Solar flat plate collector enhanced by two reflectors: optimum tilts of reflectors

Introduction. In some solar concentrating system applications, in which the incoming sunlight is augmented by using commercial flat plate reflectors placed on different sides of the planar collector, it is very important to choose the optimum tilts of boosters (attached edge-to-edge on the top and bottom sides of the solar collector) for each month, to enhance their received solar irradiation over the year in the southern Algeria. The novelty of the proposed work consists of the development of a novel mathematical model in which the reference of the reflector’s tilt angles is the collector plane, and optimal tilts are optimized on the average day of each month. Purpose. This paper proposes a novel analytical model of two identical planer reflectors, placed on the top and bottom of a latitude tilted flat plate solar collector, for optimizing their optimal inclination angles during the daytime throughout the year in Ouargla city, southeast of Algeria. Methods. Optimal tilt angles of reflectors were obtained by searching for the optimum captured solar irradiation on the collector’s surface from each reflector in the representative day of each month of the year. After that, the obtained tilts were used for calculating incoming solar irradiation on the received area and comparing them to the solar collector without reflectors. Results. The findings of this paper showed that the reflector’s inclination angles were variable from one month to another in which the upper reflector’s tilts reached its maximum in June and minimum in December, contrarily for the lower reflector. Again, an increase of 28.05 % in the daily received solar irradiation on the collector surface with reflectors compared to the conventional one.Вступ. У деяких сонячних концентруючих системах, в яких сонячне світло, що падає, посилюється за рахунок використання комерційних плоских відбивачів, розміщених по різні сторони плоского колектора, дуже важливо вибрати оптимальні нахили підсилювачів (прикріплених кромкою до кромки зверху). і нижні сторони сонячного колектора для кожного місяця, щоб збільшити одержуване ними сонячне випромінювання протягом року в південному Алжирі. Новизна запропонованої роботи полягає у розробці нової математичної моделі, в якій еталоном кутів нахилу рефлектора є площина колектора, а оптимальні нахили оптимізуються у середній день кожного місяця. Мета. У цій статті пропонується нова аналітична модель двох ідентичних плоских відбивачів, розміщених зверху та знизу плоского сонячного колектора з нахилом по широті, для оптимізації їх оптимальних кутів нахилу вдень протягом року у місті Уаргла, на південний схід від Алжиру. Методи. Оптимальні кути нахилу рефлекторів були отримані шляхом пошуку оптимального сонячного випромінювання на поверхню колектора від кожного рефлектора в репрезентативні дні кожного місяця року. Після цього отримані нахили використовувалися для розрахунку сонячної радіації на отриману площу і порівняння їх з сонячним колектором без відбивачів. Результати цієї статті показали, що кути нахилу рефлектора змінювалися від місяця до місяця, коли нахил верхнього рефлектора досягав максимуму в червні і мінімуму в грудні, на відміну від нижнього рефлектора. Знову ж таки, збільшення на 28,05 % щоденно одержуваного сонячного випромінювання на поверхню колектора з відбивачами порівняно зі звичайним

Температурна залежність квадратичного коефіцієнта пропорційності дифузії фосфору в германій із вільними електронами

Висока внутрішня мобільність носіїв, невелика заборонена зона для германію та можлива монолітна інтеграція з пристроями на основі Si спонукали відновити інтерес до германію у продовженні історичного прогресу пристроїв CMOS. Для отримання ефективних електронних пристроїв на основі германію необхідно зрозуміти дифузію домішки у цьому напівпровіднику. До цього часу, дифузія домішок n-типу в германії моделювалася, головним чином, дифузією, пропорційною квадрату концентрації вільних електронів (n). У дослідженні вивчається температурна залежність квадратичного коефіцієнта пропорційності дифузії Р від концентрації вільних електронів шляхом моделювання експериментальних профілів дифузії Р у діапазоні температур від 650 до 870 °С. Точне моделювання досягається у цьому температурному діапазоні з урахуванням квадратичної пропорційності між дифузійною рухливістю атомів фосфору та концентрацією вільних електронів.High intrinsic carrier mobility, small band gap for germanium and possible monolithic integration with Si based devices have prompted renewed interest in germanium to continue the historic progress of CMOS devices. To obtain efficient germanium-based electronic devices, it is necessary to understand the dopant diffusion in this semiconductor. Up to now, n-type dopant diffusion in germanium at most is modeled by diffusivity proportional to the square of the free electron density (n). This study determines the temperature dependence of the quadratic proportionality factor of the P diffusivity with the free electron density, through simulations of experimental P diffusion profiles in the temperature range from 650 to 870 °C. Accurate simulation is achieved within that temperature range, taking into account the quadratic proportionality between the phosphorus diffusivity and the free electron density

Estimation of atmospheric turbidity over Adrar city in Algeria

Under a cloudless sky atmospheric turbidity causes attenuation of solar radiation reaching the earth's surface. The Linke’s turbidity factor (TL) and the Ångström’s turbidity coefficients (β) are the most frequently used atmospheric turbidity indices. TL and β are a key input for several models that assess the solar radiation under clear skies. In this paper, the Linke and Ångström turbidities were obtained from radiometric and meteorological data recorded in the Sahara desert area of Adrar region, Algeria, during October 2012–May 2015. It is observed that there is a high correlation between atmospheric turbidity caused by aerosols and meteorological parameters. A comparison has also been carried out with results acquired in Ghardaïa and Tamanrasset regions. In addition to verify the appropriateness of the theoretical Linke turbidity factor formula presented in Algerian solar atlas, the monthly mean theoretical values are compared with the experimental monthly average values. Keywords: Solar radiation, Atmospheric turbidity, Linke factor, Ångström coefficient, Adra