Features of the content of computer science in grades 7-9 of secondary education institutions

В тезах розглядаються особливості змісту інформатики в 7-9 класах. Визначено зміст курсу інформатики в 7-9 класах. Наводяться приклади модельних програм з інформатики у 7-9 класах для закладів освіти.The theses consider the features of the content of computer science in grades 7-9. The content of the computer science course in grades 7-9 is determined. Examples of model programs in computer science in grades 7-9 for educational institutions are given

Newsletter №2, 2025. The School with Technology educational project: Poland's experience

У бюлетені розповідається про освітній проєкт «Школа з технологією», який розпочався з лютого 2025 року в Польщі. Освітні заклади отримують для цього навчальний комплект ORBIUM, що дозволяє використовувати потенціал мобільних пристроїв для навчання та викладання. Комплект створений в результаті науково-дослідницької роботи Центру науки «Коперник» у співпраці з компанією Samsung.The newsletter describes the School with Technology educational project, which began in February 2025 in Poland. For this purpose, educational institutions receive the ORBIUM educational kit, which allows them to use the potential of mobile devices for learning and teaching. The kit was created as a result of the research work of the Copernicus Science Center in cooperation with Samsung

Ефективність гейміфікації в мобільному та інтерактивному навчанні: аналіз підходів і результатів

The use of new approaches in pedagogy, which is partly due to the digitalisation of this process, creates the language for the further evolution of the field. The purpose of the paper is to study the effectiveness of using gamification in the educational process and to investigate different research approaches and their results. The proposed study is based on a systematic review of scientific literature. Certain scientific methods were used: content analysis of professional literature. The results of the study indicate that today the possibilities of combining the traditional use of gamification and the digital environment are actively used. The study findings indicate positive effects of gamification include improved motivation for learning activities, the benefits of developing skills and abilities, the development of communication and teamwork skills, and psychological relief. The difficulty in using gamification is price. It is shown that the importance of implementing various gamification models – role-playing games, story-based learning, quests, simulations, virtual reality, etc. gamification plays a positive role primarily in the motivational component of learning. The conclusions emphasise the further prospect of studying gamification through the prism of its potential evolution. The contribution of the study lies in its systematic review of various gamification approaches in education.Використання нових підходів у педагогіці, що частково зумовлено цифровізацією освітнього процесу, створює підґрунтя для подальшої еволюції освітньої галузі. Метою статті є вивчення ефективності використання гейміфікації в освітньому процесі та дослідження різних наукових підходів та їхніх результатів. Запропоноване дослідження базується на систематичному огляді наукової літератури. Використано такі наукові методи: контент-аналіз професійної літератури. Результати дослідження свідчать про те, що сьогодні активно використовуються можливості поєднання традиційного використання гейміфікації з цифровим середовищем. Отримані результати вказують на позитивні ефекти гейміфікації, зокрема підвищення мотивації до навчальної діяльності, сприяння розвитку навичок і вмінь, розвиток комунікаційних навичок і вміння працювати в команді, а також психологічне розвантаження. Складність впровадження гейміфікації полягає у її вартості. Показано важливість впровадження різноманітних моделей гейміфікації — рольові ігри, навчання на основі історій, квести, симуляції, віртуальна реальність тощо. Гейміфікація відіграє позитивну роль насамперед у мотиваційному компоненті навчання. У висновках підкреслюється перспектива подальшого вивчення гейміфікації через призму її потенційної еволюції. Внесок дослідження полягає в систематичному огляді різних підходів до гейміфікації в освіті

Cooperation with the National Pedagogical Museum and Library of J.A. Comenius: Participation in the International Conference "Nature as a Teacher"

Представлено мету та результати участі в Міжнародній конференції «Природа як вчитель», що відбулася в Чехії 19-20 червня 2025 р. Захід організовано Національним педагогічним музеєм та бібліотекою Я.А. Коменського, Інститутом історії Чеської академії наук (Центр історії освіти). Розкрито особливості проведення, напрями роботи міжнародної конференції з актуальної історико-освітньої проблеми — використання природного середовища в освіті в різні історичні періоди. Поінформовано про ключові доповіді учасників конференції із восьми країн світу (Австрія, Німеччина, Словенія, Угорщина, Україна, Франція, Чехія та ін.). Аргументовано, що участь у міжнародних науково-практичних заходах демонструє незламність та інноваційність української науки, її внесок у світові дослідження навіть в умовах війни й повоєнного відновлення. Доведено важливість у річищі європейської інтеграції міжнародної науково-дослідницької співпраці як актуального шляху боротьби з різними викликами, зокрема соціальними, освітніми, культурними та екологічними.The article presents the purpose and results of participating in the International Conference “Nature as a Teacher” held in the Czech Republic on June 19-20, 2025. The event was organized by the National Pedagogical Museum, Library of J.A. Comenius, and the Institute of History of the Czech Academy of Sciences (Center for the History of Education). It highlights the specifics of the conference's organization and its focus areas, which addressed the pressing historical and educational issue of utilizing the natural environment in education across various historical periods. The article provides information on the key presentations delivered by participants from eight countries (Austria, Czech Republic, France, Germany, Hungary, Slovenia, Ukraine, and others). It is argued that participation in international scientific and practical events demonstrates the resilience and innovation of Ukrainian science, its contribution to world research even in the conditions of war and post-war recovery. The importance of international research cooperation in the context of European integration is underscored as a vital approach to combating various challenges, including social, educational, cultural, and environmental ones

Development of Digital Competence of Vocational-Theoretical Training Instructors in the SMART PARK System

Сучасна освітня парадигма потребує від викладачів професійно-теоретичної підготовки високого рівня цифрової компетентності, що зумовлено швидкими темпами цифровізації освіти, інтеграцією інформаційно- комунікаційних технологій у навчальний процес та необхідністю підготовки здобувачів освіти до роботи у цифровому середовищі. У статті розглядається концепція розвитку цифрової компетентності викладачів професійно-теоретичної підготовки в системі Smart Park як комплексної освітньої платформи, яка забезпечує адаптивне, інтерактивне та персоналізоване навчання. Визначено, що Smart Park є інноваційною системою, що об’єднує цифрові ресурси, інструменти дистанційного навчання, адаптивні алгоритми персоналізованого навчання та методики інтерактивної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Важливим аспектом розвитку цифрової компетентності є поєднання самостійного і керованого навчання, використання відкритих освітніх ресурсів, хмарних сервісів та інтелектуальних систем аналізу освітньої діяльності. Обґрунтовано, що цифрова компетентність викладачів у системі Smart Park розвивається на основі адаптивного підходу, що включає автоматизований моніторинг прогресу, гнучкі навчальні траєкторії та використання інструментів зворотного зв’язку. Використання концепції перевернутого навчання та графової структури навчального контенту сприяє структурованому поданню матеріалів, їх глибшому засвоєнню та підвищенню когнітивної активності викладачів. У межах дослідження визначено, що ключовими елементами розвитку цифрової компетентності є впровадження цифрових симуляцій, інтеграція мультимедійного контенту, автоматизованих оцінювальних систем та технологій штучного інтелекту. Окреслено перспективи вдосконалення цифрової компетентності викладачів у міжкурсовий період шляхом застосування адаптивних цифрових платформ, які забезпечують персоналізоване навчання, підтримку професійних спільнот та інтеграцію з європейськими освітніми стандартами. Запропоновані підходи можуть бути використані для створення ефективних систем безперервного професійного розвитку викладачів, а також для розробки цифрових навчальних платформ, орієнтованих на підвищення якості професійної освіти в умовах цифрової трансформації.The modern educational paradigm requires vocational-theoretical training instructors to possess a high level of digital competence due to the rapid pace of digitalization in education, the integration of information and communication technologies into the learning process, and the necessity of preparing learners for work in a digital environment. This article explores the concept of developing digital competence among vocational-theoretical training instructors within the Smart Park system as a comprehensive educational platform that ensures adaptive, interactive, and personalized learning. It has been determined that Smart Park is an innovative system that integrates digital resources, distance learning tools, adaptive learning algorithms, and interactive engagement methodologies between participants in the educational process. An essential aspect of digital competence development is the combination of independent and guided learning, the use of open educational resources, cloud services, and intelligent systems for analyzing educational activities. The study substantiates that digital competence in the Smart Park system develops based on an adaptive approach that includes automated progress monitoring, flexible learning trajectories, and the use of feedback tools. The application of the flipped learning concept and the structured presentation of educational content through a graph-based model facilitate the systematic organization of materials, deeper knowledge acquisition, and enhanced cognitive engagement of instructors. The research identifies key elements of digital competence development, including the implementation of digital simulations, the integration of multimedia content, automated assessment systems, and artificial intelligence technologies. The prospects for improving digital competence during the inter-course period are outlined through the application of adaptive digital platforms that provide personalized learning, professional community support, and integration with European educational standards. The proposed approaches can be utilized to create effective systems for continuous professional development of instructors, as well as for the development of digital learning platforms aimed at improving the quality of vocational education in the context of digital transformation

The activities of inclusive resource centers in wartime: myths and realities

У статті здійснено спробу визначити і обґрунтувати основні проблеми, які виникають в діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) України в умовах війни. Метою статті є виявлення основних викликів, що постають перед ІРЦ в умовах війни, оцінка результативності запроваджених адаптаційних стратегій та змін у нормативно-правовому регулюванні. У статті використано комплексний підхід до аналізу діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в умовах війни: аналіз нормативно-правових документів, контент-аналіз офіційних звітів та публікацій, порівняльний аналіз, метод узагальнення. Дослідження спрямовано на висвітлення реального стану функціонування ІРЦ, розкриття впливу військових дій на забезпечення психолого-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та спростування поширених міфів щодо їхньої роботи. Розглянуто трансформацію їхньої роботи, спричинену масовим переміщенням дітей, руйнуванням освітньої інфраструктури, психологічними травмами вихованців та обмеженням доступу до необхідних ресурсів. З’ясовано основні проблеми, з якими стикаються фахівці ІРЦ, серед яких кадровий дефіцит, необхідність адаптації методів роботи до дистанційного та змішаного форматів надання консультативних послуг, потреба у посиленій міжвідомчій співпраці. Окрему увагу приділено аналізу нових підходів у наданні психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах кризи. Зокрема, досліджено впровадження дистанційних технологій, мобільних команд ІРЦ, розширення спектра послуг із психологічної реабілітації, організацію консультацій для батьків. Розглянуто роль міжнародних та громадських організацій у забезпеченні ІРЦ необхідними ресурсами, а також підтримку з боку держави. Водночас спростовано поширені міфи щодо діяльності ІРЦ у період війни, такі як неефективність дистанційної роботи, неможливість проведення комплексної оцінки дітей в онлайн-форматі та надання корекційно-розвивальних послуг через брак фахівців, навчально-методичного забезпечення. Доведено, що попри складні умови ІРЦ продовжують виконувати свою місію, адаптуючись до нових реалій та розширюючи можливості підтримки дітей з ООП.The article analyzes the key aspects of the activities of Inclusive Resource Centers (IRCs) in wartime conditions in Ukraine. The aim of the study is to identify the main challenges faced by IRCs during the war, assess the effectiveness of implemented adaptation strategies, and review updated regulatory and legal frameworks. The article uses a comprehensive approach to analyzing the activities of inclusive resource centers (IRCs) in wartime: analysis of regulatory documents, content analysis of official reports and publications, comparative analysis, generalization method. The research focuses on presenting the current state of IRCs’ operations, examining the impact of military actions on the provision of psychological and pedagogical support to children with special educational needs (SEN), and debunking common myths about their work. The transformation of IRCs' activities is explored in relation to the mass displacement of children, the destruction of educational infrastructure, psychological trauma among students, and restricted access to essential resources. The study identifies key problems faced by IRC specialists, including staff shortages, the need to adapt working methods to remote and hybrid consultation formats, and the necessity for enhanced interagency cooperation. Special attention is given to the analysis of new approaches in providing psychological and pedagogical support to children with SEN in times of crisis. Specifically, the study examines the implementation of remote technologies, the deployment of mobile IRC teams, the expansion of psychological rehabilitation services, and the organization of parental consultations. The role of international and civil society organizations in providing IRCs with necessary resources, as well as state support, is also discussed. Additionally, the article analyzes widespread myths about IRC activities during wartime, such as the perceived ineffectiveness of remote work, the impossibility of conducting comprehensive child assessments online, and the decline in the quality of corrective and developmental support due to a lack of specialists and educational resources. The authors argue that despite difficult conditions, IRCs continue to fulfill their mission, adapting to new realities and expanding opportunities for supporting children with SEN

The relevance of using eco-oriented pedagogical technologies in the professional training of future builders

У публікації розкрито основні напрями використання екоорієнтованих педагогічнх технологій у конетксті професійної підготовки майбутніх будівельників.The publication reveals the main directions of using eco-oriented pedagogical technologies in the context of professional training of future builders

Model of an open educational environment with elements of artificial intelligence for the professional development of teaching staff

У статті розглянуто проблему інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у професійний розвиток педагогічних кадрів шляхом формування відкритого освітнього середовища. Визначено основні виклики, які виникають у процесі впровадження ШІ в освіту, зокрема недостатню підготовленість педагогічних кадрів, етичні аспекти використання технологій-ШІ та забезпечення конфіденційності даних. Обґрунтовано модель відкритого освітнього середовища з елементами ШІ, яка включає п’ять блоків: цільовий, змістовий, організаційно-технологічний, оцінювально-діагностичний та результативний. Цільовий блок визначає стратегічну мету моделі – спроєктувати відкрите освітнє середовище з елементами ШІ у процесі професійного розвитку педагогічних кадрів. Змістовий блок містить навчальні модулі, що розкривають способи застосування ШІ в освітній діяльності, включаючи створення навчальних матеріалів, планування уроків та оцінювання знань. Організаційно-технологічний блок містить методи, форми навчання та засоби, що забезпечують ефективну підготовку педагогічних кадрів, включаючи інтеграцію хмарних сервісів, генеративного ШІ та великих мовних моделей. Оцінювально-діагностичний блок передбачає механізми оцінки засвоєння знань педагогічних кадрів, враховуючи когнітивний, мотиваційний, діяльнісний та рефлексивний критерії. Результативний блок визначає результат впровадження даної моделі – спроєктоване відкрите освітнє середовище з елементами ШІ у процесі професійного розвитку педагогічних кадрів. Розглянуто ключові складники відкритого освітнього середовища з елементами ШІ для професійного розвитку педагогічних кадрів такі як: електронні навчальні матеріали ШІ, онлайн-курси та навчальні програми ШІ, електронні системи управління навчальним контентом, інші учасники освітнього процесу, методи навчання, педагогічні підходи та технології використання ШІ, заходи безпеки та конфіденційності, інфраструктуру та технічну підтримку, інструменти оцінювання ШІ, засоби комунікації, інтерактивні технології ШІ та мультимедійні засоби ШІ.The article examines the issue of integrating artificial intelligence (AI) into the professional development of teaching staff by forming an open educational environment. The main challenges associated with implementing AI in education include the insufficient preparedness of teaching staff, ethical aspects of AI technology usage, and data confidentiality. The study substantiates a model of an open educational environment with AI elements consisting of five blocks: target, content, organizational-technological, assessment-diagnostic, and result-oriented. The target block defines the strategic goal of the model – designing an open educational environment with AI elements in the professional development of teaching staff. The content block contains educational modules exploring ways to apply AI in educational activities, including creating learning materials, lesson planning, and knowledge assessment. The organizational-technological block encompasses methods, forms of learning, and tools that ensure the practical training of teaching staff, including integrating cloud services, generative AI, and large language models. The assessment-diagnostic block outlines mechanisms for evaluating the knowledge acquisition of teaching staff, considering cognitive, motivational, activity-based, and reflective criteria. The result-oriented block determines the outcome of implementing this model – the designed open educational environment with AI elements in the professional development of teaching staff. Key components of the open educational environment with AI elements for the professional development of teaching staff are considered, including AI-powered electronic learning materials, online courses and training programs, electronic learning content management systems, other participants in the educational process, teaching methods, pedagogical approaches, and AI utilization technologies, security and confidentiality measures, infrastructure and technical support, AI assessment tools, communication tools, interactive AI technologies, and multimedia AI tools

Recommendations on the use of Google Cloud artificial intelligence services for the professional development of teaching staff

У статті зазначено, що використання сервісів штучного інтелекту (ШІ) у професійному розвитку педагогічних кадрів відкриває нові можливості для індивідуалізації навчального процесу, підвищення ефективності навчання та автоматизації рутинних освітніх завдань. Досліджено перспективи використання Google Cloud для підвищення рівня цифрової компетентності педагогічних кадрів, удосконалення методики навчання та підтримки професійного розвитку освітян. Здійснений аналіз останніх досліджень свідчить, що попри значний потенціал використання сервісів ШІ у навчальному процесі, рівень їх інтеграції у систему підготовки та підвищення кваліфікації педагогів залишається недостатнім. Серед основних бар’єрів визначено низьку обізнаність педагогічних кадрів щодо можливостей сервісів ШІ, недостатня кількість методичних матеріалів та обмежена кількість практичних кейсів з використання ШІ в освіті. Здійснено огляд основних сервісів Google Cloud із застосуванням штучного інтелекту, таких як Vertex AI, API AI, BigQuery ML, AutoML та Generative AI, що можуть бути ефективними інструментами у педагогічній діяльності. На основі проведеного аналізу надано рекомендації щодо інтеграції зазначених сервісів у освітню діяльність. Зокрема, обґрунтовано важливість використання Vertex AI для прогнозування освітніх результатів та персоналізації навчання, API AI для автоматизації процесів розпізнавання мовлення та тексту, BigQuery ML для аналізу великих освітніх даних, AutoML для створення навчальних матеріалів, а також Generative AI для автоматизації процесу формування тестових і дидактичних матеріалів. Визначено умови, необхідні для ефективного використання сервісів ШІ Google Cloud, включаючи забезпечення педагогічних кадрів необхідними навичками, технічною підтримкою та створенням цікавих навчальних матеріалів.The article states that using artificial intelligence (AI) services in the professional development of teaching staff opens new opportunities for individualizing the learning process, increasing learning efficiency, and automating routine educational tasks. The study explores the prospects of using Google Cloud to enhance educators' digital competence, improve teaching methodologies, and support professional development. The analysis of recent research indicates that despite the significant potential of AI services in the educational process, their integration into teacher training and qualification improvement systems remains insufficient. Among the main barriers identified are low awareness of educators regarding AI service capabilities, insufficient methodological materials, and a limited number of practical cases demonstrating AI applications in education. A review of key Google Cloud services utilizing artificial intelligence, such as Vertex AI, API AI, BigQuery ML, AutoML, and Generative AI, has demonstrated their potential as practical tools in pedagogical practice. Based on the analysis, recommendations are provided for integrating these services into educational activities. Specifically, the study substantiates the importance of using Vertex AI for predicting educational outcomes and personalizing learning, API AI for automating speech and text recognition processes, BigQuery ML for analyzing large volumes of educational data, AutoML for creating educational materials, and Generative AI for automating the development of test and didactic materials. The necessary conditions for using Google Cloud AI services effectively have been identified, including providing teaching staff with essential skills, ensuring technical support, and creating engaging educational materials

Environmental values of educational students: essence, content, features of formation

У статті здійснено аналіз сутності, змісту та особливостей формування екологічних цінностей здобувачів освіти, зокрема соціономічних професій. У статті розглядаються теоретико-методологічні основи цього процесу, визначаються ключові чинники, що впливають на розвиток екологічної свідомості, а також пропонуються практичні рекомендації для педагогів щодо ефективного впровадження екологічних цінностей в освітній процес. Означено, що термін «екологічні цінності» нами визначається як система особистісних переконань, установок і мотивів, спрямованих на усвідомлення значущості природи, відповідальність за її збереження та активну участь у вирішенні екологічних проблем. Доведено, що зміст екологічних цінностей охоплює знання, ставлення та поведінкові прояви, що забезпечують гармонійні стосунки між людиною та природою. Виокремлено когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий компоненти екологічних цінностей студентів соціономічних професій. До основних особливостей процесу формування екологічних цінностей здобувачів освіти нами віднесено професійну спрямованість, використання інноваційних методів навчання, аксіологічний підхід, соціокультурний контекст. Установлено, що цінності формуються на перетині кількох методологічних підходів: аксіологічного, культурологічного, компетентнісного, психологічного. До особливостей формування екологічних цінностей у студентів соціономічних професій віднесено професійну орієнтацію на роботу з людьми, ціннісну складову навчання, мультидисциплінарний підхід, психологічні особливості здобувачів освіти, використання інтерактивних технологій навчання. Розроблено рекомендації для ефективного впровадження екологічних цінностей в освітньо-виховний процес закладів освіти, що стосуються, зокрема, інтеграції екологічного контенту в навчальні дисципліни, залучення до волонтерських екологічних проектів, організації екологічних тренінгів і семінарів, упровадження цифрових технологій, використання інтерактивних методів навчання, екологічний моніторинг, формування мотивації, педагогічний приклад.The article analyzes the essence, content and peculiarities of the formation of environmental values of students, in particular, socio-economic professions. The article discusses the theoretical and methodological foundations of this process, identifies the key factors influencing the development of environmental awareness, and offers practical recommendations for teachers on the effective implementation of environmental values in the educational process. It is noted that the term "environmental values" is defined as a system of personal beliefs, attitudes and motives aimed at realizing the importance of nature, responsibility for its preservation and active participation in solving environmental problems. It is proved that the content of environmental values includes knowledge, attitudes and behavioral manifestations that ensure harmonious relations between humans and nature. The cognitive, emotional, value and behavioral components of environmental values of students of socio-economic professions are distinguished. The main features of the process of forming the environmental values of students include professional orientation, the use of innovative teaching methods, an axiological approach, and a socio-cultural context. It has been established that values are formed at the intersection of several methodological approaches: axiological, cultural, competence, and psychological. The peculiarities of the formation of environmental values in students of socio-economic professions include professional orientation to work with people, the value component of learning, a multidisciplinary approach, psychological characteristics of students, and the use of interactive learning technologies. Recommendations for the effective implementation of environmental values in the educational process of educational institutions have been developed, in particular, the integration of environmental content into academic disciplines, involvement in volunteer environmental projects, organization of environmental trainings and seminars, introduction of digital technologies, use of interactive teaching methods, environmental monitoring, motivation, and pedagogical example