СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОБ’ЄКТИВІЗАЦІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ХІРУРГІВ

Current reform of health care in Ukraine, the integration of local medical science and practice into the global one require that medical educational institutions have to prepare modern medical specialists. Postgraduate medical education plays an important role in this case. The purpose of the work was to develop a theoretical basis for assessing the mastery of practical skills of a surgeon intern for the entire period of study in the internship, using the modern achievements of digital technologies. The period of study after obtaining a diploma is called internship and makes 36 months and only 12 months of them – full-time education. To master all this diverse material during the year, both theoretically and practically, is impossible. We unknowingly ignore the more detailed consideration of those issues with which a young specialist will meet more often at the beginning of his independent activity, where more errors may occur. Mastering of practical skills is more shifted to independent study. The achievements of the twenty-first century, namely developed digital technologies, Internet and smartphones are able to help every young citizen with this. The proposed innovation is based on the “curve of training”, we also developed the mechanism for objectification of assessment of acquired skills, it can also be used for monitoring of their acquirement on-line. Taking into consideration that the only document certifying the employment of an intern is “Intern’s Diary”, we propose to change the format of its management into an electronic one. The above mentioned ideas do not require significant financial costs, but will be able to change the situation for the better already, the accounting of mastered skills will be facilitated, possibility of remote control over the mastering of skills, regardless the location of the department in which the intern works part-time. The social consequence of which will be elimination of a number of hidden problems in acquiring postgraduate education by intern surgeons and as a result a qualitatively new qualification format for a young specialist.Реформа охорони здоров’я України, яка сьогодні відбувається, інтеграція вітчизняної медичної науки і практики у світову потребують від закладів медичної освіти підготовки сучасних медичних фахівців. Велике значення при цьому відіграє післядипломна медична освіта. Метою роботи було теоретичне обґрунтування методики об’єктивізації оволодіння практичними навичками лікаря-інтерна хірурга за період навчання в інтернатурі, використовуючи сучасні досягнення обігу цифрової інформації. Період навчання після отримання диплома лікаря, на сьогодні, називається інтернатурою і складає 36 міс., з них лише 12 міс. очна форма навчання. У гонитві за засвоєнням різнопланового теоретичного матеріалу відбувається нехтування детальним розглядом питань, з якими частіше стикається молодий спеціаліст. Освоєння практичних навичок більшою мірою зміщене на самостійне опрацювання в період заочної інтернатури. Для вирішення поставленого завдання було проаналізовано ряд англомовних джерел і пропонується використати розгалужені цифрові технології, глобальну мережу «Інтернет» та смартфон, який є у кожного громадянина молодого віку. В основі запропонованої інновації знаходиться «крива навчання», а також розроблений механізм об’єктивізації оцінки набутих навичок та моніторинг їх набуття on-line. Запропоновано змінення формату єдиного документа, що засвідчує зайнятість інтерна, «Щоденник обліку роботи інтерна» на електронний. Висунута ідея не потребує значних фінансових затрат, але зможе підвищити самодисципліну серед молодих спеціалістів, полегшити облік освоєних практичних навичок, а також проводити дистанційний контроль за освоєнням практичних навичок незалежно від місця розташування відділення, в якому лікар-інтерн проходить заочну частину інтернатури. Соціальним наслідком цього буде усунення ряду прихованих проблем у набутті післядипломної освіти інтернами-хірургами і як результат якісно новий формат кваліфікації молодого спеціаліста

Assessment of senile asthenia syndrome using the Frailty and Edmonton frail scales in elderly and senile patients who underwent emergency abdominal surgery

The aim of the work was to compare the effectiveness of the assessment of senile asthenia syndrome using the Frailty and Edmonton Frail scales in elderly and senile patients undergoing emergency abdominal surgery. Materials and methods. The study included 80 patients aged 60 to 89 years with a diagnosis of acute calculous cholecystitis. A correlation was determined between asthenia and the severity of the patient’s condition according to the P-POSSUM scale, the peak value of the increase in the risk of postoperative complications and mortality occurs in patients with a sum of points >32, p = 0.012. The syndrome of senile asthenia using the Edmonton Frail scale was detected in 30 (37.5 %) patients, according to the Frailty scale – 32 (40.0 %), U = 3120.0, p = 0.7862. Results. The main advantage of the Edmonton Frail scale is the examination time of 22 ± 3 min, while with the Frailty scale 360 ± 22 min (U = 24.5, p < 0.0001). Based on the assessment of the severity of the condition using the P-POSSUM scale, we determined a direct correlation of average strength between the presence of asthenia and the number of points: Edmonton Frail subgroup A – rs = 0.81, p = 0.000001. The same results, respectively, on the Frailty scale – rs = 0.78, p = 0.000004. The frequency of complications increases significantly in the category of patients with asthenia, which is confirmed by both the Edmonton Frail scale – 23.3 % (U = 605.0, p = 0.0087), and the Frailty scale – 21.9 % (U = 632.0, p = 0.0150). Conclusions. The frequency of detection of senile asthenia syndrome using the Edmonton Frail and Frailty scale in patients was equivalent (U = 3120.0, p = 0.7862). The Edmonton Frail scale is more convenient to use in urgent situations, and the mean time to diagnose asthenia using it was 22 ± 3 min, while the complete diagnosis using the Frailty scale took 360 ± 22 min (U = 24.5, p < 0.0001). A significant increase in the frequency of postoperative complications was determined in the category of patients with asthenia, confirmed both by the Edmonton Frail scale – 23.3 % (U = 605.0, p = 0.0087), and by the Frailty scale – 21.9 % (U = 632.0, p = 0.0150)

Визначення показань та протипоказань до симультанних оперативних втручань у пацієнтів з поєднанням ендокринної та іншої хірургічної патології

The aim of the work: to develop indications and contraindications for the implementation of simultaneous surgical interventions on the example of patients with combined pathology of the thyroid gland (TG) and cholelithiasis (CL) / gallbladder polyposis, using the scale of the functional state of P-POSSUM. Materials and Methods. During the period from January 2015 to September 2018, 35 patients with combined pathology of the TG and CL / gallbladder polyposis were examined and operated. At the preoperative stage, as well as on the first day of the postoperative period, all patients evaluated on the P-POSSUM scale. Results and Discussion. In 22 (62.9 %) patients, whose functional state before the intervention was assessed by physiological subscale (FS) ≤ 17 points, there were postoperative changes in health with an average difference of 0.13 points, T (Z) = 1.21, p = 0.225. In all these patients, the complexity of surgical intervention on the surgical sub-scale (SS) on the P-POSSUM scale was estimated ≤ 14 points. In 13 (37.1 %) patients, whose condition was estimated at 17 points by FS, significant changes in functional health before and after surgery were revealed, with a difference of average 1.15 points, T (Z) = 2.67; p = 0.0077. The complexity of their operations ranged from 14 to 16 points for SS.Цель работы: разработать показания и противопоказания к выполнению симультанных оперативных вмешательств на примере пациентов с сочетанной патологией щитовидной железы (ЩЖ) и желчнокаменной болезнью (ЖКБ) / полипозом желчного пузыря, с использованием шкалы функционального состояния P-POSSUM. Материалы и методы. За период с января 2015 по сентябрь 2018 года обследовано и прооперировано 35 пациентов с сочетанной патологией щитовидной железы и ЖКБ / полипозом желчного пузыря. На дооперационном этапе, а также на первые сутки послеоперационного периода, всем пациентам проводили оценку функционального состояния по шкале P-POSSUM. Результаты исследований и их обсуждение. У 22 (62,9 %) пациентов, функциональное состояние которых до вмешательства оценивалось по физиологической субшкале (ФС) ≤ 17 баллов, имели место послеоперационные изменения состояния здоровья с разницей средних 0,13 баллов, Т (Z) = 1,21, р = 0,225. В этих больных сложность оперативного вмешательства по хирургической субшкале (ХС) шкале P-POSSUM была оценена ≤ 14 баллов. У 13 (37,1 %) больных, состояние которых было оценено в 17 баллов по ФС, выявлены значимые изменения функционального состояния здоровья до и после операции, с разницей средних 1,15 балла, Т (Z) = 2,67; р = 0,0077. Сложность операций у них колебалась от 14 до 16 баллов за ХС.Мета роботи: розробити показання та протипоказання до виконання симультанних оперативних втручань на прикладі пацієнтів з поєднаною патологією щитоподібної залози (ЩЗ) та жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) / поліпозом жовчного міхура, з використанням шкали функціонального стану P-POSSUM. Матеріали і методи. За період з січня 2015 до вересня 2018 року обстежено та прооперовано 35 пацієнтів з поєднаною патологією щитоподібної залози та ЖКХ / поліпозом жовчного міхура. На доопераційному етапі, а також на першу добу післяопераційного періоду всім пацієнтам проводили оцінку функціонального стану за шкалою P-POSSUM. Результати досліджень та їх обговорення. У 22 (62,9 %) пацієнтів, функціональний стан яких до втручання оцінювався за фізіологічною субшкалою (ФС) ≤ 17 балів, мали місце післяопераційні зміни стану здоров’я з різницею середніх 0,13 бала, Т (Z) = 1,21, р = 0,225. У всіх цих хворих складність оперативного втручання за хірургічною субшкалою (ХС) шкали P-POSSUM була оцінена ≤ 14 балів. У 13 (37,1 %) хворих, стан яких був оцінений в ˃ 17 балів за ФС, виявлені значущі зміни функціонального стану здоров’я до та після операції з різницею середніх 1,15 бала, Т (Z) = 2,67; р = 0,0077. Складність операцій у них коливалася від 14 до 16 балів за ХС

Analysis of the surgical treatment results for an acute cholecystitis in the senile and elderly patients, depending on term of the operative intervention performance

Objective. To estimate the results of surgical treatment in the senile and elderly patients for an acute cholecystitis on background of biliary calculous disease in urgent abdominal surgery, depending on term of performance of operative intervention. Materials and methods. In the investigation there were included 89 patients, ageing 60-89 yrs old with diagnosis: an acute cholecystitis on background of biliary calculous disease. Median age of the patients have constituted (69.66 ± 7.30) yrs old. Results. All the patients were operated in urgent order, average duration of preoperative period was 20.00 (7.00; 27.00) h. Laparoscopic cholecystectomy with abdominal drainage was performed in 70 (78.7%) patients; laparotomy, cholecystectomy with abdominal drainage- in 14 (15.7%); laparotomy, cholecystectomy with drainage of common biliary duct - in 5 (5.6%). In 3 (4.3%) patients while performing of laparoscopic cholecystectomy the necessity have emerged for conversion due to hemorrhage from the gallbladder bed. Preoperative preparation in the senile and elderly patients during more than 24 h have led to significant improvement of their general state, comparing with those, who were operated in terms up to 24 h from the moment of admittance to hospital (U-criterion = 749.50; p = 0.0286). As well, in accordance to data, concerning postoperative period analysis, there was noted significant improvement of the patients’ state, preoperative preparation of whom lasted more than 24 h, comparing with the patients, preoperative preparation of whom lasted lesser than 24 h (U-criterion = 491.00; p < 0.0001). Average duration of stationary stay have differed in this two Groups (U-criterion = 919.00; p = 0.3984). Conclusion. The surgery deferred performance for an acute cholecystitis in the senile and elderly patients permits to improve the results of postoperative treatment and to reduce the frequency of postoperative complications significantly

Клініко-морфологічна діагностика та хірургічне лікування парадуоденального панкреатиту

 Paraduodenal pancreatitis (PDP) is a rare disease that develops as a result of chronic inflammation of the ectopically located pancreas in the duodenal wall. Aim. Present our own observations of paraduodenal pancreatitis as a rare pathological condition, its clinical and pathomorphological manifestations, methods of diagnosis and surgical treatment.Materials and methods. An analysis of clinical and instrumental studies and the results of surgical treatment was carried out in eight patients with PDP, who underwent pancreatoduodenal resection in the clinic of surgery and minimally invasive technologies of Zaporizhzhia State Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine and in the multidisciplinary clinical hospital VITACENTER (Zaporizhzhia) in 2015–2019 (6 patients), gastric resection according to Billroth 2 (1 patient), one patient refused surgery. All patients were examined by laboratory methods and modern methods of radiation diagnostics, pathomorphological examination of the operating material was performed in the pathological department of the Zaporizhzhia Regional Pathological Bureau. Paraffin sections for histopathological examination were stained with hematoxylin and eosin and analyzed using Leica DM2000Led microscope (Germany) with Leica MC190HD camera.Results. Preoperative diagnosis of PDP was established in 7 (87.5 %) patients, in 1 case, before the operation, the diagnosis was made of cystic tumor of the head of the PO. A characteristic feature of PDP on computer tomography was the presence of a thickened fibrous plate between the head of the pancreas (RV) and the duodenum (DPC), more pronounced in the venous phase, and the presence of cystic formations in the paraduodenal zone. Endoscopic examination revealed deformity with stenosis or submucosal formation in the descending part of the duodenum. Endoscopic ultrasound examination revealed a thickening of the duodenum wall with the presence of cystic formations.In macroscopic examination of the removed pathology specimen, the walls of the duodenum were thickened, with cicatricial changes and cystic cavities. The main pathological sign of PDP was the presence of ectopic foci of pancreatic acinar tissue and clusters of abnormal pancreatic ducts of various sizes with periductal chronic inflammation found in 4 (57.2 %) cases in the fibrously changed thickened wall of the duodenum. In all cases, in the fields of fibrosis and chronic inflammation, cysts of various sizes were found: ductal cysts lined with ductal epithelium, and acinar cysts without epithelial lining with thickened connective tissue walls (encapsulated foci of enzymatically self-destroyed pancreatic tissue). In 5 (62.5 %) patients in the area of pancreatic ectopia microscopy Brunner’s gland hyperplasia was revealed. In 6 (75 %) patients, chronic inflammation and dense fibrosis in the region of the pancreato-duodenal sulcus was revealed, as well as chronic inflammation and peri-intralobular fibrosis of the pancreatic head adhesion to the duodenum. Complications after pancreatoduodenectomy were observed in 2 (28.5 %) patients in the form of gastrostasis (type B according to ISGPS) and pancreatic fistula (type B according to ISGPF). In the long-term period, there was an improvement in the condition of 2 patients with stabilization of weight and an improvement in the functional state according to the scales of the SF-36 and EORTIC questionnaires. In other patients, the follow-up period does not exceed 1 year. Conclusions. The optimal method of clinical diagnosis of paraduodenal pancreatitis is endoscopic ultrasound, and its pathomorphological confirmation is the presence of ectopic pancreatic tissue or cysts in the duodenal wall, chronic inflammation and fibrosis, Brunner's gland hyperplasia, chronic inflammation in the area of pancreato-duodenal inflammation and fibrosis  in the pancreatic head adhesion. The most justified method of surgical treatment of paraduodenal pancreatitis is still pancreatoduodenectomy.  Парадуоденальный панкреатит (ПДП) – редкое заболевание, которое развивается в результате хронического воспаления эктопически расположенной поджелудочной железы в стенке двенадцатиперстной кишки.Цель работы – представить собственные наблюдения парадуоденального панкреатита как редкого патологического состояния, его клинические и патоморфологические проявления, методы диагностики и оперативного лечения.Материалы и методы. Проанализировали данные клинико-инструментальных исследований и результаты хирургического лечения восьми больных ПДП, которым в клинике хирургии и малоинвазивных технологий ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины» и многопрофильной клинической больнице VITACENTER (г. Запорожье) в 2015–2019 гг. выполнена панкреатодуоденальная резекция (6 больных), резекция желудка по Бильрот 2 (1 пациент), один больной отказался от оперативного вмешательства.Все больные обследованы с использованием лабораторных методов и современных методов лучевой диагностики. Патоморфологическое исследование операционного материала выполнено в патологоанатомическом отделении Запорожского областного патологоанатомического бюро. Парафиновые срезы для патогистологического исследования окрашивали гематоксилином и эозином, анализировали в микроскопе Leica DM2000Led (ФРГ) с фотокамерой Leica MC190HD.Результаты. Предоперационный диагноз ПДП установлен у 7 (87,5 %) пациентов, в 1 случае до операции обнаружена кистозная опухоль головки поджелудочной железы (ПЖ). Характерный признак ПДП в ходе компьютерной томографии – наличие утолщенной фиброзной пластины между головкой ПЖ и двенадцатиперстной кишкой (ДПК), более выраженной в венозную фазу, наличие кистозных образований в парадуоденальной зоне. В ходе эндоскопического исследования обнаруживали деформацию со стенозом или подслизистое образование в нисходящий части ДПК. При эндоскопическом ультразвуковом исследовании определяли утолщение стенки ДПК с наличием кистозных образований. В ходе макроскопического исследования удаленных органокомплексов стенки ДПК утолщены, с рубцовыми изменениями и кистозными полостями. Основной патогистологический признак ПДП – наличие в фиброзно измененной, утолщенной стенке ДПК эктопированных очагов ацинарной ткани ПЖ и кластеров аномальных панкреатических протоков различного калибра с перидуктальным хроническим воспалением, отмеченные в 4 (57,2 %) случаях. Во всех случаях в полях фиброза и хронического воспаления обнаружены кисты различной величины: протоковые кисты, выстланные протоковым эпителием, ацинарные кисты без эпителиальной выстилки с утолщенными соединительнотканными стенками (инкапсулированные очаги ферментативно саморазрушенной ткани ПЖ). У 5 (62,5 %) пациентов в зоне эктопии ПЖ в ходе микроскопии определена гиперплазия желез Бруннера. У 6 (75 %) больных зарегистрировано хроническое воспаление и плотный фиброз в области панкреатодуоденальной борозды, а также хроническое воспаление и периинтралобулярный фиброз головки поджелудочной железы, подпаянной к ДПК. Осложнения после панкреатодуоденальной резекции наблюдали у 2 (28,5 %) больных: гастростаз (тип В по ISGPS) и панкреатический свищ (тип В по ISGPF). В отдаленном периоде отмечено улучшение состояния 2 больных со стабилизацией веса и улучшением функционального состояния по шкалам опросников SF-36 и EORTIC. У других больных период наблюдения Follow-up не превышает 1 год. Выводы. Оптимальный метод клинической диагностики парадуоденального панкреатита – эндоскопическое ультразвуковое исследование, а его патоморфологическое подтверждение – наличие в стенке двенадцатиперстной кишки эктопированной панкреатической ткани или кист, хронического воспаления и фиброза, гиперплазии желез Бруннера, хронического воспаления в области панкреатодуоденальной борозды, хронического воспаления и фиброза в припаянной головке поджелудочной железы. Наиболее целесообразным методом хирургического лечения парадуоденального панкреатита остается панкреатодуоденальная резекция. Парадуоденальний панкреатит (ПДП) – рідкісне захворювання, що розвивається внаслідок хронічного запалення ектопічно розташованої підшлункової залози в стінці дванадцятипалої кишки.Мета роботи – навести власні спостереження парадуоденального панкреатиту як рідкісного патологічного стану, його клінічні та патоморфологічні прояви, методи діагностики та оперативного лікування.Матеріали та методи. Проаналізували дані клініко-інструментальних обстежень і результати хірургічного лікування вісьмох хворих на ПДП, яким у клініці хірургії та малоінвазивних технологій ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» та багатопрофільній клінічній лікарні VITACENTER (м. Запоріжжя) в 2015–2019 рр. виконали панкреатодуоденальну резекцію (6 осіб), резекцію шлунка за Більрот 2 (1 пацієнт), один хворий відмовився від оперативного втручання. Усіх хворих обстежили, використовуючи лабораторні та сучасні методи променевої діагностики. Патоморфологічне дослідження операційного матеріалу виконали в патологоанатомічному відділенні Запорізького обласного патологоанатомічного бюро. Парафінові зрізи для патогістологічного дослідження забарвлювали гематоксиліном та еозином, аналізували в мікроскопі Leica DM2000Led (ФРН) із фотокамерою Leica MC190HD.Результати. Передопераційний діагноз ПДП встановили у 7 (87,5 %) пацієнтів, в 1 випадку до операції виявили кістозну пухлину голівки підшлункової залози (ПЗ). Характерна ознака ПДП під час комп’ютерної томографії – наявність потовщеної фіброзної пластини між голівкою ПЗ і дванадцятипалою кишкою (ДПК), вираженішої у венозну фазу, наявність кістозних утворень у парадуоденальній зоні . Ендоскопічне дослідження виявляло деформацію зі стенозом або підслизове утворення у низхідній частині ДПК. Під час ендоскопічного ультразвукового дослідження визначали потовщення стінки ДПК із наявністю кістозних утворень.Протягом макроскопічного дослідження видалених органокомплексів стінки ДПК потовщені, з рубцевими змінами та кістозними порожнинами. Основна патогістологічна ознака ПДП – наявність у фіброзно зміненій, потовщеній стінці ДПК ектопованих вогнищ ацинарної тканини ПЗ і кластерів аномальних панкреатичних проток різного калібру з перидуктальним хронічним запаленням, які виявлені в 4 (57,2 %) випадках. У всіх препаратах у полях фіброзу та хронічного запалення визначили кісти різного розміру: протокові кісти, вистелені протоковим епітелієм, ацинарні кісти без епітеліальної вистилки з потовщеними сполучнотканинними стінками (інкапсульовані вогнища ферментативно самозруйнованої тканини ПЗ). У 5 (62,5 %) хворих у зоні ектопії ПЗ під час мікроскопії визначена гіперплазія залоз Бруннера. У 6 (75 %) хворих зареєстрували хронічне запалення та щільний фіброз у ділянці панкреатодуоденальної борозни, а також хронічне запалення, пері- та інтралобулярний фіброз голівки підшлункової залози, підпаяної до ДПК.Ускладнення після панкреатодуоденальної резекції виникли у 2 (28,5 %) хворих: гастростаз (тип В за ISGPS) і панкреатична фістула (тип В за ISGPF). У віддаленому періоді стан 2 хворих істотно поліпшився зі стабілізацією ваги та функціональних показників за шкалами опитувальників SF-36 та EORTIC. В інших хворих період спостереження Follow-up не перевищував 1 рік.Висновки. Оптимальний метод клінічної діагностики парадуоденального панкреатиту – ендоскопічне ультразвукове дослідження, а його патоморфологічним підтвердженням є наявність у стінці дванадцятипалої кишки ектопованої панкреатичної тканини або кіст, хронічного запалення та фіброзу, гіперплазії залоз Бруннера, хронічного запалення в ділянці панкреатодуоденальної борозни, хронічного запалення та фіброзу у припаяній голівці підшлункової залози. Найдоцільнішим методом хірургічного лікування парадуоденального панкреатиту залишається панкреатодуоденальна резекція.

The effectiveness of information-wave therapy as a part of the complex therapy of primary chronic chemoresistant and hiv/ aids-associated destructive pulmonary tuberculosis

Застосування інформаційно-хвильової терапії (апарат «Поріг» М.Д.Колбуна) в комплексному лікуванні у 58 хворих на туберкульоз показало,що ІХТ збільшує частоту припинення бактеріовиділення та закриття каверн у хворих з вперше діагностований деструктивний туберкульоз на 7,37% та 25,59% відповідно у хворих на хронічний (хіміорезистентний) туберкульоз легень – 49,4% (p<0,01) та 29,63% (p<0,05) відповідно і у хворих на ВІЛ/СНІД- асоційований деструктивний туберкульоз відповідно на 53,3% (p<0,01) та на 21,43% (p<0,05) у порівнянні з контрольними групами. ІХТ на фоні стандартних режимів хіміотерапії прискорює нормалізацію самопочуття та геограми;Применение информационно-волновой терапии (аппарат «Порог» Н.КОЛБУНА) в комплексном лечении у 58 больных туберкулезом показало, что ИВТ увеличивает частоту прекращения бактериовыделения и закрытия каверн у больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом на 7,37% и 25 59% соответственно у больных хроническим (химиорезистентным) туберкулез легких - 49,4% (p <0,01) и 29,63% (p <0,05) соответственно и у больных ВИЧ / СПИД ассоциированный деструктивным туберкулезом соответственно на 53,3% (p <0,01) и на 21,43% (p <0,05) по сравнению с контрольными группами. ИВТ на фоне стандартных режимов химиотерапии ускоряет нормализацию самочувствие и геограммы;The use of information wave therapy (device "Threshold" MD Kolbun) in the complex treatment of 58 patients with tuberculosis showed that ICT increases the frequency of cessation of bacterial separation and closure of caverns in patients with the first diagnosed destructive tuberculosis at 7.37% and 25, 59% of patients with chronic (chemo-resistant) pulmonary tuberculosis - 49.4% (p <0.01) and 29.63% (p <0.05) respectively, and in patients with HIV / AIDS-associated destructive tuberculosis, respectively 53.3% (p <0.01) and 21.43% (p <0.05) compared with control groups. ICT against the background of standard regimens of chemotherapy accelerates the normalization of well-being and geograph

The clinical and epidemiological characteristics of the tuberculosis in children and adolescents of Poltavshina in new conditions

Результати дослідження засвідчили, що педіатрична служба проводить недостатню профілактичну роботу з виявлення хворих дітей в осередках туберкульозної інфекції, особливо серед тих, які мають контак- ти з дорослими, хворими на туберкульоз. Недостатньо ефективна профілактична робота ведеться в епідемічних осередках туберкульозної інфекції. Недостатньою є ефективність масової туберкулінодіагностики, про що свідчить виявлення майже третини хворих при зверненні за медичною допомогою і велика (31,45%) кількість дітей із сімейного контакту;Проведен анализ заболеваемости у детей и подростков Полтавщины в сравнении с организационными противотуберкульозными мероприятиями у 124 больных туберкулезом, которые в период 2001-2005 годов прошли пол-ный курс лечения в детском отделении Полтавского обласного противоту-беркулезного диспансера. Установлено, что рост заболеваемости туберкулезом у детей и подростков в последние 10 лет сопровождался низкой эффективностью организационных мероприятий по профилактике и раннему выявлению туберкулеза у детей в группах диспансерного учета, у детей из эпидочагов туберкулеза, а также ухудшением диагностики туберкулеза и низкой эффективностью массовой туберкулинодиагностики, проводимых педиатрической сетью; Epidemiological data on tuberculosis in children and adolescents for the last 10 years were juxtaposition with the clinical data by 124 patients age 2-17 years, who had tuberculosis of different localization. The increase of morbidity by tuberculosis was accompanied with decrease of efficiency in the prophilaxy and early emerdgence of the disease in the tuberculosis pesthole, the impairment of diagnosis of tuberculosis and mass tuberculin test