Музичний супровід на тренуваннях як фактор оптимізації психофізіологічного стану юних регбістів 16-17 років.

to reveal the influence of the use of musical accompaniment in training on the psychophysiological functions of rugby players of 16-17 years of age. Material. Twenty rugby players from the sports club "KhTF" (16-17 years) took part in the study, 10 athletes entered the control group, 10 entered the experimental group. The experiment was carried out for two months during the preparatory period at the stage of specialized basic training. The experimental group was trained with musical accompaniment. At the beginning and at the end of the experiment, psychophysiological testing was conducted. The following tests were used: the parameters of a simple and complex reaction in various modes of signal feeding, indicators of efficiency and the nervous system were determined. Intergroup and intra-group differences in the tests were determined. Results. The construction of the training and training process in rugby with the musical accompaniment of the training sessions had a positive effect on the psychophysiological state of the athletes. In representatives of the experimental group in the "Response of choice, the number of errors" test, the result was significantly improved. After the experiment, the control and experimental groups became significantly different. Similar data were obtained in the tests "Response time of choice in the feedback mode" and "Mental stability according to the Schulte test". The obtained data testify to the advisability of using musical accompaniment in the training of young rugby players to optimize the psychophysiological state. Conclusions. The developed method of using musical accompaniment is an effective, accessible and reliable means of improving the psychophysiological state of 16-16-year-old rugby players. The use of musical accompaniment positively affects mental endurance, the reaction rate in various modes of signal delivery, stability and strength of the nervous system.Калиниченко В.Є., Козина Ж.Л., Ахмат М. Аяз, Полищук С.Б., Чуприна А.И., Серый А.В., Кольман О.Я., Иванова Г.В., Кудрявцев М.Д. Музыкальное сопровождение на тренировках как фактор оптимизации психофизиологического состояния юных регбистов 16-17 лет. Цель: выявить влияние применения музыкального сопровождения на тренировках на психофизиологические функции регбистов 16-17 лет. Материал. В исследовании приняли участие 20 регбистов из спортивного клуба «ХТЗ» (16-17 лет), 10 спортсменов вошли в контрольную группу, 10 в экспериментальную группы. Эксперимент проводился в течение двух месяцев в подготовительном периоде на этапе специализированной базовой подготовки. Экспериментальная группа тренировалась с музыкальным сопровождением. В начале и в конце эксперимента проводилось психофизиологическое тестирование. Применялись следующие тесты: определялись показатели простой и сложной реакции в различных режимах подачи сигналов, показатели работоспособности и нервной системы. Определялись межгрупповые и внутригрупповые различия по проведенным тестам. Результаты Построение учебно-тренировочного процесса в регби с применением музыкального сопровождения тренировочных занятий оказало положительное воздействие на психофизиологическое состояние атлетов. У представителей експермиентальнои группы в тесте «Реакция выбора, количество ошибок» результат достоверно улучшилось (р<0,05). После проведения эксперимента контрольная и экспериментальная группы стали достоверно отличаться между собой. Аналогичные данные были получены в тестах «Время реакции выбора в режиме обратной связи» и «Психическая устойчивость по тесту Шульте». Полученные данные свидетелствуют о целесообразности применения музыкального сопровождения на тренировках юных регбистов для оптимизации психофизиологичского состояния. Выводы. Разработанная методика применения музыкального сопровождения является эффективным, доступным и надежным средством улучшения психофизиологического состояния регбистов 16-17 лет. Применение музыкального сопровождения положительно влияет психическую выносливость, скорость реакции в различных режимах подачи сигнала, устойчивость и силу нервной системы.Калініченко В.Є., Козіна Ж.Л., Ахмат М. Аяз, Поліщук С.Б., Чуприна О.І.., Сірий О.В., Кольман О.Я., Іванова Г.В., Кудрявцев М.Д. Музичний супровід на тренуваннях як фактор оптимізації психофізіологічного стану юних регбістів 16-17 років. Мета: виявити вплив застосування музичного супроводу на тренуваннях на психофізіологічні функції регбістів 16-17 років. Матеріал. У дослідженні взяли участь 20 регбістів з спортивного клубу «ХТЗ» (16-17 років), 10 спортсменів увійшли в контрольну групу, 10 в експериментальну групи. Експеримент проводився протягом двох місяців в підготовчому періоді на етапі спеціалізованої базової підготовки. Експериментальна група тренувалася з музичним супроводом. На початку і в кінці експерименту проводилося психофізіологічне тестування. Застосовувалися наступні тести: визначалися показники простий і складної реакції в різних режимах подачі сигналів, показники працездатності і нервової системи. Визначалися міжгрупові і внутрішньогрупові відмінності по проведеним тестам. Результати. Побудова навчально-тренувального процесу в регбі із застосуванням музичного супроводу тренувальних занять зробило позитивний вплив на психофізіологічний стан атлетів. У представників експерміентальноі групи в тесті «Реакція вибору, кількість помилок» результат достовірно покращився (р <0,05). Після проведення експерименту контрольна і експериментальна групи стали достовірно відрізнятися між собою. Аналогічні дані були отримані в тестах «Час реакції вибору в режимі зворотного зв'язку» і «Психічна стійкість по тесту Шульте». Отримані дані свідетелствуют про доцільність застосування музичного супроводу на тренуваннях юних регбістів для оптимізації псіхофізіологічского стану. Висновки. Розроблена методика застосування музичного супроводу є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення психофізіологічного стану регбістів 16-17 років. Застосування музичного супроводу позитивно впливає психічну витривалість, швидкість реакції в різних режимах подачі сигналу, стійкість і силу нервової системи

Вплив застосування координаційної (швидкісний) сходи на рівень технічної підготовленості і розвиток псіхофізіологіечскіх функцій юних волейболістів 14-16 років

Purpose: theoretical substantiation and development of the methodology for using the coordination (high-speed) ladder to improve the technical skills and psychophysiological functions of young volleyball players. Material and methods. The study involved 24 volleyball players from the Municipal Institution «Comprehensive Children and Youth Sports School No. 8» (13-16 years), 12 athletes entered the control group, 12 in the experimental group. The experiment was conducted during one month in the preparatory period at the stage of basic training of the third year of training. The experimental group was trained with a coordination ladder. At the beginning and at the end of the experiment, psychophysiological testing was conducted: indicators of a simple and complex reaction were determined in various modes of signaling, and indicators of the efficiency of the nervous system. Also, athletes were tested for technical and physical preparedness. Intergroup and intra-group differences in the tests were determined. Results. The construction of a training and training process in volleyball with the use of a coordination ladder with a rapid change in the type of activity had a positive effect on the psychophysiological state of volleyball players. The obtained data testify to the advisability of using a coordination ladder with the subsequent performance of another kind of activity as an attacking blow and receiving the ball from the bottom in the training of young volleyball players to optimize the psychophysiological state. Conclusions. The influence of the application of the coordination (high-speed) ladder on the psychophysiological state of young volleyball players is determined. The method of application of the coordination ladder proposed in the work makes it possible to effectively increase the mental, physical and technical preparedness of young volleyball players within a short period of time. The developed method of using the coordination (high-speed) ladder is an effective, accessible and reliable means of improving the psychophysiological state, increasing the level of physical and technical preparedness of young volleyball players.Цель: теоретическое обоснование и разработка методики применения координационной (скоростной) лестницы для совершенствования технических навыков и психофизиологических функций юных волейболистов. Материал и методы. В исследовании приняли участие 24 волейболиста из Коммунального учреждение «Комплексная детско-юношеская спортивная школа № 8» (13-16 лет), 12 спортсменов вошли в контрольную группу, 12 в экспериментальную группы. Эксперимент проводился в течение одного месяца в подготовительном периоде на этапе базовой подготовки третьего года обучения. Экспериментальная группа тренировалась с координационной лестницей. В начале и в конце эксперимента проводилось психофизиологическое тестирование: определялись показатели простой и сложной реакции в различных режимах подачи сигналов, показатели работоспособности нервной системы. Проводилось также тестирование спортсменов по технической и физической подготовленности. Определялись межгрупповые и внутригрупповые различия по проведенным тестам. Результаты. Построение учебно-тренировочного процесса в волейболе с применением координационной лестницы с быстрой сменой вида деятельности оказало положительное воздействие на психофизиологическое состояние волейболистов. Полученные данные свидетелствуют о целесообразности применения координационной лестницы с последующим выполнением другого рода деятельности как нападающий удар и прием мяча с низу на тренировках юных волейболистов для оптимизации психофизиологичского состояния. Выводы. Определено влияние применения координационной (скоростной) лестницы на психофизиологическое состояние юных волейболистов. Предложенный в работе метод применения координационной лестницы позволяет за короткий промежуток времени эффективно повысить психическую, физическую и техническую подготовленность юных волейболистов. Разработанная методика применения координационной (скоростной) лестницы является эффективным, доступным и надежным средством улучшения психофизиологического состояния, повышения уровня физической и технической подготовленнрости юных волейболистов.Мета: теоретичне обгрунтіування і розробка методики застосування координаційної (швидкісний) сходи для вдосконалення технічних навичок і психофізіологічних функцій юних волейболістів. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 24 волейболіста з Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 8» (13-16 років), 12 спортсменів увійшли в контрольну групу, 12 в експериментальну групи. Експеримент проводився протягом одного місяця в підготовчому періоді на етапі базової підготовки третього року навчання. Експериментальна група тренувалася з координаційною сходами. На початку і в кінці експерименту проводилося психофізіологічне тестування: визначалися показники простий і складної реакції в різних режимах подачі сигналів, показники працездатності нервової системи. Проводилось також тестування спортсменів з технічної і фізичної підготовленості. Визначалися міжгрупові і внутрішньогрупові відмінності по проведеним тестам. Результати. Побудова навчально-тренувального процесу в волейболі із застосуванням координаційної сходи з швидкою зміною виду діяльності зробило позитивний вплив на психофізіологічний стан волейболістів. Отримані дані свідетелствуют про доцільність застосування координаційної сходи з подальшим виконанням іншого роду діяльності як нападаючий удар і прийом м'яча з низу на тренуваннях юних волейболістів для оптимізації псіхофізіологічского стану. Висновки. Визначено вплив застосування координаційної (швидкісний) сходи на психофізіологічний стан юних волейболістів. Запропонований в роботі метод застосування координаційної сходів дозволяє за короткий проміжок часу ефективно підвищити психічну, фізичну та технічну підготовленість юних волейболістів. Розроблена методика застосування координаційної (швидкісний) сходи є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення психофізіологічного стану, підвищення рівня фізичної та технічної подготовленнрості юних волейболістів

Non-immunogenic recombinant staphylokinase versus alteplase for patients with acute ischaemic stroke 4·5 h after symptom onset in Russia (FRIDA): a randomised, open label, multicentre, parallel-group, non-inferiority trial

Background: Non-immunogenic staphylokinase is modified recombinant staphylokinase with low immunogenicity, high thrombolytic activity, and selectivity to fibrin. We aimed to assess the safety and efficacy of a single intravenous bolus of non-immunogenic staphylokinase compared with alteplase in patients with acute ischaemic stroke within 4·5 h after symptom onset. Methods: We did a randomised, open-label, multicentre, parallel-group, non-inferiority trial in 18 clinical sites in Russia. We included patients aged 18 years and older with a diagnosis of acute ischaemic stroke (up to 25 points on the National Institutes of Health Stroke Scale). The study drug had to be administered within 4·5 h after the onset of symptoms. Patients were randomly assigned to receive either non-immunogenic staphylokinase (10 mg) or alteplase (0·9 mg/kg, maximum 90 mg), both administered intravenously. The randomisation sequence was created by an independent biostatistician using computer-generated random numbers. 84 blocks (block size of four) of opaque sealed envelopes were numbered sequentially from 1 to 336 and were opened in numerical order. Patients were unaware of their assigned treatment and were assessed by the study investigators who were also unaware of the treatment assignment on all trial days. Emergency department staff, who administered the assigned drug and opened the envelopes, were not masked to treatment. The primary efficacy endpoint was a favourable outcome, defined as a modified Rankin scale (mRS) score of 0–1 on day 90. The margin of non-inferiority was established as 16% for the difference in mRS score of 0–1 on day 90. Non-inferiority was tested using Welch's t-test for the primary outcome only. Endpoints were analysed in the per-protocol population, which comprised all randomly assigned patients who completed treatment without any protocol violations; this population was identical to the intention-to-treat population. This trial is completed and registered at ClinicalTrials.gov, NCT03151993. Findings: Of 385 patients recruited from March 18, 2017, to March 23, 2019, 336 (87%) were included in the trial. 168 (50%) patients were randomly assigned to receive non-immunogenic staphylokinase and 168 (50%) to receive alteplase. The median duration of follow-up was 89 days (IQR 89–89). 84 (50%) of 168 patients in the non-immunogenic staphylokinase group had a favourable outcome at day 90 compared with 68 (40%) of 168 patients in the alteplase group (odds ratio [OR] 1·47, 95% CI 0·93 to 2·32; p=0·10). The difference in the rate of favourable outcome at day 90 was 9·5% (95% CI –1·7 to 20·7) and the lower limit did not cross the margin of non-inferiority (pnon-inferiority <0·0001). Symptomatic intracranial haemorrhage occurred in five (3%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group and in 13 (8%) patients in the alteplase group (p=0·087). On day 90, 17 (10%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group and 24 (14%) patients in the alteplase group had died (p=0·32). 22 (13%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group had serious adverse events, compared with 37 (22%) patients in the alteplase group (p=0·044). Interpretation: Non-immunogenic staphylokinase was non-inferior to alteplase for patients with acute ischaemic stroke. Mortality, symptomatic intracranial haemorrhage, and serious adverse events did not differ significantly between groups. Future studies are needed to continue to assess the safety and efficacy of non-immunogenic staphylokinase in patients with acute ischaemic stroke within the 4·5 h time window, and to assess the drug in patients with acute ischaemic stroke outside this time window with reperfusion CT or magnetic resonance angiography followed by thrombectomy if necessary. Funding: The Russian Academy of Sciences. © 2021 Elsevier Lt