НОВІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ СКЛЕРОПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У КЛОСТИЛБЕГІТ-РЕЗИСТЕНТНИХ ЖІНОК

At ЗО women with polycystosys ovaries ovulation was inducted by clostylbegit. Having analyzed the anamnesis, clinical and laboratory data, and the results of the induction of ovulation, we concluded, that90,1% of women are resistant to such a therapy. We need to find additional methods for inducting the ovulation in such group of patients.Проводилось исследование эфективности применения клостилбегита для индукции овуляции у женщин со склерополикистозными яичниками. В результате анализа анамнестических, клинико-лабораторных данных и оценки проведённого курса лечения ЗО женщин, пришли к выводу о резистентности женщин к этому препарату (у 90,1% случаев).Для улучшения результатов индукции овуляции необходим поиск дополнительных препаратов, которые влияют на патогенез данного заболевания.Досліджувалося використання клостилбегіту для індукціїовуляціїу жінок із склерополікістозними яєчниками. Після аналізу анамнестичних, клініко-лабораторних даних і оцінки проведеного курсу лікування ЗО жінок, зроблено висновок про резистентність жінок до даного препарату (у 90,1% випадків) і необхідність пошуку додаткових, патогенетично обґрунтованих засобів, для покращення результатів індукціїовуляції

ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ТА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ЖІНОК ІЗ ФІБРОМІОМОЮ МАТКИ ТА ПОЄДНАНОЮ ЕНДОКРИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Мета дослідження – оцінити психоемоційний статус і показники якості життя в жінок із фіброміомою матки та поєднаною дисфункцією щитоподібної залози. Матеріали та методи. Шляхом анкетування за допомогою психологічних методик проведено обстеження 35 жінок (основна група) та 20 практично здорових жінок репродуктивного віку. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок основної групи показники психоемоційних розладів були більш вираженими, ніж у контрольній групі. Відмічено переважання депресивних симптомів різного ступеня вираженості та емоційної лабільності. Згідно з наведеними результатами оцінювання показників якості життя, слід відзначити, що 55,5 % осіб контрольної групи характеризують якість свого життя як високу, тоді як в основній групі подібну характеристику навели лише 5 % пацієнток. Висновки. Наявність поєднаних дисгормональних процесів різної локалізації негативно впливає як на психоемоційний стан, так і на якість життя жінок у всіх її сферах. Отже, вибір методу лікування даної категорії пацієнтів вимагає також індивідуальної психотерапевтичної реабілітації у зв’язку з їх вирaженою емоційною лaбільністю та низькою стресостійкістю

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ НА ТЛІ ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВОГО ХОЛЕСТАЗУ

The aim of the study – to examine the features of pregnancy and the condition of newborns in women with infertility after the use of assisted reproductive technologies. Materials and Methods. We analyzed 260 outpatient records of women treated for infertility with the use of an ART program (in vitro fertilization). 56 out 260 women (21.8 %) got pregnant (basic group). The reference group consisted of 30 women who got pregnant without the use of ART. Results and Discussion. Diseases of liver and biliary ducts are important extragenital pathologies in pregnant women and quite often contribute to the development of obstetric pathologies. In their turn, pregnancies achieved with the use of assisted reproductive technologies, under a massive hormonal support, may lead to severe irreversible changes in the hepatobiliary system. Our retrospective analysis established that pregnancy after the use of ART in women with intrahepatic cholestasis has the following peculiarities: a significantly higher frequency of miscarriages and missed miscarriages, threats of preterm labor, early gestosis, severe preeclampsia and intrauterine growth restriction. Almost 40 % of the newborns presented asphyxia at birth, 11.1 % a severe one, a third of the babies were born prematurely and 40 % presented signs of hypotrophy, while 66.7 % had a disturbed course of early neonatal adaptation. The percentage of perinatal mortality was also higher. Conclusions. The issues of etiology, pathogenesis, the risk factors determining the development of intrahepatic cholestasis, the principles of treatment and prevention still remain the subject of discussion and their specific mechanisms require a more detailed research to develop a pathogenetically substantiated system of treatment and prevention measures.Цель исследования – выяснить роль нарушений гепатобилиарной системы в возникновении акушерских и перинатальных осложнений у женщин с беременностью после применения вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Материалы и методы. Проанализированы 260 амбулаторных карт женщин, которые обратились по поводу лечения бесплодия и которым было назначено и проведено применение программы ВРТ (оплодотворение in vitro). С 260 начатых циклов беременность наступила у 56 (21,8 %) женщин (основная группа). 30 женщин, беременность у которых наступила без применения ВРТ, составили контрольную группу. Результаты исследования и их обсуждение. Заболевания печени и желчевыводящих путей занимают важное место среди экстрагенитальной патологии у беременных и довольно часто способствуют развитию акушерской патологии. Беременность, наступившая после использования вспомогательных репродуктивных технологий на фоне массивной гормональной поддержки, может привести к тяжелым необратимым изменениям пищеварительной системы. Проведенный ретроспективный анализ установил, что беременность после ВРТ у женщин с внутрипеченочным холестазом имеет свои особенности: существенно выше частота выкидышей и замерших беременностей, угрозы преждевременных родов, ранних гестозов, преэклампсии тяжелой степени и задержки роста плода. Почти 40 % детей родились в состоянии асфиксии, причем в 11,1 % отмечено тяжелую ее степень, треть этих детей была недоношенной, 40,0 % имели признаки гипотрофии, а у 66,7 % детей было нарушенным течение ранней неонатальной адаптации. Выше была и перинатальная смертность. Выводы. Беременность после ВРТ у женщин с внутрипеченочным холестазом имеет свои особенности: существенно выше частота выкидышей и замерших беременностей, угроза преждевременных родов, ранних гестозов, преэклампсии тяжелой степени и задержки роста плода, что требует детального исследования для разработки патогенетически обусловленной системы лечебно-профилактических мероприятий.Мета дослідження – з’ясувати роль порушень гепатобіліарної системи у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Проаналізовано 260 амбулаторних карт жінок, які звернулись із приводу лікування безпліддя і яким було призначено та проведено застосування програми ДРТ (запліднення in vitro). Із 260 розпочатих циклів вагітність настала у 56 (21,8 %) жінок (основна група). 30 жінок, вагітність у яких настала без застосування ДРТ, склали контрольну групу. Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів займають важливе місце серед екстрагенітальної патології у вагітних і досить часто сприяють розвитку акушерської патології. Вагітність, що настала після використання допоміжних репродуктивних технологій на фоні масивної гормональної підтримки, може призвести до тяжких необоротних змін гепатобіліарної системи. Проведений ретроспективний аналіз встановив, що вагітність після ДРТ у жінок із внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода. Майже 40 % дітей народились у стані асфіксії, причому в 11,1 % відмічено тяжкий її ступінь, третина цих дітей була недоношеною, і 40,0 % мали ознаки гіпотрофії, а у 66,7 % дітей був порушений перебіг ранньої неонатальної адаптації. Вищою була і перинатальна смертність. Висновки. Вагітність після ДРТ у жінок з внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода, що потребують детальнішого дослідження для розробки патогенетично обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів

ОСОБЛИВОСТІ НЕОНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З ЗАТРИМКОЮ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОСТУ НА ФОНІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ, ЗАЙНЯТИХ В ХІМІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

В результаті проведеного клініко-статистичного аналізу перебігу раннього неонатального періоду 77 новонароджених з затримкою розвитку плода асиметричної форми (основна група) і 30 - без цього ускладнення (контрольна група) встановлено, що висока частота асфіксій на фоні незрілості зумовила високу частоту дизадаптаційних синдромів у дітей основної групи, найбільш частими з яких були гіпоксично-ішемічні порушення ЦНС, порушення терморегуляції, жовтяниця та гастроінтестинальні реакції. Виявлення порушень загортальної системи крові та обміну глюкози безумовно відіграють негативну роль у становленні адаптації цих дітей

Особенности технологии изготовления клеев для гофрокартона

Досліджено клейові композиції на основі різних крохмалів і показано, їх вплив на якість готового продукту.Investigational glue compositions on the basis of different starches and it is rotined, their influence on quality of the prepared product.Исследованы клеевые композиции на основе разных крахмалов и показано, их влияние на качество готового продукта

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІ ЗМІН КІСТКОВО СИСТЕМИ У ЖІНОК ПІСЛЯ ГІСТЕРОВАРІОЕКТОМІ

 We observed 139 women delated to 5 clinical groups. The control group consisted of 30 healthy women in menopausal ages. The basic group consisted of 109 women with fibromyoma , 90 of them were operated (hysterovarioectomy) and delated in 3 groups:I-30 women who were not taking hormonal therapy; II -30 women who were taking traditional hormonal therapy; III -30 women who were taking new complex of treatment. To prove the condinion of bones tissue by density investigation of lumbal spine before and after operation. In our research we found that new complex of hormonal therapy and phytotherapy of postcastrative syndrome was more effectiveness than traditional hormonal therapy resulting in the bone tissue mineral density changes.Под нашим наблюдением находилось 139 женщин, разделеных на 5 клинических групп. В контрольную группу включены 30 практически здоровых женщин менопаузального возраста. Основную группу составили 109 женщин с фибромиомой матки, из которых 90 было прооперировано и разделено после гистеровариоэктомии на3 группы, взависимости от назначеного лечения: первая - 30 женщин, которые не принимали гормональную терапию ПОЭС; вторая - 30 женщин, которые принимали традиционную гормонотерапию; третья - 30 женщин, которые принимали разработанный метод лечения. Для оценки состояния костной системы производили денситометрическое исследование поясничного отделения подзвоночника до операции та 6 месяцев после операции. Під нашим спостереженням знаходилось 139 жінок, які були розділені на 5 клінічних груп. Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок менопаузального віку. Основну групу склали 109 хворих на фіброміому матки, з яких 90 були прооперовані в об’ємі гістероваріоектомі та розділені після операці натри групи, залежно від призначеного лікування: перша - 30 жінок, яким не призначалась гормонотерапія ПОЕС; друга - 30 жінок, яким призначали традиційну гормонотерапію; третя група - 30 жінок, яким призначали розроблений спосіб лікування. Стан кістково системи оцінювали шляхом проведення денситометричного обстеження поперекового відділу хребта перед операцією та через 6 місяців після операці. Проведене дослідження доводить, що розроблений метод етапно гормонально та фітоестрогенотерапіі ПОЕС має вищу ефективність за традиційну гормонотерапію, що підтверджується відповідними змінами мінерально щільності кістково тканини

Иммунотерапия гастроинтестинальных стромальных опухолей: состояние вопроса и перспективы

Gastrointestinal stromal tumors (GIST) are most common mesenchymal tumors in gastrointestinal tract which originate from interstitial cells of Cajal and characterized by the mutations in the KIT or PDGFRA tyrosine kinase receptors. Thus, the common therapeutic approach for GIST therapy (including metastatic, recurrent and non-resectable forms) is based on inhibiton of activities of receptor tyrosine kinases indicated above by corresponding receptor tyrosine kinase inhibitors, including first-line therapeutic agent imatinib mesylate – Gleevec. Despite of high efficacy of IM-based therapy, most of GIST patients acquire resistance to this receptor tyrosine kinase inhibitor, which in turn requires second-, third- and fourth-line therapies. The review also describes the common molecular and genetic variants of GIST and the mechanisms of primary and secondary GIST resistance to the targeted-based therapies. In addition, the role of immune microenvironment in GIST and its relationship with tumor’s mutational burden are discussed in detail, thereby illustrating the immunotherapy as one of the attractive future directions for GIST therapy. Lastly, the manuscript provides the information about the ongoing clinical trials of GIST immunotherapy.Гастроинтестинальные стромальные опухоли (ГИСО) происходят от веретеновидных интерстициальных клеток кахаля и характеризуются наличием мутаций в генах KIT и PDGFRA, кодирующих одноименные тирозинкиназные  рецепторы. Основным принципом лекарственной терапии пациентов с данными новообразованиями (в том числе неоперабельных, рецидивирующих и метастатических форм) является назначение им таргетных препаратов, ингибирующих активность вышеуказанных рецепторных тирозинкиназ. Несмотря на высокую эффективность этих лекарственных средств, в первую очередь иматиниба мезилата (гливека), в лечении ГИСО, у подавляющего большинства пациентов спустя 1,5–2 года после начала таргетной терапии развивается резистентность опухоли к данным препаратам, что диктует необходимость пересмотра тактики лечения и последующего назначения препаратов терапии 2, 3 и 4-й линий. в обзоре рассматриваются основные молекулярно-генетические варианты ГИСО, современные принципы их лечения, а также механизмы первичной и вторичной резистентности данных новообразований к таргетным препаратам. Также описываются механизмы взаимодействия клеток иммунной системы с ГИСО, взаимосвязь мутационного и иммунного профилей опухолей, перспективные подходы к иммунотерапии этих новообразований и приводятся данные о текущих клинических испытаниях, направленных на коррекцию основных звеньев иммунной системы у пациентов с ГИСО

Иматиниб повышает чувствительность клеток гастроинтестинальных стромальных опухолей к ингибиторам топоизомераз II типа

Objective: to study the sensitivity of gastrointestinal stromal tumors (GISTs) to the topoisomerases type II inhibitors and ability of imatinib to enhance GISTs sensitivity to the chemotherapeutic drugs indicated above.Subjects and Methods. We studied the sensitivity of gastrointestinal stromal tumors (GISTs) to the topoisomerases II inhibitors and ability of imatinib to enhance GISTs sensitivity to these chemotherapeutic agents. The expression of DNA damage and repair (DDR) markers was examined by western-blotting. Cleaved forms of poly (ADP-rybose) polymerase and caspase-3 were served as an apoptotic markers measured by western blotting. Amount of apoptotic cells was counted by flow cytometry analysis by using a propidium iodide DNA staining procedure and counting the numbers of hypodiploid cells.Results. We observed the sensitivity of GISTs to topoisomerase II inhibitors – doxorubicine and etoposide inducing DNA double-strand breaks and apoptotic cell death. Imatinib enhances GISTs sensitivity to topoisomerase II inhibitors. This might be due to reduced ability of GISTs to repair DNA damage by homologous recombination. Imatinib-induced reduction of Rad51 recombinase might be due to increased proteasome-dependent degradation.Conclusion. GIST cells are sensitive to topoisomerase II inhibitors (etoposide and doxorubicin) in vitro. Imatinib enhances GISTs sensitivity to the chemotherapeutic agents indicated above.Цель исследования – изучить механизмы чувствительности клеточных линий гастроинтестинальных стромальных опухолей (ГИСО) к ингибиторам топоизомераз II типа, а также способность иматиниба модулировать чувствительность ГИСО к вышеуказанным химиопрепаратам.Материалы и методы. Проведено исследование чувствительности некоторых клеточных линий ГИСО к ингибиторам топоизомераз II типа, а также способности таргетного препарата иматиниба моделировать чувствительность клеток ГИСО к данным химиопрепаратам. Экспрессию маркеров повреждения и репарации ДНК оценивали методом иммуноблоттинга. Апоптоз клеток ГИСО оценивали методом иммуноблоттинга по уровню экспрессии расщепленной формы поли(аденозиндифосфат-рибоза)-полимеразы, а также каспазы-3. Кроме того, подсчет апоптозных клеток проводили методом проточной цитометрии по изменению интенсивности флюоресценции красителя пропидия йодида и обнаружению гиподиплоидных клеток.Результаты. Обнаружено, что клетки ГИСО чувствительны к ингибиторам топоизомеразы II типа – этопозиду и доксорубицину. Вышеуказанные химиопрепараты индуцируют образование двунитевых разрывов ДНК в клетках ГИСО и последующую их гибель по механизму апоптоза. Иматиниб повышает чувствительность клеток ГИСО к данным химиопрепаратам, что может быть обусловлено снижением способности клеток ГИСО справляться с генотоксическим стрессом по причине ослабления процессов гомологичной рекомбинации повреждений ДНК. Иматиниб-индуцированное снижение уровня экспрессии рекомбиназы Rad51 в клетках ГИСО является следствием ее усиленной протеасом-зависимой деградации.Выводы. Клеточные линии ГИСО чувствительны к ингибиторам топоизомераз II типа. Иматиниб способен повышать чувствительность клеток ГИСО к данным химиопрепаратам

Психологічна підготовка поліцейських «КОРД»: принципи, сутність та зміст

Швець, Д. В. Психологічна підготовка поліцейських «КОРД»: принципи, сутність та зміст / Дмитро Володимирович Швець, Сергій Сергійович Бойчук // Особистість, суспільство, закон : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. С. П. Бочарової (м. Харків, 15 квіт. 2021 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Харків: ХНУВС, 2021. – С. 212-217.Розглянуто специфіку психологічної підготовки поліцейських КОРД до дій в екстремальних умовах. Сутність алгоритму екстремальної психологічної підготовки полягає в моделюванні екстремальних ситуацій, створенні умов для обов’язкового вироблення поліцейськими КОРД психічних станів, сприятливих для роботи в екстремальних умовах, підвищеної або повної «включеності» в ситуацію.The specificity of psychological training of police officers of the KORD for actions in extreme conditions is considered. The essence of the method of extreme psychological training lies in the modeling of extreme situations, the creation of conditions for the mandatory development of mental states by the police officers of the KORD, favorable for work in extreme conditions, increased or complete "involvement" in the situation.Рассмотрена специфика психологической подготовки полицейских КОРД к действиям в экстремальных условиях. Сущность метода экстремальной психологической подготовки заключается в моделировании экстремальных ситуаций, создании условий для обязательного выработки полицейскими КОРД психических состояний, благоприятных для работы в экстремальных условиях, повышенной или полной «включенности» в ситуацию