastrinemia was 1,47 times (p<0.05) less, than intact rats, and the activity of superoxide dismutase – 1,66 times (p<0.05). Also the hypergastrinemia led to increase of the maintenance of TBA-reactants 1,39 times (p<0.05). We determined, that activity of catalase under conditions of hypergastrinemia correction by melanin was 1,27 times (p<0.05) more, than without correction, and the activity of superoxide dismutase – 1,49 times (p<0.05). Also correction of the hypergastrinemia by melanin led to decrease of the maintenance of TBA-reactants 1,23 times (p<0.05) in salivary glands. So, under conditions of long omeprazole introduction pathological changes in salivary glands tissues oppear: the intensification of free-radical oxidation. Experimental correction by melanin promotes normalisation of pathological changes in salivary glands of rats during long introduction of proton pomp inhibitor becouse of free-radical oxidation is oppressed; Відомо, що тривале зниження секреції шлунка призводить до розвитку гіпергастринемії і патологічних змін органів травлення. Дуже важливо шукати шляхи корекції цих небажаних наслідків. Метою дослідження було довести доцільність використання меланіну для профілактики розвитку окисного стресу в слинних залозах при тривалій гіпергастринемії, викликаної омепразолом. Меланін – це поширений природний пігмент, виявлений в більшості організмів (павуки - одна з небагатьох груп, в яких він не був виявлений). Шкіра людини неодноразово піддається впливу ультрафіолетового випромінювання (УФ), яке впливає на функцію і виживання багатьох типів клітин і розглядається як основний причинний фактор в індукуванні раку шкіри, поводячись як сонячна парасолька для наших клітин. Традиційно вважається, що пігментація шкіри є найбільш важливим фактором захисту від фотонів, оскільки меланін, крім функціонування в якості широкосмугового УФ-абсорбенту, захищає шкіру спільно з вітаміном D від сонячного світла. В умовах тривалого введення омепразолу з'являються патологічні зміни в тканинах слинних залоз: посилення вільнорадикального окислення. Більшість активних форм кисню (АФК) в живих організмах виробляються як побічні продукти багатьох процесів. Будучи високоактивними, АФК взаємодіють практично з усіма клітинними компонентами, особливо модифікуючи їх властивості. Експерименти проводилися на 23 щурах-самцях лінії Wistar, вага 180-250 г Тваринам протягом 28 днів вводили омепразол (14 мг / кг ваги) і меланін (5 мг / кг ваги) разом і окремо. Розвиток гіпергастринемії, підтверджено вмістом гастрину в плазмі крові щурів (59,0 ± 35,5 пг / мл, в порівнянні з досліджуваними тваринами – 170,7 ± 90,7 пг / мл). У гомогенаті слинних залоз визначали активність каталази, супероксиддисмутази і вміст ТБК-реактантів. Ми визначили, що активність каталази в умовах гіпергастринемії була в 1,47 рази (р <0,05) менше, ніж у інтактних щурів, а активність супероксиддисмутази – 1,66 рази (р <0,05). Також гіпергастринемія приводила до збільшення вмісту ТБК-реактантів в 1,39 рази (р <0,05). Ми визначили, що активність каталази в умовах корекції гіпергастринемії меланіном була в 1,27 рази (р <0,05) більше, ніж без корекції, а активність супероксиддисмутази – 1,49 рази (р <0,05). Також корекція гіпергастринемії меланіном приводила до зниження вмісту ТБК-реактантів в 1,23 рази (р <0,05) в слинних залозах. Таким чином, в умовах тривалого введення омепразолу розвиваються патологічні зміни в тканинах слинних залоз: посилення вільнорадикального окислення. Експериментальна корекція меланіном сприяє нормалізації патологічних змін в слинних залозах щурів при тривалому введенні інгібітора протонної помпи, оскільки вільнорадикальне окислення пригнічувалось; Известно, что длительное снижение секреции желудка приводит к развитию гипергастринемии и патологическим изменениям органов пищеварения. Очень важно искать пути коррекции этих нежелательных последствий. Целью исследования было доказать целесообразность использования меланина для профилактики развития окислительного стресса в слюнных железах при длительной гипергастринемии, вызванной омепразолом. Меланин – это распространенный природный пигмент, обнаруженный в большинстве организмов (пауки - одна из немногих групп, в которых он не был обнаружен). Кожа человека неоднократно подвергается воздействию ультрафиолетового излучения (УФ), который влияет на функцию и выживаемость многих типов клеток и рассматривается как основной причинный фактор в индуцировании рака кожи, ведя себя как солнечный зонтик для наших клеток. Традиционно считается, что пигментация кожи является наиболее важным фактором защиты от фотонов, поскольку меланин, помимо функционирования в качестве широкополосного УФ-абсорбента, защищает кожу совместно с витамином D от солнечного света. В условиях длительного введения омепразола появляются патологические изменения в тканях слюнных желез: усиление свободнорадикального окисления. Большинство активных форм кислорода (АФК) в живых организмах вырабатываются как побочные продукты многих процессов. Будучи высокоактивными, АФК взаимодействует практически со всеми клеточными компонентами, особенно модифицируя их свойства. Эксперименты проводились на 23 крысах-самцах линии Wistar, вес 180-250 г. Животным в течение 28 дней вводили омепразол (14 мг / кг веса) и меланин (5 мг / кг веса) вместе и отдельно. Развитие гипергастринемии, подтвержденное содержанием гастрина в плазме крови крыс (59,0 ± 35,5 пг / мл, по сравнению с исследуемыми животными – 170,7 ± 90,7 пг / мл). В гомогенате слюнных желез определяли активность каталазы, супероксиддисмутазы и содержание ТБК-реактантов. Мы определили, что активность каталазы в условиях гипергастринемии была в 1,47 раза (р <0,05) меньше, чем у интактных крыс, а активность супероксиддисмутазы – 1,66 раза (р <0,05). Также гипергастринемия приводила к увеличению содержания ТБК-реактантов в 1,39 раза (р <0,05). Мы определили, что активность каталазы в условиях коррекции гипергастринемии меланином была в 1,27 раза (р <0,05) больше, чем без коррекции, а активность супероксиддисмутазы – 1,49 раза (р <0,05). Также коррекция гипергастринемии меланином приводила к снижению содержания ТБК-реактантов в 1,23 раза (р <0,05) в слюнных железах. Таким образом, в условиях длительного введения омепразола развиваются патологические изменения в тканях слюнных желез: усиление свободнорадикального окисления. Экспериментальная коррекция меланином способствует нормализации патологических изменений в слюнных железах крыс при длительном введении ингибитора протонной помпы, поскольку свободнорадикальное окисление угнеталось