Project-Based Activities in Vocational Education Institutions as a Key to Intellectual Capital Development

У статті розглядається значення проєктної діяльності як ефективного інструменту для розвитку інтелектуального капіталу здобувачів освіти. Проблематика дослідження полягає в необхідності адаптації освітніх процесів до сучасних викликів, таких як цифровізація, зміна ринку праці та вплив військового стану в Україні. Автор аналізує ключові компоненти проєктної діяльності, зокрема знання, навички, досвід, інновації та національно-патріотичне виховання, які є основними чинниками формування інтелектуального капіталу. Визначено, що залучення здобувачів освіти до проєктної роботи сприяє розвитку їхніх професійних компетенцій, критичного мислення, ініціативності та відповідальності.The article examines the significance of project-based activities as an effective tool for developing the intellectual capital of students. The research problem lies in the necessity of adapting educational processes to contemporary challenges such as digitalization, labor market transformation, and the impact of martial law in Ukraine. The author analyzes the key components of project-based activities, including knowledge, skills, experience, innovation, and national-patriotic education, which are fundamental factors in the formation of intellectual capital. It is determined that engaging students in project work contributes to the development of their professional competencies, critical thinking, initiative, and responsibility

Vocational education quality assurance on the basis of public-private partnership

На основі аналізу законодавчих актів і нормативно-правових документів схарактеризовано поняття «якість професійної (професійно-технічної) освіти» та складові системи її забезпечення; з урахуванням сучасних потреб споживачів освітніх послуг акцентовано увагу на особливостях визначення орієнтирів функціонування системи внутрішнього забезпечення якості у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на засадах принципів, управлінських технологій і механізмів державно-приватного партнерства.Based on the analysis of legislative acts and regulatory documents, the concept of «quality of vocational education» and the components of the system of its assurance are characterized; taking into account the modern needs of consumers of educational services, attention is focused on the features of determining the guidelines for the functioning of the internal quality assurance system in vocational education institutions on the basis of principles, management technologies and mechanisms of public-private partnership

Adherence to treatment among patients with coronary heart disease with comorbid conditions: the impact of socio-economic factors during martial law in Ukraine (second report)

Вступ. Відомо, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в світі. Під час воєнного стану в Україні поширеність на серцево-судинні захворювання ймовірно зростає. У відповідності із клінічними рекомендаціями ESC/AHA та уніфікованим клінічним протоколом «Стабільна ішемічна хвороба серця» фармакотерапія таких пацієнтів передбачає одночасне використання до десяти лікарських засобів, що може становити суттєве навантаження на бюджет домогосподарств та впливати на прихильність до лікування. Враховуючи, що великий обсяг лікарських засобів може створювати значне фінансове навантаження на пацієнтів, особливо важливим є полегшення доступу до медичних послуг, оптимізація фармакотерапії та створення підтримуючих програм для людей із серцево-судинними захворюваннями. Це дозволить не лише покращити якість життя пацієнтів, але й знизити фінансове навантаження на родини, а також сприятиме поліпшенню загальної ситуації зі здоров'ям нації. Метою дослідження є визначення впливу соціально-економічних факторів на прихильність до лікування пацієнтів на ІХС з коморбідними захворюваннями в Україні під час війни. Матеріали і методи. Дослідження було проведено на базі кафедри кардіології Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика шляхом опитування пацієнтів, які страждають на ішемічну хворобу серця та супутні захворювання, такі як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу та хронічна хвороба нирок. Онлайн-опитування проводилося за допомогою Google Forms з червня по вересень 2024 року. В ході дослідження були застосовані методи систематизації, узагальнення, дедукції та індукції, а також статистичні та бібліографічні методи аналізу. Результати. Визначено ризик відмови при відсутності прихильності до лікування, який майже в два рази більший: OR=0,655 [CI 95% 0,540-0,793], порівняно з наявністю прихильності до лікування; взаємозв’язок середньо-місячного доходу респондентів із прихильністю до лікування показав найбільшу прихильність до лікування пацієнтів із середньо-місячним доходом від мінімальної заробітної плати (8000 грн) до середньої заробітної плати (<14576 грн) – 8,9 % [CI 95 % 8,9 ± 0,001, p<0,0001]; взаємозв’язок професійної зайнятості респондентів із прихильністю до лікування визначив найбільшу прихильність до лікування пацієнтів із статусом безробітних та пенсіонерів – 53,5 % [CI 95% 53,5 % ± 0,006, p<0,0001] проти працюючих респондентів – 16,8 % [CI 95 % 16,8 ± 0,006, p<0,0001]; взаємозв’язок освітнього рівня респондентів із прихильністю до фармакотерапії показав кращі показники у прихильності до лікування пацієнтів із вищою освітою (магістерські програми та вище) – 14,9 % [CI 95 % 14,9 ± 0,002, p<0,0001] проти рівня професійної освіти (7,9% [CI 95 % 7,9 ± 0,05, p<0,0001]). Статистично доведено, що пацієнти на ІХС із коморбідними станами (76,2 % [76,2 ± 0,04, p<0,0001]) та 1–2 факторами соціально-економічного ризику мають найменшу прихильність до лікування. Для вирішення проблем, пов'язаних із помилками в фармакотерапії пацієнтами з ішемічною хворобою серця (ІХС) і коморбідними захворюваннями, а також для покращення прихильності до лікування, запропоновано формувати мультидисциплінарні команди, до яких входитимуть не лише лікарі, але й фармацевти, які надаватимуть пацієнтам підтримку в правильному прийомі ліків, інформуватимуть їх про важливість дотримання лікувальних схем і допомагатимуть у вирішенні проблем, що виникають під час терапії. Висновки. Дослідження показало, що чоловіки виявляють більшу прихильність до лікування порівняно з жінками. Це свідчить про необхідність особливого підходу до моніторингу пацієнтів та гнучкої корекції лікувальних схем залежно від змін у їхньому самопочутті. Крім того, було встановлено статистичну значущість впливу соціально-економічних факторів, таких як рівень освіти, фінансове становище та соціальний статус, на прихильність до фармакотерапії. Для зменшення помилок у прийомі ліків і покращення рівня прихильності до лікування пацієнтами з ІХС та коморбідними захворюваннями запропоновано створення мультидисциплінарних команд. Включення до таких команд фармацевтів дозволить забезпечити належну підтримку пацієнтів, надати консультації щодо правильного прийому медикаментів і підвищити рівень усвідомлення важливості дотримання лікувальних схем. Такий комплексний підхід дозволить знизити рівень відмови від лікування і значно покращити ефективність терапії, що є особливо важливим в умовах обмеженого доступу до медичних послуг під час війни.Introduction: Cardiovascular disease is known to be the leading cause of death in the world. During martial law in Ukraine, the prevalence of cardiovascular disease is likely to increase. According to the ESC/AHA guidelines and the unified clinical protocol “Stable Coronary Heart Disease”, pharmacotherapy for such patients requires the simultaneous use of up to ten medications, which can impose a significant burden on household budgets and affect adherence to treatment. Given that a large amount of medicines can create a substantial financial strain on patients, it is crucial to improve access to medical services, optimize pharmacotherapy, and create support programs for individuals with cardiovascular diseases. This will not only improve patients’ quality of life, but also reduce the financial stress on families and contribute to better national health outcomes. Purpose is to determine the impact of socioeconomic factors on the adherence to treatment of patients with coronary heart artery disease with comorbidities in Ukraine during wartime. Materials and methods: The study was conducted at the Department of Cardiology of the Shupyk National University of Health of Ukraine by surveying patients suffering from coronary heart disease and comorbidities such as hypertension, type 2 diabetes mellitus, and chronic kidney disease. The online survey was conducted using Google Forms from June to September 2024. The study used the methods of systematization, generalization, deduction and induction, as well as statistical and bibliographic methods of analysis. Results: The risk of failure in the absence of treatment adherence was determined to be almost twice as high: OR = 0.655 [CI 95% 0.540-0.793], compared to the presence of adherence to treatment; the relationship between the average monthly income of respondents and adherence to treatment showed the highest adherence to treatment in patients with an average monthly income from the minimum wage (UAH 8000) to the average wage (< UAH 14576) – 8.9% [CI 95% 8.9 ± 0.001, p < 0.0001]; the relationship between professional employment of respondents and adherence to treatment determined the highest adherence to treatment in patients with unemployed and pensioner status – 53.5% [CI 95% 53.5% ± 0.006, p<0.0001] compared to employed respondents – 16.8% [CI 95% 16.8 ± 0.006, p<0.0001]; the relationship between the educational level of respondents and adherence to pharmacotherapy showed better adherence in patients with higher education (master's degree and above) – 14.9% [CI 95% 14.9 ± 0.002, p<0.0001] compared to the level of vocational education (7.9% [CI 95% 7.9 ± 0.05, p<0.0001]). It has been statistically proven that patients with CHD with comorbidities (76.2% [76.2 ± 0.04, p<0.0001]) and 1-2 socioeconomic risk factors have the lowest adherence to treatment. To address issues related to medocation errors among patients with coronary heart disease (CHD) and comorbidities, as well as to improve adherence to treatment, it is proposed to form multidisciplinary teams that include not only physicians but also pharmacists who will support patients in taking their medications correctly, educate them on the importance of adherence, and assist in resolving treatment-related issues. Conclusions: The study showed that men exhibit higher treatment adherence compared to women, highlighting the need for personalized patient monitoring and flexible treatment adjustments based on changes in health status. In addition, we found statistical significance of the impact of socioeconomic factors, such as education level, financial situation and social status, on adherence to pharmacotherapy. The creation of multidisciplinary teams is proposed to reduce medication errors and improve adherence in patients with CHD and comorbidities. Integrating pharmacists in such teams would ensure proper patient support, provide guidance on correct medication intake, and increase awareness of the importance of treatment adherence. Such a comprehensive approach would help reduce the rate of treatment refusal and significantly improve therapy effectiveness, which is especially important in conditions of limited healthcare access during wartime

The personality-oriented technology developing professional identity in specialists (consultants) working at inclusive resource centers: the theoretical and methodological substantiation

У статті обґрунтовується специфіка особистісно орієнтованої технології розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Визначено й обґрунтовано, що основними науковими підходами особистісно орієнтованої технології розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів є особистісно орієнтований, системний, компетентнісний, акмеологічний, аутопсихологічний і технологічний. У руслі технологічного підходу обґрунтовано, що розроблена особистісно орієнтована технологія розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів складається із трьох компонентів: змістово-смислового, діагностичного та корекційно-розвиткового. У межах змістово-смислового компоненту виокремлено вищеназвані наукові підходи й обґрунтовано принципи: принцип індивідуальності, суб’єктності та варіативності підвищення фаху в умовах інклюзивно-ресурсних центрів, вибору, творчості й успіху, участі, різнобічного та комплексного впливу. Виділено мету технології й основні психолого-педагогічні умови розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів з менше та більше п᾽яти роками стажу роботи. Розкрито сутність діагностичного компоненту розвитку професійної ідентичності в межах особистісно орієнтованої технології розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів, зокрема обґрунтовано методики дослідження компонентів професійної ідентичності (мотиваційного, технічного, міжособистісного, контекстуального, адаптивного, творчого, акмеологічного й аутопсихологічного). Виокремлено сутність корекційно-розвиткового компоненту особистісно орієнтованої технології розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Обґрунтовано, що основним інтегративним методом розвитку професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів буде тренінг, визначено базові методи, які він включає (вправи-психотехніки, бесіди, тести, ситуаційно-рольові ігри, психомалюнок, моделювання практичних ситуацій, музикотерапія, мозковий штурм, дискусія, техніки активного слухання, розв’язання кейсів). Окреслено, що перспективи майбутніх наукових студій будуть спрямовані на аналіз ефективності впровадження особистісно орієнтованої технології розвитку професійної ідентичності у фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів.The article specifies the personality-oriented technology developing professional identity in specialists (consultants) working at inclusive resource centers. It determines and substantiates that the main scientific approaches that should be applied for the personality-oriented technology developing professional identity of inclusive-resource center specialists (consultants) are: personality-oriented, systemic, competency-based, acmeological, auto-psychological and technological. In line with the technological approach, we have substantiated that the proposed personality-oriented technology consists of three components: content-semantic, examining and correctional-developmental. The above-mentioned scientific approaches were highlighted and the applied principles were substantiated for the content-semantic component: the principle of individuality, subjectivity and variability of professional development at IRCs, free choice, creativity and success, deep participation, versatile and comprehensive influence. The article highlighted the technology purpose and described main psychological and pedagogical conditions for professional identity development in IRC specialists (consultants) who had less than five years of working experience and who had worked more than five years. The examining component of the proposed personality-oriented technology developing professional identity was described in its core, in particular, we presented the methods researching professional identity (its motivational, technical, interpersonal, contextual, adaptive, creative, acmeological and auto-psychological components). Additionally, we discussed the correctional-developmental component of the examined personality-oriented technology. We have substantiated that the main integrative method developing professional identity of IRC specialists (consultants) should include trainings and the basic applied methods should be psychological exercises, conversations, tests, situational role-playing games, psychological drawing, modeling of practical situations, music therapy, brainstorming, discussion, active listening techniques, case solving. The prospects for future scientific studies will include analyzing effectiveness of the implemented personality-oriented technology developing professional identity in inclusive-resource center specialists (consultants)

Methodological Approach to the Development of Digital Competence of Researchers and Pedagogical Staff Using the Information and Analytical System “Bibliometrics of Ukrainian Science”

У публікації представлено методологічний підхід до розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Розглянуто компоненти розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників, виокремлено основні завдання та рекомендацій щодо реалізації зазначеної методики. Ці рекомендації можуть сприяти розвитку цифрової компетентності науковців і науково-педагогічних працівників, а також підвищенню якості наукових досліджень в Україні. Завдяки впровадженню наведених компонентів та рекомендацій, наукові і науково-педагогічні працівники зможуть покращити свої цифрову компетентність та ефективніше використовувати сучасні інформаційно-аналітичні системи у своїй діяльності. Система «Бібліометрика української науки» – це інформаційно-аналітична платформа, яка забезпечує доступ до статистичних даних про наукову продуктивність українських науковців, установ та журналів. Вона збирає, аналізує та представляє дані про публікації, цитування та інші важливі метрики, що використовуються для оцінки наукової діяльності. Розвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників є необхідною умовою для підвищення якості наукових досліджень в Україні та важливим аспектом сучасної освіти і науки, тому використання системи «Бібліометрика української науки» може стати ефективним інструментом у цьому процесі. Систематичний підхід у навчанні та підтримці наукових працівників не лише покращить їх навички, але й спростить інтеграцію нових технологій у наукову діяльність. Це дозволить не лише оптимізувати управління науковою інформацією, але й створить сприятливе середовище для розвитку науки в цілому. Швидкий розвиток інформаційно-цифрових технологій вимагає постійних досліджень використання електронних систем відкритого доступу.The publication presents a methodological approach to the development of digital competence of researchers and academic staff using the information and analytical system “Bibliometrics of Ukrainian Science”. The components of the development of the digital competence of researchers and research and pedagogical staff are considered, the main tasks and recommendations for the implementation of this methodology are highlighted. These recommendations can contribute to the development of the digital competence of scientists and research and pedagogical staff, as well as to improving the quality of scientific research in Ukraine. Through the implementation of these components and recommendations, researchers and academic staff will be able to improve their digital competence and use modern information and analytical systems more effectively in their activities. The Bibliometrics of Ukrainian Science system is an information and analytical platform that provides access to statistical data on the scientific productivity of Ukrainian scientists, institutions, and journals. It collects, analyzes, and presents data on publications, citations, and other important metrics used to evaluate scientific activity. The development of digital competence of researchers and academic staff is a prerequisite for improving the quality of research in Ukraine and an important aspect of modern education and science, so the use of the Bibliometrics of Ukrainian Science system can be an effective tool in this process. Systematic approach to training and support of researchers will not only improve their skills but also simplify the integration of new technologies into scientific activities. This will not only optimize the management of scientific information, but also create a favorable environment for the development of science in general. The rapid development of information and digital technologies requires constant research into the use of electronic open access systems

Development and implementation of an online Chemistry course: advantages, challenges and experimental results

У статті розглядаються питання використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР) у навчальному процесі, зокрема при вивчення хімії. Проаналізовано український та міжнародний досвід використання ЕОР для організації дистанційного навчання. Отримані результати свідчать про те, що електронні освітні ресурси створюють умови навчання, за яких учні за допомогою цифрових технологій стають активними учасниками подій і процесів, повною мірою взаємодіючи з навчальним середовищем, яке імітує об’єкти та процеси реального світу. Автори досліджують особливості розробки та використання онлайн-курсу з вивчення хімії в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Такий курс дозволяє інтегрувати різноманітні електронні ресурси в єдину платформу, забезпечуючи візуалізацію та інтерактивність у вивченні такого предмета, як хімія, який часто є складним для здобувачів освіти. У статті описано досвід створення онлайн-курсу хімії, деталізовано алгоритм його оформлення та структуру. Наведено приклади навчальних матеріалів, завдань і сервісів, використаних для їх розробки. Цей онлайн-курс пропонує кілька дидактичних можливостей, таких як можливість динамічно оновлювати зміст, методи, інструменти та формати навчання, демонструвати лабораторні експерименти, аналізувати віртуальні експерименти та спостереження, а також впроваджувати різні типи оцінювання знань здобувачів. Використання електронного курсу відповідає освітнім потребам сучасного учня. У статті також проаналізовано результати первинного та підсумкового опитувань, проведених серед здобувачів освіти ЗП(ПТ)О, які брали участь у дослідженні та використовували онлайн-курс для вивчення хімії. Аналіз результатів вхідного опитування показав, що традиційні підручники є непривабливими та позбавленими інтерактивності, тоді як опитування після експерименту показало, що більшість здобувачів вважають онлайн-курс більш цікавим. Аналіз навчальних досягнень здобувачів показав позитивну динаміку в засвоєнні навчального матеріалу. У статті також обговорюються основні переваги та виявлені недоліки онлайн-курсу.The article explores issues related to the use of electronic educational resources (EER) in the educational process, with a particular focus on the study of Chemistry. It presents an analysis of both Ukrainian and international experiences in utilizing EER for organizing distance learning. The findings indicate that electronic educational resources create learning conditions in which students, through the use of digital technologies, become active participants in events and processes, fully interacting with a learning environment that simulates real-world objects and processes. The authors examine the specific features of developing and using an online course to study Chemistry in vocational education institutions. Such a course allows the integration of various electronic resources into a single platform, providing visualization and interactivity in learning a subject that is often challenging for students, as is the case with Chemistry. The article describes the experience of creating an online Chemistry course, detailing the algorithm for its design and course structure. Examples of educational materials, assignments, and the services used for their development are provided. This online course offers several didactic opportunities, such as the ability to dynamically update content, methods, tools, and training formats, demonstrate laboratory experiments, analyze virtual experiments and observations, and implement various types of knowledge assessment for students. The use of an electronic course meets the educational needs of modern students. The article also analyzes the results of initial and final surveys conducted among vocational and technical educational institution students who participated in the study and used the online course to learn chemistry. The analysis of initial survey results revealed that traditional textbooks were considered unengaging and lacking interactivity, whereas post-experiment surveys indicated that most students found the online course more interesting. The analysis of students' academic achievements showed positive progress in mastering the educational material. The main advantages and identified shortcomings of the online course are also discussed

Моніторинг педагогічних досліджень засобами системи «Бібліометрика української науки»

Monitoring of pedagogical research is a necessary tool for managing the educational process, it enables assessment of the quality of education, identifies development trends and determines priority scientific and educational directions. Such a project as “Bibliometrics of Ukrainian Science” is an example of an integrated information resource. The result of the monitoring will contribute to the establishment of a constructive dialogue between the scientific community, the science management system, educational environments and society. The functioning of the system confirms the effectiveness of using a synergistic approach for the possibility of obtaining a complete picture of the state of the academic environment with the direct participation of the key subject of scientific communications – the scientist. The information and analytical system is a convenient and useful tool for monitoring. The toolkit of analytical calculations of the system it makes it possible to get a general idea of the state of science and its sectoral, departmental and regional distribution.Моніторинг педагогічних досліджень є необхідним інструментом управління навчальним процесом, дає змогу оцінити якість освіти, визначити тенденції розвитку та визначити пріоритетні науково-освітні напрями. Прикладом інтегрованого інформаційного ресурсу є такий проект, як «Бібліометрика української науки». Результат моніторингу сприятиме налагодженню конструктивного діалогу між науковою спільнотою, системою управління наукою, освітніми середовищами та суспільством. Функціонування системи підтверджує ефективність використання синергетичного підходу для можливості отримання повної картини стану академічного середовища за безпосередньої участі ключового суб’єкта наукових комунікацій – науковця. Інформаційно-аналітична система є зручним і корисним інструментом моніторингу. Інструментарій аналітичних розрахунків системи дає змогу отримати загальне уявлення про стан науки та її галузевий, відомчий та регіональний розподіл

Peculiarities of Pedagogical Studies at the Ukrainian Free University. An Interview with the Rector of UFU, Professor Larysa Didkovska

Інтерв’ю з ректором Українського вільного університету (м. Мюнхен, Німеччина), професором Ларисою Дідковською проведено провідним науковим співробітником відділу зарубіжних систем професійної освіти Інституту професійної освіти НАПН України, доктором педагогічних наук, професором Ганною Романовою в рамках проєкту «Аналіз педагогічних студій Українського вільного університету в Німеччині» за програмою DAAD «Україна майбутнього: Дослідницькі гранти для українських магістрантів та дослідників». Обговорено особливості педагогічних студій Українського вільного університету, закцентовано увагу на таких питаннях, як компетентність і псевдокомпетентність, відповідальність і влада, взаємозв’язок психології і педагогіки, травмофокусні підходи, толерантність до іншості іншого, демократичний стосунок зі світом, традиції та інновації, любов і рамка у вихованні, ставлення до застосування штучного інтелекту, можливості навчання бути щасливим, професійна активність, волонтерська діяльність викладачів і студентів, унікальність педагогічних студій УВУ.The interview with the Rector of the Ukrainian Free University (Munich, Germany), Professor Larysa Didkovska, was conducted by Dr. Ganna Romanova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, and Leading Researcher at the Department of Foreign Vocational Education Systems of the Institute of Vocational Education and Training of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. The interview took place within the framework of the project “Analysis of Pedagogical Studies at the Ukrainian Free University in Germany” under the DAAD programme “Future Ukraine: Research Grants for Ukrainian Master’s Students and Researchers.” The discussion focused on the distinctive features of pedagogical studies at the Ukrainian Free University, highlighting such topics as competence and pseudo-competence, responsibility and power, the interrelation between psychology and pedagogy, trauma-informed approaches, tolerance toward the otherness of others, a democratic relationship with the world, traditions and innovations, love and structure in education, attitudes toward the use of artificial intelligence, the potential of learning to be happy, professional activity, volunteer engagement of teachers and students, and the uniqueness of pedagogical studies at UFU

The structural-functional model of personality hardiness

Україні через повномасштабну війну у населення зростає рівень стресу та напруги, тривога та занепокоєння про завтрашній день. Відповідно, у людей виникає потреба швидко пристосовуватись до змін та невизначеності, бути стійкими й продуктивними, а також навчитися зберігати оптимізм і віру у прийдешній день. І тут на перший план виходить таке поняття, як «життєстійкість». У статті детально проаналізовано загальноприйняте розуміння терміну «життєстійкість» та встановлено, що проблема життєстійкості особистості перебуває в центрі уваги фахівців різних галузей, а саме психологів, фізіологів, лікарів, що свідчить про актуальність та багатомірність досліджуваного феномена. У статті проаналізовано сутнісні характеристики життєстійкості, котрі охоплює цей феномен. Виявлено широке коло особистісних рис та ознак, які являють собою систему стійких позитивних властивостей особистості, що людині успішно долати складні життєві ситуації, сприяють позитивним змінам і переосмисленню важких життєвих обставин, надають сили й наснаги для розвитку і самовдосконалення, підтримують її фізичне, психічне й соціальне здоров’я. На основі аналізу сучасної психологічної літератури автори статті виказують власне бачення структури життєстійкості, що в кінцевому результаті дозволило розробити цілісну й детальну структурно-функціональну модель життєстійкості особистості, яка включає два компоненти: рефлексійний та ресурсний, де рефлексійний компонент репрезентує важливі особистісно-смислові утворення (ціннісні орієнтації, особисту автономію, упевненість у собі, самоефективність, самоставлення, життєві цілі та сенси, відкритість новому, готовність до змін і т.п.), тоді як ресурсний компонент репрезентує особистісно-інструментальні утворення (передусім виявляє себе у рисах характеру, таких як активність, цілеспрямованість, сміливість, загартованість, витримка тощо). Автори наголошують, що представлені у структурно-функціональній моделі компоненти життєстійкості є окремими частинами єдиної цілісної структури особистості й не існують окремо один від одного, вони обов’язково мають враховуватись у діагностичній та корекційно-розвитковій роботі практичного психолога.Due to a full-scale war in Ukraine, stress and tension, anxiety and concern about tomorrow is increasing among the population. Accordingly, people should quickly adapt to changes and uncertainty, to be resilient and productive, and to learn to maintain optimism and faith in the coming better days. And here such a concept as “hardiness” comes to the fore. The article has analysed in detail the generally accepted understanding of the “hardiness” term and has revealed that personality hardiness is in the focus of specialists from various fields, namely psychologists, physiologists and medical doctors, which indicates the relevance and multidimensionality of the studied phenomenon. The article analysed the essential characteristics of hardiness, encompassed by this phenomenon. A wide range of personality traits and characteristics were identified, they represented a system of stable positive personality properties helping a person successfully overcome difficult life situations, contributing to positive changes and rethinking difficult life circumstances, providing strength and encouragement for self-development and self-improvement, and supporting his/her physical, mental and social health. Basing on reviewed modern psychological literature, the article authors share their own vision on hardiness structure, which has allowed them to develop a holistic and detailed structural-functional model of personality hardiness, having two components: reflective and resource ones. The reflective component represents important personal and semantic formations (value orientations, personal autonomy, self-confidence, self-efficacy, self-attitude, life goals and meanings, openness to new, readiness for change, etc.), while the resource component represents personal and instrumental formations (primarily manifesting in character traits such as activities, purposefulness, courage, toughness, endurance, etc.). The authors emphasize that hardiness components presented in the structural-functional model are separate parts of a single holistic personality structure and do not exist separately from each other; they should be taken into account in diagnostic, correctional and developmental work of practical psychologists

Scientific products of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, recommended for implementation (2024): collection of abstracted list of scientific products

Видання містить анотований перелік рекомендованої до впровадження наукової продукції, підготовленої вченими наукових установ НАПН України за результатами завершених і перехідних планових наукових досліджень, що здійснювалися упродовж 2024 року. Анотований перелік складається із таких розділів: «Наукова продукція» (монографії, концепції, препринти (аналітичні матеріали), збірники наукових праць); «Виробничо-практична продукція» (посібники (методичні, навчально-методичні, практичні), практичний порадник, методичні рекомендації); «Навчальна продукція» (навчальні та модельні навчальні програми, посібники, цифрові програмно-методичні комплекси, відкритий онлайн-лекторій, практикуми, хрестоматії); «Довідкова продукція» (довідники, інформаційні та довідкові бюлетені, бібліографічні покажчики, словники, глосарій, пам’ятка). Для освітян, науковців, усіх, кого цікавлять проблеми модернізації національної освіти і розвитку науки в галузі освіти, педагогіки, психології.The edition contains abstracted list of recommended for implementation scientific products prepared by scientists of the scientific institutions of NAES of Ukraine based on the results of completed and ongoing planned research conducted during 2024. The annotated list consists of the following sections: "Scientific products" (monographs, concepts, preprints (analytical materials), collections of scientific works); "Production and practical products" (manuals (methodological, educational and methodological, practical), practical guide, methodological recommendations); "Educational products" (training and model curricula, manuals, digital program and methodological complexes, open online lecture halls, workshops, reading lists); "Reference products" (reference books, information and reference bulletins, bibliographic indexes, dictionaries, glossary, memo). For educators, scientists, and anyone interested in the problems of modernizing national education and developing science in the field of education, pedagogy, and psychology