Laser Welding of Ultrahigh Strength Steels at Subzero Temperatures

AbstractUltrahigh strength steels like press hardened 22MnB5 and S1100QL make good construction materials, however when fusion welded they bring the disadvantage of softening in heat affected zones (HAZ). State of the art research of Laser welding ultrahigh strength steels shows that neither increasing the welding velocity, nor post weld heat treatment have an effect on the strength and hardness drop in the HAZ. The key to improving these material characteristics is to increase heat dissipation out of the workpiece. To do so, the cooling conditions while laser welding press hardened 22MnB5 and S1100QL were dramatically increased. Experiments were carried out at subzero temperatures down to -98°C by using a mixture of liquid and gaseous nitrogen. To further improve heat dissipation, the clamping jaws were entirely made of copper. Hardness measurements and tensile tests were conducted to compare joints welded at room temperature with those welded at -98°C. Whilst an improvement of the hardness values could be achieved for the press hardened 22MnB5 and the S1100, no change in the mechanical behavior regarding tensile tests could be observed. Thus, it can be noticed that there is no possibility to improve the strength levels of martensitic steels throughout varying process parameters (like welding velocity) or utilizing an active cooling, even if subzero temperatures down to -98°C are applied. A further improvement at lower temperatures is unlikely because heat dissipation in the work piece itself is the limiting factor

Correlación entre humedad del suelo y retrodispersión en imágenes SAR

p.163-168La estimación de la humedad del suelo en la zona de desarrollo radicular de los cultivos es de fundamental importancia para el pronóstico de rendimientos. Para ello se requiere un monitoreo periódico y extendido a lo largo de amplias superficies, que sólo se puede lograr mediante la teledetección. La tecnología de sensores de microondas activos, como el Radar de Abertura Sintética (SAR), se muestra como una herramienta eficaz para el monitoreo del grado de humedad superficial, en el rango de 0 a 10 cm. de profundidad, de los suelos. En efecto, tales sensores, operando en la banda C (5,3 GHz), posibilitan la obtención de información de los suelos, bajo cualquier condición meteorológica y-o lumínica, a partir de la energía retrodispersada captada por los mismos. Entre los parámetros del suelo, que influyen en la retrodispersión están principalmente la rugosidad, su pendiente y sus características eléctricas. Precisamente, la constante dieléctrica del suelo, que depende de su contenido de agua, presenta una correlación positiva con la energía retrodispersada. En este trabajo se brindan los primeros resultados de análisis de regresión realizados para lotes ubicados en la Llanura Pampeana (al Sur de la Provincia de Buenos Aires, Argentina) con imágenes SAR ER S-1. Se presentan las correlaciones obtenidas para distintos tipos de suelos y cobertura vegetal, habiéndose encontrado un coeficiente de correlación (r igual a 0,8) aceptable para una función lineal de ajuste. Se analizan tales primeras experiencias, sus limitaciones, y las expectativas futuras del estudio

РОЛЬ РОДИНИ ЛЕВИЦЬКИХ У РОЗВИТКУ ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ ПРИОРІЛЛЯ (КІНЕЦЬ ХVIII – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

У історії України мало знайдеться родин, які б впродовж більше 300 років так плідно працювали на ниві культури і освіти, як це було з родиною Левиць-ких. Корені роду Левицьких знаходяться на Волині А на Приоріллі його предста-вники з’явилися у другій половині ХVII ст. в період «Руїни», коли правобережні українські землі були перетворені на пустку [12, c. 553]. Уряд гетьмана Самой-ловича охоче надав правобережні поорільські землі для розселення втікачам з Правобережної України, маючи на меті їх руками освоїти ці тоді ще малозаселені землі і водночас перетворити містечка Нехворощу, Маячку, Китайгород, Царичанку на оборонні пункти від набігів орд кримських татар та своєї експансії на лівобережні поорільські землі , які запорозькі козаки вважали своєю територією [3, c. 414-415]. Саме в цей час Кирило Степанович Левицький стає в містечку Маячці священиком місцевої Михайлівської церкви , поклавши цим самим поча- ток цьому славетному роду і місцевій священицькій діяльності [3, c. 416]