Живопись викторианской эпохи в Англии. История создания прерафаэлитского братства

В статье рассматривается история возникновения и развития братства Прерафаэлитов. Анализируется творчество художников: Данте Россетти, Холмана Ханта, Джона Миллеса.У статті розглядається історія виникнення та розвитку братства Прерафаелітів. Аналізується творчість митців: Данте Россетті, Холмана Ханта, Джона Міллеса.The foundation and development of the Pre-Raphaelites Brotherhood is observed in the article. The life and main works of the following artists are analyzed: Dante Gabriel Rossetti, William Holman Hunt and John Everett Millais

Живопись викторианской эпохи в Англии. История создания прерафаэлитского братства

В статье рассматривается история возникновения и развития братства Прерафаэлитов. Анализируется творчество художников: Данте Россетти, Холмана Ханта, Джона Миллеса.У статті розглядається історія виникнення та розвитку братства Прерафаелітів. Аналізується творчість митців: Данте Россетті, Холмана Ханта, Джона Міллеса.The foundation and development of the Pre-Raphaelites Brotherhood is observed in the article. The life and main works of the following artists are analyzed: Dante Gabriel Rossetti, William Holman Hunt and John Everett Millais

"ФЛОРЕНЦИЯ В МОСКВЕ" О. Э. МАНДЕЛЬШТАМА

U pjesmi "U raznoglasju djevojačkog kora..." ("V raznogolosice devičeskogo hora...", 1916.) Osip Emiljevič Mandeljštam (1891. – 1939.), "najmlađi i najsvojeglaviji" akmeist (R. Lauer), u kremaljskim crkvama zapaža njihov talijanski karakter. Tako moskovska katedralna crkva Uzašašća, Uspenski sabor (rus. Uspenskij sobor), nazvana "nježnom" ("Uspen\u27e nežnoe"), u njegovoj vizuri postaje i dio Italije, grada-rodnog mjesta renesanse, toskanskoga grada u kojem je živio i Dante. Upravo je Dante – nimalo slučajno – ruskom pjesniku bio "izvorište iz kojeg je potekla cijela europska poezija", kao što mu je i Sredozemlje bilo "sveta zemlja", kako svjedoči u autobiografiji Mandeljštamova žena Nadežda, njegova tiha suradnica i suputnica iz doba najgorih staljinističkih progona.В стихотворении В разноголосицe девического хора ... (1916) "самый младший и самый упрямый" акмеист (Р. Лауэр) О. Э. Мандельштам (1891-1939) в кремлёвских соборах усматривает их итальянский характер. Так, "Успенье нежное" – Успенский собор Московского Кремля, главный храм Московского государства – для поэта становится частью Италии, частью тосканского города-родины Возрождения, в котором жил и Данте. Мандельштам не случайно выбрал Данте, для Осипа Эмильевича Данте – "источник, от которого пошла вся европейская поэзия", так в своей автобиографии свидетельствует супруга Мандельштама Надежда Яковлевна, его тихая сотрудница и спутница в эпоху страшнейших сталинских репрессий

Специфика антропоцентризма философии Возрождения. Предназначение человека у Данте Алигьери

В статье на примере творчества выдающегося итальянского писателя Данте Алигьери рассматривается проблема человека, которая в эпоху Возрождения получила новое наполнение: формировались новые воззрения на природу человека; по-новому осмыслялись его достоинства и возможности; сложилось новое отношение к жизни и смерти.У статті на прикладі творчості видатного італійського письменника Данте Аліг'єрі розглядається проблема людини, яка в епоху Відродження отримала нове наповнення: формувалися нові погляди на природу людини; по-новому осмислювалися її достоїнства і можливості; склалося нове відношення до життя і смерті.This article deals with the problem of a human being on the basis of an example of the creative work of an outstanding Italian writer Dante Aligiery. The given problem got the new filling during Renaissance: the borming of new points of view concerning the nature of a man; the new interpretation of a man's merits and his opportunities: the new attitude to life and death

G.M. Hopkins and Two Dantes

ДЖ.М. ХОПКИНС И ДВА ДАНТЕ М.К. ПОПОВАThe paper analyzes the attitude of the English Victorian poet G.M. Hopkins to his contemporary and compatriot Dante Gabriel Rossetti and Italian Early Renaissance poet Dante Alighieri and the ways Hopkins and Rossetti interpreted medieval allegorical tradition.= Анализируется отношение английского викторианского поэта Дж.М. Хопкинса к творчеству его современника и соотечественника Данте Габриэля Россетти и итальянского поэта раннего Возрождения Данте Алигьери, а также способы интерпретации средневековой аллегорической традиции Хопкинсом и Россетти

Данте, Гегель и "Метафизика света"

В статье высказывается и обосновывается идея сходства структуры божественного Света в "Божественной комедии" Данте, "света" чистого мышления в философии Гегеля и физического света в современной физикеyesБелгородский госуниверсите

Паратекстуальність у поезії "великопісна середа" Томаса Стернза Еліота

У статті здійснено інтертекстуальний аналіз поеми відомого англо-американського поета XX ст. Томаса Стернза Еліота "Ash Wednesday" ("Великопісна середа", 1930). У пропонованій роботі досліджується один тип міжтекстового впливу – паратекстуальність. Найбільш семантично акцентованим джерелом "чужого слова" в аналізованому творі є "Божественна комедія" Данте. Паратекстуальність розглядається як одноступенева інтеракція: Т¹ → Т, де Т¹ – "Божественна комедія", а Т – інтертекст Еліота

Рабочая программа учебной дисциплины «История зарубежной литературы" для студентов ІІ курса

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяг знань, які має засвоїти бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Історія зарубіжної літератури», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентівРабочая учебная программа составлена с учетом требований кредитно-модульной системы организации обучения. В программе определен объем знаний, которыми должен овладеть бакалавр соответственно с требованиями образовательно-квалификационной характеристики, алгоритмом изучения учебного материала дисциплины "История зарубежной литературы", методическим обеспечением, технологией оценивания учебных достижений студенто

Робоча програма навчальної дисципліни "Літературознавчі студії: Історія зарубіжної літератури" для студентів 2 курсу спеціальності: 035 Філологія освітнього рівня: першого (бакалаврського) освітньої програми: Мова і література (японська) освітньої програми: Мова і література (китайська) спеціалізації : 035.06 Східні мови і літератури (переклад включно

3. Результати навчання за дисципліною У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань із таких питань: проблема періодизації історії зарубіжної літератури доби Середньовіччя і Відродження, ХVІІ–ХІХ століття, дискусійні питання щодо визначення провідних літературних напрямів і стилів, визначення філософських і художніх домінант творчості видатних європейських письменників зазначеного періоду, специфіка професійно-педагогічної діяльності учителя зарубіжної літератури ЗНЗ. Підвищенню ефективності практичних занять сприятиме передбачене програмою виконання навчально-дослідницьких завдань, зокрема самостійних досліджень з актуальних проблем історії зарубіжної літератури доби Середньовіччя і Відродження та ХVІІ–ХІХ століття. Програмні результати навчання: • Знання та розуміння літературознавчих понять, основних етапів розвитку літератури, її суспільної ролі, основних етапів життєвого і творчого шляху письменників, виявляти знання історичних ознак понять народності літератури, художнього образу; основних ознак силабо-тонічної системи віршування. • Розуміння зарубіжної художньої літератури як культурної та мовної цілісності, мистецтва слова, усвідомлення національної своєрідності літературного процесу. • Аналіз та інтерпретація творів зарубіжних письменників, визначати жанрово-стилістичні особливості творів мовою оригіналу та суттєві ознаки їх перекладів українською мовою, висловлювати судження щодо зв’язків української та інших літератур. На семінарських заняттях студенти набувають таких умінь та навичок: • аналізувати та здійснювати інтерпретацію художніх текстів означених періодів згідно з естетичними категоріями; • визначати жанрові особливості вивчених творів; • визначати суттєві художні особливості перекладів художніх текстів; • проводити дослідження художніх текстів з використанням завдань за запланованою програмою; • складати конспект і тези рекомендованих літературознавчих праць; • користуватися словниково-довідковою літературою та складати бібліографію з визначеної проблеми. Під час самостійної роботи студенти мають набути таких умінь та навичок: • самостійно аналізувати та здійснювати інтерпретацію художніх текстів означеного періоду згідно з естетичними категоріями; • самостійно визначати жанрові особливості вивчених творів; • самостійно визначати суттєві художні особливості перекладів художніх текстів; • самостійно проводити дослідження художніх текстів з використанням завдань за запланованою програмою; • самостійно складати конспект і тези рекомендованих літературознавчих праць; • самостійно користуватися словниково-довідковою літературою та складати бібліографію з визначеної проблеми; • самостійно готувати повідомлення (доповідь) щодо проблем дослідження літератури означеного періоду. Протягом курсу студенти набувають таких філологічних компетентностей: розвиток мовних знань, лінгво-комунікативних умінь; розширена і глибока інформаційна обізнаність лінгвістичної проблематики; здатність описати широке коло об’єктів та процесів; здатність аналізувати філологічні явища (лінгвістичні та літературознавчі); літературознавчих компетентностей: знання про основні тенденції розвитку і своєрідність літературного процесу, зміст естетичних теорій, методів, напрямів, стилів і жанрів літератури, історії зарубіжної літератури; розуміння основних проблем теорії літератури: література та дійсність, генезис і функція літератури, зміст і форма в літературі, критерій художності, літературний процес, літературний стиль, художній метод в літературі; проблем поетики: образ, ідея, тема, поетичний рід, жанр, композиція, поетична мова, ритм, вірш, фоніка в їх стильовому значенні тощо; літературознавчо-критичних компетентностей: здатність осмислювати мистецтво слова як систему систем, розуміти еволюційний шлях розвитку світового літературознавства