Organizational development of agro-industrial complex on basis of cooperation and integration

Expediency of organizational development of the agro-industrial complex of the economy on the principles of cooperation and integration has been proved. This allows to improve organizational and economic relations between enterprises of the agriculture and food industry. Two approaches have been grounded: the first is based on the developed raw material basis; the second is limited with a lack of agricultural raw materials. The model of cooperation of agricultural enterprises and enterprises of the food industry has been formed.Доведено доцільність організаційного розвитку агропродовольчого комплексу економіки на засадах кооперації та інтеграції. Це дозволяє удосконалити організаційно-економічні зв’язки між підприємствами сільського господарства та харчової промисловості. Обґрунтовано два підходи: перший, що ґрунтується на розвиненій сировинній базі; другий, що обмежений недостатньою кількістю сільськогосподарської сировини. Сформована модель кооперації сільськогосподарських підприємств і підприємств харчової промисловості.Доказана целесообразность организационного развития агропродовольственного комплекса экономики на основе кооперации и интеграции. Это позволяет усовершенствовать организационно-экономические связи между предприятиями сельского хозяйства и пищевой промышленности. Обосновано два подхода: первый, основанный на развитой сырьевой базе; второй, ограниченный нехваткой сельскохозяйственного сырья. Сформирована модель кооперации сельскохозяйственных предприятий и предприятий пищевой промышленности

Економічна стійкість сільського господарства: системно-синергетичний та функціонально-логістичний підходи

Мета статті полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні системно-синергетичного та функціонально-логістичного підходів забезпечення економічної стійкості сільського господарства. Методика дослідження. Під час здійснення досліджень використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, кількісного та якісного порівняння, теоретичного узагальнення, системного підходу. Результати. Обґрунтовано доцільність урахування виділення окремих рівнів забезпечення стійкості сільського господарства. Виокремлено системно-синергетичний та функціонально-логістичний підходи до забезпечення економічної стійкості сільського господарства як соціально-економічної системи. Практична значущість результатів дослідження. Розроблені підходи можуть бути використані суб’єктами господарювання аграрної сфери для розробки стратегій забезпечення економічної стійкості

Інституційне забезпечення розвитку та стратегування громад і територій

Мета статті полягає в дослідженні генезису інституціоналізації розвитку громад і територій, обґрунтуванні теоретико-методичного забезпечення їх стратегування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи дослідження: аналізу та синтезу, якісного порівняння, теоретичного узагальнення, системного підходу. Результати. Досліджено генезис інституційного забезпечення розвитку сільських громад і територій за останні роки за умов децентралізації влади в Україні, що супроводжується передачею значної кількості повноважень від державних органів на місцевий рівень. З огляду на доцільність стратегування розвитку громад і територій, обґрунтовано системний підхід до формування стратегій, що передбачає такі етапи, як організаційно-інформаційний, дослідницько-аналітичний, проектний, планово-прогностичний, інституційний. Уточнено структуру анкети для опитування мешканців, що має за мету діагностику основних проблем сільського розвитку для врахування їх під час розробки стратегії розвитку територіальної громади. Зокрема, запропоновані запитання ставлять за мету визначення перспектив розвитку фермерських та особистих селянських господарств і формування на їх основі сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів, а також перспектив ресурсного забезпечення фінансової спроможності громади в умовах децентралізації. Установлено, що соціальний паспорт територіальної громади, який є основою для формування інвестиційного паспорта, може мати чотири розділи: основні дані про громаду; послуги, що надаються на території громади; бюджетоформулювальні суб’єкти; ресурси розвитку громади. Практична значущість результатів дослідження. Розроблені методичні підходи можуть бути використані в територіальних громадах для розробки стратегій соціально-економічного розвитку