ЗМІСТ І ФОРМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ (1950 – 1990 рр.)

The article deals with the main approaches to understanding content and forms of student research in Ukrainian classical universities (the second half of the 20th century). In accordance with defined stages of activities, the author offers specifics of organization of stu-dents’ training during the second half of the twentieth century and provides examples of various forms of organization of SR. The author emphasizes that student research is the historical and pedagogical problem that requires study and deep analysis of previously gained experience.У статті проаналізовано основні підходи до розуміння змісту і форм науково-дослідницької роботи студентів класичних університетів України (другої половини ХХ ст.). Автор, відповідно до виділених ним етапів діяльності, пропонує специфіку організації студентської науки упродовж другої половини ХХ ст., наводить приклади організації різноманітних форм НДРС

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF CREATIVE INDIVIDUALITY OF FUTURE QUALIFIED WORKERSУ статті розглянуто умови та чинники, що повинні сприяти психологічно комфортному розвитку творчої індивідуальності майбутнього кваліфікованого робітника. Обґрунтовано необхідність залучення майбутніх кваліфікованих робітників до різноманітних форм організації навчання із використанням активних методів. Зосереджена увага на формуванні стійкої мотивації та готовності кожного студента до саморозвитку, самоактуалізації і самоуправління

МІЖКУЛЬТУРНА ОСВІТА ЯК ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

INTERCULTURAL EDUCATION AS A PRIORITY OF MODERN EDUCATIONСучасні розвинені суспільства характеризуються зростанням культурного розмаїття, зумовленого, зокрема, припливом економічних і політичних мігрантів. У статті представлені стратегії і моделі для розв’язання проблем мультикультуралізму як на рівні політики і практики органів державної влади, реакції представників етнокультурних меншин, так і у галузі освітньої діяльності. Відзначено, що мультикультуралізм є важким завданням для приймаючої громади і все ще потребує пошуку оптимальних рішень, що задовольняють усі сторони цієї взаємодії

СПІЛКУВАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ІМІДЖУ ПЕДАГОГА

The article examines the nature and importance of communication in the image of the teacher. The essence of the concepts of “communication”, “pedagogical communication”, “professional and pedagogical communication”. The paper highlighted the functions of communication, pedagogical communication style analyzed, covered the stage of communication. Pay particular attention to the fact that communication is an integral part of the teacher’s image, and thus directly affect the creation of its positive image.У статті розглянуто сутність і значущість спілкування для іміджу педагога. Розкрито сутність понять “спілкування”, “педагогічне спілкування”, “професійно-педагогічне спілкування”. Виділені функції спілкування, проаналізовані стилі педагогічного спілкування, висвітлені стадії спілкування. Звернуто особливу увагу на те, що спілкування є невід’ємною складовою іміджу педагога, а отже, безпосередньо впливає на створення його позитивного іміджу

КЕЙС-МЕТОД ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ І СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

CASE METHOD AS A MEANS OF FORMING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SOCIAL EDUCATORS AND SOCIAL WORKERS IN HIGHER EDUCATIONУ статті подано теоретичне обґрунтування доцільності застосування кейс-методу як засобу формування професійної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери, окреслено окремі аспекти його реалізації у навчальному процесі вищої школи; визначено специфіку його впливу на формування якісних характеристик фахівця; представлено авторський підхід до його застосування при вивченні навчальної дисципліни «Технології соціально-педагогічної роботи»

МЕТОДОЛОГО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ УЯВЛЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ОСВОЄННЯ ЦІННОСТЕЙ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Abstract. The article covers the problem of spiritual and ideological upbringing of pupils in the process of comprehension of artistic works that typologically belong to the different artistic systems – classical culture, avant-garde, postmodern. The urgency of an appeal to this problem is conditioned by civilization shifts of the period of the end of the Modern Age and the ne-cessity to preserve an individual and national identity in conditions of a streng-thening global control over the psycho-sphere. The conceptual idea of the research consists in the necessity of analysis and interpretation of the values of artistic culture in accordance with the specifics of their creation and arte-being – mimetism, immetism, playing essence. Accordingly, we have identified the basic principles of educational work – cultural conformity, subjectivity, ontological principle; the pedagogi-cal conditions for ensuring the effectiveness of the process of upbringing of the senior pupils’ worldview which concerning the assimilation of their inter-pretive directives for the comprehension of texts with implicit and explicit «openness» of artistic and ideological content (mimetic, non-mimetic and playing essence) are formulated. In this study the methods of analysis and interpretation of artistic works are specified and classified. Among them are the methods that relate to an «inner» side of a text (semiotic, semi-symbolic semiosis, pneumatic – for the mimetic works; meditative-associative and post-adequacy – for the non-mimic compositions; deconstruction, happening – for the playing artistic phenome-na); the methods related to «external» links of a text (sociological, historical-cultural, biographical, creative-genetic, comparative, study of critical litera-ture – for the mimetic, partially non-mimetic and playing systems). We have developed and implemented the algorithms for mastering the works of art and the schemes of analysis in particular. Thus, for the semi-figurative visual arts the analytical scheme based on the semi-symbolic se-miosis method is proposed; this scheme involves the definition of the plan of a text’s content, the description of the plan of «expression», the comparison of the content of the two plans and the derivation of the general meaning of the work. For the non-mimetic texts belonging to the transcendental system, the algorithm is developed that includes: emphasizing the attention of senior pupils on the peculiarities of the creative method of artists; the setting for entry to irrational artistic worlds at the level of a «revelation»; immersion in the text; the experience of an internal act of the transition to spiritual «world»; post-adequacy of a content (both in verbal and visual forms).Анотація. У статті висвітлюється проблема духовно-світоглядного виховання школярів у процесі освоєння мистецьких творів, які типологічно належать до різних художніх систем – класичної культури, авангарду, постмодерну. Актуальність звернення до неї зумовлена цивілізіційними зрушеннями періоду кінця Модерну і необхідністю збереження індивідуальної та національної ідентичності в умовах посилення глобального контролю над психосферою. Концептуальна ідея дослідження полягає у необхідності аналізу та інтерпретації цінностей художньої культури відповідно до специфіки їх творення та arte-буття – міметизму, неміметизму, ігрової суті. Відповідно, нами визначено базові принципи виховної роботи – культуро-відповідності, субʼєктності, онтологічності; сформульовано педагогічні умови забезпечення ефективності процесу виховання світоглядних уявлень учнів старших класів, які стосуються засвоєння ними інтерпретативних установок для опанування текстів з імпліцитною та з експліцитною «відкритістю» художньо-світоглядного змісту (міметичних, неміметичних та ігрових). У дослідженні класифіковано і конкретизовано методи аналізу та інтерпретації мистецьких творів. З-поміж них: методи, які стосуються «внутрішньої» (знакової, духовно-енергетичної) сторони тексту та методи, що стосуються його «зовнішніх» звʼязків (історико-культурний, біографічний та ін.). Нами розроблено й упроваджено алгоритми освоєння художніх творів. Для напівфігуративних візуальних мистецтв запропоновано аналітичну схему, що базується на методі напівсимволічного семіозису і передбачає визначення змістового плану тексту і характеристику плану «вираження». Для неміметичних текстів, які належать до трансцендентальної системи, розроблено алгоритм, що засновується на медитативно-асоціативному методі та методі пост-адеквацій змісту

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ІВАНА ФИЛИПЧАКА У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Abstract. The relevance of creative output of Ivan Pylypovych Fylypchak (1871 – 1945), an educationalist and public figure, researcher of Ukrainian education history, is due to reintegration of his educational and didactic ideas into the historical and pedagogical context. His enormous scientific legacy, its significance for modern theory and practice of national education require a more detailed analysis today. The purpose of the article is to highlight the value of I. Fylypchak’s creative achievements and advocate their use in the modern school education. It should be noted that I. Fylypchak’s views on academic content have remained up-to-date. Many of his valid concepts have become a source of educating children and youth and are of considerable theoretical and practical interest to modern scholars. This is implemented in the current educational practice through a variety of forms: development and updating of pedagogical ideas in modern scientific research and practical experience; inculcating national consciousness in children and young people, introduction of universal and national values into the educational process; a curricular study of I. Fylypchak’s creative achievements; combining general subjects with curricular and extracurricular social and patriotic work; generalization and systematization of knowledge; combining theory with practice. I. Fylypchak drew attention to the role played by the teacher in educating the youth and developing the individual ready for productive life in the society that would be based on the principles and norms of humanism and universal values. The school’s task was seen as to create favorable conditions for the intellectual, moral, emotional and physical development of each individual pupil, enhancing the ability to learn. It was mandatory that the educational process correlate with the age of the pupils and comply with the principles of consistency and continuity in learning new material to better identify and develop creative abilities of children. I. Fylypchak’s profound theoretical knowledge and professional (analytical, organizational, prognostic) skills, moral traits (humanity, kindness, humility, fairness, empathy, tactfulness, responsibility etc.) are exemplary qualities that every teacher or guardian should strive for. This potential use of I. Fylypchak’s legacy will define areas for its further study by modern scholars and teacher-practitioners.Анотація. Актуальність педагогічної спадщини культурно-освітнього і громадського діяча, дослідника історії українського шкільництва – Івана Пилиповича Филипчака (1871 – 1945) зумовлена поверненням в історико-педагогічний контекст його виховних і дидактичних ідей. Багатогранність його наукової спадщини, її значення для сучасної теорії й практики національної освіти потребує більш детального аналізу. Висвітлено цінність творчого доробку І. Филипчака, акцентовано потребу актуалізувати його використання у навчально-виховному процесі сучасної школи. Актуальними залишилися погляди І. Филипчака щодо змісту освіти. Більшість концептуальних положень, обґрунтованих І. Филипчаком, є джерелом ідей щодо виховання дітей і молоді, становлять теоретичний та практичний інтерес для сучасних дослідників. Визначальними напрямами її впровадження в сучасну освітню практику можна вважати такі: розвиток й актуалізація педагогічних ідей у сучасних наукових пошуках вчених та досвіді педагогів-практиків; формування національної свідомості у дітей і молоді, упровадження загальнолюдських і національних цінностей до змісту навчально-виховного процесу; вивчення творчого доробку у загальноосвітніх і закладах вищої освіти; взаємозв’язок громадсько-патріотичної роботи на уроках і в позаурочний час з вивченням програмового матеріалу загальноосвітніх предметів; систематизація та узагальнення знань; поєднання теорії з практикою. Акцентовано увагу на ролі і значенні особистості учителя, головну функцію якого він вбачав у вихованні молоді, формуванні особистості, підготовленої до повноцінного життя у суспільстві на основі принципів і норм гуманізму, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей. Школа має створити сприятливі умови для розумового, морального, емоційного і фізичного розвитку особистості учня; виховання в учнів вміння вчитися; процес навчання і виховання школярів повинен відповідати віковим особливостям; дотримання принципів послідовності і наступності у вивченні нового матеріалу; виявлення і розвиток творчих здібностей дітей. Особистість І. Филипчака, його ґрунтовні теоретичні знання, професійні уміння (аналітичні, організаторські, прогностичні), духовно-моральні риси (гуманність, доброта, скромність, справедливість, емпатійність, тактовність, відповідальність та ін.), були і залишаються взірцевими якостями педагога, просвітителя, наставника молоді. Розглянуті можливості творчого використання педагогічного доробку визначають напрями подальшого вивчення спадщини І. Филипчака сучасними науковцями і педагогами-практиками

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

In modern education, especially under conditions of instability and crisis, developing students’ emotional regulation skills is increasingly important for ensuring academic persistence, psychological well-being, and professional readiness. This paper addresses the growing need to integrate emotional regulation development into English for Specific Purposes (ESP) instruction and presents a pedagogical framework designed for this purpose. The relevance of such an approach is particularly evident in crisis-affected environments, such as wartime teaching in Ukraine, where students face heightened anxiety and cognitive fatigue that interfere with learning. The literature review demonstrates that emotional regulation is closely connected with cognitive flexibility, resilience, and goal-oriented behaviour, all essential for academic and professional success. Researchers emphasise that these skills can be effectively developed through both direct and indirect strategies embedded in classroom activities. The proposed framework categorises emotional regulation strategies as direct (mindfulness exercises, reflective writing, critical incident analysis) and indirect (role-play simulations, case studies, peer feedback). Applied within scaffolded ESP instruction, these strategies help students build emotional awareness and practise regulating emotions in realistic communicative contexts. The paper also acknowledges limitations related to classroom dynamics, educators’ competencies, and institutional conditions. Further research should focus on long-term outcomes, cultural adaptability of the framework, and the role of digital resources in supporting emotional regulation in diverse and crisis-affected educational settings.У сучасній освіті, особливо в умовах нестабільності та криз, розвиток навичок емоційної регуляції у студентів набуває дедалі більшого значення для забезпечення академічної стійкості, психологічного добробуту та готовності до професійної діяльності. У статті розглядається актуальна потреба інтеграції розвитку емоційної регуляції в навчання англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) та представлено педагогічну модель, розроблену з цією метою. Актуальність такого підходу особливо помітна в умовах освіти, що постраждала від кризи, зокрема у воєнний час в Україні, коли студенти стикаються з підвищеною тривожністю та когнітивною втомою, що ускладнює навчальний процес. Огляд літератури демонструє тісний зв’язок емоційної регуляції з когнітивною гнучкістю, стресостійкістю та орієнтацією на досягнення цілей – ключовими факторами академічного та професійного успіху. Дослідники підкреслюють, що ці навички можна ефективно розвивати завдяки поєднанню прямих і непрямих стратегій, інтегрованих у навчальні завдання.Запропонована модель класифікує стратегії емоційної регуляції як прямі (вправи усвідомленості, рефлексивне письмо, аналіз критичних інцидентів) та непрямі (рольові ігри, аналіз кейсів, взаємне оцінювання). Застосування цих стратегій у поступовому навчанні ESP сприяє формуванню емоційної обізнаності та практиці регулювання емоцій у реалістичних комунікативних ситуаціях. Автор також визнає обмеження, пов’язані з динамікою навчальних груп, рівнем підготовки викладачів і організаційними умовами. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення довготривалих результатів, адаптацію моделі до різних культурно-освітніх контекстів та використання цифрових ресурсів для підтримки розвитку емоційної регуляції в умовах різноманітних та кризових навчальних ситуацій

АБСТИНЕНЦІЯ У ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ І ПОГЛЯДАХ МЕЧИСЛАВА KУЗНОВІЧА (1874 – 1945)

Father Mieczysław Kuznowicz (1874 – 1945) was a famous Polish social and educational activist and a patron to artisan and working youths. It was for them that he decided to direct an organization called «St. Stanisław Kostka Artisan and Industrial Youth Association». The aim of the article is to present the ideas and activity of Father Kuznowicz in the field of abstinence.Ксьондз Мечислав Kузновіч (1874 – 1945) – відомий польський громадський і освітній діяч, наставник ремісничої і робітничої молоді. З думкою про занедбану у виховному значенні молодь, очолив організацію «Союз ремісничої і промислової молоді, відданій св. Станіслава Костко». У статті висвітлено діяльність і погляди М. Kузновіча на абстиненту (антиалкогольну і антитютюнову) позицію серед членів цієї організації

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ПОЛЬЩІ: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ

EARLIER AND PRESENT-DAY MIGRATORY MOVEMENTS OF POLISH PEOPLEУ статті представлено стислий огляд історії міграції поляків від середньовіччя до наших днів. Різні хвилі міграції розкрито із зазначенням їх причин, розміру і основних напрямів. Особливий акцент зроблено на аналізі еміграції після 1989 року, у період трансформації суспільного устрою в Польщі. Акцентовано увагу на позитивних і негативних наслідках цього явища, тенденціях, що спостерігаються в міграційних процесах