Святослав Святославович Воїнов

16 грудня 2014 року на 72 році життя у Новгороді-Сіверському помер кандидат філологічних наук, відомий дослідник «Слова о полку Ігоревім», засновник музею цього легендарного історико-літературного твору Святослав Воїнов

Мегаломанія, наївність чи провокація?

Рецензія на книгу: Святослав Семенюк: Український путівник по Словаччині (історично-краєзнавчі нариси). — Львів : Апріорі, 2007. — 348 с. — Тираж 1000 прим

Prince Svyatoslav Vsevolodovich of Chernigov, "Kinngmaker" in Suzdalia (1174-1179)

Prince Svyatoslav Vsevolodovich of Chernigov (1164-1177) had Monomashichi blood in him since his mother Maria was Prince Vladimir Monomakh’s granddaughter. The genealogical bond between him and the Yur’evichi dynasty of Suzdalia therefore may have been a strong factor in influencing him to foster friendly relations with them. Svyatoslav gave four Yur’evichi sanctuary in Chernigov and after Prince Andrey Bogolyubskiy’s assassination in 1174 he helped Mikhalko and after him Vsevolod, as the most senior Yur’evich in the Monomashichi family in Suzdalia, to attain control of Suzdalia. By backing their claims to the throne of Vladimir on the Klyaz’ma Svyatoslav showed that he supported the ladder system of princely succession, the system that Yaroslav the Wise had advocated.Чернігівський князь Святослав Всеволодович (1164-1177 рр.) був споріднений з Мономашичами через свою мати Марію, онучку князя Володимира Мономаха. Його генеалогічний зв'язок з суздальською династією Юр'євичів міг сприяти розвитку дружніх відносин з ними. Святослав надав притулок чотирьом Юр'євичам у Чернігові. Після вбивства кн. Андрія Боголюбського 1174 р. він допоміг старшим в їх роді Михалку та пізніше Всеволоду здобути князівську владу на Суздальщині. Через підтримку цих претендентів на стіл Володимира-на-Клязьмі Святослав виявив себе прихильником родової системи престолонаслідування, що запровадив Ярослав МудрийЧерниговский князь Святослав Всеволодович (1164-1177 гг.) имел кровное родство с Мономашичами через свою мать Марию, внучку князя Владимира Мономаха. Его генеалогическая связь с суздальской династией Юрьевичей могла способствовать развитию дружеских отношений с ними. Святослав предоставил убежище четырем Юрьевичам в Чернигове. После убийства кн. Андрея Боголюбского в 1174 г. он помог старшим в их роде Михалку и затем Всеволоду вокняжиться в суздальской земле. Поддержав этих претендентов на стол во Владимире-на-Клязьме, Святослав проявил себя сторонником «лествичной» системы престолонаследования, установленной кн. Ярославом Мудрым

"…Прийшов Святослав у пороги…”

Розглядається питання про місце поховання князя Святослава після його загибелі на дніпрових порогах у 972 р. Публікуються матеріали досліджень “Вознесенського скарбу”, які знайшла Дніпрогесівська археологічна експедиція у 1930 р. На підставі новітніх даних запропонована інтерпретація цього унікального для Східної Європи княжого поховання-спалення як могили князя Святослава неподалік літописної Крарійської переправи на Вознесенській гірці.The article discusses the issue of the burial place of the prince Sviatoslav after his death near the Dnieper rapids in 972 A.D. It introduces into circulation materials of research of Voznesenivka treasure from nearby Dnieper Hydroelectric Station, excavated by the archaeological expedition in 1930. Based on new facts it off ers an innovative interpretation of this unique for Eastern Europe princely cremation burial site situated on the Voznesenivka hill as prince Sviatoslav grave near the ford of Krarion mentioned in the chronicles

Боротьба чернігово-сіверських князів за Київ у добу феодальної роздробленості

У статті визначаються основні кроки політичної діяльності чернігово-сіверських князів у боротьбі за великий київський стіл у часи феодального дроблення. Увага приділяється розгляду політики окремих представників династичної гілки Ольговичів.В статье определяются основные шаги политической деятельности чернигово-северских князей в борьбе за великий киевский престол во времена феодального дробления. Внимание уделяется рассмотрению политики отдельных представителей династической ветки Ольговичей.The article is devoted to the general steps of signs of political activity of Chernigov-Seversk princes in the struggle for Kiev in time of the feudal parceling. The particular attention is devoted to looking through of policy of some representatives of dynasty of the Olgoviches

Мегаломанія, наївність чи провокація?

Рецензія на книгу: Святослав Семенюк: Український путівник по Словаччині (історично-краєзнавчі нариси). — Львів : Апріорі, 2007. — 348 с. — Тираж 1000 прим

Development of the Greek Catholic Church in Independent Ukraine: Persons, Historical Heritage, and New Trends

The article analyzes historical features and tendencies of the development of the Ukrainian Greek Catholic Church (the UGCC) in the period of independence of Ukraine. It considers the prerequisites in which this church has begun its revival in the early 1990s after the official ban on church activity in the Soviet Union. Three stages of the development of the UGCC have been identified which correspond to the times of the various church leaders’ management. The first stage in the development of Greek Catholics corresponds to the time when the community was governed by Ivan-Myroslav Lyubachivsky. The main tasks of that phase was to restore and establish the functioning of this religious community in the traditional regions of their activity until the Soviet period. The second stage fell on Lyubomyr Husar’s chairmanship in the UGCC. The main purpose of that period was to bring the church to the all-Ukrainian level, and the main achievement became the transfer of the church management center from Lviv to Kyiv. Moreover, that stage was marked by a number of small splits within the church. The activity of such central groups as “kovpakivtsi” and “dognalivtsi” was especially noticeable. The third stage began with Lyubomyr Husar’s voluntary retirement for health reasons and the election of a new head of the UGCC, Svyatoslav Shevchuk. The main challenge for a young church leader is to grow the community taking into account the challenges of globalization, as well as to preserve the Greek Catholic identity. One of the issues of differentiation within the Ukrainian Uniate Church is the activity of three identification groups in its environment that perform cultic and ritual practices in different ways. Namely, there are Oriental, Oxidental, and all-Catholic groups