Концепты обаяние и харизма в германской и славянской лингвокультурах

Петлюченко Н. В., Сафьян Ю. О. Концепты обаяние и харизма в германской и славянской лингвокультурах / Н. В. Петлюченко, Ю. О. Сафьян // Національний університет «Одеська юридична академія». – Вип.1. – Одеса : Фенікс, 2013. – C. 112-126.В статье исследуются этимология и семантика концептов ОБАЯНИЕ и ХАРИЗМА, определяются способы их вербализации, проводится анализ сходств и различий понятийных, ценностных и образных составляющих указанных концептов в германской и славянской лингвокультурах

Ідентифікація та типологізація політичної харизми в контексті політичного лідерства

Колісніченко І. В. Ідентифікація та типологізація політичної харизми в контексті політичного лідерства : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / І. В. Колісніченко; кер. роботи С. М. Наумкіна; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2007. – 16 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2007. Дане дослідження є одним з перших в українській політології, в якому розглядається багатовимірна категорія “політична харизма”, включаючи проведення теоретичного аналізу основних концепцій політичної харизми, розроблених у зарубіжній політології. На основі теоретичного аналізу й узагальнення матеріалу по проблемі політичної харизми запропонована систематизація накопиченого у світовій політології багатого досвіду постановки й вирішення проблеми політичної харизми. На основі аналізу і порівняння різних концепцій видатних особистостей, а також зіставлення ідей харизматичної і пасіонарної особистості визначено зміст поняття “харизматична особистість” та виділені його основні компоненти. Виявлено і проаналізовано способи ідентифікації харизматичної особистості. Запропоновано типологію харизматичної ідентичності на основі виділення характеру впливу особистості на громадське життя. Виявлено специфіку харизматичної ідентичності політичного діяча в сучасному світі й обґрунтовано тезу про штучний характер політичної харизми особистості. Обґрунтовано, що особливістю сучасних українських харизматиків є те, що вони в більшості випадків виходять з групи еліт.Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 – политические институты и процессы. – Одесская национальная юридическая академия. – Одесса, 2007. Данное исследование является одним из первых в украинской политологии, в котором рассматривается многоплановая категория “политическая харизма”, включая проведение теоретического анализа основных концепций политической харизмы, разработанных в зарубежной политологии. На основе теоретического анализа и обобщения материала по проблеме политической харизмы предложена систематизация накопленного мировой политологией опыта постановки и решения проблемы политической харизмы. На основе анализа и сравнения разных концепций, а также сопоставления идей харизматической и пассионарной личности определено содержание понятия “харизматической личности” и выделены ее основные компоненты. Харизматическая личность определяется как личность, которая обладает реальными или приписанными ей сверхестественными качествами, исключительной одаренностю, богоизбранностью в той или иной сфере человеческой деяльности. Содержательная сторона харизматической личности определяется уникальным сочетанием внутриличностных качеств (успешности, целенаправленности или креативности в деяльности, активности, интелектуальности и внешнего вида) и внеличностных показателей (наличие адептов, команды, последователей). Выявлены и проанализованы способы идентификации харизматической личности. Виделены условия, которые формируют харизматическую идентичность: рациональные и иррациональные, соответственно существует харизма по рождению (врожденная) и харизма по необходимости (исскуственная). Выделяются основные способы идентификации харизматической личности: трансляционный (функциональный); эврестический (креативный); трансформационный способ. Обосновывается, что при трансформационном способе личность находит харизматическую идентичность через замену, трансформацию общественной системы, при этом полученное состояние системы необязательно будет новым, что отличает “харизматика-трансформатора” от “харизматика-модернизатора”. Предложена типология харизматичекой идентичности на основе выделения характера влияния личности на общественную жизнь. На основе анализа имеющихся в науке типологий выделяются пять базовых типов харизматической идентичности: харизматик-мессия, харизматик-милитарист, харизматик-популист, харизматик-интеллигент, харизматик-маргинал. Харизматик-мессия – тип харизматической идентичности носителя харизмы по рождению и владеющего пассионарностью; харизматик-милитарист – тип харизматической идентичности, который проявляется в военной среде и направленный на эндогенное разрушение; харизматик-популист является наиболее конфликтным типом харизматической идентичности и является носителем искуственной харизмы; харизматик-интеллигент – тип харизматической идентичности искуственного характера и действующий в гуманитарной сфере общества; харизматик-маргинал – это тип харизматической идентичности, которая проявляется в пограничной социальной среде или во время пограничной экзистенциальной ситуации. Выявлена специфика харизматической идентичности политического деятеля в современном мире и обосновано тезис об искусственном характере политической харизмы личности. Харизматическая идентичность современного политического деятеля в современном мире чаще всего является искусственным феноменом и формируется на основе современных политических технологий с использованием разработок в области политического консалтинга, РR-технологий, имеджелогии. Политическая харизма способствует трансформации политической, а потом и социальной системы общества при помощи процесса институализации созданных харизматической личностью общественных и политических органов. Обосновано, что особенностью современных украинских харизматиков является то, что, как правило, они появляются и формируются из элитарных групп. Большинство данных личностей в Украине, которые считают себя харизматиками, – это харизматики, созданные искусственным путем при помощи разнообразных специальных технологий. В Украине в качестве харизмосоздающих доминируют три сферы общества – политическая, военная и религиозная. В работе определяется, что изменение общественно-политической ситуации требует от харизматической личности изменения вектора деятельности, при этом роль харизматика увеличивается в ситуациях социально-политической нестабильности и неопределенности.Dissertation on competition of scientific degree of candidate of political sciences on specialty 23.00.02 are political institutes and processes. – Odessa National Law Academy. – Odessa, 2007. This research is one of the first in Ukrainian political science, in which a category is examined “political charisma”, including conducting of theoretical analysis of basic conceptions of political charisma, developed in foreign political science. On the basis of theoretical analysis and generalization of material on the problem of political charisma systematization of the experience of raising and decision of problem of political charisma accumulated by world political science is offered. On the basis of analysis and comparison of different conceptions and also comparisons of ideas of charismatic and passyonarnost personality are certain maintenance of concept of “charismatic personality” and its basic components and methods of authentication of charismatic personality are selected. The specific of charismatic identity of political figure is exposed in a modern world and a thesis is grounded about not real character of political charisma of personality. It is determined in work, which the change of social and political situation requires from charismatic personality of change vector of activity, here the role of charismatic leader is multiplied in the situations of social-political instability and vagueness

Paradoxes of charismatic leadership

Одним з найпоширеніших різновидів лідерства виступає харизматичне лідерство. Воно відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні нормальної життєдіяльності суспільства. Однак для багатьох рішень і дій, вчинків і поведінки харизматичних лідерів й самого способу їхнього життя та діяльності характерним є прояв цілої низки парадоксів. Вони зумовлені як парадоксальністю самого феномену харизми, так і її впливом на діяльність лідера та його взаємовідносини з іншими людьми. Парадоксальність харизми лідера полягає у її подвійній природі через суб'єктивну приналежність й одночасно об'єктивний характер прояву та впливу на інших людей. Аналіз парадоксів харизматичного лідерства свідчить про їх істотну позитивну роль у взаємодії лідера з іншими людьми та мобілізацію їхніх зусиль і енергії на успішне досягнення заздалегідь визначених цілей.Charismatic leadership is one of the most widespread kinds of leadership. It plays an important role in normal life activity of society. However, the manifestation of whole range of paradoxes is characteristic for many decisions and actions, acts and behavior of charismatic leaders and their lifestyle and activity. They are caused as the paradoxically of the phenomenon of charisma, as its influence on activity of the leader and his relationship with other people. The paradoxically of the leader’s charisma consists in its double nature because of subjective accessory and at the same time objective nature of manifestation and influence on other people. The analysis of paradoxes of charismatic leadership confirms their essential positive role in leader’s interaction with other people and mobilization of their ef-forts and energy on successful achievement of predefined purposes

Стилістично забарвлені лексеми – один з лінгвостилістичних аспектів аналізу історичних творів В. Шевчука і Л. Костенко

Мистецька харизма поета найчастіше міститься в його ідеях, які матеріалізуються завдяки словам. І, безперечно, правильний і влучний вибір лексичного відтінку й зумовлює народження яскравого образу

“Невикінчена” харизма. Образ Івана Мазепи в конструкції Мазепинського ренесансу Олександра Оглоблина

Висвітлюються історичні погляди українського історика О. Оглоблина, зокрема поєднання елементів неоромантизму та соціологізму в його творчості. Розглядається харизматична модель та її роль у представленні образу І. Мазепи та Мазепинського ренесансу.Освещаются исторические взгляды украинского историка А. Оглоблина, в частности, соединение элементов неоромантизма и социологизма в его творчестве. Рассматривается харизматическая модель и ее роль в представлении образа И. Мазепы и Мазепинского ренессанса.The article highlights historical views of the Ukrainian historian Oleksandr Ohloblyn, in particular the combination of elements of neoromanticism and sociologism in his works. The author considers the charismatic model and its role in representation of Ivan Mazepa’s image and Mazepa Renaissance

Мистецтво як харизма самотності

Нині модно починати розмову про нову книжку з облаювання молодих постмодерністів (чи краще – “постбітників”), на їхньому тлі доводячи незаперечну естетичну цінність художнього твору того чи того класика. Минулорічна філософська збірка поезій Людмили Тарнашинської “Луна мовчань. Лірика” (К.: “Політграфконсалтинг”) не потребує таких контрастних зіставлень, оскільки сама по собі самобутня, самодостатня, високохудожня

Charismatic leadership as a socio-psychological phenomenon

У статті розглядається проблема харизматичного лідерства, його особливості, складові та прояви. Харизматичне лідерство – це специфічна властивість, характеристика явища причетності до харизми. В існуючих двох типах управління – харизматичному і адміністративному – харизматичний тип управління є найбільш ефективним у демократичному суспільстві. Сформульовано ті якості харизматичного лідера, які дозволяють йому вести за собою людей: самостійність суджень і здатність до прийняття рішень, спроможність повністю покладатися на себе, незалежність, активність та енергетизм, сугестивні здібності, вміння слухати і чути співрозмовника, особистий магнетизм, вміння зосередити увагу на найголовнішому, мотивувати себе й інших, вміння ставити перед собою та іншими чіткі цілі, впевнено доносити їх іншим людям, привабливість, комунікабельність, здатність знаходити індивідуальний підхід до кожного, вміння стимулювати послідовників на професійне і духовне самовдосконалення, також регулювати свої емоції та почуття, гнучкість, тактовність, відкритість у поєднанні з прямотою, надійністю, впевненістю в собі і багатьма іншими подібними якостями. Встановлюються відмінності харизматичного і нехаризматичного лідера. Лідер втрачає харизму, коли стає пасивним, губить сприйнятливість до змін status guo, починає слідувати традиційним формам поведінки, а діяльність керованого ним закладу чи соціальної групи стає стабільною і розміреною. Визначаються соціально-психологічні взаємозв'язки лідера з соціальною групою, умови і причини її добровільного підпорядкування харизматичному лідерові. Дається узагальнена характеристика харизматичного лідера, що проявляється в різних аспектах його діяльності. Робиться висновок про те, що харизматичний лідер – це людина сильна, енергійна, що володіє здатністю впливати на групову свідомість, на широкий загал людей, емоційно "заряджати" їх своєю внутрішньою силою, надихати, бути креативним, мобілізувати послідовників на екстраординарні зусилля і дії. Стаття містить пропозиції до концептуальної моделі, яка би висвітлювала організаційні та соціально-психологічні контексти харизматичного лідерства.We consider the problem of charismatic leadership, its features, components and manifestations. We formulate the main features of CL that enforce his/her ability to lead his/her followers. They are: (i) independence of judgments and decision-making; (ii) inde-pendence as an ability to fully rely on ownself; (iii) activity and energy, suggestive abilities, listening skills, personal magnetic attractiveness, ability to focus attention on the most im-portant things; (iv) ability to motivate him/herself and the others; (v) ability to set clear goals for followers, to communicate with them confidently; (vi) a charm, communication skills, the ability to find an individual approach to everyone, stimulate followers to professional and spiritual development, the ability to affect their emotions and feelings; (vii) flexibility, tact, openness, directness, reliability, self-confidence and many others. As another aspect of our study, we look into differences between a charismatic leader and a non-charismatic leader. We study the psychological relations of CL with a social group, as well as the conditions and reasons for voluntary submission of this group to CL. These conditions are: stimulating the followers to see themselves as an integral part of the group and even participate in governing the group without considering themselves to be more significant than their fellows; critical evaluation of the actions of CL and clear understanding own actions rather than blind obedience to CL; greater satisfaction of followers in group ac-tivities and communications; strengthening collective and organizational cohesion; coherence between the goals of CL and its group members. We found out that those following CLs with higher charisma become better motivated and are able to work with greater enthusiasm and achieve better results. We give a general description of CL, which covers various aspects of his activity. We conclude that CL is a person who is strong and energetic enough to have an ability to influ-ence both large and small groups of followers, inspire the followers emotionally and spread around his/her inner strength; who is creative and can inspite followers for extraordinary ef-forts and actions. The article contributes towards a conceptual model adequately describing specific organizational and socio-psychological aspects of the charismatic leadership out-lined above

Харизма й харизматичне лідерство: аналіз основних концепцій

Аналізуються положення основних концепцій харизми та харизматичного лідерства. Обґрунтовано висновок про необхідність комплексного дослідження чинників, які впливають на виникнення цих феноменів: особистості лідера, його поведінки, сприйняття її послідовниками та ситуації, за якої розвиваються харизматичні відносини.The statements of the fundamental concepts of charism and charismatic leadership are analyzed. The conclusion is substantiated about the necessity of complex research of factors that influence the arising of such phenomena as leader’s personality, his behavior, its perception by followers, and the conditions in which charismatic relations are developed.Анализируются положения основных концепций харизмы и харизматического лидерства. Обосновывается вывод о необходимости комплексного исследования факторов, влияющих на возникновение этих феноменов: личности лидера, его поведения, восприятия его последователями и ситуации, при которой развиваются харизматические отношения

Монографія Н.В. Петлюченко „Харизматика: мовна особистість і дискурс” (Одеса: «Астропринт», 2009. – 464 с.)

Монографія Н.В. Петлюченко присвячена співставному дослідженню харизматичної мовної особистісті в німецькому та українському дискурсах. На базі найсучасніших теорій лінгвоперсонології автор ретельно вивчає дискурсивні практики мовних особистостей – харизматичних політичних лідерів, які у період кризових ситуацій здійснюють емоційне керівництво масами. У роботі вдало поєднуються новітні лінгвістичні методи й підходи теорії дискурсу, перцептивного й кінетичного аналізу, лінгвостатистичного аналізу та комп’ютерної обробки даних з набутками у галузі психології, соціології, теорії комунікації, етнокультурології. Актуальність і новизна цього дослідження зумовлені комплексним дискурсивним описом мовної особистості харизматичного політичного лідера, що здійснюється в контексті апелятивного дискурсу, та національно-культурним ракурсом зіставлення