MONITORING OF RATS WEIGHT AND GROWTH AFTER PROLONGED CADMIUM TOXICOSIS

The article presents data changes increases body weight and weight ratios of rats in chronic cadmium toxicosis. Found that when asking cadmium chloride in body weight gain in rats and reduced weight change ratios of internal organs. Interest in this problem is also determined by the available reports in the literature regarding the ability of cadmium in the body cause the development of state of hypoxia. So important is the study of the metabolic effects of cadmium ions and hypoxia and clarify gain body weight and weights of rats under cadmium stress on the body of experimental animals

Динаміка морфологічних і біохімічних показників у крові білих мишей за дії препарату “Вітосепт”

The paper presents the results of the study of the drug toxicity “Vitosept” in its preclinical studies in intact white mice. It was found that according to the assessment of toxicological parameters of the studied biocidal product is low-toxic. Oral administration of even its highest concentrations (500 mg/l) did not show a pronounced toxic effect. During the action of the drug for 20 days no deviations in the clinical condition, behavioral reactions, reflex activity did not occur. It was found that most of the values that characterize the functional state of the hematopoietic and hepatobiliary systems, against the background of different concentrations of sodium hypochlorite, did not undergo significant changes compared with the control. The hemoglobin content in the blood of white mice in the experimental groups increased compared with the control in the first three experimental groups (concentration of GHN 100–300 mg/l). With increasing concentration of the drug, when administered intraperitoneally, there was a greater number of leukocytes in the blood of laboratory animals. At the same time, a probable increase in this indicator was found only in mice of the II experimental group when administered orally to animals of the lowest test concentration (100 mg/l). The concentration of total protein, urea and glucose in the blood of white mice under the action of “Vitosept” was similar in animals of the control and experimental groups. The revealed tendency to increase the activity of certain enzymes (LF, ALT, AST) was short-lived, and is obviously a compensatory response of animals to the xenobiotic effect of the drug. On the 20th day of the experiment, the studied white mice of the experimental groups were close to those in the control group.У роботі наведені результати вивчення токсичності препарату “Вітосепт” за його доклінічних досліджень на інтактних білих мишах. Встановлено, що за оцінкою токсикологічних параметрів досліджуваний біоцидний засіб є малотоксичним. Пероральне введення навіть найвищих його концентрацій (500 мг/л) не проявляло вираженого токсичного ефекту. За дії препарату впродовж 20-и діб жодних відхилень у клінічному стані, поведінкових реакціях, рефлекторній діяльності не виникало. З’ясовано, що більшість величин, які характеризують функціональний стан кровотворної і гепатобіліарної систем, на тлі дії різних концентрацій натрію гіпохлориту, не зазнавали вірогідних змін, порівняно з контролем. Вміст гемоглобіну у крові білих мишей дослідних груп вірогідно збільшувався, порівняно з контролем у перших трьох дослідних групах (концентрація ГХН 100-300 мг/л). За зростання концентрації препарату, при його внутрішньошлунковому введенні більшою була і у крові лабораторних тварин кількість лейкоцитів. При цьому вірогідне підвищення цього показника виявлено лише у мишей ІІ дослідної групи за перорального застосування тваринам найнижчої досліджуваної концентрації (100 мг/л). Концентрація загального білка, сечовини і глюкози в крові білих мишей за дії “Вітосепту” була подібною у тварин контрольної і досліних груп. Виявлена тенденція щодо зростання активності окремих ензимів (ЛФ, АлАТ, АсАТ) була короткотривалою і є, очевидно, компенсаторною реакцією організму тварин на ксенобіотичну дію препарату. На 20-у добу досліджувані показники білих мишей дослідних груп були наближеними до аналогічних в групі контролю

Influence of cadmium loading on glutathione system of antioxidant protection of the bullocks’bodies

It was presented the results of studies of the cadmium effect loading on the activity of the glutathione system of antioxidant protection in young cattle, namely on the activity of glutathione peroxidase, glutathione reductase, glucose-6-phosphate dehydrogenase, the level of reduced glutathion. It was established that feeding of cadmium chloride to bullocks at a dose of 0.03 and 0.05 mg/kg body weight contributed to a decrease in both the enzyme and non-enzyme link of the glutathione antioxidant defense system. The toxic effect of cadmium contributes to a change in stationary concentrations of radical metabolites. О2˙ˉ, ˙ОН, НО2˙, which, in turn, initiate lipid peroxidation processes. The lowest level of glutathione indexes of the antioxidant defense system in the blood of young cattle was established on the sixteenth and twenty fourth day of the experiment, it was associated with enhanced activation of lipoperoxidation and an imbalance between the activity of the antioxidant system and the intensity of lipid peroxidation. The feeding of cadmium chloride to bullocks at a dose of 0.03 and 0.05 mg/kg of animal weight did not affect the activity of the glutathione antioxidant defense system in their blood. It was established that the greater the amount of cadmium chloride in the feed, the lower the activity of the glutathione system of the antioxidant defense of the body of bulls. Thus, cadmium chloride suppresses the antioxidant protection system, in particular, by reducing the activity of the enzyme link: glutathione peroxidase, glutathione reductase, glucose-6-phosphate dehydrogenase, and non-enzyme link: reduced glutathione

The effect of antioxidants on biochemical and morphological indicators of the piglet's blood

The work aimed to study the influence of methifen, fenarone, and methionine on the biochemical and morphological indicators of the piglet’s blood. We researched three-month-old large white piglets. 10 groups were formed, each with 5 animals: a control group and nine experimental groups. We established that antioxidants promote an increase in the erythrocyte number and the Hb level to the upper limits of physiological indicators from the 10th day of the test. On the 60th day, the erythrocyte number in the blood of piglets fed methionine varied between 7.15 ± 0.12 – 7.30 ± 0.12 B/l. This indicator was 7.34 ± 0.10 – 7.64 ± 0.11 B/l (Р < 0.05) in the group fed fenarone, and 7.64 ± 0.14 – 7.65 ± 0.11 B/l (Р < 0.05) in animals fed methifen. On the 90th day, the erythrocyte number was the highest in animals that were fed methifen at a dose of 0.9 mg/kg body weight. Relative to piglets of the C group, the aforementioned indicator increased by 12.9 %. We also found a slight growth in the activity of aminotransferases in the blood serum of piglets of the experimental groups. In addition, it was found that the studied drugs do not affect the mononuclear system. It was indicated by the number of leukocytes, which was within the limits of physiological parameters during the experiment and ranged from 10.0 ± 0.12 to 11.8 ± 0.6 G/l. The highest indicators of enzyme activity, hemoglobin content, and the number of erythrocytes in the blood of animals of the experimental groups were established on the 60th and 90th days of the trial. It manifested the best effect under methionine feeding at a dose of 4 mg/kg body weight, fenarone – 1.20 mg/kg body weight. and metifen – 0.9 mg/kg body weight

Динаміка окремих біохімічних показників крові інтактних білих мишей за дії препарату “Вітосепт”

The active substance of the drug “Vitosept” is high-purity sodium hypochlorite (HPSH), obtained by the direct electrochemical reaction on a newly developed diaphragm-free flow cell, bypassing the formation of molecular chlorine. The developers (Altapharm, Dnipro) used an isotonic (0.9 %) sodium chloride solution prepared in water purified by special technology as the starting electrolyte. The study aimed to determine the effect of different concentrations of Vitosept on the dynamics of serum biochemical parameters of intact white mice. During our research, we found that intragastric administration of even the highest concentrations (500 mg/L) of the drug “Vitosept” did not cause the death of animals or visible signs of intoxication. According to the analysis of clinical manifestations, behavioral reactions, assessment of discomfort, reflex reactions, and the course of metabolic processes, the animals of the experimental groups did not differ from the analogs of the control group. Assessing the protein-synthesizing function of the liver, it was found that the total protein content in the serum of white mice depended on the concentrations of the studied hypochlorite-containing drug and the duration of its receipt. In the animals of the first, second, and third experimental groups during the whole period of the experiment (20 days), the level of total protein in the serum was close to that of the animals of the control group. In animals of groups R4 and R5, on the 10th day of the experiment with the highest applied concentrations of Vitosept (400 and 500 mg/L), the content of total protein in the serum of white mice probably decreased by 8.3 and 7.7 %. It is established that such reduction occurs against the background of changes in the fractional composition of proteins. In white mice of group R5 on the 10th day of the experiment revealed a decrease in blood glucose by 5.9 % (P < 0.05), urea – by 7.4 % (P < 0.05), creatinine – by 9.1 % (P < 0.05). The activity of alkaline phosphatase was 32.1 % (P < 0.05) and GGTP – 70 % (P < 0.05) higher than in the blood of animals of the control group. On the 20th day of the experiment, the level of the studied indicators decreased slightly compared to the similar ones on the 10th day. It was within the limit values, although in most cases, it still differed from the indicators of the animals of the control group. It is obvious that when too high concentrations of even a slightly toxic drug are received, the animal's body reacts with a compensatory-adaptive reaction to the arrival of a foreign substance. Thus, we state that the hypochlorite-containing drug “Vitosept” with the long-term intragastric intake of white mice did not cause hepato- and nephrotoxic effects and revealed some deviations in biochemical parameters in animals of the fourth and fifth groups, on the background of 400–500 mg/L, is most likely the result of adaptive-compensatory response to the intake of the test substance.Діючою речовиною препарату “Вітосепт” є високочистий натрію гіпохлорит (ВНГХ), одержаний в прямій електрохімічній реакції на новорозробленому бездіафрагмовому проточному електролізері, минаючи процес утворення молекулярного хлору. Як вихідний електроліт розробники (фірма “Альтафарм”, м. Дніпро) використовували ізотонічний (0,9 %) розчин натрію хлориду, приготовлений на воді, очищеній за спеціальною технологією. Завданням досліджень було з’ясувати вплив різних концентрацій “Вітосепту” на динаміку біохімічних показників сироватки крові інтактних білих мишей. У процесі проведених досліджень нами встановлено, що внутрішньошлункове введення навіть найвищих концентрацій (500 мг/л) препарату “Вітосепт” не викликало загибелі тварин чи видимих ознак інтоксикації. За аналізом клінічного прояву, поведінкових реакцій, оцінкою дискомфорту, рефлекторними реакціями, перебігом метаболічних процесів тварини дослідних груп нічим не відрізнялися від аналогів групи контролю. Оцінюючи протеїнсинтезувальну функцію печінки, встановлено, що вміст протеїну загального в сироватці крові білих мишей залежав від концентрацій досліджуваного гіпохлоритвмісного препарату і тривалості його поступлення. У тварин першої, другої і третьої дослідних груп упродовж всього періоду досліду (20 діб) рівень загального протеїну в сироватці крові був близьким до показника тварин контрольної групи. У тварин групи Д4 і Д5 на 10 добу досліду за поступлення найвищих стосованих концентрацій “Вітосепту” (400 і 500 мг/л) вміст загального протеїну в сироватці крові білих мишей вірогідно знижувався на 8,3 і 7,7 %. Встановлено, що таке зменшення відбувається на тлі зміни фракційного складу протеїнів. У білих мишей групи Д5 на 10 добу досліду виявлено зменшення в крові концентрації глюкози на 5,9 % (Р < 0,05), сечовини – на 7,4 % (Р < 0,05), креатиніну – на 9,1 % (Р < 0,05). При цьому активність лужної фосфатази була на 32,1 % (Р < 0,05) а ГГТП – на 70 % (Р < 0,05) вищою, ніж у крові тварин групи контролю. На 20 добу досліду рівень досліджуваних показників порівняно з аналогічними на 10 добу дещо зменшувався, перебував у межах лімітних величин, хоч у більшості випадків ще відрізнявся від показників тварин контрольної групи. Очевидно, що за поступлення надто високих концентрацій навіть слаботоксичного препарату організм тварин реагує компенсаторно-пристосувальною реакцією на поступлення чужорідної речовини. Таким чином констатуємо, що гіпохлоритвмісний препарат “Вітосепт” за довготривалого внутрішньошлункового поступлення в організм білих мишей не спричиняє гепато- і нефротоксичної дії, а виявлені окремі відхилення біохімічних показників у тварин четвертої і п’ятої груп, на тлі введення препарату в концентрації 400-500 мг/л, є, найімовірніше, результатом пристосувально-компенсаторної реакції на поступлення досліджуваної речовини

Токсикологічна характеристика препарату ForticeptTM Hoof Oinment

Antibiotic resistance of the main infectious disease pathogens is one of the biggest problems of present time, which causes the need for searching for new antimicrobial medicinal substances and developing effective medicinal agents. One of the innovative medicinal preparations with the antimicrobial action, which is recommended for application for animals with hoof diseases, is ForticeptTM Hoof Oinment. Integration in the practice new medicinal preparations needs their strict toxicological control, which involves the exploring of acute and chronic toxicity and remote effects of possible side effect. The purpose of work was the determination of the acute toxicity parameters of the ForticeptTM Hoof Oinmentduring the oral administration to white laboratory mice and evaluation of the skin resorptive action of the preparation after it was administrated on rats’ skin. For determination of the acute toxicity there were used male laboratory mice with the average weight of the body 20 g – two groups with 10 animals in each. For the first group (the control one) with the help of the probe there was injected the distilled water (0.1 ml) into stomach. For the second group there was injected ForticeptTM Hoof Oinment (0.1 g), where the dose of the preparation is equal 500 mg/kg. For evaluation of the skin resorptive action of the preparation there were used 6 white rats with the average weight of the body 175 g. On the pre-prepared patch of skin there was administrated the preparation in the number that is equal 2857 mg/kg of body weight. For control there was leaved a free from preparation patch of bare skin. Exposition lasted for 4 hours. The indicators were explored in dynamics after 6, 24, 48 hours from the exposition started. After the research results there was established that ForticeptTM Hoof Oinment doesn’t cause death after its intragastric administration to the white laboratory mice in the number that is equal 5000 mg/kg of the body weight, that’s why depending on the degree of toxicity it belongs to the V toxicity class (Practically nontoxic). After one-time application of the preparation to the white rats in the number which is equal 2857 mg/kg of the body weight there wasn’t observes no death or pronounced changes in the behavior reactions, motor activity, state of the nervous system, amount of the consumed food and water. Therefore ForticeptTM Hoof Oinmentaccording to the results of the determination of the acute toxicity after its administration on the skin to the white rats depending on the degree of toxicity it belongs to the V toxicity class (Practically nontoxic). ForticeptTM Hoof Oinment doesn’t detect skin resorptive action, that points on the absence of toxic effects of the preparation due to its application on the skin.Антибіотикорезистентність основних збудників інфекційних захворювань є однією з найбільших проблем сучасності, що обумовлює необхідність пошуку нових лікарських речовин протимікробної дії та розробки ефективних лікарських засобів. Одним із інноваційних лікарських препаратів з протимікробною активністю, що рекомендується до застосування тваринам з хворобами копит, є ForticeptTM Hoof Oinment. Впровадження в практику нових лікарських препаратів потребує їхнього суворого токсикологічного контролю, який передбачає вивчення гострої та хронічної токсичності, а також віддалених ефектів можливої побічної дії. Метою роботи було визначення параметрів гострої токсичності препарату ForticeptTM Hoof Oinment за перорального введення білим лабораторним мишам, а також оцінка шкірно-резорбтивної дії препарату після його нанесення на шкіру щурам. Для визначення гострої токсичності використовували самців лабораторних мишей з середньою масою тіла 20 г – дві групи по 10 тварин у кожній. Тваринам першої групи (контрольна) уводили в шлунок за допомогою зонду дистильовану воду в кількості 0,1 мл. Тваринам другої – препарат ForticeptTM Hoof Oinment у кількості 0,1 г, за якої доза препарату відповідає 5000 мг/кг. Для оцінки шкірно-резорбтивної дії препарату було використано 6 білих щурів з середньою масою тіла 175 г. На заздалегідь підготовлену ділянку шкіри наносили препарат у кількості, що відповідала дозі 2857 мг/кг маси тіла. Для контролю залишали вільною від препарату частину оголеної ділянки шкіри. Експозиція складала 4 години. Показники вивчали у динаміці через 6, 24, 48 год від початку експозиції. У результаті досліджень встановлено, що ForticeptTM Hoof Oinment не спричиняє загибелі після його внутрішньошлункового введення білим лабораторним мишам у кількості, що відповідає дозі 5000 мг/кг маси тіла, тобто за ступенем токсичності належить до V класу токсичності (практично нетоксичні). Після одноразового нанесення на шкіру білим щурам препарату у кількості, що відповідає дозі 2857 мг/кг маси тіла, не спостерігали загибелі та виражених змін поведінкових реакцій, рухової активності, стану нервової системи, кількості спожитого корму та води. Отже, ForticeptTM Hoof Oinment за результатами визначення гострої токсичності після його нанесення на шкіру білим щурам за ступенем токсичності належить до V класу токсичності (практично нетоксичні). ForticeptTM Hoof Oinment не проявляє шкірно-резорбтивної дії, що вказує на відсутність токсичної дії препарату за його аплікації на шкіру

Антисептична активність препарату на основі натрію гіпохлориту за експериментальних та спонтанно інфікованих ран у тварин

Sodium hypochlorite is the active ingredient in the antiseptic “Vitosept”. The pharmacological activity of the newly created drug is due to Oxygen, which is released in the active state by the decomposition of unstable hydrochloric acid into hydrochloric acid. A study of the antiseptic effect of the drug Vitosept, conducted on a model of stencil wounds in laboratory rats, found that the speed of healing and reducing the area of skin damage in animals was not inferior to the effectiveness of the comparison drug “Dioxisol-Darnytsia”. According to the obtained results, the latter's use is more appropriate in the first phase of the wound process. In contrast, the use of “Vitosept” in the second and third phases provided acceleration of the formation of mature granulation tissue. In the experimental wounds, proliferative processes were accelerated, and connective tissue was formed with the appearance of a soft scar. The efficacy of Vitosept in the treatment of spontaneously infected wounds has been studied in dogs. For three days from the beginning of treatment in dogs, the general condition improved, body temperature decreased to 38.6 ± 0.3 °C, heart rate was 74 ± 0.6 beats/min, respiratory movements 16 ± 0.4. Positive changes were also observed in the study of wounds. Significant changes in the condition of the injuries were found on the 5th day from the start of treatment. During this period, the general condition of the animals returned to normal, body temperature, heart rate, and respiration was within physiological values. In the dogs of the experimental group, Vitosept showed a slowing of the inflammatory reaction, which was manifested by a decrease in swelling and a reduction in local temperature. The pain was still partially preserved. The amount of purulent exudate decreased significantly. The surfaces of the torn and torn wounds were covered with a small amount of exudate of liquid consistency with detritus impurities, the pH of the wound medium was 6.8 ± 0.1. The surface of the cut wounds was unevenly covered with bright red granulation tissue. At the final stage of healing, both concentric scarring and planar epithelialization were observed. In most cases, in animals of the experimental group, there was concentric scarring, which ended in the formation of a relatively small scar. And only large wounds are healed by planar epithelialization, i.e., the appearance of a wide epithelial rim. In the case of infected wounds in dogs, the drug “Vitosept” compared to animals in the control group normalized morphological and biochemical parameters of blood – erythrocyte count, hemoglobin, blood protein, and its fractions aminotransferase activity in serum. There was a normalization of the values of the leukogram, which indicated the rehabilitation processes in the whole body. As a result of studying the therapeutic efficacy of Vitosept, it was found that its topical application, on average, by 3–4 days accelerated the healing process with the formation of mature granulation tissues and epithelialization in dogs with infected wounds and provided asepsis and normalization of the studied indicators in the recovery process.Натрію гіпохлорит є діючою речовиною антисептичного засобу “Вітосепт”. Фармакологічна активність новоствореного препарату обумовлена Оксигеном, який виділяється в активному стані за розпаду нестійкої хлорнуватої кислоти на хлористоводневу. За дослідження антисептичної дії препарату Вітосепт, проведеного на моделі трафаретних ран у лабораторних щурів, з’ясовано, що він за швидкістю загоєння та зменшенням площі ушкодження шкіри у тварин не поступався ефективності препарату порівняння “Диоксизоль-Дарниця”. Відповідно до отриманих результатів застосування останнього є доцільнішим у першій фазі перебігу ранового процесу, тоді як використання Вітосепту у другій та третій фазах забезпечувало пришвидшення утворення зрілої грануляційної тканини. В експериментальних ранах прискорювались проліферативні процеси та формувалась сполучна тканина з утворенням м’якого рубця. З’ясування ефективності Вітосепту за лікування спонтанно інфікованих ран проведено на собаках. Встановлено, що уже на 3 добу від початку лікування у собак загальний стан покращувався, температура тіла знизилась до 38,6 ± 0,3 оС, пульс становив 74 ± 0,6 уд./хв, дихальні рухи 16 ± 0,4. Позитивні зміни відзначалися і при дослідженні ран. Суттєві зміни стану ран встановлені на 5 добу від початку лікування. На цей період загальний стан тварин нормалізувався, температура тіла, частота пульсу та дихання були в межах фізіологічних величин. У собак дослідної групи за дії Вітосепту встановлено сповільнення запальної реакції, що проявлялось зменшенням припухлості та зниженням місцевої температури. Болючість ще була частково збережена. Значно зменшилась кількість гнійного ексудату. Поверхні рвано-кусаних та рвано-забитих ран були покриті невеликою кількістю ексудату рідкої консистенції з домішками детриту, рН середовища ран 6,8 ± 0,1. Поверхня різаних ран була нерівномірно вкрита яскраво-червоною грануляційною тканиною. На завершальному етапі загоєння, спостерігалось як концентричне рубцювання, так і площинна епітелізація. У тварин дослідної групи у більшості випадків вираженим було концентричне рубцювання, що закінчувалось утворенням порівняно невеликого рубця. І тільки великі за площею рани загоювалися шляхом площинної епітелізації, тобто утворенням широкого епітеліального обідка. За умови інфікованих ран у собак, при застосуванні препарату “Вітосепт”, порівняно з тваринами контрольної групи, швидше нормалізувались морфологічні та біохімічні показники крові – кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну крові, рівень загального білка і його фракцій та активність амінотрансфераз у сироватці крові. Наступала нормалізація величин показників лейкограми, що вказувало на реабілітаційні процеси в цілому організмі. В результаті вивчення терапевтичної ефективності препарату Вітосепт встановлено, що його місцеве застосування, в середньому на 3–4 доби пришвидшувало процес загоєння з утворенням зрілих грануляційних тканин та епітелізацією у собак із інфікованими ранами та забезпечувало асептичність його протікання та нормалізацію досліджуваних показників у процесі одужання

Дослідження гострої та хронічної токсичності експериментального препарату «Феросел Т»

In the article the brought results over of sharp and chronic toxicness of new preparation dextran of iron «Ferosel Т», that in the composition contains Iron and Selenium. It was set that preparation of «Ferosel Т» in prophylactic and therapeutic doses and in a dose in 3 times of any more than therapeutic, at peroral introduction a 3 twenty-four hours in succession did not show a toxic action laboratory rats. At the terms of hypodermic introduction of preparation the death of white rats it was not, it is only set brief oppression of laboratory animals, animals preparations were given that in a dose 10 ml/kg. It is set that in prophylactic and optimal therapeutic doses preparation did not influence on the detoxication function of liver. For rats, what was entered Ferosel T in maximal therapeutic and maybe toxic doses, duration of a dream from Hexenalum was on 32 and 35 percents more relation than control sizes. The toxicness of Ferosel Т was also studied on the indexes of irritating action(after dermic test and testis on conjunctiva), action of allergy (a method of applique on a skin) and determined the coefficients of mass of internalss at great while of introduction of preparation. For animals Ferosel Т was entered that in a dose 10 ml/kg during a 21 twenty-four hours, motive activity some went down. Research of emotional and behavior reactions of laboratory animals after introduction of Ferosel Т during a 21 twenty-four hours in therapeutic and maximally therapeutic doses did not show substantial influence on the nervous system. On the indexes of hyperemia and edema of skin and thickness of skin fold of Ferosel Т in prophylactic and therapeutic doses at an applique on the skin of crawls did not cause a local irritating action. Separate injection of preparation of «Ferosel Т» for 0,1 ml did not cause the filling out reaction of paws guinea-pigs. As a result of undertaken studies it is not educed allergen properties at preparation of «Ferosel Т». For laboratory rats, Ferosel Т was entered that in a prophylactic dose it is not set reliable changes of coefficients of mass of heart, liver, spleen and kidneys. For rats Ferosel Т was entered that in an optimal therapeutic dose, in comparing to control mass of spleen and liver was accordingly on 10.3 and 6.4% anymore. At introduction of Ferosel Т to the maximally therapeutic dose mass of spleen and liver was accordingly on 14.0 and 15.0% anymore. The got results of researches specify that preparation of Ferosel Т is safe at application for a prophylaxis and treatment of animals.В статье приведены результаты острой и хронической токсичности нового феродекстранового препарата «Феросел Т», который в своем составе содержит Ферум и Селен. Установлено, что препарат «Феросел Т» в профилактической и терапевтической дозах и в дозе в 3 раза большей за терапевтическую, за перорального введения лабораторным крысам 3 сутки подряд ни проявлял токсического действия. В условиях подкожного введения препарата гибели белых крыс не было, только установлено кратковременное угнетение лабораторных животных, которым задавали препарат в дозе 10 мл/кг м.ж. Установлено, что в профилактической и оптимальной терапевтической дозах не влиял на детоксикационную функцию печени. У крыс, которым феросел Т вводили в максимальной терапевтической и возможно токсической дозах, продолжительность гексеналового сна была на 32 и 35% больше относительно контрольных величин. Токсичность феросела Т также изучали по показателям раздражающего действия (по кожной и конъюнктивальной пробами), аллергизирующего действия (метод аппликации на кожу) и определяли коэффициенты массы внутренних органов при длительном введения препарата. У животных, которым вводили феросел Т в дозе 10 мл/кг в течение 21 суток, несколько снижалась двигательная активность. Исследование эмоционально-поведенческих реакций лабораторных животных после введения феросела Т течение 21 суток в терапевтической и максимально терапевтической дозах не показало существенного влияния на нервную систему. По показателям гиперемии и отека кожи и толщины кожной складки феросел Т в профилактической и терапевтических дозах при аппликации на кожу кроликов не вызывало местной раздражающего действия. Разделение инъекция препарата «Феросел Т» субплантарно морским свинкам по 0,1 мл не вызывала отечной реакции лап. В результате проведенных исследований не выявлено аллергенных свойств у препарата «Феросел Т». У лабораторных крыс, которым вводили феросел Т в профилактической дозе возможных изменений коэффициентов массы сердца, печени, селезенки и почек не установлено. У крыс, которым вводили феросел Т в оптимальной терапевтической дозе, по сравнению с контрольными, масса селезенки и печени была соответственно на 10,3 и 6,4% больше. При введении феросела Т в максимально терапевтической дозе масса селезенки и печени была соответственно на 14,0% и 15,0% больше. Полученные результаты исследований указывают о том, что препарат «Феросел Т» является безопасным при применении для профилактики и лечения животных.У статті наведені результати гострої та хронічної токсичності нового феродекстранового препарату «Феросел Т», який у своєму складі містить ферум і селен. Встановлено, що препарат «Феросел Т» в профілактичній і терапевтичній дозах та в дозі в 3 рази більшої за терапевтичну, за перорального введення лабораторним щурам 3 доби поспіль не проявляв токсичної дії. За умов підшкірного введення препарату загибелі білих щурів не було, лише встановлено короткочасне пригнічення лабораторних тварин, яким задавали препарат у дозі 10 мл/кг м.т. Встановлено, що в профілактичній і оптимальній терапевтичній дозах препарат не впливав на детоксикаційну функцію печінки. У щурів, яким феросел Т вводили в максимальній терапевтичній та можливо токсичній дозах, тривалість гексеналового сну була на 32 і 35% більшою відносно контрольних величин. Токсичність фероселу Т також вивчали за показниками подразнювальної дії (за шкірною та кон’юктивальною пробами), алергізуючої дії (метод аплікації на шкіру) та визначали коефіцієнти маси внутрішніх органів за тривалого введення препарату. У тварин, яким вводили феросел Т у дозі 10 мл/кг протягом 21 доби, дещо знижувалася рухова активність. Дослідження емоційно-поведінкових реакцій лабораторних тварин після введення фероселу Т протягом 21 доби у терапевтичній та максимально терапевтичній дозах не показало істотного впливу на нервову систему. За показниками гіперемії і набряку шкіри та товщини шкірної складки феросел Т в профілактичній та терапевтичних дозах при аплікації на шкіру кролів не спричиняв місцевої подразнювальної дії. Роздільна ін'єкція препарату «Феросел Т» субплантарно морським свинкам по 0,1 мл не викликала набряклої реакції лап. У результаті проведених досліджень не виявлено алергенних властивостей у препарата «Феросел Т». У лабораторних щурів, яким вводили феросел Т в профілактичній дозі вірогідних змін коефіцієнтів маси серця, печінки, селезінки і нирок не встановлено. У щурів, яким вводили феросел Т в оптимальній терапевтичній дозі, у порівнянні з контрольними маса селезінки і печінки була відповідно на 10,3 і 6,4% більшою. При введенні фероселу Т у максимально терапевтичній дозі маса селезінки і печінки була відповідно на 14,0 і 15,0% більшою. Одержані результати досліджень вказують про те, що препарат «Феросел Т» є безпечним при застосуванні для профілактики і лікування твари

ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНА РІВНОВАГА ОРГАНІЗМУ БУГАЙЦІВ ЗА НІТРАТНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

В статье приведены данные о влиянии нитрата натрия в дозах 0,1 и 0,2 г NО3ˉ / кг массы тела животного на прооксидантно-антиоксидантное равновесие организма бычков за нитратно-нитритной нагрузки. Установлено, что развитие хронического нитратно-нитритного токсикоза у бычков сопровождается угнетением энзимной активности антиоксидантной защиты организма бычков, а именно снижением активности глутатионпероксидазы на 18%, глутатионредуктазы на 16%, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы на 20% и каталазы на 13%.Снижение активности ферментов в крови бычков по нитратной нагрузки обусловлено тем, что нитраты трансформируются в нитриты, которые нарушают обмен веществ в результате чего происходит усиленное образование продуктов пероксидации и радикальных метаболитов. Также установлено усиление процессов перекисного окисления липидов, в результате чего уровень диеновых конъюгатов возрастает на 30%, а малонового диальдегида - на 19%.Установлены изменения уровня продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови опытных бычков обусловлены тем, что токсическое действие нитратов и нитритов проходит двумя путями: метгемоглобиноутворенням и изменением стационарных концентраций радикальных метаболитов, которые в свою очередь инициируют процессы перекисного окисления липидов.This article deals with the data due to the influence of sodium nitrate in doses of 0.1 and 0.2g NO3¯/kg of animals body weight on prooxidant - antioxidant balance of bulls body at nitrate- nitrite loading. It was set up that the development of chronic nitrate-nitrite toxicity in bulls is accompanied by inhibition of the enzymatic activity of antioxidant of bull's body, such as the activity decrease of glutathione peroxidase to 18%,  glutathione reductase to 16%,  glucose-6-phosphate to20%  and catalase to 13% .Reducing  the enzymes activity  in the blood of bulls for the nitrate loading due to the fact that nitrates are transformed into nitrites, which violate the metabolism, as a result there is the increased formation of peroxidation products and radical metabolites. It is also found out the intensification of lipid peroxidation, as a result  there is the increased dienic conjugates level by 30%, and malondialdehyde - 19%.It was determined the level changes of lipid peroxidation products in the blood serum of experimental calves due to the fact that the toxic effects of nitrates and nitrites takes place in two ways: methemohlobulinformation and radical changes in steady-state concentrations of metabolites, which in turn initiates the process of lipid peroxidation.У статті наведено дані щодо впливу нітрату натрію у дозах 0,1 і 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла тварини на прооксидантно-антиоксидантну рівновагу організму бугайців за нітратно-нітритного навантаження. Встановлено, що розвиток хронічного нітратно-нітритного токсикозу у бугайців супроводжується пригніченням ензимної активності антиоксидантного захисту організму бугайців, а саме зниженням активності глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20% та каталази на 13%.Зниження активності ензимів у крові бичків за нітратного навантаження зумовлено тим, що нітрати трансформуються у нітрити, які порушують обмін речовин, у результаті чого відбувається посилене утворення продуктів пероксидації та радикальних метаболітів. Також встановлено посилення процесів перекисного окиснення ліпідів, у результаті чого рівень дієнових кон’югатів зростає  на 30%, а малонового діальдегіду – на 19%.Встановлені зміни рівня продуктів перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові дослідних бугайців зумовлені тим, що токсична дія нітратів і нітритів проходить двома шляхами: метгемоглобіноутворенням та зміною стаціонарних концентрацій радикальних метаболітів, які в свою чергу ініціюють процеси перекисного окиснення ліпідів

Визначення параметрів гострої токсичності та кумулятивних властивостей препарату “Ліпоінтерсил”

The research aimed to determine the acute toxicity and cumulative properties of the liposomal drug “Lipointersil” based on interferon and spotted milk thistle. The acute toxicity of the “Lipointersil” drug was assessed in white rats, aged 2–3 months, with a body weight of 170–180 g through intragastric and intramuscular administration. After administration of the drug, the dose and the number of animals that died were recorded, and the median lethal dose (DL50) of the investigated drug was calculated using the method of H. Kerber. The cumulative properties were determined in white rats aged 2–3 months, weighing 170–185 g, using the subchronic toxicity test method by K. S. Lim et al., modified by K. K. Sydorov. Based on the conducted research, it was established that the “Lipointersil”drug, according to the State Standard of Ukraine 85.2-37-736:2011, belongs to class IV toxicity (slightly toxic substances). The LD50 for intragastric and intramuscular administration in white rats is 5166.66 and 5833.33 mg/kg of body weight, respectively. In determining of the cumulative properties of the “ Lipointersil ” drug, no deaths of experimental animals were observed during the study. Moreover, the animals remained active, fed well, and had dense, shiny fur. The coefficient of accumulation of the “Lipointersil” drug was more than 8.31 units, indicating its weakly pronounced cumulative properties. Prolonged daily administration for 24 days of “Lipointersil” had no significant impact on the functional state of the liver and kidneys. Under long-term (24 days) daily administration in increasing doses, the drug “Lipointersil” caused slight destruction of hepatocyte membranes, as indicated by the increased activity of alanine and aspartate aminotransferases and alkaline phosphatase.Метою досліджень було визначення гострої токсичності, а також кумулятивних властивостей ліпосомального препарату “Ліпоінтерсил” на основі інтерферону та розторопші плямистої. Гостру токсичність препарату “Ліпоінтерсил” визначали на білих щурах, 2–3-місячного віку, масою тіла 170–180 г за внутрішньошлункового та внутрішньом’язового введення. Після введення препарату враховували дозу та кількість тварин, які загинули, та вираховували середньосмертельну дозу (DL50) досліджуваного препарату за методом Г. Кербера. Визначення кумулятивних властивостей проводили на білих щурах 2–3-мiсячного віку, масою тіла 170–185 г тест-методом “субхронічної токсичності” за К. S. Lim із співавторами, у модифікації К. К. Сидорова. На основі проведених досліджень встановлено, що препарат “Ліпоінтерсил” згідно СОУ 85.2-37-736:2011 належить до ІV класу токсичності (малотоксичні речовини). DL50 за внутрішньошлункового та внутрішньом’язового введення білим щурам становить, відповідно 5166,66 та 5833,33 мг/кг маси тіла. При визначенні кумулятивних властивостей препарату “Ліпоінтерсил” загибелі дослідних тварин упродовж досліду не було виявлено. При цьому тварини були активними добре поїдали корми, шерсть була густою, блискучою. Коефіцієнт кумуляції препарату “Ліпоінтерсил” становив більше 8,31 одиниці, що вказує про слабко виражені його кумулятивні властивості. Довготривале щоденне введення протягом 24 діб “Ліпоінтерсилу” мало вплив на функціональний стан печінки та нирок. За умов довготривалого (24 доби) щоденного введення у зростаючих дозах препарат “Ліпоінтерсил” викликає незначну деструкцію мембран гепатоцитів, про що вказує підвищення активності аланін-, аспартат-амінотрансфераз та лужної фосфатази