Blutdruckregulation bei Kindern und Jugendlichen mit Typ 1 Diabetes mellitus

Die Entwicklung eines Diabetes mellitus Typ1 (T1DM) ist mit einem stark erhöhten Risiko für die spätere Entwicklung kardiovaskulärer und mikrovaskulärer Begleiterkrankungen verbunden. Obwohl diese Begleiterkrankungen meist erst im Erwachsenenalter klinisch Bedeutung gewinnen, mehren sich Hinweise, dass ihre Entwicklung bereits mit dem Zeitpunkt der Manifestation des T1DM im Kindesalter ihren Anfang nimmt. Als Hauptrisikofaktoren für die Entwicklung der kardiovaskulären und mikrovaskulären Begleiterkrankungen gelten neben der T1DM-assoziierten, chronischen Hyperglykämie vor allem Störungen der Blutdruckregulation, insbesondere die der Form der arteriellen Hypertonie (HTN). So sind Störungen der Regulation des Blutdrucks („Blood pressure“, BP) mit einem höheren Auftreten mikrovaskulärer Komplikationen, wie der diabetischen Nephropathie und Retinopathie vergesellschaftet. Um das Ausmaß und den Krankheitswert von Störungen der Blutdruckregulation bei Kindern und Jugendlichen mit T1DM zu verstehen, wurden ausgesuchte Daten aus dem deutschsprachigen Register für die Verlaufsbeobachtung von Patienten mit Diabetes (DPV-Register) auf mögliche Korrelationen hin betrachtet. Das DPV-Register umfasst inzwischen Dokumentationsdaten von nahezu 90% der an T1DM erkrankten Kinder und Jugendlichen aus Deutschland, Österreich, Luxemburg und Teilen der Schweiz. Im DPV-Register werden die aus heutiger Sicht wesentlichen diabetes-relevanten Daten erfasst. Hierzu gehören: Basisdaten, diabetes-spezifische Parameter, Parameter mit Bezug zu assoziierten Erkrankungen oder Folgeerkrankungen und zusätzliche Medikamente. Diese Daten werden lokal erhoben, dokumentiert und anonymisiert. Die anonymisierten Daten werden zweimal jährlich an das Institut für Epidemiologie und medizinische Biometrie der Universität Ulm versandt und dort zentral auf ihre Qualität hin überprüft

МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК В РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІЙ ВІЙНІ 1735-1739 РР.

Тема пропонованої шановному читачеві статті знаходиться на перетині воєнної історії та краєзнавства. Після тривалої неуваги, зараз воєнна історія, зокрема козаччини, розробляється досить динамічно. Варто згадати хоча б роботи І.Стороженка [1], В.Заруби [2], О.Сокирка [3], Г.Шпитальова [4]. Одночасно все ще не розроблена докладно воєнна історія полків, які складали Гетьманщину. Хоча спроби такого роду є [5], але вони зосереджені не стільки на воєнній історії, скільки на історії полку загалом і, на жаль, не представлені у вигляді монографічних досліджень та не викладені в Інтернеті, що суттєво ускладнює доступ до результатів таких досліджень. Сюжет, пов’язаний із участю Миргородського полку в російсько-турецькій війні 1735-1739 років, не знайшов висвітлення в історіографії, хоча деякі факти містять дослідження А.Байова [6], О.Апанович [7] та вже згадувана монографія Г.Шпитальова. Протягом війни Миргородський полк брав участь як у далеких виправах, так і в ближніх походах різного роду – фортифікаційних, тривожних, для планової охорони кордонів. Залучення козаків Миргородського полку до далеких походів розпочалося вже у червні 1735 р., коли всі полки (крім Стародубського та Чернігівського) вирушили до фортеці Святого Іоанна на Українській лінії, де мали збиратися для виправи на Крим. До прибуття на лінію генерального осавула Ф.Лисенка обов’язки командира цього з’єднання виконував миргородський полковник Павло Апостол [8]. Кількість козаків Миргородського полку, які вирушили в цей похід, точно невідома. Проте є дані щодо старшини, яка очолила виправу – полковник П.Апостол, суддя Ф.Остроградський, писар В.Тихонович, осавул А.Волевач, хорунжі Т.Калницький та К.Шкурка [9]. Згідно з планами Генеральної військової канцелярії (далі – ГВК) передбачалося для Кримської (1736) виправи мобілізувати 16001 гетьманця, в тому числі 1196 шабель Миргородського полку [10]. Виникли певні проблеми з залученням старшини. Наприклад, миргородський обозний С.Родзянка уперто відмовлявся від походу під приводом хвороби, в яку полковник абсолютно не вірив. Проте С.Родзянка апелював до ГВК, де знайшов підтримку. Врешті, полкова старшина миргородців у цій виправі була представлена тими ж постатями, що й 1735 р., лише осавула А.Волевача замінив його колега С.Ґалаґан [11]. За попередніми планами на 1737 р. Миргородський полк мав виставити 849 шабель у Кримський похід. Після рішення фельдмаршала Мініха залишити слобідських козаків для охорони кордону їм на заміну залучили ще 200 миргородців [12]. На цьому зміни не закінчилися. На вимогу фельдмаршала Мініха Миргородський полк перейшов у його підпорядкування і вирушив замість Кримського в Очаківський похід

The obesity epidemic in 32,936 youth with type 1 diabetes (T1D) in the German/Austrian DPV and US T1D Exchange (T1DX) registries

Objective To examine the current extent of the obesity problem in 2 large pediatric clinical registries in the US and Europe and to examine the hypotheses that increased body mass index (BMI) z-scores (BMIz) are associated with greater hemoglobin A1c (HbA1c) and increased frequency of severe hypoglycemia in youth with type 1 diabetes (T1D). Study design International (World Health Organization) and national (Centers for Disease Control and Prevention/German Health Interview and Examination Survey for Children and Adolescents) BMI references were used to calculate BMIz in participants (age 2-<18 years and ≥1 year duration of T1D) enrolled in the T1D Exchange (n = 11 435) and the Diabetes Prospective Follow-up (n = 21 501). Associations between BMIz and HbA1c and severe hypoglycemia were assessed. Results Participants in both registries had median BMI values that were greater than international and their respective national reference values. BMIz was significantly greater in the T1D Exchange vs the Diabetes Prospective Follow-up (P < .001). After stratification by age-group, no differences in BMI between registries existed for children 2-5 years, but differences were confirmed for 6- to 9-, 10- to 13-, and 14- to 17-year age groups (all P < .001). Greater BMIz were significantly related to greater HbA1c levels and more frequent occurrence of severe hypoglycemia across the registries, although these associations may not be clinically relevant. Conclusions Excessive weight is a common problem in children with T1D in Germany and Austria and, especially, in the US. Our data suggest that obesity contributes to the challenges in achieving optimal glycemic control in children and adolescents with T1D

The Swiss STAR trial – an evaluation of target groups for sexually transmitted infection screening in the sub-sample of women

OBJECTIVES: In Switzerland, universal health insurance does not cover any routine testing for sexually transmitted infections (STIs), not even in individuals at high risk, and extra-genital swabbing is not standard of care. We compared STI prevalence in a multicentre prospective observational cohort of multi-partner women with/without sex work and evaluated associated risk factors. MATERIALS AND METHODS: Between January 2016 and June 2017, we offered free STI testing to women with multiple sexual partners (three or more in the previous 12 months), with follow-up examinations every 6 months. We used multiplex polymerase chain-reaction testing (for Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, Mycoplasma genitalium) for pooled swabs (pharynx, urethra/vagina, anus), and antibody tests for human immunodeficiency virus (HIV) and Treponema pallidum at every visit, and for hepatitis B and C at baseline. RESULTS: We screened 490 female sex workers (FSWs), including 17 trans women, and 92 other multi-partner women. More than half reported a steady partner. Previously undiagnosed HIV was found in 0.2% vs 0.0%, respectively, and T. pallidum antibodies in 5.9% vs 0.0%. STIs requiring antibiotic treatment comprised: active syphilis 1.2% vs 0.0%; N. gonorrhoeae 4.9% vs 0.0%; C. trachomatis 6.3% vs 5.4%, T. vaginalis 10.4% vs 0.0%; M. genitalium 6.7% vs 6.5%. One in four FSWs vs one in nine other women had one or more of these STIs at baseline. 15.8% vs 3.8% had a history of hepatitis B, 45.5% vs 22.8% had no immunity (HBs-AB <10 IU/l). Two FSWs had hepatitis C virus antibodies (0.4%) without concurrent HIV infection. Non-condom-use (last three months) for anal/vaginal sex was not associated with STIs. Independent risk factors were group sex (adjusted odds ratio [aOR] 2.1, 95% confidence interval [CI] 1.1–4.0), age less than 25 (aOR 3.7, 95% CI 1.6–8.9), and being active in sex work for less than 1 year (aOR 2.7, 95% CI 1.3–5.3). CONCLUSION: HIV and HCV do not appear to pose a major public health problem among FSWs in Switzerland, whereas vaccination against HBV should be promoted. FSWs showed high rates of STIs requiring treatment to reduce transmission to clients and/or steady partners. FSWs should be offered low-cost or free STI screening as a public health priority

Sex differences over time for glycemic control, pump use and insulin dose in patients aged 10-40 years with type 1 diabetes: a diabetes registry study.

INTRODUCTION To evaluate sex differences in people with type 1 diabetes concerning changes in glycemic control and trends in insulin pump use and insulin dose over two decades in adolescents and one-and-a-half decades in adults. RESEARCH DESIGN AND METHODS People aged 10-20 years (data years 1999-2018) and 21-40 years (data years 2004-2018) with type 1 diabetes were identified in the Diabetes Prospective Follow-up Registry (DPV). All available patients' data sets of the respective period were used for linear regression analyses to investigate trends in HbA1c, pump use, insulin doses and body mass index SD scores (BMI-SDS) in females and males. In addition, stratification by migrant background was made for the adolescent group. RESULTS In the youth group (n=68 662), both boys and girls showed an HbA1c decrease over the period examined. After stratification for migrant background, an HbA1c convergence between boys and girls was seen in those without migrant background as of 2016. Usage of insulin pumps increased continuously from 3% (boys and girls) to 47% (boys) and 54% (girls), respectively. The daily insulin dose in units per kilogram body weight and day increased continuously from 1999 to 2018. An insulin dose leveling between boys and girls occurred. BMI-SDS consistently increased in girls whereas only slight variations were observed in boys.The adult group (n=15 380) showed constant HbA1c sex differences from 2004 to 2018 with lower HbA1c level in females. The use of insulin pump therapy rose from 18% to 35% (males) and 30% to 50% (females). CONCLUSIONS The gap in metabolic control between boys and girls with type 1 diabetes seems to close, but predominantly in adolescents without a migrant background. Improved HbA1c was associated with increased insulin pump use, especially in girls.In adult patients, sex differences in metabolic control and insulin pump use persist: women show constantly lower HbA1c values and higher insulin pump use