Про деякі тактичні аспекти застосування радіочастотної абляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок в амбулаторних умовах

The aim of the work: to give clinical evaluation of the results of using radio frequency ablation in treating varicose veins in order to increase the indications for its implementation in the outpatient setting. Materials and Methods. During 2016–2019, 928 patients with varicose veins C2-C4 were monitored for classification of CEAP. There were 538 (58 %) women, and 390 (42 %) men, aged from 18 to 72 years. To eliminate the vertical reset RFA was used according to the method of VNUS – Closure FAST, using the device COVIDIEN, Medtronics manufacturer. Results and Discussion. The ultrasound examination of the stem of saphenous veins demonstrated that following RFA, out of 928 patients, 46 (5 %) had the recanalization of GSV after a year, and 84 (9 %) patients – after three years. No reliable difference in the clinical effect was observed in patients with SGV diameters, exceeding 16 mm, in both groups after one and three years. We would like to highlight that after three months of observation, the involution of collaterals was achieved in 58 % of patients who had undergone monoablation. In 78 (8.4 %) patients were simultaneously performed radiofrequency ablation with sclerotherapy perforant veins on the shin 3 % solution of polydocanol. In 312 patients, after obliterating the trunk of a large subcutaneous vein performed delayed (after 3 months) minimally invasive operations (mini-phlebectomy, foam ECHO obliteration of perforate veins or their radiofrequency ablation stiletto electrode). Radiofrequency monoablation with delayed ultrasound-guided sclerotherapy is a considerably less traumatic and short-term method compared to simultaneous surgical treatment, which provides for its wide application for elderly patients and people with multimorbid concurrent pathology in the outpatient setting.Цель работы: дать клиническую оценку результатам радиочастотной абляции в лечении варикозной болезни нижних конечностей с целью расширения показаний к ее выполнению в амбулаторных условиях. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 928 пациентов с варикозными венами С2–С4 по классификации SEAР, из них женщин было 538 (58 %), мужчин – 390 (42 %), возраст больных составлял от 18 до 72 лет. Всем больным была выполнена ультразвуковая диагностика для выявления особенности гемодинамических нарушений в конечности. Для устранения вертикального рефлюкса применялась РЧА методом VNUS-Closure FAST, с помощью аппарата COVIDIEN, компании Medtronics. Результаты исследований и их обсуждение. Анализ результатов моноабляции показал, что через 3 месяца после выполнения процедуры инволюции коллатеральных вен наступила у 538 (58 %) больных. Таким образом, у большинства больных проблема лечения варикозной болезни была решена применением только РЧА без дополнения другими миниинвазивными операциями. У 78 (8,4 %) больных была одновременно выполнена РЧА с ЭХО склеротерапией перфорантных вен на голени 3 % раствором полидоканола. У 312 больных, после облитерации ствола большой подкожной вены выполнили отсроченные (после 3 месяцев) малоинвазивные операции (минифлебэктомия, пенная ЭХО облитерация перфорантных вен либо их РЧА стилетным електродом). Таким образом, РЧ моноабляция у большинства больных приводит к инволюции коллатеральных вен, что позволяет расширить показания к этой операции у пациентов старческого возраста, также при наличии полиморбидной сопутствующей патологии. З другой стороны, при тех же показаниях альтернативними являются операции на расширенных поверхностных венах в два этапа – РЧ моноабляция, затем отстроченные малоинвазивные операции на варикозных коллатеральных венах. Такое разделение операций на два этапа имеет свои позитивные моменты в плане уменьшения тяжести операций за шкалой VSS и улучшения показателей качества жизни.Мета роботи: дати клінічну оцінку результатам застосування радіочастотної моноабляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок із метою розширення показань до її виконання в амбулаторних умовах. Матеріали і методи. Впродовж 2016–2019 рр. під спостереженням перебувало 928 пацієнтів із варикозною хворобою С2 – С4 за класифікацією СЕАР, із них жінок – 538 (58 %), чоловіків – 390 (42 %), вік хворих від 18 до 72 років. Для усунення вертикального скиду використовували РЧА за методикою VNUS – Closure FAST, за допомогою апарата COVIDIEN фірми Medtronics. Результати досліджень та їх обговорення. УЗД стану стовбура підшкірних вен показало, що після РЧ моноабляції реканалізація вен через рік настала із 928 хворих у 46 (5 %) та у 84 (9 %) пацієнтів через три роки. Достовірної різниці в реканалізації через 1 та 3 роки в пацієнтів із діаметрами ВПВ понад 16 мм не спостерігали. Встановлено, що через 3 місяці після виконання РЧ моноабляції інволюція притоків сафенних вен наступила у 538 (58 %) хворих. У 78 (8,4 %) хворих одночасно виконано РЧА з ЕХО склеротерапією перфорантних вен на гомілці 3 % розчином полідоканолу. У інших 312 (33,6 %) пацієнтів, у яких інволюція притоків сафенних вен на гомілці не наступила (при повній оклюзії стовбура великої підшкірної вени після РЧА), застосовано відтерміновані мініінвазівні втручання. Зокрема, мініфлебектомію виконано у 236 хворих за стандартною технологією. У 76 пацієнтів для усунення варикозно трансформованих притоків сафенних вен використано комбінацію мініфлебектомії з облітерацією неспроможних перфорантних вен шляхом пінної ЕХО-склеротерапії або РЧА. Таким чином, у більшості пацієнтів (58 %) РЧ моноабляція тільки стовбура великої підшкірної вени здатна привести до інволюції притоків сафенних вен на гомілці. Це дає можливість за рахунок малотравматичності, скорочення часу операції широко використовувати РЧ моноабляцію у пацієнтів похилого віку та за наявності у хворих поліморбідної супутньої патології в амбулаторних умовах

Changes of pro- inflammatory and anti-inflammatory interleukins in cases of implantation of polypropylene meshes of different types in implant hernioplasty

The use of polypropylene meshes in the treatment of ventral and postoperative ventral hernias is uncontroversial. Their use is accompanied by a significant inflammatory response in the implantation area, contributes to the formation of a dense connective tissue capsule and, as a result, leads to shrinkage of the mesh. The issue of postoperative exudative complications that complicate the postoperative course much is topical. Objective. The aim of the research was to conduct a comparative evaluation of the results of the use of ‘light’, ‘heavy’ polypropylene meshes, as well as the ‘light’ one in combination with the PRF membrane, based on the study of the state of systemic indices of cytokines in retro-muscular allohernioplasty in the patients with primary and postoperative ventral hernia. Materials and methods. The research was based on the examination of 165 patients, who underwent surgery for primary and postoperative ventral hernia with the implantation of ‘light’, ‘heavy’ polypropylene meshes, as well as the ‘light’ one in combination with the PRF membrane. The study of systemic indices of cytokines in the serum of peripheral blood were conducted. The ratio of pro-inflammatory and anti-inflammatory interleukins TNF-α, IL-8 and IL-4 as well as the content of serum immunoglobulin (Ig) A was determined before the surgery, on the first day after the surgery, and on the day of discharge from the hospital (7-9th day of the postoperative period), in order to evaluate the stage and course of the immune response to the implantation of different types of polypropylene meshes. Results. On the day of discharge from the hospital, a decrease in the level of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines in the main group was evidenced in the patients, who underwent implantation of the ‘light’ mesh as well as in those, who underwent implantation of the ‘light’ one in combination with the PRF membrane. In the patients, who underwent ‘heavy’ mesh implantation, a statistically significant increase in IL-8 and IL-4 levels was proved on the day of discharge from the hospital (

МІСЦЕ ВАКУУМНОЇ ТЕРАПІЇ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК В СТАДІЇ ДЕКОМПЕНСАЦІЇ

Introduction. 25 % of patients with varicose veins have complications in the form of trophic ulcers. The presence of a trophic ulcer requires the surgeon to conduct appropriate preoperative preparation, which directly increases the material costs and the length of stay of the patient in the hospital.Aim: To substantiate the use of vacuum therapy in a complex with surgical treatment of varicose veins complicated by a trophic ulcer at the preoperative stage.Material and Methods. For preoperative preparation in 77 patients with chronic venous insuffi y III (CEAR C6) vacuum therapy for trophic ulcers was used. To substantiate the use of vacuum therapy, a study was made about its effon the healing of a trophic ulcer, the state of its bacterial contamination, the intensity of the pain syndrome and the length of stay in the hospital. After cleaning the wounds, a polyurethane sponge was used to measure the pore size depending on the phase of its healing, thus during the infl                                                                phase, a polyurethane sponge with a maximum pore size of 1500- 2000 μm and a mode (-300) mm Hg was used. During the proliferation phase, a sponge with a pore size of 500 to 1500 microns and a negative pressure (-150) mm Hg was used whiles at the healing phase, when there is maturation of the scar tissue and wound epithelization, a sponge with a pore size of up to 500 microns in a mode (-100) mm Hg was used.Results. An analysis of the effectiveness of vacuum therapy has shown its benefits in terms of the timing of purification or healing over traditional treatments and a significant reduction of operating days.After healing of trophic ulcers or a significant reduction in their size, all patients were treated with endovascular laser ablation of the varices – transformed veins of the lower extremities. In 19 patients, the technique of suprafascial laser coagulation of perforated veins under ultrasonic diagnostics was used and in another 23 patients subfascial endoscopic dissection of perforated veins was performed. At the same time in 19 other patients, autodermoplastics of trophic ulcer was used.Conclusions. 1. Application of vacuum therapy in the complex of surgical treatment of patients with varicose disease of the lower extremities, complicated with trophic ulcer is a modern and non-alternative treatment method. As our studies show, reduces the pain syndrome, as well as the number of microbial bodies and wound exudation that is greatly accelerates the development of granulation tissue and stimulation of epithelization.2. Application of vacuum therapy as a preoperative preparation shortens the duration of stay of patients with venous insufficiency complicated with trophic ulcer in the hospital.Вступление. 25 % больных варикозной болезнью нижних конечностей имеют осложнения в виде трофической язвы. Наличие трофической язвы требует от хирурга выполнения соответствующей передопера- ционной подготовки для уменьшения материальных затрат и срока пребывания в стационаре.Цель – обосновать применение вакуум-терапии в комплексе с хирургическим лечением варикозной болезни, осложненной трофической язвой.Материал и методы. Для передоперационной подготовки у 77 больных хронической венозной недостаточ- ностью ІІІ ст. (СЕАР С6 ) использована вакуум-терапия трофических язв. Проведено обоснование вакуум-терапии путем изучения ее влияния на скорость очищения либо заживления трофических язв, на качественный и количественный состав бактериальной флоры трофических язв, интенсивность болевого синдрома. После очи- щения раны применяли полиуретановою губку с размерами пор в зависимости от фазы раневого процесса. Так, в фазе воспаления применяли полиуретановою губку с максимальным размером пор 1500–2000 мкм, в режиме аппарата (-300) мм рт. ст. Во время фазы пролиферации была применена губка с размером пор 500–1500 мкм и режимом отрицательного давления (-150) мм рт. ст. Во время фазы заживления на рану была положена губка с размером пор до 500 мкм и режимом отрицательного давления (-100) мм рт. ст.Результаты. Анализ еффективности применения вакуум-терапии показал ее преимущество в плане сроков очищения и заживления перед традиционными методами лечения и значительное сокращение дооперационных дней. После заживления трофических язв либо значительного уменьшения их размеров всем больным выпол- нена ендовенозная лазерная абляция варикозно-трансформированых вен нижних конечностей. У 19 больных была применена методика надфасциальной лазерной коагуляции перфорантных вен под контролем ультразву- ковой диагностики, а у 23 пациентов выполнена субфасциальная ендоскопическая диссекция перфорантных вен. У 19 больных одновременно проведена аутодермопластика трофической язвы.Выводы. 1. Применение вакуум-терапии в комплексе с хирургическим лечением больных варикозной болезнью нижних конечностей, осложненной трофической язвой – современный и безальтернативный метод лечения, благодаря которому сокращается время пребывания в стационаре.2. Применение вакуум-терапии в качестве предоперационной подготовки сокращает продолжительность пребывания пациентов с венозной недостаточностью, осложненной трофической язвой, в стационаре2.   Применениевакуум-терапиивкачествепредоперационнойподготовкисокращаетпродолжительностьпребыванияпациентовсвенознойнедостаточностью,осложненнойтрофическойязвой,встационаре.Вступ. 25 % хворих на варикозну хворобу мають ускладнення у вигляді трофічних виразок. Наявність трофічної виразки вимагає від хірурга  проведення відповідної доопераційної підготовки, що безпосередньо збільшує матеріальні затрати та термін перебування хворого у стаціонарі.Мета. Дати обґрунтування до застосування вакуум-терапії в комплексі з хірургічним лікуванням варикозної хвороби, ускладненої трофічною виразкою, на доопераційному етапі.Матеріали та методи. Для передопераційної підготовки у 77 хворих з хронічною венозною недостатністю III ст., (СЕАР С6) була використана вакуум терапія трофічних виразок. Для обгрунтування застосування вакуум-терапії були проведено вивчення її впливу на загоєння трофічної виразки, стан її бактеріального забруднення, інтенсивність больвого синдрому, термін перебування у стаціонарі. Після очищення рани застосовували  поліуретанову губку розміром пор в залежності від фази її загоєння. Так, під час фази запалення використовували поліуретанову губку з максимальним розміром пор 1500-2000 мкм і в режимі апарату (-300) мм рт. ст. Під час фази проліферації, використовували губку з розміром пор 500-1500 мкм і з режимом негативного тиску (-150) мм рт. ст. Під час фази загоєння, коли відбувається дозрівання рубцевої тканини і епітелізація рани, використовували губку з розміром пор до 500 мкм в режимі (-100) мм рт. ст.Результати досліджень. Аналіз ефективності застосування вакуум-терапії показав її переваги в плані термінів очищення або загоєння над традиційними методами лікування та значне скорочення до операційних днів.Після загоєння трофічних виразок або значного зменшення їх розмірів всім хворим була виконана ендовенозна лазерна абляція варикозно - трансформованих вен нижніх кінцівок. У 19 хворих була застосована методика надфасціальной лазерної коагуляції перфорантних вен під контролем ультразвукової діагностики, а у 23 пацієнтів була виконана субфасціальна ендоскопічна десекція перфорантних вен. У 19 хворих одночасно була використана аутодермопластика трофічної виразки.Висновки. 1. Застосування вакуум-терапії в комплексі хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, ускладнену трофічною виразкою є сучасним і безальтернативним методом лікування, завдяки якому, як показують наші дослідження, знижується больовий синдром, а також кількість мікробних тіл і ранова ексудація, значно прискорюється розро-стання грануляційної тканини і стимулюється епітелізація.2. Застосування вакуум-терапії в якості передопераційної підготовки, скорочує тривалість перебування пацієнтів венозною недостатністю, ускладненою трофічної виразкою у стаціонарі