ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ВОРКСПЕЙСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

Summary. The article discusses the main concept of “virtual workspace,” its areas of use, and key aspects. The author reveals the main problems, advantages, and disadvantages of using virtual workspaces in the process of training history teachers. The author analyzes modern technologies for creating virtual work environments and their impact on the educational process. The article examines in detail the virtual workspaces Discord and Spot, highlighting their main advantages, which include interactivity, the ability to access the workspace from any device, and the individualization of learning. The article reveals the possibilities and potential scenarios for using virtual workspaces, such as using servers, roles on servers within the Discord service, or room differentiation in the Spot service. It describes the unique features of each workspace, their advantages and disadvantages in the process of training future history teachers. Special attention is paid to the material aspect of these workspaces in terms of accessibility for use without significant financial contributions, as well as the availability of these services on major operating systems such as Windows, MacOS, Android, and iOS. Significant attention is given to the bot system in the Discord service and the possibility of integrating them with various neural networks, such as Google Gemini and Chat-GPT. The immersive component of the Spot service is also highlighted, where you can use built-in tools to create the interior or layout of real existing premises of a real institute. This article is advisory in nature and should be useful for educators who seek to integrate modern technologies into the educational process, particularly for the training of history teachers. The article discusses virtual workspaces – Discord and Spot, which can potentially be used in the process of training future history teachers.Анотація. У статті розглядається основне поняття «віртуальний воркспейс», сферу їх використання, та ключові аспекти. Автор розкриває основні проблеми, переваги та недоліки використання віртуальних воркспейсів у процесі підготовки вчителів історії. Автор аналізує сучасні технології створення віртуальних робочих середовищ та їх вплив на освітній процес. В статті детально розглядаються віртуальні воркспейси Discord та Spot, також на їх прикладах розкриваються основні переваги віртуальних воркспейсів які включають наступні складові: інтерактивність, можливість здійснити доступ до робочого місця з будь якого пристрою, а також індивідуалізацію навчання. Стаття розкриває можливості та ймовірні ситуації використання віртуальних воркспейсів наприклад використання серверів, ролі на серверах в межах сервісу Discord або кімнатна диференціація сервісу Spot, описує унікальні можливості кожного з воркспейсів, переваги та недоліки кожного з них в процесі підготовки майбутніх вчителів історії. особливу увагу було привернуто до матеріальної складової цих воркспейсів в аспекті доступності для використання без значних грошових внесків, а також доступності цих сервісів на основних операційних системах, таких як Windows, MacOS, Android та Ios. Було приділено значну увагу системі ботів в сервісі Discord та можливості їх інтегрувати з різними нейромережами, такі як Google Gemini та Chat-GPT. Також було приділено значну увагу імерсивній складової сервісу Spot, де можна за допомогою вбудованого інструментарію, зробити інтер’єр або макет реально існуючих приміщень реально існуючого інституту. Ця стаття має рекомендаційний характер і має бути корисною для освітян, які прагнуть інтегрувати сучасні технології у навчальний процес, зокрема для підготовки вчителів історії. В статті було розглянуто віртуальні воркспейси – Discord, Spot, які потенційно можуть бути використані в процесі навчання майбутніх вчителів історії

МУЗИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ МИСТЕЦТВ

Summary. The article explores the importance of combining music with other arts, such as painting, dance and drama, to stimulate students' intellectual, emotional and creative development. The importance of the integration of the arts in the educational process of the student, especially in the field of musical perception, is emphasized. This approach helps to develop not only musical skills, but also intellectual and creative abilities of students, promotes their general development and improves the quality of music education. The integration of these arts contributes to the improvement of musical perception of schoolchildren and the development of their creativity. Combining music with painting, for example, stimulates the visual perception of music and helps students better understand the expressiveness and mood of musical compositions. Dance can be used to physically express music, helping students feel rhythm and melody through body movement. Drama helps students recreate the emotional aspects of music through acting and expression. Using an integrative approach, art lessons become more interesting and meaningful for students, help them understand music better and develop creativity more actively. The article presents methods of arts integration, which testify to the positive influence of arts integration on schoolchildren's musical perception. Students who participate in such integrated lessons show greater interest in music, improved musical technique, increased creative skills, and a deeper understanding of musical works. This integrative approach to music education allows students to see and experience music in the context of other arts, which expands their understanding and appreciation of musical material. In addition, it promotes the development of students' creativity, imagination, intellectual skills and contributes to their overall development. The integration of the arts stimulates the creative potential of students. It promotes the development of their imagination, creative thinking, innovative approaches to music and the expansion of their artistic expression. Integrative learning contributes to the formation of student creativity, their ability to see connections between different artistic disciplines and create something new and unique.Анотація. У статті досліджується важливість поєднання музики з іншими мистецтвами, такими як живопис, танець і драма, з метою стимулювання інтелектуального, емоційного та творчого розвитку учнів. Підкреслюється важливість інтеграції мистецтв у навчальному процесі школяра, особливо у сфері музичного сприйняття. Цей підхід допомагає розвивати не тільки музичні навички, але й інтелектуальні та творчі здібності учнів, сприяє їх загальному розвитку та підвищує якість музичної освіти. Інтеграція цих мистецтв сприяє покращенню музичного сприйняття школярів і розвитку їх творчості. Поєднання музики з живописом, наприклад, стимулює візуальне музичне сприйняття та допомагає учням краще розуміти виразність та настрої музичних композицій. Танець може бути використаний для фізичного вираження музики, допомагаючи учням відчути ритм та мелодію через рух тіла. Драма допомагає учням відтворити емоційні аспекти музики через акторську гру та виразність. Використовуючи інтегративний підхід, уроки мистецтва стають більш цікавими та змістовними для учнів, допомагають їм розуміти музику краще та активніше розвивати творчість. У статті представлені методи інтеграції мистецтв, які свідчать про позитивний вплив інтеграції мистецтв на музичне сприйняття школярів. Учні, які беруть участь у таких інтегрованих уроках, проявляють більшу зацікавленість до музики, покращується музична техніка, збільшення творчих навичок і більш глибоке розуміння музичних творів. Цей інтегративний підхід до музичного навчання дозволяє учням бачити та відчувати музику в контексті інших мистецтв, що розширює їх розуміння і сприйняття музичного матеріалу. Крім того, це сприяє розвитку учнівської творчості, уяви, інтелектуальних навичок та сприяє їхньому загальному розвитку. Інтеграція мистецтв стимулює творчий потенціал учнів. Вона сприяє розвитку їхньої уяви, креативного мислення, інноваційних підходів до музики і розширенню їхнього художнього вираження. Інтегративне навчання сприяє формуванню учнівської творчості, їх здатності бачити зв’язки між різними мистецькими дисциплінами та створювати щось нове і унікальне

МОЖЛИВОСТІ МЕНТОРИНГУ В ФОРМУВАННІ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ІННОВАТОРА

Summary. In the article the authors specified the methodological and procedural aspects of mentoring. The authors identified the relevance of the use of mentoring in the professional development of a teacher-innovator. The methodological basis of mentoring in the formation of subject-methodical competence of a teacher-innovator is highlighted in the article: humanistic, transparent participatory, emergent, praxeological, neological approaches. Based on the analysis of the professional standard for the profession “Teacher of general secondary education” characterized subject-methodological competence of teachers as a set of abilities to master and use in professional activities a system of scientific and methodological knowledge, skills in a particular subject area, ability to conduct classes effectively. The article identifies groups of mentor competencies that can be used by the teacher-innovator: organizational (planning the personal progress of the ment, time audit, coordination of the team / environment of the ment); psychological (activation of internal motivation of the ment, development of self-awareness, identification of strengths and weaknesses of the ment, critical thinking and ability to accurately assess the benefits and risks), partnerships (ability to provide support they need, enjoy helping others, enthusiasm, expertise in a particular field). The conditions of success of the teacher-mentor are presented, namely: lack of prejudices and evaluative judgments, willingness and ability to spend time, concise available rules of communication, deadline for key tasks, trust, respect, demanding love, undeniable faith in the cop, focus on success, psychoemotional stability, the ability to learn from mistakes and go beyond the stereotypes of the learning process. The authors reveal the perspectives of the mentor’s methodological tools: web of goals and expectations, SMART-goals scale, Edward de Bono’s technology of six hats, brainstorming, GROW model, active listening technology, epistolary genre didactic resources, matching procedures, elements of Walt Disney’s methodology, technology, steam engine principle, live textbook, handbook.Анотація. У статті автори конкретизували методологічні і процесуальні аспекти менторингу. Автори визначили актуальність використання менторингу в професійному становленні учителя-інноватора. У статті виділено методологічний базис менторингу в формуванні предметно-методичної компетентності вчителя-інноватора: гуманістичний, транспаритетний, партисипативний, емерджетний, праксеологічний, неологічний підходи. На підставі аналізу професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» охарактеризовано предметно-методичну компетентність учителя як комплекс здатностей опанувати і використовувати в професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, умінь проводити заняття ефективно, досягати програмних результатів навчання. У статті визначено групи компетентностей ментора, якими може послуговуватися учитель-інноватор: організаторські (планування особистого прогресу менті, аудит витрат часу, координація роботи команди/ оточення менті); психологічні (активація внутрішньої мотивації менті, розвиток самосвідомості, ідентифікація сил і слабких сторін менті, критичне мислення й уміння точно оцінювати переваги і ризики), партнерства (уміння надавати підтримку, якої потребують, отримувати задоволення від допомоги іншим, ентузіазм, експертність в конкретній галузі). Презентовано умови успіху роботи педагога-ментора, а саме: відсутність упереджень і оцінних суджень, готовність і можливість витрачати час, лаконічні доступні правила спілкування, дедлайн ключових завдань, довіра, повага, вимоглива любов, незаперечна віра в менті, орієнтування на успішний результат, психоемоційна стабільність, здатність учитися на помилках і виходити за межі стереотипів навчального процесу. Авторами розкрито перспективи методичного інструментарію ментора: павутина цілей і очікувань, шкала SMART-цілей, технологія шести капелюхів мислення Едварда де Боно, мозковий штурм, модель GROW, технологія активного слухання, ресурси дидактики епістолярного жанру, процедури матчінгу, елементи методики Волта Діснея, технологія торта, принцип паротяга, живий підручник, handbook

ПРОГНОСТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Summary. The article is devoted to the problem of formation of the culture of safety of professional activity in future occupational safety and health engineers. The purpose of the article is to substantiate the prospects of formation of the culture of safety of professional activity in higher education institutions. The theoretical and methodological basis of the study is international and domestic legal documents: the International Labor Organization Convention on Safety and Health at Work and the Working Environment, the United Nations General Assembly Resolution “Transforming our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development”, The Concept of reforming the management system of labor protection in Ukraine, the National Strategy in the field of human rights, the Law of Ukraine “On Higher Education”, as well as international standards in quality management, health and safety management, environmental management. Theoretical analysis of scientific and pedagogical literature on the definition of “predictive modeling”, its methods and stages was conducted. The author substantiates promising areas for solving this problem at three levels: national, regional, and the level of higher education institutions. The main predictive directions at the national level are the development and improvement of the legislative and regulatory framework in the field of safety culture, financial support of scientific and pedagogical teams to promote safety culture; at the regional level it is proposed to raise awareness and inform the public about the culture of safety, implementation of European standards of occupational safety, foreign experience in the field of labor protection and safety culture at work; at the level of higher education institutions it is envisaged to create in higher education institutions a modern safe educational environment with a priority of occupational safety and health through the introduction of innovative technologies and teaching methods. The conclusion is made about the necessity of further researches of theoretical and methodical bases of development of the culture of safety of professional activity in occupational safety and health engineers, bases of formation, development and education of value orientations of future occupational safety and health engineers in the system of continuous education.Анотація. Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти