СТРАТЕГІЇ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ АВСТРАЛІЇ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ, НОВІ ВИКЛИКИ ТА ВІДПОВІДІ НА СУЧАСНІ ЗАГРОЗИ

The article examines the Australia’s migration policy, the stages of its formation and development, the current situation. There are three stages of Australia’s post-World War II migration strategy: assimilation policy, integration policy, and a policy of cultural diversity and multiculturalism. This policy is regulated by the Australian Department of Immigration. Since its inception, the name of the Department has been changed more than ten times, reflecting the main directions of its activities and functions during these periods. Summing up the results of the article, it can be said that the first head of the Department of Immigration in 1945 had promoted mass British immigration, proclaiming the slogan “Populate or Perish”, however the policy on immigrants and the name of the Department changed over time. In March 1996, the name of the institution had changed to the Department of Immigration and Multicultural Affairs, whose slogan was “Enriching Australia through migration”. The main idea of immigration strategy was to create a multicultural country with strong potential due to its diversity. In 2007, the concept of multiculturalism was excluded from the name of the structure; more emphasis in the work of the Department was placed on the recognition of national identity, based on a number of core values, which still contribute to the development of a multicultural society. And in 2017 Department of Home Affairs was officially established, which today deals with all migration issues. The country has an Australian migration program at the beginning of the XXI century, which provides several main reasons why citizens of another country can enter the continent for long-term residence: student’s, qualified immigration (taking into account the professional experience, skills or qualifications required by Australian economy at the time), family reunification (family members living in Australia), special circumstances (return of Australian citizens who have previously left the country). There is also a humanitarian program for refugee’s migration and adaptation to Australian life.У статті розглядається Австралійська міграційна політика, етапи її становлення та розвитку, сучасний стан справ. Можна виділити три етапи міграційної політики Австралії в період після Другої світової війни: політика асиміляції, політика інтеграції та політика культурного різноманіття і мультикультуралізму. Дана політика регулюється Міністерством імміграції Австралії. З моменту створення назва Міністерства була змінена більше десяти разів, що відображало основні напрями діяльності установи та функції за ці періоди. Підсумовуючи результати, отримані внаслідок роботи над статтею, можна сказати, що, якщо перший очільник Міністерства імміграції у 1945 р. пропагував масову британську імміграцію, проголошуючи гасло «Заселити або загинути», то з плином часу назва Міністерства та політика щодо іммігрантів змінювалася. У березні 1996 р. назва установи змінилася на Міністерство імміграції та мультикультурних питань, чиїм гаслом було «Збагачення Австралії шляхом міграції». Головною ідеєю міграційної стратегії стало створення мультикультурної країни з сильним потенціалом завдяки її різноманітності. У 2007 р. поняття «мультикультуралізм» виключено з назви структури; більший акцент у роботі Міністерства було зроблено на визнанні національної ідентичності, заснованої на низці основних цінностей, які все ще сприяють розвитку мультикультурного суспільства. 2017 р. було офіційно створено Міністерство внутрішніх справ, що сьогодні займається імміграцією. На початку ХХІ ст. в країні діє Австралійська міграційна програма, що передбачає декілька основних причин, за якими громадяни іншої держави можуть здійснювати в’їзд на довготривале проживання в країну: студентська, кваліфікована імміграція (враховується професійний досвід, навички або кваліфікація, які потребує на момент дії програми економіка Австралії), возз’єднання сім’ї (члени сім’ї, які проживають в Австралії), особливі обставини (повернення громадян Австралії, які раніше покинули країну). Також є гуманітарна програма по міграції та адаптації у австралійське життя біженців

Оптимізація державної інформаційної політики України в умовах сучасних модернізаційних процесів

The article discusses the different concepts of the State information policy, its purpose and content. Notes that existing concepts, strategies, etc. in information sphere are unfortunately still fragmented (focused above all on the creation of scientific-technical and technological base of the transition to the information society, in particular through the development of information and communication infrastructure and advanced information technologies) and the lack of systematic integrity of regulatory documents. According to this, in all of greater relevance is the question of development and approval of Unified Code of public documents regarding the management sphere.The strategic weight of today become the issue of legislative regulation of various aspects of its development of information-communicative sphere of Ukraine, in accordance with international practice, where already successfully tested the relevant legislative technology of solving them, not only by the approval of amendments to existing laws or the development of new, and by codification – the development and adoption Of Code of Ukraine. However, still conceptual appropriateness of adopting an information code in Ukraine has not found adequate technological support, that negatively affects the development of information-communicative System State.Today in Ukraine is a strategic document that at the national level to govern the main priorities, directions, principles, principles and ways of realization of the State policy on implementing its information and communication functions. Moreover the communicative component state is not clearly separated from the information, and therefore does not have the proper conceptual, technological and functional software, also destablzacjno affects the livelihoods of its public sector..У статті розглядаються різні концепти державної інформаційної політики, її мета й зміст. Відзначається, що наявні концепції, стратегії тощо в інформаційній сфері мають, на жаль, поки що фрагментарний характер (спрямовані передовсім на створення науково-технічної та технологічної бази переходу України до інформаційного суспільства, зокрема за рахунок розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури та новітніх інформаційних технологій) та позбавлені системної цілісності регулюючих документів. Відповідно до цього, все більшої актуальності набуває питання розробки та затвердження Єдиного Кодексу державних документів щодо управління інформаційною сферою.Стратегічної ваги сьогодні набувають питання законодавчого врегулювання різних аспектів її розвитку функціонування інформаційно-комунікативної сфери України, відповідно до вимог світової практики, де вже успішно апробовані відповідні законодавчі технології їх вирішення, не лише шляхом затвердження змін до чинних законів чи розробкою нових, а шляхом кодифікації – розробки та прийняття Інформаційного кодексу України. Проте й досі концептуальна доцільність прийняття Інформаційного кодексу в України не знайшла належного технологічного забезпечення, що негативно позначається на розвитку всієї інформаційно-комунікативної системи держави.На сьогодні в Україні відсутній стратегічний документ, який на загальнодержавному рівні визначав би основні пріоритети, напрями, засади, принципи та шляхи реалізації політики держави щодо реалізації її інформаційно-комунікативних функцій. Більше того комунікативна складова держави виключно чітко не відокремлена від інформаційної, а відтак і не має належного концептуального, технологічного та функціонального забезпечення, що також дестабілізаційно позначається на життєдіяльності її суспільної сфери

Molecular genetic aspects of diagnostics and identification of phoma blight agents

Molecular phytopathological monitoring offorest nurseries revealed nine major Phomaspecies, which caused needle blight of pine and spruce (Ph. pomorum, Ph. macrostoma, Ph. herbarum, Ph.sp. 1-6). Comparative analysis of diagnostic loci identified major types of species differences, which are represented by mononucleotide substitutions, oligonucleotide deletions and insertions. Genus specific rDNA primers were designed for the subsequent diagnosis of pathogens in plant material and soil by PCR-assay

Crisis state of forwarding companies as a result of violation of external and internal stability

В статье рассматривается процесс возникновения кризисного состояния внутри транспортно-экспедиторских компаний как следствие негативных проявлений неопределенности внешней среды, а также причин внутреннего характера. Прослеживается связь между причинами и последствиями кризисного состояния транспортно-экспедиторских компаний, классифицируются факторы, обуславливающие недополучение финансовых поступлений этими компаниями