Екологічний менеджмент в готельно-ресторанному комплексі

In the current context, significant changes are taking place in the structure of Ukrainian industry. Powerful productions of some spheres of activity lose their urgency and, on the contrary, acquire the development of power of other branches, namely, craft productions, to the composition of which the company belongs. The result of the activity of the businesses complex is the formation of significant volumes of food waste (about 160 thousand ton), discharges of concentrated wastewater, wastewater discharges. The wastes of the restaurant industry have a wide nomenclature and a specific composition, under the conditions of their placement in the components of the environment form the ecological aspects of the negative effects. Food wastes of facility in this branch contain a significant amount of nutrients, organic substances and require complex processes of their processing. Meanwhile, according to their composition, production wastes can be involved in the transfer process with the removal of secondary raw materials and energy sources. Thus, there is a need to improve existing and new technologies for the transfer of hazardous waste in order to reduce the load on the environment. The results of the analysis of world and domestic developments in the field of technologies for the utilization of food waste allowed to determine the main methodological approaches to the transition. In the case of the utilization of food waste, biotechnological methods represent a significant interest. Thus, the work is devoted to the connection of the actual scientific-practical task, which consists in the scientific substantiation and improvement of the technology of the transfer of the population's needs.В умовах сьогодення у структурі промисловості України відбуваються значні зміни. Втрачають актуальність потужні виробництва одних сфер діяльності й, навпаки, набувають розвитку потужності інших галузей, а саме крафтових виробництв, до яких належать ресторанні господарства. Результатом діяльності підприємств ресторанного комплексу є утворення значних обсягів харчових відходів (близько 160 тис. тонн), скидів концентрованих стічних вод, зростання обсягів викидів в атмосферу. Відходи закладів ресторанного господарства мають широку номенклатуру та специфічний склад і за умов розміщення їх у компонентах довкілля формують екологічні аспекти негативного впливу на довкілля. Харчові відходи підприємств цієї галузі мають у своєму складі значну кількість біогенних елементів, органічних речовин і потребують складних процесів їх переробки. Проте за своїм складом відходи виробництва можуть бути залучені у процеси переробки з одержанням вторинних сировинних та енергетичних ресурсів. Таким чином, виникає необхідність удосконалення існуючих то розробки нових технологій переробки харчових відходів з метою зменшення навантаження на навколишнє середовище. Результати аналізу світових і вітчизняних розробок у галузі технології утилізації харчових відходів дозволили визначити основні методологічні підходи до переробки відходів ресторанних господарств. У випадку з утилізацією харчових відходів значний інтерес становлять біотехнологічні методи. Таким чином, робота присвячена розв’язанню актуального науково-практичного завдання, що полягає в науковому обґрунтуванню та удосконаленню технології переробки харчових відходів ресторанних господарств з метою зниження їхнього впливу на компоненти довкілля

The most frequent combination polyneoplasia after radiation treatment first tumor

The aim of our study is to analyze the combination of metachronous multiple primary tumors that developed after radiation therapy of the first tumor. The material of the study are historical data on the treatment of 232 patients in the Chelyabinsk Regional Oncology Center, who later after radiotherapy of the tumor first appeared metachronous multiple primary tumors. Statistical analysis of the results of the research program using IBM SPSS Statistics Version 22.0.0.0; Statistica Version 10.0.0.0. In our study, the most frequent localization of the tumor in the first generally observed in the breast, female genital organs and skin; the second tumor was most often represented by skin cancer, cancer of the digestive system, respiratory cancer and breast cancer. In men, the first tumor was often represented lip cancer, mouth and throat, skin cancer and cancer of the respiratory and chest; the second tumor was often represented by a cancer of the respiratory and chest, skin cancer and cancer of the digestive system. In women, the first tumor was most often presented with breast cancer and cancer of the female reproductive organs; the second tumor was often represented by skin cancer, breast cancer and cancer of the digestive system.Целью нашего исследования является анализ сочетания первично-множественных метахронных опухолей, развившихся после лучевой терапии первой опухоли. Материалом исследования являются архивные данные по лечению 232 больных в Челябинском областном онкологическом диспансере (ГБУЗ ЧОКОД), у которых впоследствии после лучевой терапии первой опухоли возникли первично-множественные метахронные опухоли. Для статистической обработки результатов исследования использовали программы IBM SPSS Statistics Version 22.0.0.0; Statistica Version 10.0.0.0. В нашем исследовании наиболее частая локализация первой опухоли в целом отмечена в молочной железе, женских половых органах и коже; вторая опухоль чаще всего была представлена ЗНО кожи, ЗНО органов пищеварения, ЗНО органов дыхания и ЗНО молочной железы. У мужчин первая опухоль была чаще всего представлена ЗНО губы, полости рта и глотки, ЗНО кожи и ЗНО органов дыхания и грудной клетки; вторая опухоль была чаще всего представлена ЗНО органов дыхания и грудной клетки, ЗНО кожи и ЗНО органов пищеварения. У женщин первая опухоль чаще всего была представлена ЗНО молочной железы и ЗНО женских половых органов; вторая опухоль была чаще всего представлена ЗНО кожи, ЗНО молочной железы и ЗНО органов пищеварения

СКРИНІНГ СЛУХУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ШЛЯХОМ РЕЄСТРАЦІЇ ВИКЛИКАНОЇ ОТОАКУСТИЧНОЇ ЕМІСІЇ

Скринінг слуху у новонароджених шляхом реєстрації викликаної отоакустичної емісії

Оценка возможности применения эмпирических моделей прогнозирования второй метахронной опухоли после химиотерапии первой в диспансеризации онкологических больных

Aim. To assess the possibility of using empirical models for predicting a second metachronous tumor after chemotherapy of the first one to improve the efficiency of prophylactic medical examination of cancer patients.Material and Мethods. The objects of the study are electronic databases on the chemotherapy treatment of cancer patients, extracts from the database on the treatment of patients with PM oncology for the period 1990–2015, case histories and medical records of 796 patients with metachronous PM oncology: experimental group – 496 patients after chemotherapy, control group – 300 patients after surgical treatment of the first tumor, the sample size was not previously calculated.Results. Empirical models for predicting a second metachronous tumor after chemotherapy of the first one showed the highest probability of a second metachronous tumor in three time intervals: 1256.00–1884.00 days (3.44–5.16 years; HR=2.25; tumor is 69.2 %), 3768.00–4396.00 days (10.32–12.04 years; HR=3.86; chance 79.4 %), 6280.00–6908.00 days (17, 21–18.93 years; HR=2.00; 66.7 % chance.Conclusion. Based on the results of the analysis of empirical risk models for a second metachronous tumor after chemotherapy of the first one, amendments were developed to the timing of dispensary observation of patients with primary multiple metachronous malignant neoplasms after chemotherapy of the first tumor. Knowledge of the most probable timing of the occurrence of a second metachronous tumor after chemotherapy of the first one makes it possible to more accurately draw up and, if necessary, adjust the plan for dispensary observation after chemotherapy treatment of the first tumor.Цель исследования – оценить возможность применения эмпирических моделей прогнозирования второй метахронной опухоли после химиотерапии первой для повышения эффективности диспансеризации онкологических больных.Материал и методы. Объекты исследования – электронные базы данных по химиотерапевтическому лечению онкологических больных, выгрузки из базы данных по лечению больных с первично-множественными злокачественными новообразованиями (ПМ ЗНО) за период 1990–2015 гг., истории болезни и медицинские карты 796 больных с метахронными (ПМ ЗНО): основная группа – 496 пациентов после химиотерапии, контрольная группа – 300 больных после хирургического лечения первой опухоли, размер выборки предварительно не рассчитывался.Результаты. Эмпирические модели прогнозирования второй метахронной опухоли после химиотерапии первой показали наиболее высокую вероятность появления второй метахронной опухоли в трех интервалах времени: 1256,00–1884,00 дней (3,44–5,16 года; HR=2,25; шанс возникновения второй метахронной опухоли составляет 69,2 %), 3768,00–4396,00 дней (10,32–12,04 года; HR=3,86; шанс 79,4 %), 6280,00–6908,00 дней (17,21–18,93 года; HR=2,00; шанс 66,7 %).Заключение. По результатам анализа эмпирических моделей риска для второй метахронной опухоли после химиотерапии первой разработаны поправки в сроки диспансерного наблюдения больных с первично-множественными метахронными злокачественными новообразованиями после химиотерапии первой опухоли. Знание о наиболее вероятных сроках возникновения второй метахронной опухоли после химиотерапии первой позволяет более точно составлять и при необходимости корректировать план диспансерного наблюдения после химиотерапевтического лечения первой опухоли

Аналіз особливостей постнатального фізичного розвитку дітей з дуже малою масою тіла при народженні в умовах відділення інтенсивної терапії та виходжування новонароджених

Objective: to study the rates of increase in body weight (BW), body length (BL) and head circumference (HC) in infants with VLBW; define significant factors affecting the rates of postnatal growth (PG) for each parameter; identify correlations between the factors and PG parameters.Patients and methods. The assessment of PG of infants with VLBW (n=92) and ELBW (n=34) was carried out during three time intervals: in the neonatal intensive-care unit (NICU), in the special care nursery and from birth until the hospital discharge.Results. Average PG rates in infants with VLBW and ELBW (the growth of BW, BL and HC) in NICU amounted to 8.63 g/day, 0.89 cm/week and 0.4 cm/week respectively; in the special care nursery: 24.2 g/day, 0.94 cm/week, 0.7 cm/week respectively; during the entire treatment period: 18.23 g/day, 0.92 cm/week and 0.6 cm/week respectively. The growth of BW and HC in infants with VLBW and ELBW during the entire treatment period was directly proportional to the growth of BW, BL and HC in NICU; the growth of BW, BL and HC in the special care nursery, as well as the BL growth during the entire treatment period. The growth of PG parameters was inversely proportional to the BW, BL and HC at birth.Conclusion. The PG rates are directly proportional to the growth of all PG parameters and inversely proportional to the PG parameters at birth.Key words: very low birth weight (VLBW), extremely low birth weight (ELBW), postnatal growth, body weight, body length, head circumference.Цель: изучить темпы увеличения массы тела (МТ), длины тела (ДТ) и окружности головы (ОГ) у детей с ОНМТ; определить достоверные факторы, влияющие на темпы физического развития (ФР) по каждому параметру; установить корреляционные связи между факторами и параметрами ФР.Пациенты и методы. Оценка ФР детей с ОНМТ (n=92) и ЭНМТ (n=34) проводилась в три временных промежутка: в отделении интенсивной терапии новорожденных (ОИТН), отделении выхаживания и с момента рождения до выписки изнеонатологического стационара.Результаты. Средние темпы ФР детей с ОНМТ и ЭНМТ (прирост МТ, ДТ і ОГ) в ОИТН были 8,63 г/сутки, 0,89 см/неделю і 0,4 см/неделю соответственно; в отделении выхаживания — 24,2 г/сутки, 0,94 см/неделю, 0,7 см/неделю соответственно; за весь период лечения — 18,23 г/сутки, 0,92 см/неделю и 0,6 см/неделю соответственно. Прирост МТ и ОГ детей с ОНМТ и ЭНМТ за весь период лечения был прямо пропорционален приросту МТ, ДТ и ОГ в ОИТН; приросту МТ, ДТ и ОГ в отделении выхаживания, а также приросту ДТ за весь период лечения. Прирост параметров ФР был обратно пропорционален МТ, ДТ и ОГ при рождении.Выводы. Темпы ФР прямо пропорциональны приросту всех параметров ФР и обратно пропорциональны параметрам ФР при рождении.Ключевые слова: очень низкая масса тела (ОНМТ), экстремально малая масса тела (ЭНМТ), физическое развитие, масса тела, длина тела, окружность головы.Мета: визначити темпи збільшення маси тіла (МТ), довжини тіла (ДТ) та окружності голови (ОГ) у дітей з ДММТ; виявити достовірні фактори, які впливають на темпи фізичного розвитку (ФР) за кожним параметром; встановити кореляційні зв'язки між факторами і параметрами ФР.Пацієнти і методи. Оцінка ФР дітей з ДММТ (n=92) і НММТ (n=34) проводилась у три часові проміжки: у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), відділенні виходжування та з моменту народження до виписки з неонатологічного стаціонару.Результати. Середні темпи ФР дітей з ДММТ і НММТ (збільшення МТ, ДТ і ОГ) у ВІТН були 8,63 г/добу, 0,89 см/тиждень і 0,4 см/тиждень відповідно; у відділенні виходжування — 24,2 г/добу, 0,94 см/тиждень, 0,7 см/тиждень відповідно; за весь період лікування — 18,23 г/добу, 0,92 см/тиждень і 0,6 см/тиждень відповідно. Збільшення МТ і ОГ дітей з ДММТ і НММТ за весь період лікування було прямо пропорційне збільшенню МТ, ДТ і ОГ у ВІТН; збільшенню МТ, ДТ і ОГ у відділенні виходжування, а також збільшенню ДТ за весь період лікування. Збільшення параметрів ФР було обернено пропорційно МТ, ДТ і ОГ при народженні.Висновки. Темпи ФР прямо пропорційні збільшенню всіх параметрів ФР і обернено пропорційні параметрам ФР розвитку при народженні.Ключові слова: дуже мала маса тіла (ДММТ), надзвичайно мала маса тіла (НММТ), фізичний розвиток, маса тіла, довжина тіла, окружність голови

Development of a New Laparoscopic Detection System for Gastric Cancer Using Near-Infrared Light-Emitting Clips with Glass Phosphor

Laparoscopic surgery is now a standard treatment for gastric cancer. Currently, the location of the gastric cancer is identified during laparoscopic surgery via the preoperative endoscopic injection of charcoal ink around the primary tumor; however, the wide spread of injected charcoal ink can make it difficult to accurately visualize the specific site of the tumor. To precisely identify the locations of gastric tumors, we developed a fluorescent detection system comprising clips with glass phosphor (Yb3+, Nd3+ doped to Bi2O3-B2O3-based glasses, size: 2 mm × 1 mm × 3 mm) fixed in the stomach and a laparoscopic fluorescent detection system for clip-derived near-infrared (NIR) light (976 nm). We conducted two ex vivo experiments to evaluate the performance of this fluorescent detection system in an extirpated pig stomach and a freshly resected human stomach and were able to successfully detect NIR fluorescence emitted from the clip in the stomach through the stomach wall by the irradiation of excitation light (λ: 808 nm). These results suggest that the proposed combined NIR light-emitting clip and laparoscopic fluorescent detection system could be very useful in clinical practice for accurately identifying the location of a primary gastric tumor during laparoscopic surgery

ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК СУПРАВЕНТРИКУЛЯРНОЇ ПАРОКСИЗМАЛЬНОЇ ТАХІКАРДІЇ У НОВОНАРОДЖЕНОГО

Summary: аrrhythmias in fetuses and newborns require detailed study, as often results from mild to life-threatening conditions. Neonatal arrhythmias are quite common: in 90% of newborns and from 1% to 3% of pregnancies. They might start in the prenatal period and be diagnosed during routine monitoring or appear as non-specific manifestations of many pathological conditions. The paroxysmal supraventricular tachycardia (SVT) is diagnosed  in 1 of 250-1000 children during neonatal period. A clinical case of the paroxysmal supraventricular tachycardia in newborn followed by heart failure development is shown in this article. Practicing physicians should be informed of the common arrhythmias and conduction disorders which might affect the fetus and newborns.Резюме: аритмии у плодов и новорожденных требуют углубленного изучения, поскольку часто могут варьировать от легких до угрожающих жизни состояний. Неонатальные аритмии являются довольно распространенным явлением: до 90% новорожденных и от 1% до 3% беременностей. Они могут начинаться еще в пренатальном периоде и диагностироваться во время планового мониторинга или могут быть неспецифическими проявлениями многих патологических состояний. В 1 на 250-1000 детей в неонатальном периоде диагностируется наджелудочковая (суправентрикулярная) тахикардия (СВТ). В данной статье представлен  клинический случай суправентрикулярной пароксизмальной тахикардии у новорожденного, который привел к развитию сердечной недостаточности. Практикующие врачи должны обращать внимания на распространенные нарушения  ритма и проводимости, которые могут повлиять на плод и новорожденных.Резюме: аритмії у плодів і новонароджених потребують поглибленого вивчення, оскільки часто можуть варіювати від легких до загрозливих для життя станів. Неонатальні аритмії є досить поширеним явищем: до 90% новонароджених і від 1% до 3% вагітностей. Вони можуть розпочинатися ще у пренатальному періоді та діагностуватися  під час планового моніторингу або можуть бути неспецифічними проявами багатьох патологічних станів. В 1 на 250-1000 дітей в неонатальному періоді діагностується надшлуночкова  (суправентрикулярна) тахікардія (СВТ). У даній статті наводиться клінічний випадок суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії у новонародженого, яка призвела до розвитку серцевої недостатності. Практикуючі лікарі повинні бути інформовані про більш поширені порушення ритму і провідності, які можуть вплинути на плід і новонароджених