Євреї і ЗУНР: стратегія, тактика та вплив на формування взаємин з українцями в міжвоєнний період

Проаналізовано становище єврейської громади в роки національно-визвольних змагань 1918–1923 рр., прослідковано особливості формування єврейських загально-національних представницьких органів, визначено причини міжнаці ональних конфліктів та ставлення чільних єврейських діячів до новопосталої української держави.The article analyzes the situation of the Jewish community during the 1918-1923 national liberation struggle. It outlines the features of the formation of the Jewish pan-national representative bodies, defines the reasons of the interethnic conflicts and the attitudes of the leading Jewish figures towards the newly established Ukrainian State

Functions of Intertextuality in the Works of T. S. Eliot and Ezra Pound

Використавши думку Дж. Куллера про те, що визначення джерел літературних текстів не повинно стати самоціллю критики (попередження, висловлене І. Франком задовго до публікації “Переслідування знаків: семіотика, література та деконструкція”) й аналізуючи інтертекстуальність як спосіб проявлення форм сигніфікації в наступних творах, автор виокремлює функції літературних посилань у творах Еліота й Паунда. Версифікаційні особливості “Безплідної землі” трактуються як інтертекстуальний “об’єктивний корелят”, визначені ідеологічні імплікації алюзій на Данте у віршах Еліота й Паунда. Автор застосовує ревізіоністське потрактування міфу про Вавилонську вежу, здійснену У. Еко, до аналізу ідеограматичної матриці історичного дискурсу Паунда, досліджує роль інтертекстуальних інгредієнтів у “Чотирьох квартетах” і “Паломництві волхвів” Еліота, текстуалізованих масок Дж. Адамса, Вітмена, Війона й Еліота в діалогічному дискурсі “Кантос” Паунда. Following J. Culler’s caution against identifying Quellenforschung of literary texts for its own sake (a warning expressed by I. Franko long before The Pursuit of Signs: Semiotics, Literature, Deconstruction was published) but rather treating intertextuality that allows for the new forms of signification in the following artistic works, this article looks into the functions of literary references in Eliot and Pound. In particular, the author underlines the importance of versification as an intertextual objective correlative in The Waste Land, the ideological implications in Eliot and Pound’s reference to Dante, the relevance of U. Eco’s revision of the Babel Tower myth to Pound’s ideorgammatic matrix of historical discourse, the role of intertextual ingredients in Four Quarters, The Journey of the Magi, and the textualized masks of John Adams, Whitman, Villon, and Eliot in Pound’s Cantos

НАПРЯМКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ МІНІСТЕРСТВА ВІРОСПОВІДАННЯ І ПУБЛІЧНОЇ ОСВІТИ ПОЛЬЩІ ПЕРІОДУ ІНКОРПОРАЦІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

У статті проаналізовано зміст офіційного видання Міністерства віросповідання й публічної освіти Польщі початку 1920-х рр. Воно є першоджерелом, котре дає можливість визначити пріоритети в організації роботи шкіл, зокрема – з’ясувати напрями в організації виховної роботи. Ними є: визначення вихідних від навчання днів, що інтерпретується автором статті засобом стандартизації цінностей у свідомості школярів, їх залучення до участі у важливих з точки зору державних інтересів суспільних справах, а також організація пропаганди в учнівському середовищі здорового способу життя

Письмо про Cебе в історії французького роману як антропологічна лабораторія

Рецензія на книгу: Павленко Ю. Чорнильна історія. Письмо про Себе фікційного суб'єкта (на матеріалі французького роману XVIII – поч. ХХІ ст.). – Київ: Вид. центр КНЛУ, 2018. – 416 с

Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі

Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с