BIOLOGICAL EFFECTS OF PLANTS EXTRACTS IN THE POULTRY

Стаття є узагальненням даних літератури, які вказують про те, що рослинні екстракти, за умови додавання їх до корму птиці або за їх випоювання з водою, є ефективними чинниками, які сприяють інтенсифікації обміну процесів речовин. Доведено, що перевагою рослинних препаратів над синтетичними є наявність натуральних компонентів, які за хімічною будовою нагадують фізіологічно активні сполуки організму або продукти його життєдіяльності (метаболіти), а тому легко перетравлюються та абсорбуються, володіють низькою токсичністю і не викликають побічних ефектів.Представлені дані про те, що більшість ефірних олій проявляє антимікробний вплив шляхом руйнування клітинної стінки бактерій, денатурують та коагулють білки, змінюють проникність цитоплазматичної мембрани, викликають порушення обов’язкових клітинних процесів, таких як транспорт електронів, транслокація білків, фосфорилювання та інші ензим-залежні реакції. Доведено ефективність застосування імуностимуляторів, отриманих з лікарських рослин, для активації ключових шляхів імунної системи й посилення захисних механізмів організму. Доведено, що за рахунок рослинних екстрактів можна забезпечити відповідну рівновагу в системі антиоксидантного захисту, що є визначальним у процесах захисту клітин від пошкоджуючого впливу вільних радикалів і продуктів перекисного окиснення ліпідів.В статье обобщены данные литературы о том, что экстракты растений, при условии их добавления в корм птицы, или их выпаивании с водой, способствуют интенсификации обменных процессов в организме. Показано, что преимуществом фитопрепаратов над синтетическими препаратами является наличие натуральных компонентов которые по химическому строению напоминают физиологически активные соединения организма или продукты его жизнедеятельности (метаболиты), а потому, легко перевариваются и всасываются, обладают низкой токсичностью и не вызывают побочных эффектов. Представлены данные о том, что большинство эфирных масел проявляет антимикробное влияние путем разрушения клеточной стенки бактерий, денатурируя и коагулируя белки, изменяя проницаемость цитоплазматической мембраны, вызывая нарушения обязательных клеточных процессов, таких как транспорт электронов, транслокация белков, фосфорилирование и другие фермент-зависимые реакции. Доказана эффективность применения иммуностимуляторов, полученных из лекарственных растений, для активации ключевых путей иммунной системы и усиления защитных механизмов организма. Показано, что за счет растительных экстрактов можно обеспечить соответствующее равновесие в системе антиоксидантной защиты, что является определяющим в процессах защиты клеток от повреждающего воздействия свободных радикалов и продуктов перекисного окисления липидов.The article is a compilation of literature date which suggests that the herbal extracts, added to the feed or watering of poultry, are effective factors that contribute to the intensification of metabolic processes in their organism. It has been shown that the benefits of herbal preparations over synthetic preparation is natural ingredients that resemble the chemical structure of the physiologically active compounds in the organism or products of their metabolism. Herbal preparation characterized by easily digestion and absorbtion, low toxicity and do not cause unhealthy effects.The results of reseach have been shown the majority of essential oils characterized by antimicrobial effect, manifesting of destroying bacteria cell wall, denaturation and coagulation of proteins, alteration the permeability of the cytoplasmic membrane, causing a violation of the cellular processes such as electron transport, protein translocation, phosphorylation and other enzyme-dependent reactions. It has been proved the efficiency of immunomodulators derived from medicinal plants, which can to activate the immune system and to strengthen the protective mechanisms of the organism. It has been shown that plant extracts can provide an appropriate balance in the antioxidant defense system, which is crucial in the process of protecting cells from the damaging effects of free radicals and lipid peroxidation products

Гельмінтози диких копитних тварин: гельмінтофауна. Поширення та особливості профілактики

Ensuring the veterinary and sanitary welfare of animals is essential. Parasitic diseases are especially dangerous for deer. Helminths cause considerable material damage to deer farms, mainly decreasing the productive, trophy, and marketable qualities of animals. This article studies the distribution and features of preventing helminthiasis of wild ungulates. In ungulate populations settled in new ecological conditions, helminth fauna formation depends on many factors. In particular, this process is influenced by the correct selection of the settlement area, the physiological state of animals, the organization of animal feeding, medical and preventive measures, etc. Among the main measures for preventing helminthiasis in deer in the conditions of their semi-free keeping (farms, aviaries), those that reduce the possibility of infection of animals with parasites common to domestic animals are also vital. Wild animals are much more often infected with helminths of domestic animals, and the most dangerous parasitosis for them are fasciolosis, parafasciolopsosis, cysticercosis, trichostrongylidosis of ruminants. Infection with nematodes Capillaria spp. is characteristic exclusively for red deer, and the intensity of infestation is higher for this species of ruminant ungulates in free-range conditions. According to some researchers, mecystocirosis and strongyloidosis are among the most common helminthiasis in deer, the infection with pathogens of which is 74.5 and 73.3 %, respectively. Parafasciolopsoses (IE – 5.9 %), nematodirus (IE – 5.9 %), and paramphistomatids (IE – 2.8 %) are found somewhat less often. Thus, the study of helminth fauna, the development and implementation of adequate means, and methods of prevention of parasites in wild animals acquire considerable relevance. There are several ways to prevent helminthiasis in hunting and aviary deer farms; when examining the land and choosing an area for aviaries for deer, a helminthological assessment should be taken into account; it is mandatory to examine animals for helminthiasis (parasitocenoses) and carry out deworming of all imported animals; carry out annual disinfestation of feeders, watering holes, places for feeding, protective structures for animals; it is crucial to rationally place biotechnical facilities in areas safe from parasitosis; infected animals with characteristic clinical signs of the disease must be culled. There is quite a lot of information in the available literature regarding the group method of using anthelmintics for deer.Важливим є забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тварин. Особливо небезпечним для оленів є паразитарні захворювання. Гельмінти завдають оленячим фермам значних матеріальних збитків, які в основному складаються із зниження продуктивних, трофейних та товарних якостей тварин. Дана стаття присвячена вивченню поширенню та особливостям профілактики гельмінтозів диких копитних тварин. У популяціях копитних, поселених в нові екологічні умови, процес формування гельмінтофауни залежить від багатьох чинників. Зокрема, на цей процес впливають правильність вибору території розселення, фізіологічний стан тварин і організація підгодівлі тварин, лікувально-профілактичні заходи тощо. Серед основних заходів профілактики гельмінтозів в оленів в умовах їх напіввільного утримання (ферми, вольєри) важливими є такі, що забезпечують зниження можливості зараження тварин паразитами, які є спільними і для домашніх тварин. Дикі тварини набагато частіше заражаються гельмінтами свійських тварин, і найбільш небезпечними паразитозами для них є фасціольоз, парафасціолопсоз, цистицеркози, трихостронгілідози жуйних. Зараженість нематодами Capillaria spp. є характерною виключно лише для благородного оленя, причому інтенсивність інвазії є вищою для цього виду жуйних копитних тварин в умовах вільного утримання. На думку окремих дослідників, до найпоширеніших гельмінтозів у оленів належать мецистоцироз і стронгілоїдоз, зараженість збудниками яких становить 74,5 і 73,3 % відповідно. Дещо рідше виявляють парафасціолопсози (ІЕ – 5,9 %), нематодіруси (ІЕ – 5,9 %) і парамфістоматиди (ІЕ – 2,8 %). Таким чином вивчення гельмінтофауни, розробка і впровадження ефективних засобів і способів профілактики паразитів у диких тварин набуває значної актуальності. Є кілька шляхів профілактики гельмінтозів у мисливських і вольєрних оленячих господарствах, а саме: при дослідженні угідь і виборі території під вольєри для оленів слід враховувати гельмінтологічну оцінку; обов’язково досліджувати тварин на гельмінтози (паразитоценози) і проводити дегельмінтизацію всіх завезених тварин; проводити щорічну дезінвазію годівниць, водопоїв, місць для годівлі, захисних для тварин споруд; важливо раціонально розміщувати біотехнічні споруди у безпечних по паразитозах угіддях; в обов’язковому порядку слід вибраковувати заражених звірів, що мають характерні клінічні ознаки захворювання. У доступній літературі доволі багато інформації щодо групового методу застосування антигельмінтиків оленям

Functional state and protein-synthesizing function of the liver of laying hens under conditions of cadmium loading

The toxicity of cadmium in the bird's body depends on the penetration method, the total dose, and the duration of poisoning. That is why the work aimed to study the effect of Cadmium on liver function disorders. To achieve the set goal in experiments on chickens under cadmium load, it was necessary to solve the following tasks: to study the effect of cadmium on the protein synthesis function of the liver of laying hens; to study the effect of cadmium on the functional state of the liver of laying hens. 24 laying hens aged 78 weeks were selected for research. These chickens were divided into three groups: control and two experimental, taking into account their age and weight. Chickens from the control group received compound feed and clean water without adding cadmium sulfate. In the chickens of the experimental groups, cadmium sulfate was added to the drinking water in different concentrations for 30 days: the first group (R1) – 2 mg per kilogram of body weight, the second group (R2) – 4 mg per kilogram of body weight. According to the conducted studies, it was found that in laying hens under conditions of cadmium load, the functional state of the liver is disturbed, as evidenced by the increased activity of aminotransferases in their blood serum. It is worth noting that the highest activity of alanine and aspartate aminotransferases was in the blood serum of laying hens of the second experimental group on the 21st day of the experiment. The results indicate an increase in destructive processes in the body of laying hens due to cadmium loading. In laying hens under cadmium load, the liver's protein synthesis function is suppressed, manifested by a decrease in the level of total protein and albumins, with a simultaneous increase in the level of globulins. Drinking cadmium sulfate with water in a larger dose (4 mg/kg of body weight) was accompanied by a more probable decrease in total protein and albumin level than drinking cadmium sulfate in a smaller dose (2 mg/kg of body weight). Under cadmium load, an albumin-globulin disproportion occurs, which is indicated by the value of the A/G ratio. In the chickens of the first experimental group, it was found that the value of the A/G ratio on the 21st day of the experiment was 0.42, while in the second experimental group, it was lower and was 0.39, respectively, against the control 0.52

Динаміка окремих біохімічних показників крові інтактних білих мишей за дії препарату “Вітосепт”

The active substance of the drug “Vitosept” is high-purity sodium hypochlorite (HPSH), obtained by the direct electrochemical reaction on a newly developed diaphragm-free flow cell, bypassing the formation of molecular chlorine. The developers (Altapharm, Dnipro) used an isotonic (0.9 %) sodium chloride solution prepared in water purified by special technology as the starting electrolyte. The study aimed to determine the effect of different concentrations of Vitosept on the dynamics of serum biochemical parameters of intact white mice. During our research, we found that intragastric administration of even the highest concentrations (500 mg/L) of the drug “Vitosept” did not cause the death of animals or visible signs of intoxication. According to the analysis of clinical manifestations, behavioral reactions, assessment of discomfort, reflex reactions, and the course of metabolic processes, the animals of the experimental groups did not differ from the analogs of the control group. Assessing the protein-synthesizing function of the liver, it was found that the total protein content in the serum of white mice depended on the concentrations of the studied hypochlorite-containing drug and the duration of its receipt. In the animals of the first, second, and third experimental groups during the whole period of the experiment (20 days), the level of total protein in the serum was close to that of the animals of the control group. In animals of groups R4 and R5, on the 10th day of the experiment with the highest applied concentrations of Vitosept (400 and 500 mg/L), the content of total protein in the serum of white mice probably decreased by 8.3 and 7.7 %. It is established that such reduction occurs against the background of changes in the fractional composition of proteins. In white mice of group R5 on the 10th day of the experiment revealed a decrease in blood glucose by 5.9 % (P < 0.05), urea – by 7.4 % (P < 0.05), creatinine – by 9.1 % (P < 0.05). The activity of alkaline phosphatase was 32.1 % (P < 0.05) and GGTP – 70 % (P < 0.05) higher than in the blood of animals of the control group. On the 20th day of the experiment, the level of the studied indicators decreased slightly compared to the similar ones on the 10th day. It was within the limit values, although in most cases, it still differed from the indicators of the animals of the control group. It is obvious that when too high concentrations of even a slightly toxic drug are received, the animal's body reacts with a compensatory-adaptive reaction to the arrival of a foreign substance. Thus, we state that the hypochlorite-containing drug “Vitosept” with the long-term intragastric intake of white mice did not cause hepato- and nephrotoxic effects and revealed some deviations in biochemical parameters in animals of the fourth and fifth groups, on the background of 400–500 mg/L, is most likely the result of adaptive-compensatory response to the intake of the test substance.Діючою речовиною препарату “Вітосепт” є високочистий натрію гіпохлорит (ВНГХ), одержаний в прямій електрохімічній реакції на новорозробленому бездіафрагмовому проточному електролізері, минаючи процес утворення молекулярного хлору. Як вихідний електроліт розробники (фірма “Альтафарм”, м. Дніпро) використовували ізотонічний (0,9 %) розчин натрію хлориду, приготовлений на воді, очищеній за спеціальною технологією. Завданням досліджень було з’ясувати вплив різних концентрацій “Вітосепту” на динаміку біохімічних показників сироватки крові інтактних білих мишей. У процесі проведених досліджень нами встановлено, що внутрішньошлункове введення навіть найвищих концентрацій (500 мг/л) препарату “Вітосепт” не викликало загибелі тварин чи видимих ознак інтоксикації. За аналізом клінічного прояву, поведінкових реакцій, оцінкою дискомфорту, рефлекторними реакціями, перебігом метаболічних процесів тварини дослідних груп нічим не відрізнялися від аналогів групи контролю. Оцінюючи протеїнсинтезувальну функцію печінки, встановлено, що вміст протеїну загального в сироватці крові білих мишей залежав від концентрацій досліджуваного гіпохлоритвмісного препарату і тривалості його поступлення. У тварин першої, другої і третьої дослідних груп упродовж всього періоду досліду (20 діб) рівень загального протеїну в сироватці крові був близьким до показника тварин контрольної групи. У тварин групи Д4 і Д5 на 10 добу досліду за поступлення найвищих стосованих концентрацій “Вітосепту” (400 і 500 мг/л) вміст загального протеїну в сироватці крові білих мишей вірогідно знижувався на 8,3 і 7,7 %. Встановлено, що таке зменшення відбувається на тлі зміни фракційного складу протеїнів. У білих мишей групи Д5 на 10 добу досліду виявлено зменшення в крові концентрації глюкози на 5,9 % (Р < 0,05), сечовини – на 7,4 % (Р < 0,05), креатиніну – на 9,1 % (Р < 0,05). При цьому активність лужної фосфатази була на 32,1 % (Р < 0,05) а ГГТП – на 70 % (Р < 0,05) вищою, ніж у крові тварин групи контролю. На 20 добу досліду рівень досліджуваних показників порівняно з аналогічними на 10 добу дещо зменшувався, перебував у межах лімітних величин, хоч у більшості випадків ще відрізнявся від показників тварин контрольної групи. Очевидно, що за поступлення надто високих концентрацій навіть слаботоксичного препарату організм тварин реагує компенсаторно-пристосувальною реакцією на поступлення чужорідної речовини. Таким чином констатуємо, що гіпохлоритвмісний препарат “Вітосепт” за довготривалого внутрішньошлункового поступлення в організм білих мишей не спричиняє гепато- і нефротоксичної дії, а виявлені окремі відхилення біохімічних показників у тварин четвертої і п’ятої груп, на тлі введення препарату в концентрації 400-500 мг/л, є, найімовірніше, результатом пристосувально-компенсаторної реакції на поступлення досліджуваної речовини

Антисептична активність препарату на основі натрію гіпохлориту за експериментальних та спонтанно інфікованих ран у тварин

Sodium hypochlorite is the active ingredient in the antiseptic “Vitosept”. The pharmacological activity of the newly created drug is due to Oxygen, which is released in the active state by the decomposition of unstable hydrochloric acid into hydrochloric acid. A study of the antiseptic effect of the drug Vitosept, conducted on a model of stencil wounds in laboratory rats, found that the speed of healing and reducing the area of skin damage in animals was not inferior to the effectiveness of the comparison drug “Dioxisol-Darnytsia”. According to the obtained results, the latter's use is more appropriate in the first phase of the wound process. In contrast, the use of “Vitosept” in the second and third phases provided acceleration of the formation of mature granulation tissue. In the experimental wounds, proliferative processes were accelerated, and connective tissue was formed with the appearance of a soft scar. The efficacy of Vitosept in the treatment of spontaneously infected wounds has been studied in dogs. For three days from the beginning of treatment in dogs, the general condition improved, body temperature decreased to 38.6 ± 0.3 °C, heart rate was 74 ± 0.6 beats/min, respiratory movements 16 ± 0.4. Positive changes were also observed in the study of wounds. Significant changes in the condition of the injuries were found on the 5th day from the start of treatment. During this period, the general condition of the animals returned to normal, body temperature, heart rate, and respiration was within physiological values. In the dogs of the experimental group, Vitosept showed a slowing of the inflammatory reaction, which was manifested by a decrease in swelling and a reduction in local temperature. The pain was still partially preserved. The amount of purulent exudate decreased significantly. The surfaces of the torn and torn wounds were covered with a small amount of exudate of liquid consistency with detritus impurities, the pH of the wound medium was 6.8 ± 0.1. The surface of the cut wounds was unevenly covered with bright red granulation tissue. At the final stage of healing, both concentric scarring and planar epithelialization were observed. In most cases, in animals of the experimental group, there was concentric scarring, which ended in the formation of a relatively small scar. And only large wounds are healed by planar epithelialization, i.e., the appearance of a wide epithelial rim. In the case of infected wounds in dogs, the drug “Vitosept” compared to animals in the control group normalized morphological and biochemical parameters of blood – erythrocyte count, hemoglobin, blood protein, and its fractions aminotransferase activity in serum. There was a normalization of the values of the leukogram, which indicated the rehabilitation processes in the whole body. As a result of studying the therapeutic efficacy of Vitosept, it was found that its topical application, on average, by 3–4 days accelerated the healing process with the formation of mature granulation tissues and epithelialization in dogs with infected wounds and provided asepsis and normalization of the studied indicators in the recovery process.Натрію гіпохлорит є діючою речовиною антисептичного засобу “Вітосепт”. Фармакологічна активність новоствореного препарату обумовлена Оксигеном, який виділяється в активному стані за розпаду нестійкої хлорнуватої кислоти на хлористоводневу. За дослідження антисептичної дії препарату Вітосепт, проведеного на моделі трафаретних ран у лабораторних щурів, з’ясовано, що він за швидкістю загоєння та зменшенням площі ушкодження шкіри у тварин не поступався ефективності препарату порівняння “Диоксизоль-Дарниця”. Відповідно до отриманих результатів застосування останнього є доцільнішим у першій фазі перебігу ранового процесу, тоді як використання Вітосепту у другій та третій фазах забезпечувало пришвидшення утворення зрілої грануляційної тканини. В експериментальних ранах прискорювались проліферативні процеси та формувалась сполучна тканина з утворенням м’якого рубця. З’ясування ефективності Вітосепту за лікування спонтанно інфікованих ран проведено на собаках. Встановлено, що уже на 3 добу від початку лікування у собак загальний стан покращувався, температура тіла знизилась до 38,6 ± 0,3 оС, пульс становив 74 ± 0,6 уд./хв, дихальні рухи 16 ± 0,4. Позитивні зміни відзначалися і при дослідженні ран. Суттєві зміни стану ран встановлені на 5 добу від початку лікування. На цей період загальний стан тварин нормалізувався, температура тіла, частота пульсу та дихання були в межах фізіологічних величин. У собак дослідної групи за дії Вітосепту встановлено сповільнення запальної реакції, що проявлялось зменшенням припухлості та зниженням місцевої температури. Болючість ще була частково збережена. Значно зменшилась кількість гнійного ексудату. Поверхні рвано-кусаних та рвано-забитих ран були покриті невеликою кількістю ексудату рідкої консистенції з домішками детриту, рН середовища ран 6,8 ± 0,1. Поверхня різаних ран була нерівномірно вкрита яскраво-червоною грануляційною тканиною. На завершальному етапі загоєння, спостерігалось як концентричне рубцювання, так і площинна епітелізація. У тварин дослідної групи у більшості випадків вираженим було концентричне рубцювання, що закінчувалось утворенням порівняно невеликого рубця. І тільки великі за площею рани загоювалися шляхом площинної епітелізації, тобто утворенням широкого епітеліального обідка. За умови інфікованих ран у собак, при застосуванні препарату “Вітосепт”, порівняно з тваринами контрольної групи, швидше нормалізувались морфологічні та біохімічні показники крові – кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну крові, рівень загального білка і його фракцій та активність амінотрансфераз у сироватці крові. Наступала нормалізація величин показників лейкограми, що вказувало на реабілітаційні процеси в цілому організмі. В результаті вивчення терапевтичної ефективності препарату Вітосепт встановлено, що його місцеве застосування, в середньому на 3–4 доби пришвидшувало процес загоєння з утворенням зрілих грануляційних тканин та епітелізацією у собак із інфікованими ранами та забезпечувало асептичність його протікання та нормалізацію досліджуваних показників у процесі одужання

MONITORING OF RATS WEIGHT AND GROWTH AFTER PROLONGED CADMIUM TOXICOSIS

The article presents data changes increases body weight and weight ratios of rats in chronic cadmium toxicosis. Found that when asking cadmium chloride in body weight gain in rats and reduced weight change ratios of internal organs. Interest in this problem is also determined by the available reports in the literature regarding the ability of cadmium in the body cause the development of state of hypoxia. So important is the study of the metabolic effects of cadmium ions and hypoxia and clarify gain body weight and weights of rats under cadmium stress on the body of experimental animals

Динаміка морфологічних та біохімічних показників крові підсисних поросят за різного рівня аквацитрату йоду в раціонах свиноматок

The article presents the results of experimental studies on the determination of the influence of iodine citrate on hematological and biochemical parameters of blood of sucking piglets. It was established that hemopoiesis and metabolic reactions in pigs depend on the level of Iodine in the sows, and in the later period (the 10th day) and from the receipt of the biometal as part of the prestarter. Iodine, in nanocitate form, at the expense of high bioavailability and chemical activity, provided the need for thyroid gland in it in much less quantities than the amounts recommended for pregnant and lactating sows in the form of potassium iodide. It has been established that at the admission to the body of a sow 0.095–0.19 mg/kg of feeding of iodine in a nanocyte form (1/4–1/2 of the recommended amount of iodine in the form of CI), its positive effect on hemopoiesis and metabolic processes in newborn piglets is peculiar (increased number of red blood cells, hemoglobin content, high percentage of lymphocytes, increases in the concentration of total protein and in particular albumin, against the backdrop of growth in blood plasma levels of CSF, the concentration of hormones T3 and T4 is quite stable. A higher dose in the premix of iodine citrate (1 : 1) is irrational and most likely undesirable, since against the background of inhibition of this group of erythropoiesis, eosinophilia and lymphopenia, the protein synthesis function decreases and the activity of AlAT, AsAT increases. Hematological and biochemical parameters of blood of piglets obtained from sows, which received a minimum amount of iodine in the form of citrate (0.1 : 1) with premix, did not undergo significant changes, were within the limits of physiological values, although in comparison with the animals of the control group, and particularly, the piglets of the group D2 and D3 tended to decrease (growth). Consequently, iodine citrate as a source of iodine for pregnant and subsistence sows can be recommended in the amounts: 0.095–0.19 mg/kg and 0.125–0.25 mg/kg feed.У статті подано результати експериментальних досліджень щодо з’ясування впливу цитрату йоду на гематологічні і біохімічні показники крові підсисних поросят. Встановлено, що гемопоез та обмінні реакції у поросят залежали від рівня Йоду в організмі свиноматок, а у більш пізній період (10-а доба) – і від надходження біоелементу у складі престартера. Йод, у наноцитратній формі, за рахунок високої біодоступності та хімічної активності забезпечував потребу щитоподібної залози в ньому в значно менших кількостях, ніж кількості, рекомендовані для супоросних і лактуючих свиноматок у формі калію йодиду. Встановлено, що за поступлення в організм свиноматок 0,095–0,19 мг/кг корму Йоду у наноцитратній формі (1/4–1/2 від рекомендованої кількості Йоду у формі КІ) характерним є позитивний його вплив на гемопоез і метаболічні процеси у новонароджених поросят (зростає кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну; високий відсоток лімфоцитів, підвищується концентрація загального протеїну і зокрема альбумінів, на тлі зростання у плазмі крові рівня ЙЗБ концентрація гормонів Т3 і Т4 є доволі стабільною. Більш висока доза в складі преміксу цитрату йоду (1 : 1) є нераціональною і найімовірніше, небажаною, оскільки на тлі пригнічення у поросят цієї групи еритропоезу, еозинофілії і лімфопенії знижується білоксинтезувальна функція та зростає активність АлАТ і АсАТ. Гематологічні та біохімічні показники крові поросят, отриманих від свиноматок, які з преміксом отримували мінімальну досліджувану кількість Йоду у формі аквацитрату (0,1 : 1), суттєвих змін не зазнавали, перебували у межах фізіологічних величин, хоч порівняно з тваринами контрольної групи, особливо поросятами групи Д2 і Д3 мали тенденцію до зниження (зростання). Отже, цитрат йоду як джерело Йоду для супоросних і підсисних свиноматок може бути рекомендований у кількостях: 0,095–0,19 мг/кг і 0,125–0,25 мг/кг корму

Проблема йододефіциту у свиней та шляхи її вирішення

The articles provides an overview of literature dedicated to the study of iodine status in pigs and establishes an interrelation between the level of microelement in animal diet and the functional activity of thyroid gland.  Close correlation between thyroid hormone levels in blood and the reproductive abilities and productiveness of pigs has been observed. Resulting thyroxin and triiodothyronine synthesis and metabolic disorders are among the most common causes of pathological states in animals, which are characterized by lower fertility, increased intrauterine fetal deaths, and birth of non-viable piglets with apparent signs of goiter. Moreover, thyroid hypofunction leads to decreased general and lipoid metabolism in pigs, young animals in particular. Feed is the source of iodine for pigs. Yet, due to intensive growing practices the primary place in pig nutrition is occupied by concentrated feed with as a rule low content of this microelement. In addition, a number of other factors affect iodine levels in organism. Iodine digestibility is particularly hindered by glucosinolates and cyanogenic glycosides, nitrates, nitrites, perchlorates, residue of some pesticides. Iodine absorption in gastrointestinal tract is slowed down by fluorine and sulfur. Pigs may receive enough iodine with additional feed containing inorganic (КІ, NaІ) and organic (iodates) compounds.  For this purpose industrial farms tend to use premixtures and mineral additives containing iodine and other macro- and microelements. However, said forms of iodine-containing preparations are often unstable or even aggressive in combination with other components of additives, namely vitamins.  In this connection, we are facing a relevant problem of finding new preparations that in small doses would be stable and compatible with other components of compound feed while solving the problem of microelement nutrition. In humane and veterinary medicine nanomaterials, namely metal aquachelates, are used increasingly more often. There is information as to positive impact that iodine aquacitrate has on animals which needs to be further confirmed by profound research.У статті наведено аналіз літератури з проблеми йодного забезпечення свиней, подається корелятивна залежність між вмістом Йоду в раціонах та функціональною активністю щитоподібної залози. Відзначається тісний взаємозв’язок рівня тиреоїдних  гормонів в крові та відтворювальної здатності і продуктивних якостей свиней. Виникаючі при цьому порушення синтезу і  метаболізму тироксину і трийодтироніну є однією з основних причин виникнення патологічних станів у тварин, що характеризуються зниженням плодючості, зростанням внутрішньоутробної смертності плодів, народженням нежиттєздатних поросят з вираженими ознаками зобу. Крім того, наслідком гіпофункції щитоподібної залози є зниження у свиней, і в першу чергу в  молодняка, основного та ліпідного  обмінів. Джерелом Йоду для свиней є корми. Однак, за інтенсивної технології вирощування основними в годівлі свиней є концентровані корми, які, зазвичай, є бідними на цей мікроелемент. Крім того, на рівень Йоду в організмі впливає низка інших факторів. Зокрема, засвоєння Йоду пригнічують глюкозинолати і ціаногенні глікозиди, нітрати, нітрити, перхлорати, залишки окремих пестицидів. Всмоктування Йоду в шлунково-кишковому каналі знижують Флюор і Сульфур. Забезпечення організму свиней Йодом, відповідно до потреби, можливе за умови додаткової їх підгодівлі неорганічними та органічними сполуками. З цією метою на промислових фермах використовують премікси та мінеральні добавки, які, зазвичай, містять у своєму складі Йод та інші макро- і мікроелементи. Однак, застосовувані форми йодовмісних препаратів часто є нестабільними, а інколи агресивними до інших складників добавок, зокрема, вітамінів. Тому, проблема пошуку нових препаратів, які б у невеликих дозах, будучи стабільними і сумісними з іншими компонентами комбікормів, вирішували проблему мікроелементного живлення є актуальною. У гуманній і ветеринарній медицині набувають широкого застосування наноматеріали, зокрема, аквахелати металів. Наявні  повідомлення щодо позитивного впливу на організм тварин аквацитрату йоду  потребують подальших глибоких досліджень

Адаптаційна здатність птиці та її значення в селекції тварин

An important property of living organisms is the ability to adapt to the influence ofthe externalfactors that is constant adaptation to environmental changes, while preserving the constancy of the internal environment. At the present levelof thedevelopment of poultry farming in agro farms of different types, the choice of the most adaptive and competitive breeds and crossbreds of the poultry in the production of eggs and meat is of great importance. Farm animals are affected by various external factors such as technology of keeping, production, veterinary and prophylactic and zootechnical measures. According to various scientific sources, a significant number of poultry crosses are used in Ukraine, mainly for the selection of leading firms in the USA, Canada, and Western Europe (foreign breeds in Ukraine account about 80% of the total poultry population). They provide a high degree of implementation of the genetic productivity potential, butunder rather controlled, almost climatic conditions of keeping and feeding. At the same time, they are very responsive to changing of environment when used in the conditions of the breeding and commodity enterprises of Ukraine. This is due to the fact that the main economic-useful signs of the bird (bearing, weight of eggs, reproductive qualities) have polygenic inheritance and, accordingly, have a small fate of additivity of the operating genes. Therefore, in the new conditions of exploitation of cross-breeds of foreign selection on the indicated signs there is a significant influence of interaction «genotype × environment», which reduces the combinational ability of the family farms and, accordingly, manifestation of the heterosys effect. To preserve the structure of the cross, adaptation of the original family forms to the specific conditions of the poultry holdings is necessary, and then the implementation of supporting selection during mass selection of repair young animals. It should be taken into account that the suitability of imported lines, family forms or final bird hybrids is limited to the limits of their physiological response, since their heredity is formed in the conditions of the country where they are bred. The problem of adaptation of poultry in the conditions of industrial poultry farming is constantly relevant. The intensification of the industry leads to the new adaptation factors, in particular, different technological conditions for repair young animals and adult herds, changes in the recipes of feed and the quality of their components in other regions, the movement of poultry, stresses and so on. At the present, it is important to take into account both adaptive responses, acclimatization capacity of poultry and other animals imported from abroad, and selection according to the indicators of the reaction of the body for different methods of their study. In this regard, it is advisable to use crosses that have high adaptive capabilities.Важливою властивістю живих організмів є здатність пристосовуватися (адаптуватися) до впливу зовнішніх чинників, зберігаючи постійність внутрішнього середовища. На сучасному етапі розвитку птахівництва в агроформуваннях різного типу важливого значення набуває вибір найбільш адаптивних і конкурентно-спроможних порід та кросів птиці при виробництві яєць і м’яса. Адже на організм сільськогосподарської птиці впливають: умови її утримання, годівля, технологія виробництва, ветеринарно-профілактичні та зоотехнічні заходи. Як свідчать дані різних наукових джерел літератури, в Україні використовується значна кількість кросів птиці переважно селекції провідних фірм США, Канади, Західної Європи (кроси зарубіжної селекції в Україні складають близько 80% від загального поголів’я птиці). Вони забезпечують високу ступінь реалізації генетичного потенціалу продуктивності, але в досить контрольованих майже кліматичних умовах утримання і годівлі. У той же час, вони дуже реагують на зміну умов середовища при використанні в умовах племінних і товарних підприємств України. Це зумовлено тим, що основні господарсько-корисні ознаки птиці (несучість, маса яйця, відтворювальні якості) мають полігенний характер успадкування і відповідно мають незначну долю адитивності діючих генів. Тому, в нових умовах експлуатації кросів зарубіжної селекції за вказаними ознаками проявляється суттєвий вплив взаємодії «генотип×середовище», який зменшує комбінаційну здатність родинних форм і відповідно прояв гетерозисного ефекту. Для збереження структури кросу необхідна адаптація вихідних родинних форм до конкретних умов птахогосподарств, а потім здійснення підтримуючої селекції при масовому відборі ремонтного молодняку. При цьому слід враховувати, що пристосованість завезених ліній, родинних форм або фінальних гібридів птиці обмежена межами їх фізіологічної реакції, так як їх спадковість сформована в умовах країни, де вони виведені (створені). Постійно актуальною є проблема адаптації птиці в умовах промислового птахівництва. Інтенсифікація галузі спричиняє все нові адаптаційні фактори, зокрема, різні технологічні умови для ремонтного молодняку і дорослого стада, зміни рецептів комбікормів і якості їх компонентів в інших регіонах, переміщення птиці, перенесені стреси тощо. На даний час важливо враховувати як адаптативні реакції, акліматизаційну здатність птиці та інших тварин, завезених із-за кордону, так і селекцію за показниками реакції організму за різних методів їх вивчення. У зв’язку з цим, доцільно використовувати кроси, які мають високі адаптаційні здатності

The iodine content of the soil and cereals in the area of the Woodlands

Because of the natural laws of the chain «soil–plant–animal» trace element status of pigs in the conditions of industrial technology of cultivation depends on the quantity and value of various macro– and microelements in feed, which is the result of absorption from the soil. Among feed factors, one of the limiting micronutrient is iodine. We, in terms of Farm «Amila» Turiysk district, Volyn region, investigated levels of iodine in the grain group of plants (barley, triticale, oats, rye), which is used to feed pigs as fullcomponent feed, depending on the accumulation of trace elements in the soil. It was established that the average iodine content in sod–podzolic soils (36% of all arable land) farms located within 7.48 ± 0.46 mg/kg, clay and sand 5.6 ± 0.38 mg/kg and gley–sandy – 5.96 ± 0.67 mg/kg. Thus, the study of grain grown on these lands have shown that the level of iodine in them was low and ranged from 49 to 77 mg/kg. Given the data provided to us agrochemical analysis of soil (the humus, pH, exchange nitrogen, mobile forms of manganese, zinc, copper, iron, cobalt, boron and sulfur), it was found that the pH of the soil on the farm was, on average, at 6.1 – 7.5 humus content – 2% – 3%, nitrogen – 48 – 72 mg/kg. In the majority of areas in the studied soils found very high boron content (> 0.7 mg/kg) and very low concentration of copper (<0.11 mg/kg) and iron (<0.08 mg/kg). Amid moderate soil providing mobile forms of the investigated macro– and microelements (N, Mn, Zn, S) detected an imbalance in the concentration of B, Cu, Fe, is likely to affect the concentration of iodine in soil fixing its potential, which in turn depends on ability to maintain atomic iodine and facilitate its absorption. It is possible that the rate of absorption of iodine from the soil under these conditions is also insufficient. Taking into account the available information on the specific components of iodine in the diet to ensure the body metabolism pigs must decide on the further introduction of easily accessible iodine–containing drugs.Зважаючи на закономірності природного ланцюга «ґрунт–рослина–тварина», мікроелементний статус свиней в умовах промислової технології їх вирощування залежить від кількості та співвідношення різних макро– і мікроелементів у кормах, що у свою чергу є результатом їх абсорбції із ґрунту. Серед годівельних чинників, одним із лімітуючих мікроелементів є Йод. Нами, в умовах ФГ «Аміла» Турійського району, Волинської області, досліджено рівень Йоду в зерновій групі рослин (ячмінь, тритікале, овес, жито), що використовують для годівлі свиней у вигляді повнокомпонентних комбікормів, залежно від накопичення цього мікроелементу в ґрунті. Встановлено, що середній вміст Йоду у дерново–підзолистих ґрунтах (36% від усіх площ орних земель) господарства знаходиться у межах 7,48 ± 0,46 мг/кг, глинисто–піщаних 5,6 ± 0,38 мг/кг і глеювато–піщаних – 5,96 ± 0,67 мг/кг. При цьому, дослідження зерна, вирощеного на таких землях показали, що рівень Йоду в них був низьким і коливався від 49 до 77 мг/кг. З урахуванням наданих нам даних агрохімічного аналізу ґрунтів (по гумусу, рН, обмінному азоту, рухомих формах Мангану, Цинку, Купруму, Феруму, Кобальту, Сульфуру і Бору) було з’ясовано, що рН ґрунтів у господарстві знаходилась, у середньому, на рівні 6,1 – 7,5, вміст гумусу – 2 – 3 %, азоту – 48 – 72 мг/кг. На переважній більшості площ у досліджуваних ґрунтах виявлено дуже високий вміст Бору (> 0,7 мг/кг) і дуже низьку концентрацію Купруму (< 0,11 мг/кг) та Феруму (< 0,08 мг/кг). На тлі помірного забезпечення ґрунтів рухомими формами досліджуваних макро– і мікроелементів (N, Mn, Zn, S) виявлений дисбаланс у концентрації B, Cu, Fe, ймовірно може впливати на концентрацію Йоду в ґрунтах потенціал його фіксації, що, у свою чергу залежить від здатності утримувати атомарний Йод та сприяти його абсорбції. Не виключено, що коефіцієнт поглинання Йоду з ґрунту за цих умов є теж недостатнім. З врахуванням наявної інформації щодо конкретного вмісту Йоду в складниках раціону з метою забезпечення метаболічних процесів організмі свиней необхідно вирішувати питання щодо додаткового введення легкодоступних Йодовмісних препаратів