70 років заснування і розвитку ортопедо-травматологічної служби Івано-Франківщини

The article is devoted to the 70th anniversary of foundation and developmentOrthopedic and Traumatological Service of Ivano-Frankivsk regionСтатья посвящена 70-летию основания и развитияортопедо-травматологической службы Ивано-Франковщины.Стаття присвячена 70-річчю заснування і розвиткуортопедо-травматологічної служби Івано-Франківщини

Звіти

Report of the societies and associations of orthopedic trauma of Ukraine.Отчет о работе обществ и ассоциаций ортопедов-травматологов Украины.Звіт про роботу товариств та асоціацій ортопедів-травматологів Украін

Метод лікування застарілого вивиху плеча репозиційною системою зовнішньої черезкісткової фіксації

Neglected shoulder dislocation is a difficult orthopaedic pathology and makes 23.7-25.0 % of all dislocations of the shoulder. Closed reduction of shoulder dislocations without complications is actually impossible because of significant cicatricial changes in the shoulder joint capsule and adjacent anatomical formations. Therefore open reduction becomes necessary, but it often results in disruption of the shoulder joint function. The authors developed a method of closed reduction for neglected shoulder dislocations using a reposition system of external transosseous fixation with controlled stage-by-stage restoration of the shoulder joint congruence and tested this technique on 17 patients at the age of 16-75 years, whose dislocation had taken place from 4 weeks to 5 years before. It was proved that the application of the above method ensured a high efficacy of the controlled reposition, satisfactory restoration of the shoulder joint function and reduction of the treatment duration by 16-20 days.Застарелый вывих плеча является сложной ортопедической патологией и составляет 23,7–25,0 % от всех его вывихов. Вследствие значительных рубцовых изменений в капсуле плечевого сустава и окружающих анатомических образованиях одномоментное закрытое вправление без осложнений практически невозможно. Поэтому возникает необходимость открытого вправления, которое часто приводит к потере функции плечевого сустава. Авторы разработали метод закрытого вправления застарелого вывиха плеча при помощи репозиционной системы наружной чрескостной фиксации с управляемым поэтапным восстановлением конгруэнтности плечевого сустава и апробировали его на 17 больных в возрасте от 16 до 75 лет с давностью вывиха от 4 недель до 5 лет. Показано, что использование в лечении разработанного метода обеспечивает высокую эффективность управляемого регламентированного вправления, удовлетворительное восстановление функции плечевого сустава и сокращение сроков лечения на 16–20 дней.Застарілий вивих плеча є складною ортопедичною патологією та становить 23,7–25,0 % від усіх його вивихів. Внаслідок значних рубцевих змін у капсулі плечового суглоба та прилеглих анатомічних утвореннях одночасне закрите вправлення без ускладнень практично неможливе. Тому виникає необхідність відкритого вправлення, яке часто призводить до втрати функції плечового суглоба. Автори розробили метод закритого вправляння застарілого вивиху плеча за допомогою репозиційної системи зовнішньої черезкісткової фіксації з керованим поетапним відновленням конгруентності плечового суглоба та апробували його на 17 хворих віком від 16 до 75 років з давністю вивиху від 4 тижнів до 5 років. Доведено, що використання в лікуванні запропонованого методу забезпечує високу ефективність керованого регламентованого вправлення, задовільне відновлення функції плечового суглоба і скорочення термінів лікування на 16–20 днів

Звіти

Report of the societies and associations of orthopedic trauma of Ukraine.Отчет о работе обществ и ассоциаций ортопедов-травматологов Украины.Звіт про роботу товариств та асоціацій ортопедів-травматологів України

Звіти

Report of the societies and associations of orthopedic trauma of Ukraine.Отчет о работе обществ и ассоциаций ортопедов-травматологов Украины.Звіт про роботу товариств та асоціацій ортопедів-травматологів України

Біомеханічна оцінка різних способів фіксації нестабільних переломів вертлюгової ділянки стегнової кістки в експерименті

Unstable (A3) fractures in the acetabular region of the femur in the acetabular region of the femur were experimentally modelled on 18 preparations from cadaver bones of elderly people. The preparations were divided into three groups, by 6 in each. Fragments were fixed with a cemented endoprosthesis stem in group 1, with a DHS plate in group 2, and 130 degree angle plates in group 3. Biomechanical studies of the fragment fixation resistance to axial loads, fractures and maximum dynamic axial loads were conducted. Results of the above studies demonstrated a high rigidness of fracture fixation with angle plates and a low resistance of fragments to maximum compression loads. In osteosynthesis with DHS plates, preparations bore weight up to 140 kg, but turned out to be half resistant to cyclic and fracture loads versus their fixation with angle plates and one-eighth as strong (up to 12 %) as when fixed with endoprostheses. In cases of fixing with wire, screws and endoprosthesis stems with cement, resistance to loads was close to that of an intact bone.В эксперименте на 18 препаратах трупных костей пожилых людей моделировали нестабильные (А3) переломы вертельной области бедренной кости. Препараты распределили на три группы по 6 в каждой. В первой группе отломки фиксировали ножкой эндопротеза с цементом, во второй — фиксатором DHS и в третьей — угловыми 130-градусными пластинами. Проведены биомеханические исследования устойчивости фиксации отломков к нагрузкам по оси, на излом и к максимальным динамическим нагрузкам по оси. Результаты исследования показали высокую жесткость фиксации отломков угловыми пластинами и невысокую устойчивость их к максимальным компрессионным нагрузкам. При остеосинтезе DHS пластиной препараты выдерживали вес до 140 кг, но оказались в два раза менее устойчивыми к циклическим нагрузкам и нагрузкам на излом, чем при фиксации отломков угловыми пластинами, и в восемь раз слабее (до 12 %), чем фиксированные эндопротезом. При фиксации проволокой, винтом и ножкой эндопротеза на цементе устойчивость к нагрузкам была близкой к неповрежденной кости.В експерименті на 18 препаратах трупних кісток людей похилого віку моделювали нестабільні (А3) переломи вертлюгової ділянки стегнової кістки. Препарати розділили на три групи по 6 у кожній. У першій групі відламки фіксували ніжкою ендопротеза з цементом, у другій – фіксатором DHS і в третій – кутовими 130-градусними пластинами. Проведено біомеханічні дослідження стійкості фіксації відламків до навантажень по осі, на злам і до максимальних динамічних навантажень по осі. Результати дослідження показали високу жорсткість фіксації відламків кутовими пластинами і невисоку стійкість їх до максимальних компресійних навантажень. Під час остеосинтезу DHS пластиною препарати витримували вагу до 140 кг, але були вдвічі менш стійкі до циклічних навантажень та навантажень на злам, ніж у разі фіксації відламків кутовими пластинами, і у вісім разів слабкіші (до 12 %), ніж фіксовані ендопротезом. За умов фіксації дротом, гвинтом і ніжкою ендопротеза на цементі стійкість до навантажень була близькою до неушкодженої кістки