Assessment as Learning: Use of Reflection Videos in the Massive Open Online Course to Enhance Learning and Digital Identity Among Pre- and In-Service Teachers in Norway

This study examines teachers’ experiences of their engagement with the reflection videos in the Pedagogical Information and Communication Technology (ICTPED) Massive Open Online Course (MOOC) aimed to develop Norwegian teachers’ professional digital competence. The study also considers how teachers’ engagement with reflection videos might have enhanced their digital identity. Analyses of teachers’ experiences draw on the cultural-historical perspective and, in particular, Galperin’s conceptual contribution. Mixed methods were used to analyse the data by providing evidence about the teachers’ engagement with the reflection videos in 2016-2020. Findings reveal that the teachers’ engagement with the reflection videos contributed to the development of their conceptual understanding and their agentic capacity to learn online. In doing so, their digital agency might have been enhanced.publishedVersio

SurGNN: Explainable visual scene understanding and assessment of surgical skill using graph neural networks

This paper explores how graph neural networks (GNNs) can be used to enhance visual scene understanding and surgical skill assessment. By using GNNs to analyze the complex visual data of surgical procedures represented as graph structures, relevant features can be extracted and surgical skill can be predicted. Additionally, GNNs provide interpretable results, revealing the specific actions, instruments, or anatomical structures that contribute to the predicted skill metrics. This can be highly beneficial for surgical educators and trainees, as it provides valuable insights into the factors that contribute to successful surgical performance and outcomes. SurGNN proposes two concurrent approaches -- one supervised and the other self-supervised. The paper also briefly discusses other automated surgical skill evaluation techniques and highlights the limitations of hand-crafted features in capturing the intricacies of surgical expertise. We use the proposed methods to achieve state-of-the-art results on EndoVis19, and custom datasets. The working implementation of the code can be found at https://github.com/.Comment: 8 page

Does the metric play a fundamental role in the building of gravitational models?

The idea that General Relativity could be an effective model, of a yet unknown theory of gravity, has gained momentum among theoretical physicists. The polynomial affine model of gravity is an alternative model of affine gravity that possesses many desirable features to pursue a quantum theory of gravitation. In this paper we argue that such features are a consequence of the lack of a metric structure in the building of the model, even though a emergent metric could be defined. The model introduces additional degrees of freedom associated to the geometric properties of the space, which might shed light to understand the nature of the dark sector of the Universe. When the model is coupled to a scalar field, it is possible to define inflationary scenarios

Solitons in magneto-optic waveguides with Kudryashov’s law nonlinear refractive index for coupled system of generalized nonlinear Schrödinger’s equation using modified extended mapping method

In this work, we investigate the optical solitons and other waves through magneto-optic waveguides with Kudryashov’s law of nonlinear refractive index in the presence of chromatic dispersion and Hamiltonian-type perturbation factors using the modified extended mapping approach. Many classifications of solutions are established like bright solitons, dark solitons, singular solitons, singular periodic wave solutions, exponential wave solutions, rational wave, solutions, Weierstrass elliptic doubly periodic solutions, and Jacobi elliptic function solutions. Some of the extracted solutions are described graphically to provide their physical understanding of the acquired solutions

Науково-методичні засади визначення економіко-екологічних збитків туризму внаслідок російської війни проти України

У статті наведені результати обґрунтування та узагальнення концептуальних складових щодо оцінювання економічних та екологічних збитків туризму та рекреації внаслідок російського вторгнення в Україну 2022 що включають положення: Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні, зокрема в межах оцінювання втрат інфраструктури транспорту, втрат культурної спадщини, економічних витрати підприємств, втрат установ та організацій; Методики розрахунку обсягів туристичної діяльності, з урахуванням КВЕД-2010, Державного класифікатора продукції та послуг, UN Tourism satellite account, міжнародних рекомендацій ООН щодо статистики в туризмі, а також Eurostat Methodological manual for tourism statistics; методик визначення розмірів екологічної шкоди у національному законодавстві; Методики ІРЕЕД НАН України щодо оцінки соціально-економічної ефективності рекреаційного природокористування; а також рекомендації, зазначені в документах міжнародних організацій, зокрема UNEP, OSCE, щодо впливу війни на сталий розвиток. А також розроблено науково-методичні підходи щодо розрахунку збитків туризму та рекреації внаслідок російського вторгнення в Україну 2022, що включають такі основні складові: розмір збитків від зниження обсягів туристського споживання; розмір недоотриманого соціально-економічного ефекту від оздоровлення рекреантів у різних типах рекреаційних закладів; розмір екологічних збитків, зокрема заподіяних земельним ділянкам оздоровчого та/чи рекреаційного призначення, внаслідок порушення режиму, нормативів і правил їх використання; а також від знищення або погіршення якості рекреаційної зони від наслідків надзвичайних ситуацій, – унаслідок російського вторгнення в Україну 2022. Дослідження виконане в межах наукової теми «Управління природними активами на засадах блакитного зростання» (№ держ. реєстрації 0122U000738).The article presents the results of the substantiation and generalization of conceptual components regarding the assessment of economic and environmental damage to tourism and recreation as a result of the Russian invasion of Ukraine in 2022, that include the following provisions: the provisions of the Procedure for determining damage and losses caused to Ukraine, in particular within the scope of assessing losses of transport infrastructure, losses of cultural heritage, economic costs of enterprises, losses of institutions and organizations; the Methods for calculating the volume of tourist activity; the Methods for determining the extent of environmental damage in national legislation; the Methods of IMPEER of the NAS of Ukraine for assessing the socio-economic efficiency of recreational nature use; as well as the recommendations specified in the documents of international organizations, in particular UNEP, OSCE, regarding the impact of war on sustainable development. Also, scientific and methodological approaches are developed in the article, to the calculation of tourism and recreation losses as a result of the russian invasion of Ukraine in 2022, which include the following main components: the amount of losses from a decrease in tourist consumption; the size of the underachieved socio-economic effect from the recovery of recreationists in various types of recreational facilities; the amount of environmental damage, in particular caused to land plots for health and/or recreational purposes, as well as from the destruction or deterioration of the quality of the recreational area as a result of the consequences of emergency situations, – due to the russian invasion in Ukraine 2022. The research was carried out within the scientific project “Natural asset management on the basis of blue growth” (state registration number 0122U000738)

Оцінка рівня інституціональної конвергенції в Україні та українській промисловості

На основі аналізу міжнародних індексів, що характеризують якість інститутів, здійснено оцінку рівня інституціональної конвергенції в України та українській промисловості. До розрахунку прийнято внутрішні індикатори індексів (підіндекси), які є інформативними щодо конвергентних/дивергентних процесів. Встановлено, що задля цілей оцінки рівня інституціональної конвергенції в цілому в державі інформативними є індикатори: політичної стабільності та відсутності насильства; відсутності корупції; ефективності застосування права; захисту прав на фізичну власність. При цьому встановлено, що у випадку України індикатор політичної стабільності та відсутності насильства не є самодостатньою характеристикою конвергентних/дивергентних процесів, оскільки на його показник впливають зовнішні загрози, а отже його було виключено із розрахунків. Показники індикаторів уніфіковано до єдиної шкали оцінювання від 0 до 1, де 0 відповідає абсолютна дивергенція, а 1 – повна конвергенція. Встановлено, що рівень інституціональної конвергенції в Україні відповідає показникові – 0.44. Для промисловості визначено інформативними індикатори відсутності корупції, захисту прав на фізичну власність та захисту патентів. За цими індикаторами розраховано інтегральний показник – 0.475, який характеризує рівень інституціональної конвергенції в промисловості. Посередній показник обумовлює доцільність реалізації політики щодо її підвищення.Based on the analysis of international indices characterizing the quality of institutions, an assessment of the level of institutional convergence in Ukraine and Ukrainian industry was made. Internal indicators of indices (sub-indices), which are informative about convergent/divergent processes, are taken into account. It was established that for the purposes of assessing the level of institutional convergence in the state as a whole, the following indicators are informative: political stability and absence of violence; absence of corruption; effectiveness of law enforcement; protection of physical property rights. At the same time, it was established that in the case of Ukraine, the indicator of political stability and absence of violence is not a self-sufficient characteristic of convergent/divergent processes, since its indicator is affected by external threats, and therefore it was excluded from the calculations. Indicators are unified to a single rating scale from 0 to 1, where 0 corresponds to absolute divergence, and 1 to complete convergence. It was established that the level of institutional convergence in Ukraine corresponds to the indicator - 0.44. Informative indicators of the absence of corruption, protection of physical property rights and protection of patents have been determined for the industry. Based on these indicators, an integral indicator of 0.475 was calculated, which characterizes the level of institutional convergence in industry. A mediocre indicator determines the expediency of implementing a policy to increase it

Стратегічні сценарії повоєнного відновлення сталого розвитку Харківської області

Досліджуються стан та стратегічні сценарії відновлення сталого розвитку Харківської області повоєнного періоду у безпековому вимірі. Для розроблення стратегічного плану відновлення Харківської області, використовується сучасна методологія ідентифікації та стратегування (науково-стратегічного форсайтингу) за принципом «майбутнє визначається траєкторією у майбутнє» та допомогою адаптивних методів регулювання з теорії управління. За визначеною методологією розроблено три стратегічних сценарії відновлення до 2027 р.: інерційний, реалістичний, оптимістичний з науково обґрунтованою кількісною динамікою складових та індикаторів до 2027 р., які забезпечують досягнення визначених цілей. Інерційний сценарій закріплює негативні тенденції повоєнного стану з середньорічним темпом приросту реального ВРП -7,3%, реалістичний – 9,8% (вихід на рівень 2000 р.), оптимістичний – 22,9% (вихід на довоєнний рівень 2021 р. Отримані стратегічні орієнтири складових та індикаторів є кінцевою метою регулювання, а їх моніторинг дозволяє визначати ефективність економічної політики регіону.The state and strategic scenarios of restoration of sustainable development of the post-war Kharkiv region in the security dimension are studied. To develop a strategic plan for the restoration of the Kharkiv region, a modern methodology of identification and strategizing (scientific-strategic foresight) is used according to the principle "the future is determined by the trajectory into the future" and with the help of adaptive regulation methods from management theory. According to the defined methodology, three strategic recovery scenarios until 2027 were developed: inertial, realistic, optimistic with scientifically based quantitative dynamics of components and indicators until 2027, which ensure the achievement of the defined goals. The inertial scenario consolidates the negative trends of the post-war state with an average annual growth rate of real GDP of -7.3%, the realistic one – 9.8% (return to the level of 2000), the optimistic scenario – 22.9% (return to the pre-war level in 2021. The obtained strategic benchmarks of components and indicators are the ultimate goal of regulation, and their monitoring allows determining the effectiveness of the region's economic policy

Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи

Стаття присвячена аналізу й узагальненню європейської практики смартпріоритизації з акцентом на роль промислового сектору у втіленні інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку. Об’єктом дослідження є референтні для України країни Центральної та Східної Європи. Виявлено, що країни ЦСЄ перебувають на різних етапах шляху до сталого розвитку і демонструють різний ступінь зосередженості національних стратегій смартспеціалізації на сталих інноваціях. Найбільшу зацікавленість в реалізації смартпріоритетів для сталого розвитку проявляють Хорватія, Польща і Чехія. Серед предметних сфер сталих інновацій переважають стала енергетика та відновлювані джерела енергії, ефективність використання ресурсів, стале виробництво та споживання. У секторальному аспекті провідна роль у впровадженні розумних інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку відводиться промисловому виробництву. При обґрунтуванні смартспеціалізацій більшість країн ЦСЄ робить ставку на ви- робництво продуктів харчування, що свідчить на користь вибору смартпріоритетів на основі традиційних спеціалізацій. Перспективи розвитку цього сектору пов’язані з біоекономікою, де також задіяні ресурси деревообробної промисловості та накопичені технологічні знання в хімічному виробництві і машинобудуванні. У практиці смартпріоритизації установлено наявність двох підходів: (1) зосереджена пріоритизація, яка передбачає фокусування на певному інноваційному напрямі із залученням обмеженої кількості видів економічної діяльності з чітким розумінням їхньої майбутньої взаємодії; (2) широка пріоритизація, що характерна для територій зі слабкими інноваційними екосистемами і передбачає нечіткі міжгалузеві взаємодії й одночасне охоплення значної кількості інноваційних напрямів, які планується уточнювати в ході подальшої колаборації між основними стейкхолдерами. Результати дослідження дозволяють удосконалити підходи до розроблення стратегій смартспеціалізації для відновлення і сталого розвитку українських територій у повоєнному періоді та побудувати взаємовигідне транскордонне/міжрегіональне партнерство між Україною та країнами ЦСЄ у визначених смартпріоритетах.The article is devoted to the analysis and generalisation of the European practice of smart prioritisation with an emphasis on the role of the industrial sector in the implementation of innovative solutions to ensure sustainable development. The object of the study is the reference countries of Central and Eastern Europe. It was found that the CEE countries are at different stages of the path to sustainable development and demonstrate different degrees of concentration of national smart specialisation strategies on sustainable innovations. Croatia, Poland and the Czech Republic show the greatest interest in the implementation of smart priorities for sustainable development. Sustainable energy and renewables, resource efficiency, sustainable production and consumption prevail among the subject areas of sustainable innovation. In the sectoral aspect, the leading role in the implementation of smart innovative solutions to ensure sustainable development is assigned to manufacturing. In the developed smart specialisation strategies, most of the CEE countries focus on the manufacture of food products. This indicates the choice of smart priorities based on traditional specialisations. The prospects for the development of this sector are related to the bioeconomy, which also involves the resources of the wood industry and accumulated technological knowledge in chemical production and machine building. We have revealed two approaches in the practice of smart prioritisation: (1) concentrated prioritisation, which involves focusing on a certain innovative direction and is based on a limited number of types of economic activity with an understanding of their future interaction; (2) broad prioritisation, which is characteristic of territories with weak innovation ecosystems and involves unclear cross-sectoral interactions and coverage of a significant number of innovation directions, which are planned to be clarified in the course of further collaboration between key stakeholders. The results of the study make it possible to improve approaches to the development of smart specialisation strategies for the recovery and sustainable development of Ukrainian territories in the post-war period and to build a mutually beneficial cross-border/ interregional partnership between Ukraine and the CEE countries in the selected smart priorities

«Комбіновані» моделі публічно-приватного партнерства для відбудови України

У статті здійснено аналітичний огляд «комбінованих» проєктів на основі публічно-приватного партнерства та грантового фінансування Європейського Союзу. Проєкти, що поєднують публічно-приватне партнерство з фондами ЄС, підпадають під дію як правил ППП, так і принципів для європейських фондів. В Україні, де доступ до джерел фінансування вкрай обмеженим, саме грантова підтримка міжнародних організацій та країн-партнерів має вирішальне значення для фінансування різноманітних проєктів щодо відбудови та відновлення України. Розглянуто інституціональне забезпечення сприяння розвитку публічно-приватного партнерства міжнародними організаціями. Наведено схеми поєднання грантового фінансування ЄС та приватного інвестування на основі ППП. Запропоновано «комбіновані» моделі поєднання грантового фінансування ЄС та приватного фінансування на основі публічно-приватного партнерства в Україні, що сприятиме відновленню інфраструктури, зруйнованої під час війни, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць тощо.The article provides an analytical review of “combined” projects based on public-private partnership and grant funding from the European Union. Projects combining public-private partnership with EU funds are subject to both PPP rules and principles for European funds. In Ukraine, where access to funding sources is extremely limited, it is the grant support of international organizations and partner countries that is crucial for financing various projects related to the reconstruction and restoration of Ukraine. Institutional support for the development of public-private partnership by international organizations is considered. Schemes of combining EU grant funding and private investment based on PPPs are presented. “Combined” models of combining EU grant funding and private funding based on public-private partnership in Ukraine are proposed, which will contribute to the restoration of infrastructure destroyed during the war, investment attraction, creation of new jobs, etc

Дослідження соціальних та екологічних втрат від війни в Україні

У статті проаналізовано соціальні, економічні та екологічні наслідки бойових дій в Україні. Встановлено, що прояв жахливих наслідків російсько-української війни в Україні насамперед полягає в значних прямих людських втратах, колосальних руйнуваннях, подальшій небезпеці постійних обстрілів, погіршенні якості життя населення і вимушеній міграції. Встановлено, як вимушена міграція українців в більш безпечні міста впливає на національну економіку та економіку інших країн. Проаналізовано динаміку рівня якості життя та встановлено чинники впливу на індикатори цього критерію. Проаналізовано зміни соціальних показників, оцінена динаміка параметрів забруднення довкілля і з'ясовано характер та кількість екологічних злочинів від бойових дій в Україні. Доведено, що актуальність проблеми подолання негативних кризових явищ вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти, урядів країн, бізнесу та громадян, фахівців різних галузей економіки, волонтерів, активістів, «лідерів думок», науковців тощо. Доказано, що вже зараз уряд країни приймає програми відбудови країни для зниження рівня соціально-економічних та екологічних ризиків. Проведено огляд прийнятих програм для зниження існуючих ризиків в Україні для подолання наслідків російсько-української війни у майбутньому.The article analyzes the social, economic and environmental consequences of hostilities in Ukraine. It has been established that the manifestation of the terrible consequences of the Russian-Ukrainian war in Ukraine primarily consists of significant direct human losses, colossal destruction, the further danger of constant shelling, deterioration of the quality of life of the population and forced migration. It is established how the forced migration of Ukrainians to safer cities affects the national economy and the economy of other countries. The dynamics of the level of quality of life were analyzed and the factors affecting the indicators of this criterion were determined. The changes in social indicators were analyzed, the dynamics of environmental pollution parameters were assessed, and the nature and number of environmental crimes from hostilities in Ukraine were clarified. It has been proven that the urgency of the problem of overcoming negative crisis phenomena requires the unification of the efforts of the international community, country governments, businesses and citizens, specialists in various branches of the economy, volunteers, activists, "opinion leaders", scientists, etc. It has been proven that the country's government is already adopting the country's reconstruction programs to reduce the level of socio-economic and environmental risks. A review of the adopted programs to reduce the existing risks in Ukraine to overcome the consequences of the Russian-Ukrainian war in the future was conducted