Mineral resources and national economic security: current features

Purpose is to estimate current mineral and raw material complex and its effect on national economic security basing upon determination and analysis of the integrated index. Methods. Eleven countries of the world with the developed iron-mining industry have been selected as the object of the research. Information database has been formed to calculate integrated index of mineral and raw material security (MRMS). Seven indicators characterizing economic and technical state of iron-ore industry have been specified as performance measures. The indicators have been classified according to their effect on final integrated estimation of MRMS state in a country. The study involves proprietary methodology to calculate integrated index of MRMS. Findings. MRMS has been distinguished in the system of national security. Following indicators have been proposed to be included into the system of national MRMS performance measures: production of mineral resources per capita; resource intensity of the economy; resource-efficiency of the economy; provision with the required mineral resources; export quota; intensity of mineral raw material consumption; and ratio of the volumes of raw material extraction and export of the products of primary processing and recycling (utilization efficiency). Positions and roles of mining industry in terms of provision with resources for the world economy have been evaluated on the basis of system approach (with the emphasis on mining industry). Basic current tendencies in the development of world mining industry have been highlighted including the following ones: increase in the consumption of mineral ore resources; growing intensity of the consumption of mined crude ore deposits and, consequently, depletion of the most commercial deposits; prevailing of mineral carbohydrate raw materials in the world mining industry; and increase in ore reserves consumption by the developing countries. Scientific and methodological approach to estimate the effect of mining industry upon the level of economic security has been approbated; the results have made it possible to evaluate MRMS of 11 leading producers of iron-ore raw material. Originality. It is in the use of innovative complex (integrated) estimation of MRMS level in certain countries which has allowed performing their grouping in term of corresponding security levels and determining the factors effecting economic performance of mineral and raw material component. Practical implications. The proposed integrated approach to the estimation of MRMS level of the countries favours the substantiation of the strategy to strengthen economic security in terms of the mining industry influence.Мета. Оцінка сучасного стану мінерально-сировинного комплексу та його впливу на економічну безпеку країни на основі визначення й аналізу інтегрального показника. Методика. Як об’єкт дослідження обрані 11 країн світу з розвиненою гірничодобувною залізорудною про-промисловістю. Сформована інформаційна база даних для розрахунку інтегрального показника мінерально-сировинної безпеки (МСБ). Як показники оцінки були обрані 7 індикаторів, що характеризують економічний і технічний стан підприємств залізорудної галузі. Індикатори були прокласифіковані відповідно до їх впливу на підсумкову інтегральну оцінку стану МСБ країни. У дослідженні використана авторська методика розрахунку інтегрального показника МСБ. Результати. Виділена МСБ в системі національної безпеки країни й запропоновано включити в систему показників оцінки МСБ країни такі індикатори, як: виробництво мінеральних ресурсів на душу населення; ресурсоємність економіки; ресурсоефективність економіки; забезпеченість необхідними мінеральними ресурсами; експортна квота; інтенсивність використання мінеральної сировини; співвідношення обсягів видобутку сировини і обсягів експорту продукції первинної та вторинної переробки (ефективність використання). Оцінені місця і ролі добувної промисловості в ресурсному забезпеченні світового господарства на основі системного підходу (з акцентом на гірничодобувну промисловість). Виділені основні сучасні тенденції розвитку світової гірничодобувної промисловості, серед яких: зростання обсягів споживання мінеральних рудних ресурсів; підвищення інтенсивності використання покладів викопної рудної сировини і, відповідно, вичерпання найбільш продуктивних родовищ; перевага у світовій добувній промисловості мінеральної вуглеводневої сировини; збільшення обсягів споживання рудних ресурсів країнами, що розвиваються. Здійснено апробацію запропонованого науково-методичного підходу до оцінки впливу добувної галузі на рівень економічної безпеки, за результатами якого оцінена МСБ 11 провідних виробників залізорудної сировини. Наукова новизна. Полягає у використанні нової комплексної (інтегральної) оцінки рівня МСБ країн, що дозволило провести їх групування за відповідними рівнями безпеки й визначити фактори впливу на стан економіки мінерально-сировинної компоненти. Практична значимість. Запропонований інтегральний підхід до оцінки рівня МСБ країн сприяє науковому обґрунтуванню стратегії посилення економічної безпеки в контексті впливу добувної галузі.Цель. Оценка современного состояния минерально-сырьевого комплекса и его влияния на экономическую безопасность страны на основе определения и анализа интегрального показателя. Методика. В качестве объекта исследования выбраны 11 стран мира с развитой горнодобывающей железорудной промышленностью. Сформирована информационная база данных для расчета интегрального показателя минерально-сырьевой безопасности (МСБ). В качестве показателей оценки были выбраны 7 индикаторов, характеризующих экономическое и техническое состояние предприятий железорудной отрасли. Индикаторы были проклассифицированы соответственно их влияния на итоговую интегральную оценку состояния МСБ страны. В исследовании использована авторская методика расчета интегрального показателя МСБ. Результаты. Выделена МСБ в системе национальной безопасности страны и предложено включить в систему показателей оценки МСБ страны такие индикаторы, как: производство минеральных ресурсов на душу населения; ресурсоемкость экономики; ресурсоэффективность экономики; обеспеченность необходимыми минеральными ресурсами; экспортная квота; интенсивность использования минерального сырья; соотношение объемов добычи сырья и объемов экспорта продукции первичной и вторичной переработки (эффективность использования). Оценены места и роли добывающей промышленности в ресурсном обеспечении мирового хозяйства на основе системного подхода (с акцентом на горнодобывающую промышленность). Выделены основные современные тенденции развития мировой горнодобывающей промышленности, среди которых: рост объемов потребления минеральных рудных ресурсов; повышение интенсивности использования залежей ископаемой рудного сырья и, соответственно, исчерпания наиболее продуктивных месторождений; преобладание в мировой добывающей промышленности минерального углеводного сырья; увеличение объемов потребления рудных ресурсов развивающимися странами. Осуществлена апробация предложенного научно-методического подхода к оценке влияния добывающей отрасли на уровень экономической безопасности, по результатам которого оценена МСБ 11 ведущих производителей железорудного сырья. Научная новизна. Заключается в использовании новой комплексной (интегральной) оценки уровня МСБ стран, что позволило провести их группировку по соответствующим уровням безопасности и определить факторы влияния на состояние экономики минерально-сырьевой компоненты. Практическая значимость. Предложенный интегральный подход к оценке уровня МСБ стран способствует научному обоснованию стратегии усиления экономической безопасности в контексте влияния добывающей отрасли.The study carried out by the financial support of the “Russian Foundation for Basic Research” within the framework of the research project 18-410-230033 r a

Stochastic porous media equations and self-organized criticality: convergence to the critical state in all dimensions

If $X=X(t,\xi)$ is the solution to the stochastic porous media equation in $\cal O\subset\mathbb{R}^d$, $1\le d\le 3,$ modelling the self-organized criticaity and $X_c$ is the critical state, then it is proved that \int^\9_0m(\cal O\setminus\cal O^t_0)dt<\9, $\mathbb{P}{-a.s.}$ and \lim_{t\to\9}\int_{\cal O}|X(t)-X_c|d\xi=\ell<\9,\ \mathbb{P}{-a.s.} Here, $m$ is the Lebesgue measure and $\cal O^t_c$ is the critical region $\{\xi\in\cal O;$ $X(t,\xi)=X_c(\xi)\}$ and $X_c(\xi)\le X(0,\xi)$ a.e. $\xi\in\cal O$. If the stochastic Gaussian perturbation has only finitely many modes (but is still function-valued), \lim_{t\to\9}\int_K|X(t)-X_c|d\xi=0 exponentially fast for all compact $K\subset\cal O$ with probability one, if the noise is sufficiently strong. We also recover that in the deterministic case $\ell=0$

The new resilience of emerging and developing countries: systemic interlocking, currency swaps and geoeconomics

The vulnerability/resilience nexus that defined the interaction between advanced and developing economies in the post-WWII era is undergoing a fundamental transformation. Yet, most of the debate in the current literature is focusing on the structural constraints faced by the Emerging and Developing Countries (EDCs) and the lack of changes in the formal structures of global economic governance. This paper challenges this literature and its conclusions by focusing on the new conditions of systemic interlocking between advanced and emerging economies, and by analysing how large EDCs have built and are strengthening their economic resilience. We find that a significant redistribution of ‘policy space’ between advanced and emerging economies have taken place in the global economy. We also find that a number of seemingly technical currency swap agreements among EDCs have set in motion changes in the very structure of global trade and finance. These developments do not signify the end of EDCs’ vulnerability towards advanced economies. They signify however that the economic and geoeconomic implications of this vulnerability have changed in ways that constrain the options available to advanced economies and pose new challenges for the post-WWII economic order

A comparison of trends in caesarean section rates in former communist (transition) countries and other European countries

Caesarean section rates are rising across Europe, and concerns exist that increases are not clinically indicated. Societal, cultural and health system factors have been identified as influential. Former communist (transition) countries have experienced radical changes in these potential determinants, and we, therefore, hypothesized they may exhibit differing trends to non-transition countries. By analysing data from the WHO Europe Health for All Database, we find transition countries had a relatively low caesarean section rate in 2000 but have since experienced more rapid increases than other countries (average annual percentage change 7.9 vs. 2.4)