2 research outputs found

    Візуалізація органів грудної порожнини як частина діагностичного обстеження пацієнтів із підозрою на COVID-19

    No full text
    Objective — familiarization health professionals working in emergency departments, imaging depart­ments, clinical departments, intensive care units and other health care settings with methods of diagnosis and management of COVID-19 patients.Materials and methods. 11 modern references were analyzed in this review, in which considered evidence and recommendations for use of the thoracic cavity visualization in acute care of adult patients with suspected, probable or confirmed COVID-19, including chest radiography, computed tomography and lung ultrasound.Results and discussion. It was found from the references that the thoracic cavity visualization is considered as a part of a diagnostic examination for patients with suspected COVID-19 or probable coronavirus disease, when reverse transcriptase polymerase chain reaction (RT-PCR) testing is not available, RT-PCR testing is available, but results are delayed or initial RT-PCR testing is negative, but with high clinical of suspicion of COVID-19. Imaging is also considered to be an addition to the diagnostic workup clinical and laboratory data in the management of patients already diagnosed with COVID-19. Recommendations are provided for six different clinical scenarios.Conclusions. An important component of the timely diagnosis of COVID-19 is the collection of anamnesis, the detection of SARS-CoV-2 virus RNA in the nasopharyngeal lavage by PCR (polymerase chain reaction) with real-time detection of results, the thoracic cavity visualization (chest radiography, computed tomography and lung ultrasound), which helps diagnose pneumonia at the initial stage of the disease and track the effectiveness of treatment, taking into account radiography dynamics.Цель работы — ознакомить медицинских работников, работающих в отделениях неотложной помощи, отделениях визуализации, клинических отделениях, отделениях интенсивной терапии и других медицинских учреждениях, с методами диагностики и ведения пациентов с COVID-19.Материалы и методы. Было проанализировано 11 современных литературных источников, в которых рассматриваются доказательства и даются рекомендации по использованию визуализации органов грудной полости в неотложной помощи взрослым пациентам с подозрением, вероятностью или подтвержденным COVID-19, включая рентгенографию органов грудной полости, компьютерную томографию и ультразвуковое исследование легких.Результаты и обсуждение. Из литературных источников было установлено, что визуализация органов грудной полости рассматривается как часть диагностического обследования пациентов с подозрением на COVID-19 или вероятностью коронавирусной болезни, при которой тестирование с полимеразной цепной реакцией с обратной транскриптазой недоступно, результаты отсрочены или первично негативные при наличии симптомов, которые наводят на мысль о COVID-19. Визуализация также считается дополнением к клинической оценке и лабораторным показателям в ведении пациентов, которым уже диагностирован COVID-19. Даны рекомендации для шести различных клинических сценариев.Выводы. Важными компонентами своевременной диагностики COVID-19 является сбор анамнеза, выявление РНК вируса SARS-CoV-2 в носоглоточном смыве методом полимеразной цепной реакции с детекцией результатов в режиме реального времени, визуализация органов грудной полости (рентгенография органов грудной полости, компьютерная томография и ультразвуковое исследование легких), что помогает диагностировать пневмонию на начальном этапе и отслеживать эффективность лечения с учетом рентгенологической динамики.Мета роботи — ознайомити медичних працівників, які працюють у відділеннях невідкладної допомоги, відділеннях візуалізації, клінічних відділеннях, відділеннях інтенсивної терапії та інших медичних установах, із методами діагностики і ведення пацієнтів з COVID-19.Матеріали та методи. Проаналізовано 11 сучасних літературних джерел, у яких розглянуто докази і надано рекомендації щодо використання візуалізації органів грудної порожнини в невідкладній допомозі дорослим пацієнтам з підозрою, імовірністю або підтвердженим COVID-19, включаючи рентгенографію органів грудної порожнини, комп’ютерну томографію та ультразвукове дослідження легень.Результати та обговорення. З літературних джерел було встановлено, що візуалізація органів грудної порожнини розглядається як частина діагностичного обстеження пацієнтів із підозрою на COVID-19 або ймовірністю коронавірусної хвороби, при якій тестування із полімеразною ланцюговою реакцією зі зворотною транскриптазою недоступне, результати відстрочені або первинно негативні за наявності симптомів, що наводять на думку про COVID-19. Візуалізація також вважається доповненням до клінічної оцінки і лабораторних показників у веденні пацієнтів, яким уже діагностовано COVID-19. Надано рекомендації для шести різних клінічних сценаріїв. Висновки. Важливими компонентами своєчасної діагностики COVID-19 є збір анамнезу, виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2 у носоглотковому змиві методом полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів у режимі реального часу, візуалізація органів грудної порожнини (рентгенографія органів грудної порожнини, комп’ютерна томографія та ультразвукове дослідження легень), що допомагає діагностувати пневмонію на початковому етапі та відстежувати ефективність лікування з урахуванням рентгенологічної динаміки

    Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування пневмонії, спричиненої SARS-CoV-2

    No full text
    Objective — to acquaintance of practitioners with the clinical features of the course, diagnosis and treatment of pneumonia caused by SARS-CoV-2.Materials and methods. A clinical case of pneumonia caused by SARS-CoV-2 is described.Results and discussion. Disease onset has been characterized by complaints of headache, fever up to 39 °C, dry cough, growing shortness of breath, general weakness. The patient had contact with COVID-19 patient, a week ago, what is suspected COVID-19 that was confirmed by detection of SARS-CoV-2 virus RNA in the nasopharyngeal lavage by PCR (polymerase chain reaction) with the detection results in real time. According to the first CT of the chest cavity revealed focuses up to 1cm with vague contours in S8 of the right and S10 of the left lung. On CT of the chest cavity two weeks later, multiple consolidation focuses against the background of a reduction in the transparency of the pulmonary parenchyma by type of matt glass with signs of damage of interstitium. In comparison with the previous CT, negative dynamics was observed. The clinical symptoms and general condition during the first two weeks coincided with the CT data. At the next stage of treatment (3rd and 4th weeks) there was an improvement in the general condition, a decrease in the severity of clinical symptoms, normalization of laboratory parameters. The patient was discharged in satisfactory condition under the supervision of a family doctor.Conclusions. An important component of the timely diagnosis of COVID-19 is medical history, detec­tion of SARS-CoV-2 virus RNA in the nasopharyngeal lavage by PCR with the detection results in real time, features of CT of the chest cavity that helps diagnose pneumonia at the initial stage of the disease and monitor the effectiveness of treatment in view of the radiological dynamics.Цель работы — ознакомить специалистов-практиков с клиническими особенностями течения, диагностики и лечения пневмонии, вызванной SARS-CoV‑2.Материалы и методы. Описан клинический случай наблюдения пневмонии, вызванной SARS-CoV‑2.Результаты и обсуждение. Начало заболевания характеризовалось жалобами на головную боль, резкое повышение температуры тела до 39 °C, сухой кашель, нарастающую одышку, общую слабость. Пациентка имела контакт с больным COVID‑19 неделю назад, в связи с чем заподозрено COVID‑19, что подтвердилось обнаружением РНК вируса SARS-CoV‑2 в носоглоточном смыве методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с детекцией результатов в режиме реального времени (rеаl time). По данным первой компьютерной томографии органов грудной полости (КТ ОГП) выявле­ны очаги до 1 см с нечеткими контурами в S8 правого и S10 левого легких. На КТ ОГП через 2 нед: множественные фокусы консолидации на фоне снижения прозрачности легочной паренхимы по типу матового стекла с признаками поражения интерстиция. По сравнению с предыдущим КТ ОГП отмечалась отрицательная динамика. Клиническая симптоматика и общее состояние в течение первых 2 нед совпадали с данными КТ ОГП. На следующем этапе лечения (3-я и 4-я недели) отмечены улучшение общего состояния, уменьшение выраженности клинических симптомов, нормализация лабораторных показателей. Больная выписана в удовлетворительном состоянии под наблюдение семейного врача.Выводы. Важным компонентом своевременной диагностики COVID‑19 является сбор анамнеза, выявление РНК вируса SARS-CoV‑2 в носоглоточном смыве методом ПЦР с детекцией результатов в режиме реального времени (rеаl time), проведение КТ ОГП, что помогает диагностировать пневмонию на начальном этапе заболевания и отслеживать эффективность лечения с учетом рентгенологической динамики.Мета роботи — ознайомити фахівців-практиків з клінічними особливостями перебігу, діагностики та лікування пневмонії, спричиненої SARS-CoV‑2.Матеріали та методи. Описано клінічний випадок спостереження пневмонії, спричиненої SARS-CoV‑2.Результати та обговорення. Початок захворювання характеризувався скаргами на головний біль, різке підвищення температури тіла до 39 °C, сухий кашель, наростаючу задишку, загальну слабкість. Пацієнтка мала контакт із хворим на COVID‑19 тиждень тому, у зв’язку з чим запідозрено COVID‑19, що підтвердилось виявленням РНК вірусу SARS-CoV‑2 у носоглотковому змиві методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з детекцією результатів у режимі реального часу (rеаl time). За даними першої комп’ютерної томографії органів грудної порожнини (КТ ОГП) виявлено вогнища до 1 см з нечіткими контурами в S8 правої та S10 лівої легень. На КТ ОГП через 2 тиж: множинні фокуси консолідації на тлі зниження прозорості легеневої паренхіми за типом матового скла з ознаками ураження інтерстицію. Порівняно з попереднім КТ ОГП відмічалась негативна динаміка. Клінічна симптоматика та загальний стан протягом перших 2 тиж збігалися з даними КТ ОГП. На наступному етапі лікування (3-й та 4-й тижні) відмічено покращення загального стану, зменшення вираженості клінічних симптомів, нормалізацію лабораторних показників. Хвору виписано в задовільному стані під нагляд сімейного лікаря.Висновки. Важливим компонентом своєчасної діагностики COVID‑19 є збір анамнезу, виявлення РНК вірусу SARS-CoV‑2 у носоглотковому змиві методом ПЛР з детекцією результатів у режимі реального часу (rеаl time), проведення КТ ОГП, що допомагає діагностувати пневмонію на початковому етапі захворювання та відстежувати ефективність лікування з урахуванням рентгенологічної динаміки
    corecore