ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ДИСФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ

Вступ. Частота дисфункції плаценти (ДП) коливається від 20% до 50% в залежності від факторів, які ускладнюють нормальний перебіг вагітності. Незважаючи на доволі великий спектр лікарських засобів, що застосовуються для профілактики та лікування ДП, частота появи, кількість ускладнень, а також розвиток негативних побічних реакцій при лікуванні ДП не зменшуються, що потребує ефективного та безпечного лікування. Мета. Досягнути зменшення проявів ДП шляхом проведення профілактичного лікування на етапі появи початкових ознак ДП (компенсована форма). Матеріали і методи. Клініко-лабораторне обстеження вагітних, ультразвукове дослідження плода, біофізичний профіль плода, допплерометрія судин пуповини, імуноферментний метод з використанням сироватки крові, статистичний метод. Результати дослідження. Проведено обстеження та лікування 50 вагітних із компенсованою формою плацентарної дисфункції. Проводилася профілактика ускладнень плацентарної дисфункції за допомогою лікування основного захворювання та тривалого перорального призначення a-ліпоєвої кислоти (тіогама) та α-аміно-d-гуанідиновалеріанової кислоти (тівортин) (перша підгрупа вагітних) або за допомогою призначення a-ліпоєвої внутрішньовенно впродовж 5 днів з переходом на таблетовані форми впродовж 7-10 днів, з одночасним застосуванням α-аміно-d-гуанідиновалеріанової кислоти. Висновки. Ефективність лікування не залежить від шляху введення препаратів. При тривалому застосуванні препаратів до кінця вагітності ефективність лікування є вищою, ніж лікування впродовж кількох тижнів

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ САЛЬПІНГООФОРИТІВ НА ТЛІ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК ТА СЕЧОВОГО МІХУРА У ДІвЧАТ-ПІДЛІТКІВ.

The paper presents investigation of the probiem of the inflammatory diseases ofinternai genitaiia combined with inflammatory uroiogicai pathoiogy in the adoiescent giris. It has been estabiished that uroiogicai pathoiogy has the negative infiuence on microfiora and its ioad in vaginai content what intensifies the process of infiammation. In this case the microbiai contamination significantiy increases.Статья посвящена исследованию проблемы воспалительныхзаболеваний внутренних половых органов, которые сочетаются с урологической патологией воспалительного генеза у девушек-подростков. Работа построена на принципах комплексного исследования клинических, параклинических и статистических методов современного научного анализа. Стаття присвячена дослідженню проблеми запальних захворювань внутрішніх статевих органів, які поєднуються з урологічною патологією запального генезу в дівчат-підлітків. Встановлено, що урологічнапатологія суттєво негативно впливає на мікрофлору та її навантаження у вмісті порожнини піхви, підсилюючи запальний процес. При цьому мікробна контамінація порожнини піхви значно зростає

КОНЦЕНТРАЦІЯ ДЕЯКИХ ПРОЗАПАЛЬНИХ І ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ У СИРОВАТЦІ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ ДІВЧАТ, ХВОРИХ НА ВУЛЬВОВАГІНІТ

Inflammatory diseases of the external reproductive organs are characterized by different manifestations depending on the degree of affliction and force of inflammatory reaction. In spite of a considerable success achieved in modern diagnostics and pharmacotherapy, the problem of vulvovaginitis in girls at the age of puberty remains one of the most frequent and complicated problems in diagnostics and treatment.   Therefore, one of the topical problems is to investigate the causes and mechanisms or progressing vulvovaginitis from the point of view of immunological positions. Awareness of disorders of the body immune reactivity causing pathological process is of important diagnostics and prognostic value, and it is the basis for the correction of these immunological changes by means of modern immunotrophic means.  Воспалительные заболевания внешних половых органов характеризируются разнообразными проявленими в зависимости от уровня поражения и степени воспалительного процесса. Несмотря на значительные успехи в современной диагностике и фармакотерапии, проблема вульвовагинитов у девушек-подростков остается одной из частых и сложных в диагностике и лечении. Поэтому актуальной становится цель исследования причин и механизмов прогрессирования вульвовагинитов с иммунологической позиции. Знание нарушений имунологичской реактивности организма, вызывающих развитие патологического процесса, имеют не только диагностическую и прогностическую ценность, а и лежат в основе коррекции иммунологических изменений при помощи современных иммунотропных препаратов. Запальні захворювання зовнішніх статевих органів характеризуються різноманітними проявами у залежності від рівня враження та сили запальної реакції. Незважаючи на значний успіх, досягнутий у сучасній діагностиці і фармакотерапії, проблема вульвовагініту у дівчаток пубертатного періоду залишається однією із найчастіших і складних проблем у діагностиці та лікуванні. Тому однією з актуальних проблем є вивчення причин і механізмів прогресування вульвовагінітів з імунологічних позицій. Знання порушень імунологічної реактивності організму, які зумовлюють патологічний процес, має не тільки діагностичну і прогностичну цінність, а також лежить в основі корекції цих імунологічних змін за допомогою сучасних імунотропних засобів

ОСОБЛИВОСТІ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПРИДАТКІВ МАТКИ

Introduction. The main role in the treatment of inflammatory diseases of the female reproductive organs belong antibiotic therapy, which is effective only long-term concentrations of the drug in the center of microbial inflammation. The introduction of methods directed transport of antibiotics to create high concentration of the drug in the inflammation area.Aim. Improved treatment of inflammatory diseases of the female reproductive organs through the use of directed transport of antibiotics in autologous cell suspension of blood.Materials and methods. A clinical and laboratory examination of 100 women of reproductive age with inflammatory diseases of the female reproductive organs (study group) and 20 healthy women were the control group. Methods – bacterioscopic, bacteriological, immunofluorescence, enzyme immunoassay, statistical.Research results. Women are the main group divided into two subgroups: the first subgroup – 50 patients, who in addition to traditional treatments conducted directed transport of antibiotics; second subgroup (comparison) – 50 patients who underwent anti-inflammatory treatment according to traditional methods. Methods directed transport of antibiotics is the intravenous use of prepared homogeneous mass suspension of blood cells with an antibiotic. As a result of the treatment in 84% ± 4,2 first subgroup of patients noted the positive dynamics of clinical status at 2-3 days after 1-2 sessions CT antibiotics. Among other subgroups of patients, the positive dynamics of clinical status at 2-3 days was observed in 68% ± 5,4 (p <0.05). In women, the first sub recurrence during the year were in two cases (4%) in the second subgroup - in 12 (24%).Conclusions. Directed transport of antibiotics in treatment is a highly effective method of antibiotic therapy, leading to a fast improvement and absence of recurrence.Введение. Основная роль в лечении воспалительных заболеваний женских половых органов принадлежит антибиотикотерапии, которая становится эффективной при условии создания высоких, длительных концентраций лекарственного вещества в очаге микробного воспаления. Внедрение в практику методов направленного транспорта антибиотиков позволяет создать в зоне воспаления высокие концентрации введенных препаратов.Цель. Повышение эффективности лечения воспалительных заболеваний придатков матки путем применения направленного транспорта антибиотиков в аутологичной клеточной суспензии крови.Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное обследование 100 женщин с острым воспалительным процессом придатков матки, которые составляли основную группу, и 20 здоровых женщин – контрольная группа. Методы исследования - УЗИ, бактериоскопический, бак-териологический, иммунофлуоресцентный, иммуноферментный, статистический.Результаты исследования. Основную группу разделено на две подгруппы: первая – 50 больных, которым проводился направленный транспорт антибиотиков; вторая (сравнения) – 50 больных, которым проводилось противовоспалительное ле-чение по традиционной методике. Методика направленного транспорта антибиотиков заключает-ся во внутривенном применении приготовленной однородной гомогенной массы суспензии клеток крови с антибиотиком. В результате проведенного лечения у 84% ± 4,2 больных первой подгруппы отмечено положительную динамику клинического состояния на 2-3 сутки после 1-2 сеансов лечения. Среди больных второй подгруппы положительная динамика клинического состояния на 2-3 сутки наблюдалась у 68% ± 5,4 (р <0,05). У женщин первой подгруппы рецидивы в течение года были в двух случаях (4%), во второй подгруппе – у 12 (24%).Выводы. Направленный транспорт антибиоти-ков является высокоэффективным способом антибиотикотерапии, приводит к быстрому улучшению и отсутствию рецидивов.Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольна група. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт (СТ) антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою, антибактеріальні засоби з врахуванням результатів антибіотикограми. У жінок основної групи скарги на біль, підвищення температури тіла, патологічні виділення зі статевих шляхів, у 80 % виявлено ерозивні зміни на шийці матки. Бімануально – болючість та набряк маткових труб, яєчників, у виділеннях із піхви та цервікального каналу патогенні та умовно патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій. СТ антибіотиків проводили за допомогою цефалоспоринів тривалої дії з введенням один раз на добу. Оцінку ефективності комплексного лікування проводили за клінічними ознаками – біль, зниження температури тіла, відсутність патологічних виділень, при бімануальному обстеженні відсутність болі та набряку в ділянці придатків. Важливою ознакою ефективності лікування було відсутність рецидивів впродовж року після лікування (віддалені результати). В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи, позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р<0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %)

ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Introduction. Pelvic inflammatory diseases occupy the first place among other nosology in gynecology and are the cause of many disorders of the reproductive function of women, the most important are infertility and miscarriage. An important role in the pathogenesis of chronic inflammation plays an immune system, so appointment of immunocorrective therapy is necessary.Aim. To increase the effectiveness of treatment with the additional use of immunocorrective prolonged therapy with flavonoid glycosides.Materials and methods. A clinical and laboratory examination of 100 women of reproductive age with chronic pelvic inflammatory diseases (study group) and 20 healthy women were the control group. Methods – bacterioscopic, bacteriological, immunofluorescence, enzyme immunoassay, statistical.Research results. Chronic pelvic inflammatory diseases lead to in 90% of the association of pathogenic and opportunistic microorganisms, found only 10% conditionally opportunistic microorganisms. The main group is divided into two subgroups. Womens of first subgroup for immunocorrective therapy using drugs, comprised of flavonoid glycosides (in this case applied solution proteflazid) within one month to the basic antibiotic therapy, during it and after three months. In the second subgroup applied standard antibiotic and immune correcting therapy. In womens the first subgroup absence of pathogenic organisms was observed in 42 cases (84% ± 4,59), a second subgroup in 20 womens (40% ± 6,17) (p<0,05) after three months.Conclusions. Use immunocorrective therapy with flavonoid glycosides to lead to normalization state and absence of pathogenic organisms in 84 %.Введение. Воспалительные заболевания женских половых органов занимают первое место среди других нозологий в гинекологии и являются причиной многих нарушений репродуктивной функции женщин. Важную роль в патогенезе хро-нического воспалительного процесса играет иммунная система, поэтому назначение иммунокоррегирующей терапии необходимо.Цель.Повысить эффективность лечения ВЗЖПО при дополнительном применении длительной иммунокоррегирующей терапии с помощью флавоноидных гликозидов.Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное обследование 100 женщин репро-дуктивного возраста с хроническими ВЗЖПО (основная группа) и 20 здоровых женщин, составивших контрольную группу. Методы исследования - бактериоскопический, бактериологический, иммунофлуоресцентный, иммуноферментный, статистический.Результаты исследования.При наличии хронических ВЗЖПО выявлено у 90 % ассоциации патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, в 10 % выявлены только условно патогенные микроорганизмы. Основную группу разделено на две подгруппы. Женщинам первой подгруппы на-значена имунокорегирующая терапия с помощью препаратов, в составе которых флавоноидные гликозиды (в данном случае применялся раствор протефлазида), в течение одного месяца до базисной антибактериальной терапии, во время ее и после в течение трех месяцев. Во второй подгруппе назначено стандартную антибактериальную и имунокорегирующую терапию. У женщин первой подгруппы нормализация микроцитоза влагалища при отсутствии патогенной микрофлоры на-блюдалась в 42 случаях (84% ± 4,59), у женщин второй подгруппы положительный результат лечения через три месяца наблюдался у 20 женщин (40%±6,17) (р <0 , 05).Выводы. Использование иммунокоррегирующей терапии с помощью флавоноидных гликозидов в виде капель протефлазида достоверно приводит к нормализации микроцитоза влагалища при отсутствии патогенной микрофлоры в 84 %.Вступ.Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним.Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів.Матеріали і методи.Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний.Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р < 0,05).Висновки.Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %

Implementation of the OIE recommendations in Ukrainian veterinary education

International audienc