Doing expertise multilingually and multimodally in online English teaching videos

The use of online videos as a teaching resource is gaining importance. It opens up opportunities for the creation of knowledge, as educational content can now be accessed by anyone with an Internet connection. This democratisation of access to knowledge can also be seen in the language learning context, where English language teachers create online videos for a transnational audience. In this paper, we present a case study of how two online English teachers ‘do expertise’ in their lessons, drawing on their multilingual and multimodal repertoire so that expertise is talked into being. We conducted semi-structured interviews and analysed them by interpretative phenomenological analysis (IPA) to make sense of the teachers’ experiences of designing online teaching materials, and how their expertise was talked into being in the process. The aim of this paper is to contribute to understanding of expertise in the context of online language teaching. We argue that online teachers ‘do expertise’ by drawing on their multimodal design knowledge, pedagogical knowledge and linguistic knowledge

Students’ perceptions of creative teaching and facilitation techniques in asynchronous online courses.

With the development of educational technology, undergraduate students are presented with the opportunities to enroll in online university courses. The students recognize the advantages of studying from the comfort of the place of their choice and at their own productive time. However, online students may feel their interest and desire to study online decreases over time. Researchers argue that the online environment can be a big enabler of teachers’ creativity which can be the best solution to motivational issues and dropout. This thesis reports a qualitative case study that explores students’ understanding and perception of online teachers’ creativity and how it influences their motivation to learn in asynchronous online courses. Concordia’s undergraduate students who enrolled in and experienced the Discover Statistics course were invited to participate in this study. Seventeen student participants shared their experience during one online one-on-one interview each and completed the Motivated Strategies for Learning Questionnaire (Pintrich & DeGroof, 1990). The findings identify six main themes: positive experience in the course, negative experience in the course, definition of creativity and creative teaching, creative teaching strategies, positive comparison with other classes and motivational effects. Answering the main question of the research, it was concluded that this course includes multiple creative strategies, such as gamification, authentic examples, different approaches to explanations, repetitive practical problems, and self-assessment among all. These strategies positively affect participants’ motivation to learn

Learning French pronunciation outside the classroom: a sound pedagogical experience?

New technologies have revolutionised the way people learn. In language learning, using a web-conferencing system is a relatively new development, and acquiring pronunciation skills in a virtual environment even more so. The central question of this exploratory study is whether learning pronunciation outside the classroom is a pedagogically sound experience. The focus is on learners: their emotions, with a particular emphasis on Foreign Language Anxiety (FLA), and the strategies they use to learn pronunciation on their own and with others in a new on line environment. Macdonald et al. (1994) contended that second language (L2) pronunciation needed more research and over the years, more studies have explored the effectiveness of pronunciation teaching (see Munro and Derwing, 2011; for a review of L2 pronunciation teaching). The present study also looks at L2 pronunciation but investigates the learning of it in a non-conventional setting. The mixed-method research approach in this study, grounded in a post-positivist paradigm, involved two quantitative instruments: a questionnaire and a recorded reading activity of a text; and two qualitative instruments: think-aloud verbal protocols (TAPs) and semistructured interviews. Participants who were involved in every stage of the study were then the object of case studies as these 'can penetrate situations in ways that are not always susceptible to numerical analysis' (Cohen et al., 2003, pI81). The four different sources of data provided multiple perspectives on students' emotions and strategies when working on pronunciation in a vutual learning environment (VLE) or on their own, and these perspectives deepen our understanding of how distance learners can acquire good pronunciation skills outside the classroom

Normalising computer assisted language learning in the context of primary education in England

A thesis submitted to the University of Bedfordshire in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of PhilosophyThe thesis examines the concept of normalisation of Computer Assisted Language Learning (CALL), i.e. complete, effective integration of technology, in the context of primary Modern Foreign Languages (MFL) in England. While normalisation research is conducted predominantly in the English as a Foreign Language (EFL) context, understanding normalisation in the primary mainstream education in England is important due to the contrast between teachers’ lack of readiness to deliver languages as part of the National Curriculum, and technology penetration in the classrooms. This thesis therefore, taking a sociocultural perspective of Activity Theory, attempts to redefine normalisation to include context specific characteristics, identify what factors contribute to and impede normalisation, and assess where primary CALL is on route to normalisation. An ethnographic approach was deemed to be most suitable to gain deep understanding of normalisation. Prolonged immersion in a primary school and the thematic analysis of observations, interviews, field notes and audio recordings revealed that factors impeding normalisation of primary CALL revolve around the following areas: attitudes, logistics, training and support and pedagogy. The issues related to the subject itself, e.g. negative attitudes toward the subject, lack of skills, impact on the achievement of normalisation to larger extent than issues related to technology. Hence in the primary context, normalisation needs to be considered from the point of view of normalisation of MFL and then the technology that is embedded into MFL. The analysis of the data allowed the researcher to create a model which serves as a form of audit of factors that need to be considered when thinking of successful technology integration into languages. Such guidance is needed for the primary MFL context having reoccurring issues, but is also relevant to primary EFL contexts in Europe where similar problems related to teaching of the subject are reported

Research Trends in English Language Teacher Education and English Language Teaching

Research Trends in English Language Teacher Education and English Language Teaching presents a collection of articles about principled review of recent research conducted in the field of ELT and English language teacher education. This resource will be of interest to novice and experienced researchers who would like to see an overview of recent research trends in the field. The collection of research would hopefully shed light on themes and line of research along with implications and suggestions for further research. Each chapter examines studies published in prominent journals in the recent years and attempts to classify them in terms of focused topics, methodology and findings. The edited collection of research is a product of an international research group in the field of English language teacher education formed by Gazi University (Ankara, Turkey), the University of Évora (Évora, Portugal), Pomeranian University (Słupsk, Poland), and Boğaziçi University (Istanbul, Turkey). Research Trends in English Language Teacher Education and English Language Teaching is produced as part of the Erasmus+ project titled ILTERG, "International Language Teacher Education Research Group" (no. KA203-035295), funded by the Turkish National Agency and co- founded by Erasmus+. We would like to thank several other authors from different universities who have contributed to this work of international collaboration and we hope Research Trends in English Language Teacher Education and English Language Teaching could help teacher educators and novice researchers to benefit from the insightful findings of recent research trends collected in the book

Дисертація - Підготовка вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов.

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз проблеми професійної підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; уточнено сутність базових понять дослідження; розроблено критеріально-діагностичний апарат для визначення рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; методику проведення констатувального етапу експерименту; визначено критерії, показники та рівні готовності вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; розроблено змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до означеного виду діяльності; представлено модель підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; визначено стан готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; апробовано змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов й експериментально підтверджено його ефективність.У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз проблеми професійної підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; уточнено сутність базових понять дослідження; розроблено критеріально-діагностичний апарат для визначення рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; методику проведення констатувального етапу експерименту; визначено критерії, показники та рівні готовності вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; розроблено змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до означеного виду діяльності; представлено модель підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; визначено стан готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; апробовано змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов й експериментально підтверджено його ефективність.У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз проблеми професійної підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; уточнено сутність базових понять дослідження; розроблено критеріально-діагностичний апарат для визначення рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; методику проведення констатувального етапу експерименту; визначено критерії, показники та рівні готовності вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; розроблено змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до означеного виду діяльності; представлено модель підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; визначено стан готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов; апробовано змістовно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій навчання іноземних мов й експериментально підтверджено його ефективність

Analyse d’activités de formation exploitant le visionnage de vidéos et de leurs effets sur l’activité professionnelle d'enseignants novices : une étude de cas en éducation physique et sportive

Many studies have demonstrated the interest of video-based training, but few have provided empirical evidence of its impact on the professional activity of novice teachers. The principal aim of this study was thus to investigate the activities in a video-based training program and assess their effects on the teaching activity of novice teachers. This study is part of a much broader research program on vocational training. The field of cultural anthropology, much inspired by Wittgenstein’s analytical philosophy (2004), provides the epistemological foundations for this work. The study was conducted within an innovative framework with alternating sequences of classroom teaching in the schools and video-based analysis at the university. The main results and the discussion provide evidence that video viewing aids in the development of certain normative capacities, thereby better equipping novice teachers to analyse their own or others’ teaching activity, as well as to plan and carry it out more effectively in the classroom. In certain circumstances, the experience lived during these video viewing sessions allows them to “approach” the experience of teaching without, however, actually substituting for it. The study also shows that using video sometimes increases the complexity of trainers’ activity and, more broadly, the construction of a veritable training collective.Alors que de nombreuses études scientifiques pointent l’intérêt de mettre en place des dispositifs de formation exploitant le visionnage de vidéos, il existe peu de preuves empiriques quant aux retombées de ce type d’aménagement sur l’activité professionnelle des enseignants novices. Cette étude a donc pour objet premier d’analyser les activités de formation exploitant le visionnage de vidéos et leurs effets sur l’activité professionnelle d’enseignants novices. Cette étude s’inscrit dans un programme de recherche sur la formation professionnelle dont les soubassements épistémologiques sont issus d’une anthropologie culturaliste principalement inspirée de la philosophie analytique de Wittgenstein (2004). Elle a été menée dans le cadre d’un dispositif innovant de formation par alternance articulant des séquences d’enseignement en établissement scolaire et de formation exploitant le visionnage de vidéos menées à l’université. Les principaux résultats de cette étude et leur discussion mettent en exergue que le visionnage de vidéos constitue un moyen privilégié d’alimenter certaines capacités normatives permettant aux enseignants novices d’analyser leur enseignement ou celui d’autrui, de le planifier, et de le réaliser de façon plus adéquate en classe. Dans certaines circonstances, l’expérience vécue lors du visionnage de vidéos leur permet en effet de « s’approcher » de l’expérience d’enseignement sans toutefois s’y substituer. Parallèlement, cette étude montre que le recours au visionnage de vidéos complexifie parfois l’activité de chacun des formateurs impliqués dans le dispositif et plus largement la mise en place d’un véritable collectif de formation