Features of endothelial dysfunction in renal hypertension

Endothelial dysfunction is a marker of vascular disease, as well as the development and progression of hypertension in chronic kidney disease. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3574

Increased cholinergic contractions of jejunal smooth muscle caused by a high cholesterol diet are prevented by the 5-HT(4 )agonist – tegaserod

BACKGROUND: Excess cholesterol in bile and in blood is a major risk factor for the respective development of gallbladder disease and atherosclerosis. This lipid in excess negatively impacts the functioning of other smooth muscles, including the intestine. Serotonin is an important mediator of the contractile responses of the small intestine. Drugs targeting the serotonin receptor are used as prokinetic agents to manage intestinal motor disorders, in particular irritable bowel syndrome. Thus, tegaserod, acting on 5-HT(4 )receptor, ideally should obviate detrimental effects of excessive cholesterol on gastrointestinal smooth muscle. In this study we examined the effect of tegaserod on cholesterol-induced changes in the contractile responses of intestinal smooth muscle. METHODS: The effects of a high cholesterol (1%) diet on the in vitro contractile responses of jejunal longitudinal smooth muscle from Richardson ground squirrels to the cholinergic agonist carbachol were examined in the presence or absence of tetrodrodotoxin (TTX). Two groups of animals, fed either low (0.03%) or high cholesterol rat chow diet, were further divided into two subgroups and treated for 28 days with either vehicle or tegaserod. RESULTS: The high cholesterol diet increased, by nearly 2-fold, contractions of the jejunal longitudinal smooth muscle elicited by carbachol. These cholinergic contractions were mediated by muscarinic receptors since they were blocked by scopolamine, a muscarinic receptor antagonist, but not by the nicotinic receptor antagonist, hexamethonium. Tegaserod treatment, which did not affect cholinergic contractions of tissues from low cholesterol fed animals, abrogated the increase caused by the high cholesterol diet. With low cholesterol diet TTX enhanced carbachol-evoked contractions, whereas this action potential blocker did not affect the augmented cholinergic contractions seen with tissues from animals on the high cholesterol diet. Tegaserod-treatment removed the effects of a high cholesterol diet on neuronal muscarinic receptors, as the potentiating effect of TTX on carbachol-elicited contractions was maintained in these animals. CONCLUSION: A high cholesterol diet causes significant changes to cholinergic neurotransmission in the enteric nerves of the jejunum. The mechanisms by which these effects of cholesterol are reversed by tegaserod are unknown, but relate to removal of an inhibitory effect of cholesterol on enteric nerves

Лікування дітей з дисфункцією жовчного міхура і сфінктера Одді та залізодефіцитом

Background. The significant prevalence rate of gallbladder and sphincter of Oddi dysfunction (GSOD) as well as latent iron deficiency (LID) in children in Ukraine, and undeveloped therapeutic tactics in combination of these conditions makes them an actual problem of modern pediatrics. Objectives: to study the efficiency of complex treatment including singlet-oxygen therapy (SOT) with choleretic herbs and combined iron supplementation a prospective study was conducted in 91 children of 9–17 years age with GSOD exacerbation and LID. Among them, 31 in addition to the conventional treatment used medical complex under study, 30 received combined iron supplementation, and 30 received conventional treatment. Methods the study of anamnesis, clinical examination, CBC, serum iron, TIBC indexes, percent transferrin saturation calculation, dynamic ultrasound cholecystography, follow-up for period of 12 months. Results: the study found that the medical complex under study was the most effective in children with GSOD and LID as compared to using a combined iron supplementation and traditional therapy. It provided a rapid regression of clinical symptoms, a normalization of biliary tract motor function, and a long-term clinical remission of GSOD. Conclusion. Use of complex therapy including a combined iron supplementation, and SOT with choleretic herbs in children with GSOD and LID contributes to a rapid regression of disease acute phase clinical manifestations, a bile ducts motor-evacuation function normalization in 82.4%–87.75% of patients and reduces the frequency of relapse within a year at 65%. Key words: children, gallbladder and sphincter of Oddi dysfunction, latent iron deficiency, singlet.oxygen therapy. Значительная распространенность дисфункции желчного пузыря и сфинктера Одди (ДЖМиСО), как и латентного дефицита железа (ЛДЖ), у детей в Украине, а также неразработанная терапевтическая тактика при сочетании этих состояний делает их актуальной проблемой современной педиатрии. Цель: изучить эффективность комплексного лечения с применением синглетно-кислородной терапии (СКТ) с желчегонными травами и коррекцией железодефицитного статуса при сочетании ДЖМиСО и ЛДЖ у детей школьного возраста. Пациенты и методы. Проведено проспективное исследование у 91 ребенка в возрасте 9–17 лет с обострением ДЖМиСО и ЛДЖ. Дети были распределены на группы: 31 (І группа) ребенок дополнительно к традиционному лечения получал исследуемый лечебный комплекс, 30 детей (ІІ группа) дополнительно получали комбинированный препарат железа и 30 детей (ІІІ группа) получали только традиционное лечение. Методы исследования включали: изучение анамнеза, клиническое обследование, показатели ОАК, СЖ, ОЖСССК, расчет КНТ, динамическую ультразвуковую холецистографию, катамнестическое наблюдение в течение 12 месяцев. Результаты. Установлено, что исследуемый лечебный комплекс был наиболее эффективным у детей с ДЖМиСО и ЛДЖ по сравнению с применением комбинированного препарата железа и традиционной терапией и обеспечивал быстрый регресс клинической симптоматики, нормализацию моторной функции желчных путей и длительную клиническую ремиссию ДЖМиСО. Выводы. При комплексной терапии с применением комбинированного препарата железа и СКТ с желчегонными травами у детей с ДЖМиСО и ЛДЖ имеют место быстрый регресс клинических проявлений заболевания в фазе обострения, нормализация моторно-эвакуаторной функции желчных ходов у 82,4–87,75% пациентов и снижение частоты обострений в течение года на 65%. Ключевые слова: дети, дисфункция желчного пузыря и сфинктера Одди, латентный дефицит железа, синглетно-кислородная терапия.Значна поширеність дисфункції жовчного міхура і сфінктера Одді (ДЖМіСО), як і латентного дефіциту заліза (ЛДЗ), у дітей в Україні, а також невизначеність терапевтичної тактики при поєднанні цих станів робить їх актуальною проблемою сучасної педіатрії. Мета: вивчити ефективність комплексного лікування із застосуванням СКТ із жовчогінними травами і корекцією залізодефіцитного статусу при поєднанні ДЖМіСО і ЛДЗ у дітей шкільного віку. Пацієнти і методи. Проведене проспективне дослідження у 91 дитини віком 9–17 років, що мала загострення ДЖМіСО і ЛДЗ. Діти були розподілені на групи: 31 (І група) дитинадодатково до традиційного лікування отримувала досліджуваний лікувальний комплекс, 30 дітей (ІІ група) додатково отримували комбінований препарат заліза і 30 дітей (ІІІ група) отримували тільки традиційне лікування. Методи дослідження включали: вивчення анамнезу, клінічне обстеження, показники ЗАК, СЗ, ЗЗЗСК, обчислення КНТ, динамічну ультразвукову холецистографію, катамнестичне спостереження протягом 12 місяців. Результати. Встановлено, що досліджуваний лікувальний комплекс був найбільш ефективним у дітей з ДЖМіСО і ЛДЗ порівняно із застосуванням комбінованого препарату заліза і традиційної терапії та забезпечував швидкий регрес клінічної симптоматики, нормалізацію моторної функції жовчних шляхів і тривалу клінічну ремісію ДЖМіСО. Висновки. При комплексній терапії із застосуванням комбінованого препарату заліза та СКТ з жовчогінними травами у дітей з ДЖМіСО і ЛДЗ має місце швидкий регрес клінічних проявів захворювання у фазі загострення, нормалізація моторно-евакуаторної функції жовчних ходів у 82,4–87,75% пацієнтів і зниження частоти загострень протягом року на 65%. Ключові слова: діти, дисфункція жовчного міхура і сфінктера Одді, латентний дефіцит заліза, синглетно-киснева терапія

Клінічні прояви і жирнокислотний баланс у дітей із біліарною дисфункцією і дефіцитом заліза

Objectives: to study the effect of iron deficiency (ID) on the clinical manifestation and erythrocytes, plasma and saliva fatty acids spectrum in children with functional disorders of the biliary tract (FDBT) 160 children 9–17 years old were examined who had been treated in hospital for FDBT exacerbation. According to the iron metabolism parameters children were divided into 3 groups: I — 29 children with FDBT and I-degree ID anemia; II — 91 children with FDBT and latent ID; III — 40 children with FDBT and normal iron metabolism tests. Methods: the study of anamnesis, clinical examination, CBC, serum iron, TIBC indexes, percent transferrin saturation calculation, ultrasound of the abdomen and dynamic ultrasound cholecystography with choleretic breakfast, chromatographic analysis of erythrocytes, plasma and saliva fatty acid spectrum. Results: it was found that ID children have an increase in the frequency and duration of FDBTexacerbations, increased frequency of dyspeptic and asthenic-vegetative symptoms during exacerbation, decreased gallbladder motility and hypotonic-hypokinetic FDBT type. Changes in the erythrocytes, plasma and saliva fatty acid spectra were unidirectional in children with FDBT, and exhibited an increase in the fatty acid saturation. These changes were statistically significantly (p<0.05) more expressed in patients with ID. Conclusion: Burdened course of FDBT is observed in children with ID due to increased frequency and duration of exacerbations, dyspeptic and asthenic-vegetative symptoms in the acute phase, minor bile ducts motility, as well as increased fatty acid spectra saturation in erythrocytes, plasma and mixed saliva, which indicates increased lipid peroxidation. Key words: children, functional disorder of the biliary tract, iron deficiency, fatty acid spectrum, rythrocytes, plasma, saliva.Цель: изучение влияния дефицита железа (ДЖ) на клинические проявления и спектр жирных кислот (ЖК) эритроцитов, плазмы крови и слюны у детей с функциональным расстройством билиарного тракта (ФРБТ). Пациенты и методы. Обследовано 160 детей 9–17 лет, проходивших лечение в стационаре по поводу обострения ФРБТ. По показателям обмена железа дети были распределены на 3 группы: I — 29 детей с ФРБТ и анемией I степени; II — 91 ребенок с ФРБТ и латентным ДЖ; III — 40 детей с ФРБТ и нормальными показателями обмена железа. Методы исследования включали: изучение анамнеза, клиническое обследование, показатели ОАК, СЗ, ЗЗЗСК, расчет КНТ, ультразвуковое исследование органов брюшной полости и динамическую ультразвуковую холецистографию с желчегонным завтраком, хроматографический анализ спектра ЖК эритроцитов, плазмы крови и слюны. Результаты. Установлено, что при ДЖ у детей с ФРБТ имеет место увеличение частоты и длительности обострений ФРБТ, повышенная частота диспептических и астено-вегетативных проявлений при обострении, снижение моторики желчного пузыря и гипотонически-гипокинетический тип ФРБТ. Изменения жирнокислотного спектра эритроцитов, плазмы крови и слюны у детей с ФРБТ были однонаправленными и характеризовались повышением насыщенности спектра ЖК. У пациентов с ДЖ эти изменения были статистически достоверно (р<0,05) более выраженными. Выводы. При ДЖ у детей наблюдается отягощенное течение ФРБТ за счет повышенной частоты и продолжительности обострений, диспептических и астено-вегетативных проявлений в фазе обострения, снижение моторной способности желчных ходов, а также повышение насыщенности жирнокислотных спектров эритроцитов, плазмы крови и смешанной слюны, которое указывает на усиление ПОЛ. Ключевые слова: дети, функциональное расстройство билиарного тракта, дефицит железа, спектр жирных кислот, эритроциты, плазма, слюна.Мета: вивчення впливу дефіциту заліза (ДЗ) на клінічні прояви і спектр жирних кислот (ЖК) еритроцитів, плазми крові і слини у дітей з функціональним розладом біліарного тракту (ФРБТ). Пацієнти і методи. Обстежено 160 дітей віком 9–17 років, що проходили лікування в стаціонарі з приводу загострення ФРБТ. За показниками обміну заліза діти були розподілені на 3 групи: І — 29 дітей із ФРБТ та анемією І ступеня; ІІ — 91 дитина з ФРБТ та латентним ДЗ; ІІІ — 40 дітей з ФРБТ і нормальними показниками обміну заліза. Методи дослідження включали: вивчення анамнезу, клінічне обстеження, показники ЗАК, СЗ, ЗЗЗСК, обчислення КНТ, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і динамічну ультразвукову холецистографію з жовчогінним сніданком, хроматографічний аналіз спектра жирних кислот (ЖК) еритроцитів, плазми крові і слини. Результати. Встановлено, що при ДЗ у дітей з ФРБТ має місце вища частота і тривалість загострень ФРБТ, підвищена частота диспептичних і астено-вегетативних проявів при загостренні, зниження моторики ЖМ і гіпотонічно-гіпокінетичний тип ФРБТ. Зміни жирнокислотного спектра еритроцитів, плазми крові і слини у дітей з ФРБТ були односпрямованими і характеризувалися підвищенням насиченості спектра ЖК. У пацієнтів із ДЗ ці зміни були статистично достовірно (р<0,05) більш виразними. Висновки. При ДЗ у дітей спостерігається обтяжений перебіг ФРБТ за рахунок підвищеної частоти і тривалості загострень, диспептичних та астено-вегетативних проявів у фазі загострення, зниження моторної здатності жовчних ходів, а також підвищення насиченості жирнокислотних спектрів еритроцитів, плазми крові і змішаної слини, яке вказує на посилення ПОЛ. Ключові слова: діти, функціональний розлад біліарного тракту, дефіцит заліза, спектр жирних кислот, еритроцити, плазма, слина.

Rivaroxaban with or without aspirin in stable cardiovascular disease

BACKGROUND: We evaluated whether rivaroxaban alone or in combination with aspirin would be more effective than aspirin alone for secondary cardiovascular prevention. METHODS: In this double-blind trial, we randomly assigned 27,395 participants with stable atherosclerotic vascular disease to receive rivaroxaban (2.5 mg twice daily) plus aspirin (100 mg once daily), rivaroxaban (5 mg twice daily), or aspirin (100 mg once daily). The primary outcome was a composite of cardiovascular death, stroke, or myocardial infarction. The study was stopped for superiority of the rivaroxaban-plus-aspirin group after a mean follow-up of 23 months. RESULTS: The primary outcome occurred in fewer patients in the rivaroxaban-plus-aspirin group than in the aspirin-alone group (379 patients [4.1%] vs. 496 patients [5.4%]; hazard ratio, 0.76; 95% confidence interval [CI], 0.66 to 0.86; P<0.001; z=−4.126), but major bleeding events occurred in more patients in the rivaroxaban-plus-aspirin group (288 patients [3.1%] vs. 170 patients [1.9%]; hazard ratio, 1.70; 95% CI, 1.40 to 2.05; P<0.001). There was no significant difference in intracranial or fatal bleeding between these two groups. There were 313 deaths (3.4%) in the rivaroxaban-plus-aspirin group as compared with 378 (4.1%) in the aspirin-alone group (hazard ratio, 0.82; 95% CI, 0.71 to 0.96; P=0.01; threshold P value for significance, 0.0025). The primary outcome did not occur in significantly fewer patients in the rivaroxaban-alone group than in the aspirin-alone group, but major bleeding events occurred in more patients in the rivaroxaban-alone group. CONCLUSIONS: Among patients with stable atherosclerotic vascular disease, those assigned to rivaroxaban (2.5 mg twice daily) plus aspirin had better cardiovascular outcomes and more major bleeding events than those assigned to aspirin alone. Rivaroxaban (5 mg twice daily) alone did not result in better cardiovascular outcomes than aspirin alone and resulted in more major bleeding events