«Тарас Бульба». Микола Лисенко – Левко Ревуцький – Борис Лятошинський

У статті висвітлено історію створення нової редакції (та її трьох варіантів) героїчної опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, яку здійснили поет М. Рильський (лібрето) і композитори Л. Ревуцький (музичний текст) та Б. Лятошинський (оркестровка) у 1936–1955 роках.В статье освещена история создания новой редакции (и её трёх вариантов) героической оперы «Тарас Бульба» Н. Лысенко, которую осуществили поэт М. Рыльский (либретто), композиторы Л. Ревуцкий (музыкальный текст) и Б. Лятошинский (оркестровка) в 1936–1955 годах.There is a review on history of new wording (with its three versions) of the M. Lysenko’s heroic opera “Taras Bulba” which was edited by the poet M. Rylskyi (libretto) and the composers L. Revutskyi (musical text) and B. Liatoshynskyi (orchestration) in 1936–1955

Гоголівські читання в Парижі

31 травня—2 червня 2007 р. в Парижі відбувся колоквіум під назвою «Гоголь, Тарас Бульба та Україна», організований Національним інститутом східних мов і цивілізацій (INALCO) спільно з українською амбасадою у Франції

Антропоетоніми повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»

Предметом аналізу в статті є антропоетоніми повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».Невід.ємною складовою характеристики творчої манери, індивідуального стилю автора є особливості формування репертуару антропоетонімів художнього твору, прийоми їх використання, способи формування й окреслення тексту. Розглянуто антропонімікон твору, у якому історична достовірність описуваних подій досягається, окрім інших художніх прийомів, шляхом актуалізації реального ономастикону, співвіднесеного з певним часом.Предметом анализа в статье являются антропоэтонимы повести Н. Гоголя «Тарас Бульба». Обязательной составляющей характеристики творческой манеры, индивидуального стиля автора стали особенности формирования репертуара антропоэтонимов художественного произведения, приемы их употребления, способы формирования и определения художественного текста. Рассмотрен антропонимикон повести.The object of investigation is anthroponyms of N.Gogol’s «Taras Bulba». The obligatory component of creative manner and individual style of the author is the peculiarities of forming the anthroponyms of art work, ways of their usage, means of forming and definition of the text. The anthroponymicon of the novel is analyzed

Конверсійні засади кінорецепції за класичним зразком:специфіка кінотексту В. Бортка „Тарас Бульба”

У вимірах рецептивної проблематики висвітлюється продуктивний тематичний компонент сучасної поетики: взаємозв’язок різних форм мистецтва. Йдеться про феномен міжвидової конверсії художнього задуму в чиннику перетворення словесного тексту в кінотекст. За зразок взято один із найбільш резонансних у новітньому кіно зразків – кінотекст В. Бортка „Тарас Бульба”. В аспекті авторської ідеї-задуму аналізуються провідні вектори переходу від класичного першоджерела через сценарій до кінотвору.The productive thematic component of modern poetics is revealed in accordance with the problems of reception: interrelation of different forms of art, videlicet, the phenomenon of interspecific conversion of artistic project in the factor of transformation of verbal text into a filmtext. As a model one of the most resonance in the newest cinema standards the filmtext by V. Bortko „Taras Bul'ba” is taken. In the aspect of author’s idea-project the leading vectors of transition from the classic literary source through a scenario to the film are analysed

«Українці versus Поляки» – «Поляки versus Українці»: інсталяція національного стереотипу (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба» та романом Г. Сенкевича «Вогнем і мечем»)

У статті осмисллено особливості інсталяції національного українського стереотипу в повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» та романі Г. Сенкевича «Вогнем і мечем» у трьох вимірах: імперському, колонізованому, авторському. Російський та польський письменники, попри різницю мотивації, презентують український світ як стихійний, ацивілізаційний, агресивний, що в сукупності ознак формує негативний стереотип українського «я»

Producer's messages as instruments of supranational slavic identity construction (on the case of a screen version of Gogol's novel «Taras Bulba»)

В статье представлены результаты сравнительного анализа повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба» и кинопродукта режиссера А. Бортко. Автор выделяeт режиссерские мессиджи как инструмент формирования наднациональной славянской идентичности.The article presents the results of a comparative analysis of the Gogol's novel «Taras Bulba» and a screen version, produced by A. Bortko. The author highlights the producer's messages as the instruments of supra-national Slavic identity construction

Незавершенный роман Гоголя «Гетьман»: особенности поэтики, проблема контекста

У статті аналізуються глави незавершеного роману Гоголя «Гетьман». Автор зосереджує увагу на майстерності створення характерів, пейзажних замальовок, інтер’єрів, масових сцен. Підкреслюється зв'язок гоголівського тексту з історичними та фольклорними джерелами. Глави історичного роману розглядаються в контексті творчості письменника, порівнюються з «Вечорами» і «Тарасом Бульбою».В статье анализируются главы незавершенного романа Гоголя «Гетьман». Автор сосредоточила внимание на мастерстве создания характеров, пейзажных зарисовок, интерьеров, массовых сцен. Подчеркивается связь гоголевского текста с историческими и фольклорными источниками. Главы исторического романа рассматриваются в контексте творчества писателя, сравниваются с «Вечерами» и «Тарасом Бульбой».The chapters of the unfinished Gogol's novel “Hetman” are analyzed in this article. The author focuses her attention on the mastery of the creation of characters, scenery sketches, interieurs, and mass scenes. The connection of Gogol's text with historical sources and folk-songs is underlined. The chapters of the historical novel are examined in the context of writer's works and compared with “The Evenings” and “Taras Bulba”

Intertextual Interaction Between Original and Translation

У статті розглядається інтертекстуальна взаємодія оригіналу та перекладу на матеріалі повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” та її англомовних інтерпретацій. Досліджуються способи перекладу інтертекстуальних одиниць. Intertextual interaction between original and translation on the material of M. Gogol ‘s tale “Taras Bulba” and its English interpretations is analysed. Ways of translation of intertextual units are investigated