Knowledge and Information Economy, Welfare and governance: the economic nature of Intellectual Property Rights

В даній статті аналізуються підходи до оцінки економічної природи інтелектуальної власності та її використання з урахуванням економічної категорії благополуччя. Зокрема в статті доведено, що транзакційні витрати використання нематеріальних активів, зокрема прав інтелектуальної вартості значно перевищують витрати пов’язні на їх державне регулювання. Ефективність державного регулювання (ліцензування, обмеження, контроль, власність держави) значно перевищує витрати на переговори між контрагентами по впровадженню інтелектуальних прав власності. В дослідженнях «неокласиків» по просуванню інтелектуальних прав власності враховуються лише витрати на виробництво, проте транзакційні витрати ринкових механізмів не беруться до уваги. В роботі доведено, що підходи неокласичної економічної школи не можуть використовуватися для оцінки таких комплексних товарів як нематеріальні активи. Теоретичні результати дослідження полягають в тому, що приватні переговори та ринкова ефективність використання прав інтелектуальної власності не можуть бути досягнуті без інституціонального втручання, тобто без державного регулювання, необхідного для підтримки умов соціальної справедливості. Проблема забезпечення ефективності функціонування інтелектуальних прав власності полягає не лише в урахуванні виробничих витрат, а навпаки, необхідно брати до уваги транзакційні та колективні витрати. Враховуючи всю комплексність нематеріального капіталу в роботі показано обмеження теорії Коуза та обґрунтовано її відмінності з теорією Вільямсона для нематеріальних активів. Зокрема, що стосується теорії Коуза, доведено необхідність використання інституціонального посередника та регулятора для досягнення соціальної та ринкової ефективності. Ринкові механізми довели свою низьку ефективність при регулюванні та функціонуванні такої категорії благ як нематеріальні активи. В висновках можна стверджувати, що для інтелектуальних прав власності приватні переговори та ринкові механізми просування зазначених категорій товарів не забезпечують бажаний соціальний ефект, основною причиною ринкових провалів можна назвати специфіку та комплексність нематеріальних активів, неповноту та асиметричність інформації. Проведений аналіз може бути використаний в різних сферах пов’язаних з нематеріальними активами: просування товарів екологічної спрямованості, культурні товари, освітні послуги, виробництво інформації, економіка Інтернету. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9144This paper will study the different conceptions about economic nature of (Intelectual) Property Rights, and the implications in regard to Welfare. This analysis may be applied in various fields concerned with intangible components: ecology, cultural goods, knowledge and information production, internet economics, for example. In regard to the complexity of these types of intangible capital, I will show the limits of the private negotiation inspired in Coase´s approach, and underline the opposition between this approach and the Williamson´s one. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/914

The Importance of Being Standard

Contract standardisation in the sovereign debt market saves time and money in preparing documents and endows widely-used terms with a shared public meaning, which in turn saves investors the costs of acquiring information, facilitates secondary market trading and reduces the scope for mistakes in the judicial interpretation of contract terms. Sovereign debt issuers and investors claim to value standardisation and list it as an important contractual objective. Issuers generally insist that their bond contracts are standard and reflect market practice. Variations from past practice and market norm must be explained in disclosure documents and through market outreach. Standardisation is not just part of the fabric of market expectations: international policy initiatives to prevent and manage financial crises rest on the assumption that sovereign debt contracts follow a generally accepted standard. Such initiatives would make no sense in the absence of standardisation. On closer examination, however, it turns out that sovereign bond contracts are not nearly as standardised as market participants and policy makers seem to suggest. It is common to see a handful of negotiated terms embedded in a mish-mash of different generation industry models, sprinkled with bits of creative expression that no one can explain, usually attributed to some long-forgotten lawyers. At least some of the variation appears to be deliberate. But to the extent that it is inadvertent, variation can be costly. For example, it can make contracts internally inconsistent, vulnerable to opportunistic lawsuits and errors of judicial interpretation. Variation could also make debt instruments less liquid, especially during periods of market stress. In this essay, I argue that the problem of inadvertent variation would diminish substantially if sovereign debt markets were to adopt a more centralised, modular approach to contracting, whereby a subset of widely-used non-financial terms would be produced by an authoritative third party (a public, private, or public-private body) and incorporated by reference in individual transactions

International Policy Coordination: The Long View

This paper places current efforts at international economic policy coordination in historical perspective. It argues that successful cooperation is most likely in four sets of circumstances. First, when it centers on technical issues. Second, when cooperation is institutionalized – when procedures and precedents create presumptions about the appropriate conduct of policy and reduce the transactions costs of reaching an agreement. Third, when it is concerned with preserving an existing set of policies and behaviors (when it is concerned with preserving a policy regime). Fourth, when it occurs in the context of broad comity among nations. These points are elaborated through a review of 150 years of historical experience and then used to assess the scope for cooperative responses to the current economic crisis.

Which governs - the relationship or the contract?

According to the transaction cost economics literature, a firm’s external contractual relationships must be ‘fit for purpose’. What is a ‘fit for purpose’ contractual relationship should not be a normative decision, but an objective one, to be made with regard to achieving transaction cost efficiency, while defending the core competencies of the firm. Data from a Hong Kong case study is used to examine whether or not the client’s choice of contractual relationship is ‘fit for purpose’ and also to evaluate the impact of such a choice. The findings suggest that maintaining a relationship of high quality as a strategic policy not only reduces recourse to the contract but, also improves the quality and predictability of project performance and, is an antidote to ill-aligned contractual elements. These findings lend support to the growing trend towards relationship or relational contracting in construction

Updating the Merger Guidelines: Comments

These comments (originally submitted to the DOJ and FTC in November 2009) make a number of comments relevant to revising the Merger Guidelines. The comments focus on the use of the GUPPI (gross upward pricing pressure index) in unilateral effects analysis. They also comment on the deterrence and incipiency standard, exclusionary effects of horizontal mergers and market definition when there are multi-product firms or pre-merger coordination, among other issues