20th anniversary of the Ukrainian Neurosurgical Journal

The first issue of Ukraine’s first journal that covers issues of diagnosis and treatment of neurosurgical pathology, was published in April 1995. Journal had called the “Bulletin of Ukrainian Association of Neurosurgeons”. For the period 1996-1999 published eight issues. The journal re-registered as Ukrainian Neurosurgical Journal (UNJ) in November 1999. Under this title has published 63 issues. As at September 2015 published a total of 71 issue. A total 1,473 publications printed in the pages of the journal during its existence.The UNJ archived by the Vernadsky National Library of Ukraine, its included in the Russian Science Citation Index (RSCI). UNJ scientific publications also indexed Google Scholar and the world’s largest bibliographic database WorldCat.The UNJ online version http://theunj.org/ created in the framework of the “Scientific Periodicals of Ukraine” (SPU) on based publishing platform Open Journal Systems of International scientific community Public Knowledge Project in 2015. SPU cooperation with leading international scientific databases and information resources makes it easier for publishers processes entering their publications in prestigious refereed databases, directories and search engines. This greatly increases the availability of journal for scientists, and thus contribute its publication activity

Прогностичні фактори виживання пацієнтів з гліобластомами півкуль великого мозку

Мета: визначити основні прогностичні фактори виживання пацієнтів з гліобластомами (ГБ) півкуль великого мозку (ПВМ). Матеріали і методи. Проведене проспективне дослідження результатів лікування 77 хворих з приводу ГБ ПВМ в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова в період з 2009 по 2014 р. Залежно об’єму видаленого новоутворення виділені 4 типи: Gross-total resection (GTR), Near-total resection (NTR), Sub-total resection (STR), Partial resection (PR). Результати. Жінок було 47, чоловіків – 30. Вік хворих від 21 до 72 років, у середньому (51,9±12,6) року. GTR здійснене у 20 хворих, NTR – у 32, STR – у 13, PR – у 12. Таким чином, операції підвищеної радикальності (GTR і NTR) виконані у 52 (67,5%) хворих. Медіана виживання в загальній групі хворих становила 353,5 дня (11,6 міс). Найкращими були результати лікування пацієнтів молодого віку, медіана виживання хворих з ГБ віком від 21 до 40 років становила 21,3 міс. Застосування ад’ювантної терапії сприяло вірогідному збільшенню тривалості життя хворих. Медіана виживання після видалення ГБ з подальшою променевою терапією (ПТ) становила 16,1 міс, при проведенні комбінованого лікування – 18,2 міс. При видаленні ГБ, що не поширювалися у функціонально важливі та глибинні ділянки головного мозку, слід намагатися виконати GTR, що забезпечує тривале виживання. Медіана виживання хворих після GTR становила 22,3 міс. Висновки. Загальна тривалість життя хворих, оперованих з приводу ГБ, залежала від віку хворих (р=0,004), об’єму видалення пухлини (р=0,00001), наявності та характеру ад’ювантної терапії (р=0,00002). Objective: to determine the main prognostic factors of the survival of patients with glioblastomas (GLB) of the cerebral hemispheres. Materials and methods. A prospective study of treatment outcomes of patients with GLB examined and treated in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital from 2009 to 2014 inclusive. The studies were consecutively included 77 patients with GLB operated by the first treater. There were distinguished 4 types of neoplasm removal by the removed tumor volume: gross-total resection (GTR); near-total resection (NTR); sub-total resection (STR); partial resection (PR). Results. There were 47 women and 30 men of the 77 patients with GLB aged from 21 to 72 years; average age was 51.9 ± 12.6 years. The cases were distributed by the tumor volume removed as follows: GTR – 20, NTR – 32, STR – 13, PR – 12 cases. Thus, advanced radical surgery (GTR + NTR) was performed in 52 (67.5%) cases. Median survival in the total group of patients (n=77) was 353.5 days (11.6 months). The best results were achieved mostly in the young patients. The median survival of patients with GLB aged 21-40 years was 21.3 months. The use of adjuvant therapy leads to significant increase in life expectancy of patients. The median survival rate for GLB removal followed by radiotherapy was 16.1 months, and for combined treatment — 18.2 months. When removing GLB, which does not spread to functionally important and deep parts of the brain, one should try to perform GTR, which ensures long-term survival. The median survival of patients after GTR was 22.3 months. Conclusions. The main statistically significant prognostic factors of survival of patients revealed were patients’ age (p=0.004), the tumor volume removed (p=0.00001), the presence and character of adjuvant therapy (p=0.00002

Сочетание невралгии тройничного нерва и опухолей мостомозжечкового угла. Современные подходы к диагностике и лечению: обзор литературы

По данным мировой литературы, сочетание опухолей мостомозжечкового угла (ММУ) и невралгии тройничного нерва (НТН), обусловленной нейроваскулярным конфликтом (НВК), возникает довольно редко. НТН при новообразованиях ММУ вызвана преимущественно сдавлением V черепного нерва (ЧН) опухолевыми массами. Представлены варианты классификации анатомического взаимоотношения опухоли, нерва и сосудов области ММУ, а также рекомендации относительно диагностики и тактики хирургического лечения больных. Всем пациентам при НТН необходимо проводить МРТ головного мозга с включением в протокол исследования хотя бы одного режима визуализации ЧН. Удаление опухоли ММУ следует сочетать с ревизией корешка тройничного нерва (ТН) и обязательным устранением НВК

Клініко-діагностичне спостереження первинної лімфоми центральної нервової системи

Background. Lymphoma of the central nervous system (CNS), both primary and secondary, is a rare but very aggressive type of non-Hodgkin’s lymphoma. Primary CNS lymphoma (PCNSL) refers to cases confined to the CNS parenchyma, dura mater, leptomeninges, cranial nerves, and spinal cord or intraocular region. The prognosis of PCNSL has been very dismal with an overall survival of 1.5 months without treatment and a 5-year survival rate of 30%. Due to the introduction of high-dose methotrexatebased chemotherapy regimens, there has been substantial progress in treating patients with lymphomas of the CNS, leading to improved survival. Diagnosis and differential diagnosis of PCNSL can often cause complications because it may have similar clinical and radiological signs with some other tumors, primarily with high-grade gliomas and metastatic lesion of the CNS. Stereotactic biopsy remains the main diagnostic method. Purpose – to investigate the complexity of the diagnostic and therapeutic process in PCNSL on the example of a clinical case. Materials and methods. Clinical observation of patient K., 59 years old, who underwent examination and inpatient treatment at the Department of Radiation Pathology and Palliative Care of the State Organization «Grigoriev Institute for Medical Radiology and Oncology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» regarding multifocal lesions of the brain (volumetric formations of the white matter of the left hemisphere of the brain). Results and discussion. In this clinical case, the presence of multiple volumetric white matter formations of the left hemisphere of the brain in the frontal and temporal lobes of the brain with pronounced perifocal edema, mass effect and signal amplification from the described formations after the administration of a contrast agent in the patient in magnetic resonance imaging allowed us to assume metastatic lesion of the central nervous system. However, a comprehensive examination made it possible to exclude the presence of primary cancer, as well as an infectious lesion of the brain. The diagnosis of primary non-Hodgkin’s diffuse large B-cell lymphoma with damage to the central nervous system was established only after the neurosurgical removal of one of the neoplasms with the conduction of pathohistological and immunohistochemical studies. Conclusion. Multifocal brain injury often causes difficulties in diagnosis. Magnetic resonance imaging using T1, T2 and Flair imaging, although very important for the diagnosis of PCNSL, is not always specific. Timely cerebral biopsy with immunohistochemical examination remains the method of choice for verification of the pathological process, which is necessary for the correct treatment.Актуальність. Лімфома центральної нервової системи (ЦНС), як первинна, так і вторинна, є рідкісним, але дуже агресивним різновидом негоджкінської лімфоми. Первинна лімфома ЦНС (ПЛЦНС) відноситься до випадків, обмежених паренхімою ЦНС, твердою мозковою оболонкою, лептоменінгеальними оболонками, черепними нервами та спинним мозком або внутрішньоочним відділом. Прогноз ПЛЦНС залишається невтішним із загальною виживаністю 1,5 місяці без лікування та п’ятирічною виживаністю 30%. Завдяки впровадженню схем хіміотерапії на основі високих доз метотрексату відбувся значний прогрес у лікуванні пацієнтів з лімфомами ЦНС, що призвело до покращення виживаності. Діагностика та диференційна діагностика ПЛЦНС нерідко може викликати складності оскільки вона може мати схожі клінічні і радіологічні ознаки з деякими іншими пухлинними утвореннями, насамперед з гліомами високого ступеня та метастатичним ураженням ЦНС. Стереотаксична біопсія залишається головним діагностичним методом. Мета роботи. Дослідити на прикладі клінічного випадку складності діагностичного і терапевтичного процесу при ПЛЦНС. Матеріали та методи. Клінічне спостереження пацієнта К., 59 років, який проходив обстеження та стаціонарне лікування у відділенні променевої патології та паліативної медицини Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» з приводу багатовогнищевого ураження головного мозку (об’ємних утворень білої речовини лівої гемісфери мозку). Результати та їх обговорення. У представленому клінічному випадку наявність у пацієнта при виконанні магнітно-резонансної томограіфї множинних об’ємних утворень білої речовини лівої гемісфери мозку в лобній і скроневих частках головного мозку з вираженим перифокальним набряком, масс-ефектом та підсилення сигналу від описаних утворень після введення контрастної речовини дозволяло припустити метастатичне ураження ЦНС. Однак всебічне обстеження дозволило виключити наявність первинного раку, а також інфекційного ураження головного мозку. Діагноз первинної негоджкінської дифузної В-великоклітинної лімфоми з ураженням ЦНС був встановлений тільки після нейрохірургічного видалення одного з новоутворень з проведенням патогістологічного та імуногістохімічного дослідженнь. Висновки. Багатовогнищеве ураження головного мозку часто викликає складності діагностики. Магнітно-резонансна томографія з використанням режимів Т1, Т2 та Flair хоч і дуже важлива для діагностики ПЛЦНС, не завжди є специфічною. Своєчасна церебральна біопсія з імуногістохімічним дослідженням залишається методом вибору для верифікації патологічного процесу, що необхідно для правильної лікувальної тактики

Променева терапія пухлин стовбура головного мозку у дітей

Background. Tumors of the central nervous system occupy the first place in the structure of causes of death from malignant tumors among children. The tumors of brain stem structures account for 10 to 15% of all intracranial neoplasms in this age group. The etiology of these tumors is not completely known. Diagnosis of pathology is based on clinical manifestations and magnetic resonance imaging. Obtaining material for histological examination at this location is associated with the risk of severe neurological disorders. Despite clinical trials in search of targeted therapy, the treatment of this pathology is based on chemoradiation therapy. Purpose – to analyze the effectiveness of radiation therapy in mono-mode and in patients with the tumors of brain stem structures without intake of Temozolomide, a ccording to the results of clinical studies conducted on the basis of National Children’s Specialized Hospital «OKHMATDYT» of the Ministry of Health of Ukraine. Materials and Methods. On the basis of the National Children’s Specialized Hospital «OKHMATDYT» of the Ministry of Health of Ukraine, in the Department of Radiation Therapy of the Radiology Center during the 3-year existence, 22 people with brain stem tumor were treated on a linear electron accelerator Elekta Sinergy S. By gender: 12 boys aged 3–10 (54%), 10 girls aged 3–11 (46%). The average life expectancy of girls was longer and exceeded one year, compared with boys. The average age was 6 ± 4 years. The diagnosis in most cases was made radiologically, but 4 patients (18%) had histological confirmation. Radiation therapy was performed according to the High grade glioma protocol with total basic dose (TBD) of up to 54 Gy for 30 fractions. 2 patients received repeated radiation therapy due to the deterioration of neurological symptoms and negative dynamics on MRI. Planning of 3D-CRT, IMRT, VMAT irradiation techniques was performed on a Monaco planning system using the Monte Carlo calculation algorithm. Results. The use of radiation therapy with appropriate anti-edematous drug support, provided significant improvement in the neurological status of the child in 5–14 days from the beginning. After 4–6 weeks of control in 21 patients there was a decrease in the pathological focus compared to the original size by 17–70%. In 5 patients the tumor spread to the large hemispheres and/ or spinal cord after radiation therapy. 2 patients received repeated radiation therapy in 1 year and 1 year and 1 month after the previous one, based on the deterioration of neurological symptoms and negative dynamics on MRI. The average life expectancy was 13 months ± 7 months. It was longer for girls – more than a year, compared to boys. Conclusions. Diffuse intrinsic pontine gliomas are the leading cause of child mortality among patients with CNS tumors. Less than 10% of children live more than 2 years after diagnosis. At present, there is no method of radical treatment of patients with diffuse intrinsic point glioma. Radiation therapy still remains the main standard of treatment for DIPG, which improves the quality and duration of a child’s life.Актуальність. Пухлини центральної нервової системи посідають перше місце у структурі причин летальності від злоякісних пухлин серед дітей. Пухлини стовбурових відділів головного мозку складають від 10,0 до 15,0% всіх внутрішньочерепних новоутворень у цій віковій групі. Етіологія таких пухлин остаточно невідома. Діагностування патології базується на клінічних проявах та магнітнорезонансній візуалізації. Отримання матеріалу для гістологічних досліджень при цій локалізації пов’язане з ризиком розвитку тяжких неврологічних порушень. Попри клінічні дослідження в пошуках таргетної терапії лікування даної патології базується на хіміопроменевій терапії. Мета роботи – проаналізувати ефективність променевої терапії в монорежимі та у пацієнтів з пухлинами стовбурових відділів головного мозку без фонового прийому темозоломіду, згідно з результатами клінічних досліджень, проведених на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» Міністерства охорони здоров’я України. Матеріали та методи. На базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Міністерства охорони здоров’я України, у відділенні променевої терапії Центру радіології за час 3-річного існування проліковано на лінійному прискорювачі електронів Elekta Sinergy S 22 особи, які мали діагноз: пухлина стовбурових відділів головного мозку. За гендерним розподілом: 12 хлопчиків віком 3–10 років (54%), 10 дівчаток віком 3–11 років (46,0%). Середній вік склав 6 ± 4 роки. Діагноз у більшості випадків був виставлений радіологічно, але у 4 пацієнтів (18,0%) мав гістологічне підтвердження. Променеву терапію (ПТ) здійснювали згідно з протоколом Highgradeglioma із СОД до 54 Гр за 30 фракцій. Двоє пацієнтів отримали повторну променеву терапію на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Планування методик опромінення 3D-CRT, IMRT, VMATвиконували на планувальній системі Monaco з використанням розрахункового алгоритму MonteCarlo. Результати та їх обговорення. Застосування ПТ з відповідним протинабряковим медикаментозним супроводом забезпечило значне покращення неврологічного статусу дитини через 5–14 днів від початку. Протягом 4–6-тижневого контролю у 21 пацієнта відмічалося зменшення патологічного вогнища порівняно з первинними розмірами на 17–70%. У 5 пацієнтів спостерігалось розповсюдження пухлини у великі півкулі чи/або спинний мозок після променевого лікування. Двоє пацієнтів отримали повторну променеву терапію через 1 рік та 1 рік і 1 місяць після попередньої, на підставі погіршення неврологічної симтоматики та негативної динаміки за МРТ дослідженням. Середня тривалість життя складала 13 ± 7 міс., у дівчаток була довшою та перевищувала рік в порівнянні з хлопчиками. Висновки. Пухлини стовбурових відділів головного мозку/дифузні гліоми стовбуру мозку – основна причина дитячої смертності серед пацієнтів із пухлинами центральної нервової системи. Натепер не існує методу радикального лікування хворих із таким діагнозом. Променева терапія є основним стандартом лікування пухлин стовбурових відділів головного мозку, що покращує якість та тривалість життя дитини

The Use of Intermittent Normobaric Hypoxia in Children's Neurology (Review)

The present review summarizes the data about the use of intermittent normobaric hypoxia (INH) in the treatment and prevention of both acute and chronic diseases of the nervous system in children. The INH method is used in pregnant women with fetoplacental insufficiency, anemia and for mental disorders correction. The INH efficiency in relation to such pathology as cerebral palsy, epilepsy, enuresis, sleep disturbances, autonomic dysfunction is proved. The age dependence of bioelectric activity of the brain in practically healthy persons (age from 8 to 21 years) on hypoxic factor and the most sensitive period of age from 13 to 16 years is shown. The results the own studies have shown that the children which are born and live in radioactive contaminated areas (RCA), the course of INH sessions led to the restoration of somatovegetative status: activation of higher vegetative centers, optimization of sympathetic and parasympathetic links; positive influence on the activity of the cardiovascular system; ventilatory capacity of lungs; blood parameters

The practices of antibiotics application in neurosurgical patients in Ukraine: a cohort study

Introduction. The outcomes of potential complications of surgical interventions in neurosurgical patients can cause a death. Efficient antibiotic prophylaxis decreases the risks of infection and improves the quality of health care. Purpose. To estimate the appropriateness of prescribing antibiotics in a neurosurgical ward from the perspective of evidence-based medicine. Material and method. A retrospective cohort study has been carried out in a neurosurgical ward of multidisciplinary healthcare setting of Ukraine. Data from 131 in-patient medical cards (MC) of neurosurgical patients has been analyzed. Descriptive statistics methods have been used for data analysis. The relative risk (RR) with the 95% confidence interval (95% CI) has been calculated. Results. We found that among the patients, females prevailed (n = 81 / 61.8%). The patients’ mean age was 49.83 ± 13.90 years. The frequency of antibiotics prescriptions was higher significant in patients, who received surgical procedures in comparison with patients, who did not receive surgical procedures (RR = 1.827; 95% CI: 1,137 – 2.935). Antibiotics were prescribed mostly during the postoperative period. The use of interchangeable antibiotics of the same group has been occurred. The use of antibiotics for prevention in the most cases was of unreasonably long duration. Conclusion. The practice of the use of antibiotics in neurosurgical ward does not correspond to scientifically founded recommendations. It is needed to clearly define the indications for prescribing antibiotics. Duration of antibiotic use should depend on specialization of wards in multidisciplinary healthcare setting. It is expedient to conduct an audit on the use of antibiotics at healthcare settings on a regular basis with involving a specialist in infection control, a clinical pharmacist, and a clinical microbiologist

Віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій із використанням поліакриламідно гогідрогелю: клініко-радіологічна релевантність

Background. Epidural fibrosis (EF) is one of the reasons of the failed back surgery syndrome manifesting in back pain and pain in extremities as well as other signs of the compression or irritation of the nerve structures. The numerous approaches to prevent EF have been elaborated. Nowadays, many years of experience in the usage of different barrier materials in microdiscectomy such as polyacrylamide hydrogel (PAH) have been accumulated. Nevertheless, the results of such treatment are rather controversial. The aim of the study was to assess the radiological data on the state of the backbone according to MRI findings and the clinical symptoms of the patients following the surgery as well as to determine the long-term strength of the interaction between the factors under study after the repeated lumbar microdiscectomies performed with intraoperative epidural PAH administration. Materials and methods. The results of the clinical and radiological assessment of 96 patients (mean age 45.7 years; 95 % CI [43.5; 47.9]; 59 males and 37 females) enrolled into the single-center prospective cohort study performed at the State Institution «Romodanov Neurosurgery Institute National Academy of Medical Sciences of Ukraine» have been presented. The patients were divided into two groups. The main group (MG) consisted of 35 (36.5 %) patients with recurrent intervertebtral disc (IVD) herniation to whom PAH was administered epidurally at the final step of the surgery comprising disc removal and decompression of the nervous structures with the aim of preventing cicatrical adhesive EF. In control group (61 patients, 63.5 %), barrier materials were not used. The primary end-points of the study were the long-term outcomes of the repeated lumbar microdiscectomies: EF rate at the postoperative site; the rate of the displacement of spinal root at the postoperative site; the rate of the repeated recurrent IVD herniation and de novo IVD herniation; the rate of the cases with the residual radicular pain localized in the area of the surgical intervention and the extent of the worsening of life quality in the treated patients. The secondary end-points of the study were the following: the analysis of the associations with delineation of the strength of such factorsaffecting the residual radicular pain as EF, the displacement of spinal root at the postoperative site, the repeated recurrent IVD herniation the repeated recurrent IVD herniation and de novo IVD herniation. Results. In 12 months following the surgical treatment, EF frequency was significantly lower in MG as compared with CG where PAH was not used (p = 0.02936). Nevertheless, the difference between groups was not significant when MRI findings of the displacement of spinal root at the postoperative site (р = 0.46759), the frequency of the repeated recurrent IVD herniation (p = 0.90904) and de novo IVD herniation (p = 0.60385) were compared. In study group, there were no association between MRI signs of postoperative EF, the displacement of spinal root or new recurrent IVD herniation on the one hand and the frequency of the radicular pain localized at the area of the surgical intervention on the other hand (p = 0.66482; p = 0.09515; p = 0.22857, respectively). In CG, the significant association between the displacement of spinal root at the postoperative site and the clinical symptoms above was revealed (p = 0.00222) with association coefficient φ = 0.41 indicating the moderate strength of this association. Conclusions. The data obtained generally suggest the reasonability of applying PAH manufactured in Ukraine as a barrier material at least for the treatment of the patients with recurrent IVD herniation representing the challenging category of spinal patients.Актуальність. Епідуральний фіброз (ЕФ) є однією з основних причин синдрому невдало оперованого хребта, що проявляється болем у спині й кінцівках та іншими ознаками компресії або подразнення нервових утворень. Для попередження ЕФ застосовують численні підходи і вже існує багаторічний досвід з використання під час мікродискектомії різноманітних бар’єрних матеріалів, зокрема, поліакриламідного гідрогелю (ПГГ). Проте результати такого застосування і сьогодні суперечливі. Мета роботи – оцінити радіологічні показники стану хребта (за даними МРТ) та клінічну симптоматику оперованих хворих, а також визначити силу їх взаємозв’язку у віддаленому періоді після повторних поперекових мікродискектомій з приводу рецидиву гриж міжхребцевих дисків, виконаних із інтраопераційним епідуральним введенням ПГГ. Матеріали та методи. В роботі представлено результати клінічної та радіологічної оцінки 96 (100 %) хворих (середній вік 45,7 років (95 % ДІ [43,5; 47,9]); 59 чоловіків та 37 жінок), включених в одно центрове проспективне когортне дослідження, що проводилось в Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України». Хворі були розподілені на 2 групи: основна група (ОГ) 35 (36,5 %) хворих із рецидивом гриж міжхребцевих дисків (МХД), яким на завершальному етапі операції з їх видалення та декомпресії нервових структур епідурально вводився ПГГ для профілактики рубцевозлучного ЕФ; контрольна група (КГ) – 61 (63,5 %) хворий, в яких бар’єрні матеріали не застосовувались. Первинними кінцевими точками дослідження були віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій: частота ЕФ у післяопераційній зоні; частота зміщення спинномозкового корінця в післяопераційній зоні; частота повторного рецидивування гриж МХД та виникнення гриж МХД de novo; а також частота випадків залишкового корінцевого болю, який за своєю локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання, та ступінь порушення якості життя оперованих хворих. Вторинні кінцеві точки дослідження: аналіз асоціативних зв’язків із визначенням сили впливу таких факторів як ЕФ, зміщення спинно-мозкового корінця в післяопераційній зоні, повторний рецидив грижі МХД та виникнення грижі МХД de novo – на частоту виявлення залишкового корінцевого болю. Результати та їх обговорення. Через 12 місяців після хірургічного лікування в ОГ частота ЕФ була статистично значущо нижчою, ніж у КГ, де ПГГ не застосовувався (p = 0,02936). Не зареєстровано статистично значущої різниці між групами за МРТ-ознаками зміщення спинномозкового корінця у післяопераційній зоні (р = 0,46759), нового рецидиву грижі МХД (p = 0,90904) та виникнення de novo грижі МХД (p = 0,60385). У хворих ОГ, яким застосовувався ПГГ, незареєстровано статистично значущого асоціативного зв’язку між МРТ-ознаками післяопераційного ЕФ, зміщення спинномозкового корінця, нового рецидиву грижі МХД – з одного боку, та з іншого – частотою виявлення залишкового корінцевого болю, що за локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання (p = 0,66482; p = 0,09515; p = 0,22857, відповідно). У КГ встановлено статистично значущу асоціацію між зміщенням спинномозкового корінця у післяопераційній зоні та вищезазначеною клінічною симптоматикою (p = 0,00222); показник асоціації φ = 0,41 вказував на середню силу цього впливу. Висновки. Отримані дані в цілому можуть свідчити про доцільність використання такого бар’єрного матеріалу як ПГГ українського виробника, принаймні, у досить складної категорії спiнальних хворих, якими є хворі з рецидивами гриж МХД

Neurosurgery service development prospective after medical service reforms in Ukraine

There are a lot of neurosurgical beds and neurosurgeons in Ukraine. In many cities neurosurgical service provide a medical care for patients mainly with mild to moderate degree of TBI. Surgical activity is very low. The number of operations per neurosurgeon is nearly 50, and without TBI patients — 38 per year. This raises o lot of questions and concerns about the competence of professionals. There are unreasonably large number of neurosurgeons and neurosurgical beds in the Kyiv also.We can conclude that at least 50% of patients in some offices are hospitalized without indications. In case of implementing medical staff salary based on payment for patient’s treatment number of neurosurgical beds and neurosurgeons can be reduced. Ukrainian Association of Neurosurgeons and regional associations should inspect the service and every neurosurgeon and identify the way for optimization and be ready to work in new reformed medicine

Disability and Citizenship in Post-Soviet Ukraine: An Anthropological Critique

[Excerpt] In this paper I examine Ukraine’s burgeoning disability rights movement through the lens of citizenship to illustrate the complex processes through which certain categories of people (here, persons with disabilities) are transforming themselves—and being transformed— into particular types of citizens in a changing welfare state. I take an institutional and relational approach to understanding “citizenship,” a tack that has recently been suggested by scholars such as Margaret Somers (1994, 1995) and Allison Carey (2003), to suggest approaches to understanding citizen-state relations that shed light on the complex intersections of agency, power, and personhood that post-socialist social justice struggles entail