«Сидячие» погребения курганных некрополей Могилевского Поднепровья в восточноевропейском контексте

THE "SITTING" BURIALS OF THE MOUND NECROPOLIS OF MOGILEV IN EASTERN EUROPEAN CONTEXT A. AVLASOVICH, Master East. Sciences Institute of History of NAS of Belarus)Рассматривается феномен сидячего положения костяков в курганных насыпях Могилевского течения Днепра. Изучается проблема происхождения данной обрядности на указанной территории, а также ее социокультурный контекст. Археологические исследования показывают, что такое положение тела умерших неразрывно связано с внутрикурганными деревянными конструкциями. Анализ двух указанных аспектов в данной обрядности позволяет предполагать скандинаво-славянский синтез культурных традиций. На основании археологического изучения кургана № 58 у д. Студенка Быховского р-на автором реконструируется погребальная обрядность обнаруженного женского захоронения в сидячем положении. Сравнительный анализ комплексов с «сидячими» костяками в некрополях X – XII стст. Скандинавии, Восточной Европы позволяет делать выводы о социальном статусе умерших. Другим аспектом настоящего исследования является дреговичско-радимичское пограничье в пределах региона. Археологические данные подтверждают территориальное взаимопроникновение представителей двух восточнославянских племенных союзов на несколько десятков километров. = In the article the phenomenon of the sitting burials in Mogilev is touched upon. We study the problem of the origin of the ritual in this territory, as well as its social and cultural context. The archaeological researches show that this position is inseparably connected with inner wooden constructions. The analysis of these two aspects in this ritual suggests the synthesis of Slavic-Scandinavian cultural traditions. On the basis of the archaeological studies of the mound number 58 in the village Studenka, Bykhovskiy district, the author reconstructs the burial tradition for female in a sitting position. The comparative analysis of complexes with the "sitting" bone in the necropolis of the X - XII centuries in Scandinavian Eastern Europe allows us to make conclusions about the social status of the deceased. Another aspect of the study is dregovichy and radimichy border within the region. Archaeological data acknowledge the territorial interpenetration of two representatives of the East Slavic tribal unions for a few dozens of kilometers

Да пытання пра царкоўнаславянізмы ў беларускіх дыялектах

Артыкул прысвечаны агляду тэарэтычных прынцыпаў пошуку і далейшага аналізу і інтэрпрэтацыі шляхоў і часу запазычання царкоўнаславянізмаў у беларускую народную гаворку па дадзеных беларускіх дыялектных слоўнікаў ХІХ і ХХ стагоддзяў, а таксама некаторых этнаграфічных прац. У артыкуле даецца кароткі агляд ступені вывучанасці дадзенага пытання ў сучаснай славістыцы наогул і ў беларусістыцы у прыватнасці; прапануюцца спосабы вылучэння своеасаблівых маркёраў “даўнасці” запазычанняў. У якасці практычнага матэрыялу прыводзяцца найбольш яскравыя прыклады царкоўнаславянізмаў, якія ўжываюцца ў беларускіх дыялектах, што суправаджаюцца каментарамі адносна магчымых шляхоў іх запазычання ў народную гаворку. Аўтар артыкула ставіць пад сумнеў стэрэатып адносна таго, што беларуская нацыянальная мова ў яе літаратурнай і народнай форме найменш з усіх славянскіх моў трапіла пад уплыў Кірыла-мяфодзіеўскай літаратурнай традыцыі і, адпаведна, практычна не ўтрымлівае моўных слядоў такога ўплыву. Dėl bažnytinės slavų kalbos elementų baltarusių kalbos tarmėse Straipsnyje aptariami bažnytinių slavizmų baltarusių liaudies kalboje atskleidimo ir tolesnės analizės bei interpretavimo teoriniai principai. Remiamasi XIX ir XX a. baltarusiškų tarmių žodynais bei kai kuriais etnografiniais darbais. Straipsnyje glaustai apžvelgiamas minėtų problemų tyrimų šiuolaikinėje slavistikoje ir konkrečiai baltarusistikoje laukas; siūlomi skolinių “senoviškumo” žymenų skyrimo būdai. Pateikiama ypač ryškių baltarusių tarmėse vartojamų bažnytinių slavizmų pavyzdžių, kuriuos papildo komentarai dėl galimų šių skolinių atsiradimo liaudies kalboje būdų. Autorei kelia abejonių paplitęs stereotipas, kad baltarusių kalbai, tarp kitko, jos liaudiškai formai, mažiau nei kitoms slavų kalboms turėjo įtakos senosios bažnytinės kalbos tradicijos, kad joje beveik nelikę tokios įtakos kalbinių pėdsakų. Reikšminiai žodžiai: Kirilo ir Metodijaus palikimas, bažnytinės slavų kalbos leksika, baltarusių kalbos tarmės, pleofonijos nebuvimas baltarusių šnektos

Культовые и исторические каменные изваяния в музеях Могилёвской области

CULTURAL AND HISTORICAL STONE SCULPTURES IN MOGILEV REGION MUSEUMSРассматриваются культовые и исторические каменные изваяния, которые всегда привлекали своей сакральностью исследователей и краеведов. Во второй половине XIX века первые памятники подобного типа были музеефицированы. Целенаправленная работа по данному вопросу стала проводиться в первой половине ХХ века. Отмечается, что в настоящее время в фондах музеев Могилёвской области насчитывается более десятка культовых валунов и каменных крестов.= Religious and historical stone sculptures always attract sacredness of researchers and local historians. In the second half of the XIX century, the first monuments of this type have been museumed. Targeted work on this issue began in the first half of the twentieth century. Today in the collections of the museums of Mogilev region, there are more than a dozen iconic boulders and stone crosses

Да пытання аб этнакультурным раянаванні Беларускага Падзвіння

ON THE QUESTION OF THE ETHNOCULTURAL DISTRICT OF THE BYELORUSSIAN PADZVINNE U. AUSEICHYKДадзена ацэнка апраўданасці выдзяленню гістарычна-этнаграфічнага рэгіёна Беларускае Падзвінне (Падзвінне, Паазер’е). Прааналізаваны асаблівасці матэрыяльнай і духоўнай культуры (народнае дойлідства, кераміка, традыцыйная абраднасць і вуснапаэтычная творчасць (валачобны абрад, моладзевая гульня «Жаніцьба Цярэшкі», масленічныя, юраўскія, ярынныя, талочныя, ільнаробчыя песні), асаблівасці выканання песеннага фальклору, мясцовыя гаворкі), якія даследчыкі вызначалі як спецыфічныя рысы падзвінскай культуры. Прыходзім да высновы, што арэальная характарыстыка гэтых частак культуры не дае падстаў для выдзялення падзвінскага рэгіёна ў яго прынятых на сёння межах. А распрацаваная В.С. Цітовым канцэпцыя дзялення тэрыторыі Беларусі на гістарычна-этнаграфічныя рэгіёны ў выпадку вылучэння Падзвіння (Паазер’я) не аргументаваная. Разгледжаны пытанні выдзялення ў межах Паўночнай Беларусі асобных рэгіёнаў (субрэгіёнаў). На аснове аналізу этнаграфічных, фальклорных і лінгвістычных матэрыялаў у межах Паўночнай Беларусі вылучаны два рэгіёны. Адзін з іх уключае тэрыторыю Заходняга і Цэнтральнага Падзвіння, другі – Усходняе Падзвінне.=The evaluation of the justification for the allocating of the historical and ethnographic region of the Byelorussian Padzvinne (Padzvinne, Paazerje) is given. Features of material and spiritual culture are analyzed (traditional architecture, ceramics, traditional ritual and oral poetry oeuvre (valachobny rite, youth game “Zhanitsba Ciareshki”, Maslenitsa songs, yurauskiya, yarynnya, talonchnaya, іlnarobchyya songs), features of performance of song folklore, local dialects). They were defined by researchers as specific features of the Padzvinne culture. We come to the conclusion that the areal characteristics of these parts of culture do not give grounds for allocating the Padzvinne region in its current borders. A developed by V.S. Titov, the concept of dividing the territory of Belarus into historical and ethnographic regions in the case of the allocation of the Padzvinne (Padzvinne, Paazerje) is unjustified. The issues of allocating separate regions (subregions) within the borders of Northern Belarus are considered. Two regions are identified based on the analysis of ethnographic, folklore and linguistic materials within the borders of Northern Belarus. One of them includes the territory of the Western and Central Padzvinne, the second - the Eastern Padzvinne

Бюллетень новых поступлений литературы за 4 квартал 2023 года

Данный информационный бюллетень предназначен для оперативного и систематического информирования о новых документах, поступивших в фонд библиотеки Белорусского государственного университета информатики и радиоэлектроники за 4 квартал 2023 года. Библиографические описания документов сгруппированы по тематическим разделам, внутри разделов – в алфавите авторов и заглавий

«Сучасна інформаційно-бібліотечна освіта: європейські орієнтири», Міжнародна науково-практична конференція

Наукове видання вміщує доповіді та виступи учасників міжнародної науково-практичної конференції Української бібліотечної асоціації – відомих науковців та фахівців, що представляють бібліотеки і вищі навчальні заклади України, Білорусі, Литви, Молдови. У матеріалах збірника розкрито сучасні аспекти безперервної інформаційно-бібліотечної освіти, а саме: нове покоління освітніх стандартів, актуалізація програм підвищення кваліфікації працівників культури у контексті євроінтеграції, інноваційні зміни у галузі, наступність в умовах реформування. Низку статей присвячено діяльності сучасних бібліотек, зокрема в умовах адміністративної реформи, комунікаційній стратегії, інтелектуальним технологіям, інформаційному менеджменту, інформаційній аналітиці та іншим актуальним проблемам галузевої науки, освіти і практики