Грыжи межпозвоночных дисков

Проанализирована частота встречаемости грыж межпозвоночного диска по Хасавюртовскому району и населенным пунктам Дагестана за 2011-2012 го

Чи добре навчають в університеті? Підсумок участі українських студентів у 6-му конгресі Балканського геофізичного товариства

У Будапешті з 3 по 6 жовтня 2011 р. відбувалася головна подія в геонауковому житті Балканського регіону — конференція і виставка 6-го конгресу Балканського геофізичного товариства (6th Congress of BGS 2011), який вже традиційно проводиться через 2—3 роки країнами-засновниками

Памяти Вениамина Ивановича Зацепина

Осенью 2011-го на 81 году жизни, после долгой и тяжелой болезни в Мельбурне (Австралия) скончался бывший гражданин Украины, доктор философских наук, профессор Вениамин Иванович Зацепин

Кременчук у дзеркалі часу

Рец. на кн.: Вирський Д. «Українне місто»: Кременчук від заснування до 1764-го. — 2-е вид., випр., доп. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — 681 с.: іл

ХХІ Міжнародний архівний день

7–8 листопада 2011 р. у конференц-залі готелю NH Hotel (м. Трієст, Італія) у рамках 21-го Міжнародного архівного дня та Осінньої архівної школи відбулася Міжнародна архівна конференція. Організатором конференції виступили Міжнародний інститут архівної науки в Трієсті та Мариборі (IIAS) та Державний архів міста Трієст. Підтримку в організації заходу надали Генеральне управління архівами в Італії та Центральна Європейська Ініціатива (CEI)

Документальна виставка «Герой України П.Т.Тронько: що залишилось нащадкам»

Відкриття експозиції відбулося 4 грудня 2015 р. у приміщенні Державного архіву Київської області. Виставку присвячено пам’яті доктора історичних наук, професора, академіка НАНУ, завідувача відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України (з 1980 р.), голови правління Національної спілки краєзнавців України (1990–2011 рр.) та Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара (1996–2011 рр.), заслуженого діяча науки і техніки, почесного громадянина Києва, віце-президента Асоціації історичних міст України, головного редактора журналу «Краєзнавство», голови редколегій 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» та багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», почесного головного редактора журналу «Пам’ятки України», депутата Верховної Ради УРСР 2-го, 5–11-го скликань, Героя України Петра Тимофійовича Тронька, 100 років від дня народження якого виповнилося торік

71-й рейс НИС «Профессор Водяницкий» – комплексные экспедиционные исследования в западной части Черного моря

Комплексные экспедиционные исследования 71-го рейса НИС «Профессор Водяницкий» (9-21 сентября 2011 г.) явились продолжением опытн-методических экспериментальных работ, выполненных на отдельных нефтегазоперспективных структурах северо-западного шельфа Черного моря в 66 м рейсе в сентябре 2010 г

Трансплантация сердца у реципиентов с сахарным диабетом 2-го типа

Introduction. Heart transplantation (HT) in patients with preexisting type 2 diabetes (T2D) is associated with high risk of infectious and non-infectious complications (renal dysfunction, multifocal atherosclerosis,  transplant coronary artery disease, etc.) that can negatively affect recipient survival in the early and late periods after HT.Objective: to assess the effect of pre-transplant T2D on early and long-term outcomes of HT based on a  singlecenter retrospective study. Materials and methods. The study enrolled 891 recipients who underwent HT within the period 2011 to 2018, and were divided into two groups: main group (T2D) – recipients with pretransplant T2D (n = 80, 9.0%) and the control group (T2D-free) – recipients without T2D (n = 811, 91.0%). Recipients from both groups did not differ in terms of HT urgency (UNOS status) and the need for pre-transplant mechanical circulatory support (MCS). Results. At the time of the HT, recipients from the T2D group were older than the T2D-free recipients (54 [46; 59] years vs 48 [35; 56] years, p < 0.001), they had a higher weight (p < 0.001) and body mass index (p < 0.001), coronary heart disease was more often their main disease (65.0% vs 36.5%, p < 0.001), they had higher transpulmonary gradient (10.0 [7.0; 12.0] mm Hg vs 9.0 [6.0; 12.0] mm Hg, p = 0.024) and  pulmonary vascular resistance (2.9 [2.2; 4.0] Wood units vs 2.5 [1.8; 3.4] Wood units, p = 0.038). In the pre-transplant period, the T2D group had pronounced manifestations of renal dysfunction and increased comorbidity. Recipients in both groups did not differ in terms of cardiac donor parameters, graft ischemia time, cardiopulmonary bypass time, and incidence of severe early heart graft dysfunction requiring MCS (12.5% vs 10.7%, p = 0.74). In the early post-transplant period, the T2D group had high requirements (100% vs 28.0%, p < 0.001) and higher doses of insulin therapy. More pronounced manifestations of renal dysfunction and a greater need for renal replacement therapy (51.4% vs 27.9%, p = 0.003) did not affect artificial ventilation and ICU duration (6 [5; 10] days vs 6 [5; 10] days, p = 0.098), as well as hospital mortality ( 8.8% vs 8.5%, p = 0.895). The presence of pre-transplant T2D had no negative effect on the incidence of acute cardiac graft rejection, progression of transmissible coronary atherosclerosis, incidence and severity of cardiac graft vasculopathy, structure and severity of distant infectious and non-infectious complications, and post-transplant survival. Conclusion. With correct selection of recipients and choice of optimal tactics for their post-transplant management, the presence of pre-transplant T2D has no negative effect on early and long-term outcomes of HT.Введение. Трансплантации сердца (ТС) у пациентов с предсуществующим сахарным диабетом (СД) 2-го типа сопряжена с повышенными риском инфекционных и неинфекционных (почечная дисфункция, мультифокальный атеросклероз, болезнь коронарных артерий пересаженного сердца и т. п.) осложнений, которые могут негативно повлиять на выживаемость реципиентов в ранние и отдаленные сроки после ТС.Цель исследования. На основании одноцентрового ретроспективного исследования оценить влияние предтрансплантационого СД 2-го типа на ранние и отдаленные результаты ТС. Материалы и методы. В исследование включили реципиентов (n = 891), которым была выполнена ТС в период с 2011-го по 2018 г. Реципиенты были разделены на две группы: основная группа (группа «СД2») – реципиенты с дотрансплантационным СД 2- го типа (n = 80; 9,0%), контрольная группа (группа «без СД2») – реципиенты без СД 2-го типа (n = 811; 91,0%). Реципиенты обеих групп не различались по неотложности ТС  (UNOS статус) и потребности в предтрансплантационной механической поддержке кровообращения (МПК). Результаты. На момент выполнения ТС реципиенты группа «СД2» по сравнению с реципиентами группы «без СД2» были старше по возрасту (54 [46; 59] года против 48 [35; 56] лет, p < 0,001), имели больший вес (p < 0,001) и индекс массы тела (p < 0,001), основным заболеванием чаще была ишемическая болезнь сердца (65,0% против 36,5%, p < 0,001), имели более высокие значения транспульмонального градиента (10,0  [7,0; 12,0] против 9,0 [6,0; 12,0] мм рт. ст., р = 0,024) и легочного сосудистого сопротивления (2,9 [2,2; 4,0] против 2,5 [1,8; 3,4] ед. Вуда, p = 0,038). Перед ТС реципиенты группы «СД2» имели выраженные проявления почечной дисфункции и повышенную коморбидность. Реципиенты обеих групп не различались по  характеристикам донора сердца, продолжительности ишемии трансплантата и искусственного кровообращения, частоте возникновения выраженной ранней дисфункции сердечного трансплантата, потребовавшей МПК (12,5% против 10,7%, р = 0,74). У реципиентов группы «СД2» в раннем периоде после ТС большие потребность (100% против 28,0%, p < 0,001) и дозировки инсулинотерапии, более выраженные проявления почечной дисфункции и большая потребность в заместительной почечной терапии (45,0% против 27,9%, р = 0,003) не повлияли на продолжительность искусственной вентиляции легких, длительность лечения в ОРИТ (6 [5; 10] дней против 6 [5; 10] дней, p = 0,098) и госпитальную летальность (8,8%  против 8,5%, p = 0,895). Наличие дотрансплантационного СД 2-го типа не оказало отрицательного влияния на частоту возникновения острого отторжения сердечного  трансплантата, прогрессирование трансмиссивного атеросклероза коронарных артерий, частоту возникновения и выраженность васкулопатии сердечного трансплантата, на структуру и выраженность отдаленных инфекционных и неинфекционных осложнений и посттрансплантационную выживаемость. Заключение. При правильном отборе реципиентов и выборе оптимальной тактики их ведения в посттрансплантационном периоде наличие дотрансплантационного СД 2-го  типа не оказывает отрицательного влияния на ранние и отдаленные результаты ТС

Up-dating the Cholodny method using PET films to sample microbial communities in soil

The aim of this work was to investigate the use of PET (polyethylene terephtalate) films as a modern development of Cholodny’s glass slides, to enable microscopy and molecular-based analysis of soil communities where spatial detail at the scale of microbial habitats is essential to understand microbial associations and interactions in this complex environment. Methods. Classical microbiological methods; attachment assay; surface tension measurements; molecular techniques: DNA extraction, PCR; confocal laser scanning microscopy (CLSM); micro- focus X-ray computed tomography (μCT). Results. We first show, using the model soil and rhizosphere bacteria Pseudomonas fluorescens SBW25 and P. putida KT2440, that bacteria are able to attach and detach from PET films, and that pre-conditioning with a filtered soil suspension improved the levels of attachment. Bacteria attached to the films were viable and could develop substantial biofilms. PET films buried in soil were rapidly colonised by microorganisms which could be investigated by CLSM and recovered onto agar plates. Secondly, we demonstrate that μCT can be used to non-destructively visualise soil aggregate contact points and pore spaces across the surface of PET films buried in soil. Conclusions. PET films are a successful development of Cholodny’s glass slides and can be used to sample soil communities in which bacterial adherence, growth, biofilm and community development can be investigated. The use of these films with μCT imaging in soil will enable a better understanding of soil micro-habitats and the spatially-explicit nature of microbial interactions in this complex environment

Experience of using CHC regimens without interferon. comparative characteristics of the effectiveness of various treatment regimens hepatitis C

Хронічний вірусний гепатит С (ХГС) на сучасному етапі являє собою вагому медико-соціальну проблему охорони здоров’я і займає домінуюче місце серед вірусних гепатитів. За даними ВООЗ в світі нараховується понад 185 млн. людей, які інфіковані вірусом гепатиту С. Кожного року близько 3-4 млн. осіб інфікується ВГС, більше ніж 500 тис. – помирають від ускладнень, індукованих ВГС, включаючи цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному. Більше 15 років пройшло з моменту появи перших схем ПВТ, які включали комбінацію пегільованого інтерферону (ПЕГ-ІФН) і рибавірину протягом 24 або 48 тижнів в залежності від генотипу вірусу. Ефективність даних схем становила 50% і більше в залежності від предикторів відповіді на ПВТ. В 2011 році в клінічній практиці почали застосовувати препарати з прямою противірусною дією (ППД), такі як, інгібітори вірусної протеази 1-го покоління (телапревір та боцепревір). Частота СВВ у хворих на ХГС при використанні цих препаратів зросла в 1,5 рази. В 2014 році були зареєстровані нові препарати ППД 2-го покоління софосбувір- блокатор РНК-полімерази, семіпревір – блокатор протеази NS3/4A та даклатасвір – блокатор NS5A, що дозволило збільшити частоту СВВ до 90% і вище. Далі почались з’являтись нові препарати ППД, які стали проривом в лікування ХГС, як у наївних пацієнтів, так і тих, хто мав невдалий досвід лікування. Результати багатьох клінічних досліджень показали, що СВВ при застосуванні безінтерферонових схем терапії досягається у 96-98% пацієнтів з ХГС, навіть на фоні цирозу печінки та невдач попередніх курсів терапії. Однак, дані, отримані в реальній практиці ще малочисельні та іноді суперечливі, тому метою нашого дослідження було порівняти ефективність різних схем ПВТ у хворих на ХГС.In the article are available results of treatment regimens of different combinations of drugs direct antiviral action