Комплексний розвиток фізичних якостей хлопців 10-11 класів засобами модулів спортивних ігор з фізичної культури

Цілі роботи: використання модулів видів спорту на уроках фізичної культури у хлопців 10-11 класів; виявити динаміку розвитку фізичних якостей хлопців впродовж 2017-2021 навчальних років. Матеріал і методи дослідження. В дослідження взяли участь хлопці 15-17 років, які займалися на уроках фізичної культури у Фізико-математичному ліцеї при ЛНУ ім. Івана Франка м. Львова (жовтень 2020 року ‒ травень 2021 року). Було виділено 15 навчальних нормативів, які використовув вчитель на своїх уроках протягом 2017-2021 років. На уроках фізичної культури в різні роки застосовувалися такі модулі: «волейболу», «легкої атлетики», «футболу», «баскетболу», «гімнастики», «бадмінтону», «алтимату». Результати дослідження. Аналіз робочих журналів вчителя фізичної культури дозволив нам виявити показники підготовленості учнів (хлопців) 10-11 класів (15-16 років). Високий та достатній рівні компетентності учнів згідно середнього значення, спостерігалися в результатах 11 навчальних нормативах: підтягування на перекладині (8,69 разів); згинання та розгинання рук в упорі лежачи (32,73 разів); піднімання тулуба в сід (48,73 разів); жонглювання футбольним м’ячем (8,26 разів); передачі м’яча зверху у волейболі (16,47 разів); акробатична комбінація (11,28 разів); стрибок у довжину з місця (212,57 разів); човниковий біг 4х9м (9,41 с); стрибки через лаву за 15 с (25,17 разів); нахил вперед з положення сидячи (7,57 см); присідання (44,57 разів). Середній та низький рівень компетентності за результатами показників учні показали з 4 навчальних нормативів: штрафні кидки у баскетболі (з 10 спроб) (1,75 рази); кидок м’яча в кільце після подвійного кроку (з 5 спроб) (2,59 рази); стрибки зі скакалкою за 1 хв (87,02 разів); стрибки зі скакалкою за 30 с (60,25 разів). Висновки. За результатами дослідження, ми рекомендуємо застосовувати на уроках фізичної культури різні модулі та поєднувати їх в одному занятті. Рекомендуємо проводити теоретичні заняття, з отриманням знань про вплив фізичних вправ на організм людини, про розвиток видів спорту та фізичного виховання в Україні та світі, про вплив фізичного виховання та спорту на соціалізацію людини. Рекомендуємо проводити опитування учнів та вводити ті модулі, якими хочуть займатися школярі, а також вводити формувальне оцінювання на уроках фізичної культури

Порівняльний аналіз виступів чоловічих національних збірних команд України на чемпіонатах Європи з командних ігрових видів спорту

Мета: вивчити та охарактеризувати виступи чоловічих національних збірних команд України з видів спорту, які входять до програми Літніх Олімпійських ігор, а саме: футболу, баскетболу, волейболу, гандболу, хокею на траві та водного поло. Матеріали і методи. У процесі дослідження були опрацьовані матеріали публікацій та спортивної періодики, дотичних до тематики дослідження, статистична інформація з офіційних сайтів європейських міжнародних спортивних федерацій / асоціацій командних ігрових видів спорту та інших джерел Інтернету. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних, теоретична інтерпретація, аналіз документальних (статистичних) матеріалів, системний аналіз. Дослідження проводилося з січня по квітень 2022 року. Результати дослідження. Чемпіонати Європи в даний час є престижними офіційними міжнародними змаганнями. У фінальних турнірах беруть участь кращі команди континенту, серед яких часто виступає і національна збірна команда України. Дослідження показали, що в ХХ ст. українські спортсмени успішно змагалися на міжнародних змаганнях в складі збірних команд СРСР. У роки Незалежності за кількістю участей у фінальних турнірах чемпіонатів Європи передують національні збірні команди України з баскетболу й гандболу, вісім і сім відповідно. Нами встановлено, що кращим результатом у цих змаганнях наразі є шосте місце волейболістів (1993 рік) та баскетболістів (2013 рік), а також сьоме місце ватерполістів (1995 рік) і тих же волейболістів (2019 рік). За останнє десятиріччя потрапити до чвертьфіналу фінального турніру Євро змогли чоловічі національні збірні команди України з волейболу (2019 рік) і футболу (2020 рік). Висновки: у статті вивчено та охарактеризовано виступи національних збірних команд України на чемпіонатах Європи з командних ігрових видів спорту, які входять до програми Літніх Олімпійських ігор. Аналізуючи наше дослідження, констатуємо: учасниками фінальних турнірів українські «ігровики» були більше 25-ти разів. На окремих міжнародних змаганнях вони «зупинялися» за крок до виходу у півфінал, а саме: у волейболі (1993, 1997, 2019 роки), баскетболі (2013 рік), футболі (2020 рік). Одного разу, а саме 2012 року, Україна була господарем фінального турніру чемпіонату Європи з футболу

Стан і перспективи розвитку вільної боротьби в Україні

Мета: проаналізувати стан вільної боротьби в Україні і визначити шляхи для подальшого розвитку цього виду спорту. Матеріал і методи. У дослідженні були використані наступні загальноприйняті методи: аналіз науково-методичної літератури та джерел інтернету; аналіз офіційних документів; методи математичної статистики. Проаналізовано виступи спортсменів збірної команди України з вільної боротьби в офіційних змаганнях, статистичні матеріали Міністерства молоді та спорту України, Асоціації спортивної боротьби України. Результати: аналіз виступів на офіційних міжнародних змаганнях виявив, що збірна команда України з вільної боротьби завжди претендувала на медалі офіційних міжнародних змагань і за роки незалежності завоювала 202 медалі на чемпіонатах Європи, 78 – на чемпіонатах світу і 12 медалей на Олімпійських іграх, що свідчить про конкурентоспроможність українських спортсменів на міжнародній арені. Розвитком вільної боротьби в Україні за безпосередньої участі Міністерства молоді і спорту України займається Асоціація спортивної боротьби України, яка є членом Міжнародної федерації «Об’єднаний світ боротьби» UWW. В Україні не вистачає сучасної, якісної та доступної спортивної інфраструктури, яка є основою для занять вільною боротьбою. Це є проблемою виду спорту, яка накопичувалася роками та суттєво гальмує його розвиток. Основними суб’єктами розвитку вільної боротьби в Україні є ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ та спеціалізовані спортивні заклади, що фінансуються як з державного бюджету, так і з місцевих бюджетів та забезпечують формування олімпійського резерву. До систематичних занять вільною боротьбою в Україні залучено 22732 особи, з яких основна частка припадає на учнів ДЮСШ, СДЮШОР – 73,72 %. У ДЮСШ і СДЮСШОР функціонує 233 відділення (1659 навчальних груп різної кваліфікації) з вільної боротьби. Встановлено, що за останній рік скоротилась кількість відділень по ДЮСШ і СДЮСШОР, проте, зросла кількість навчальних груп. Заняття вільною боротьбою проводили 884 працівника, з яких навчально-тренувальний процес у ДЮСШ і СДЮСШОР здійснювало 723 (81,7 %) тренера з них: штатних тренерів – 487 осіб, з яких 325 (66,74 % ) мають тренерську кваліфікаційну категорію. Виявлено, що із загальної кількості тренерів, що входять в штат, 64,68 % становлять особи у віці 30-60 років, молодь до 30 років складає 18,89 % і 16,43 % - це фахівці 60 років і старше, що свідчить про потребу у залученні молодих тренерів для занять вільною боротьбою. Система спортивних змагань з вільної боротьби в Україні обумовлюється Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, який формується виходячи з міжнародного календаря UWW і містить офіційні змагання (відбіркові на міжнародні змагання) серед усіх вікових груп, навчально-тренувальні збори, відомчі змагання, турніри різних рангів серед усіх вікових груп. Висновки. Проаналізувавши стан вільної боротьби в Україні, з метою удосконалення організаційно-управлінської структури, інфраструктури, підвищення рівня охоплення населення для занять вільною боротьбою, покращення кадрового, матеріально-технічного забезпечення і удосконалення системи спортивних змагань з вільної боротьби, нами було визначено ряд першочергових завдань, що уже реалізуються.Ключові слова: вільна боротьба, розвиток, інфраструктура, ДЮСШ, навчальні групи, тренера, спортивні змагання, спортивні бази

Важливість досягнень серед кадетів та юніорів у греко-римській боротьбі

Мета: встановити важливість досягнень серед кадетів та юніорів у греко-римській боротьбі для прогнозування подальшої кар’єри спортсмена. Матеріал і методи. У дослідженні використовувалися наступні методи: аналіз науково-методичної інформації та джерел Інтернету, аналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики. Проаналізовано всі виступи збірної України на чемпіонаті Європи серед кадетів з 2000 по 2010 роки. Також проаналізовані всі виступи збірної України на чемпіонаті Європи та світу серед юніорів з 2000 по 2010 роки. Було підраховано  кількість учасників, кількість переможців, кількість медалістів окремо для кожного року виступу. З метою визначення значення спортивного результату, було проаналізована подальша кар’єра всіх учасників чемпіонатів Європи серед кадетів. Аналіз проводився окремо для кадетів, які були призерами на чемпіонаті Європи та спортсменів, які не посіли призових місць. Аналогічний аналіз було проведено для всіх учасників чемпіонатів Європи серед юніорів. Вихідні дані виступів взяті з офіційного сайту міжнародної федерації боротьби United World Wrestling. Результати: аналіз виступів збірної України з греко-римської боротьби на чемпіонаті Європи серед кадетів показав, що  переможцями стали 5,0 % спортсменів та 27,9 % призерами. Різниця між призерами та не призерами у подальших досягненнях є досить вагомою: відсоток спортсменів, які змогли вибороти путівку на участь у міжнародних змаганнях серед дорослих у 1,45 вищу у призерів, а відсоток спортсменів, які змогли досягнути успіху на цих змаганнях – 3,2 рази більше. Збірну України з греко-римської боротьби на чемпіонатах Європи серед юніорів з 2000 по 2011 представляло 77 спортсменів, з них  в цілому 6,5 % спортсменів здобули золоті медалі та 39,0 % стали призерами. Серед призерів чемпіонату, значна кількість спортсменів (56,7 %) змогли вибороти право участі на змаганнях серед дорослих на високому міжнародному рівні та певна частина (40,0 %) досягла успіху на цих змагання. За розглянутий період часу переможцями чемпіонату світу серед юніорів ставали чотири спортсмена, це 5,0 % від загальної кількості та 21 раз спортсмени збірної ставали призерами (26,2 %).  Більше 90 % спортсменів, які буди призерами на чемпіонаті світу серед юніорів змогли вибороти путівку на міжнародні змагання серед дорослих та значна частка (61,9 %) змогли досягнути успіху на змаганнях серед дорослих. Це досить високий показник, які є важливим для прогнозування виступів майбутніх спортсменів. Висновки. Результат виступу на змагання серед юніорів можна розглядати, як досить важливий критерій для прогнозування подальшої кар’єри спортсмена. В той час, як результати чемпіонату світу більш важливі ніж чемпіонати Європи.  Ключові слова: греко-римська боротьба, змагання, результат, кар’єра, кадети, ініори

Дослідження показників виступу на змаганнях різного рангу дзюдоїстів вагової категорії до 55 кг впродовж п’яти років

Мета: проаналізувати результати виступу на змаганнях різного рангу дзюдоїстів вагової категорії до 55 кг впродовж п’яти років.  Матеріал і методи. Під час аналізу вивчення даного напрямку дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури опитування, аналіз протоколів змагальної діяльності. Аналіз протоколів змагань проводився з метою визначення обсягу та ефективності змагальної діяльності, визначення всеукраїнської та світового рейтингу спортсмена, визначення найсильніших спортсменів з дзюдо, спортивного результату. Були проаналізовані протоколи: чемпіонатів України; Кубків України; чемпіонатів Європи; чемпіонатів світу; Кубків Європи та Великого шолому з дзюдо на 2017-2021 роки. Результати: проаналізовані результати показників виступів 51 спортсмена, які виступали з 2017 року (ЧУ-18) у ваговій категорії 55 кг та взяли участь у 65-ти змаганнях з них 22 змагання чемпіонатів та Кубків України й 43-х змаганнях міжнародних чемпіонатів та Кубків Європи за час своєї спортивної кар'єри. За результатами виступів проаналізовано наступні показники дзюдоїстів за виступами їх на змаганнях: результатів виступу дзюдоїстів на змаганнях різних рангів в Україні; результати виступів дзюдоїстів на змаганнях закордоном; кількість дзюдоїстів, які продовжили свою кар'єру в кадетському, юніорському, молодіжному ,а дорослому віці окремо; перехід дзюдоїстів в інші вагові категорії; підвищення спортивного звання з роками. За 5 років більше половини дзюдоїстів (70,6%) завершили свою спортивну кар'єру. Продовжують виступати на змаганнях різних рангів по теперішній час 15 з 51 дзюдоїстів. По співвідношенню дзюдоїстів які брали участь у змаганнях та дзюдоїстів які стали призерами та переможцями спостерігається тенденція покращення з роками. За 5 років виступали у змаганнях різного рангу за кордоном 14 дзюдоїстів, 2017 р - 8 спортсменів (1 призер – 12,5 %), 2018 р - 13 дзюдоїстів (2 призера – 15,4 %), 2019 р - 7 спортсменів з них (2 призера – 28,6 %), 2020 р - 1 дзюдоїст і  (1 призер – 100 %), 2021 р - 4 дзюдоїсти з них (1 призер – 25 %). Висновки. Отже за 5 років виступу дзюдоїстів починаючи з кадетів спостерігається тенденція до зменшення кількості учасників але спостерігається більш якісний виступ дзюдоїстів які залишились на змаганнях в Україні. У закордонних змаганнях спостерігається також тенденція до збільшення якісних показників виступу дзюдоїстів, це відбувається за рахунок набуття змагального досвіду. У дзюдоїстів, які стрімко переходять в іншу вагову категорію результат може проявлятися в більш дорослому віці. Дзюдоїсти, які зазнають незначних змін при переході в інші вагові категорії мають результат більш стабільний.Ключові слова: дзюдо, аналіз протоколів, кадети, юніори, молодь, чемпіонат України, чемпіонат Європи, Кубки Європи, чемпіонат світу

Модельні показники компонентного складу маси тіла кваліфікованих волейболісток

Мета роботи – визначити модельні показники компонентного складу маси тіла кваліфікованих волейболісток, що складають морфофункціональний профіль гравців.  Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 47 волейболісток закладів вищої освіти Вінницької області з кваліфікацією І розряду, середній вік яких становив 20,11±0,18 роки. Методи дослідження: аналіз науково-методичної і спеціальної літератури, педагогічне спостереження, антропометричне вимірювання, морфофункціональна діагностика, статистичний аналіз. Результати. Морфофункціональна діагностика передбачала за допомогою монітору складу тіла Tanita BC-601, що працює за принципом біоелектричного імпедансу, визначення показників компонентного складу маси тіла кваліфікованих волейболісток. У досліджуваних спортсменок довжина тіла становила 1,72±0,01 м, маса тіла – 62,82±0,65 кг, індекс маси тіла – 21,33±0,22 кг/м2, загальний вміст жирового компоненту – 20,69±0,31 %, вміст жиру в правій нозі – 26,48±0,33 %, у ліві нозі – 25,64±0,35 %, у правій руці – 17,35±0,25 %, у лівій руці – 18,28±0,29 %, у тулубі – 18,47±0,30 %, загальний вміст м’язового компоненту – 47,45±0,56 кг, вміст м’язів у правій нозі – 8,13±0,10 кг, у лівій нозі – 8,21±0,10 кг, у правій руці – 2,55±0,04 кг, у лівій руці – 2,48±0,04 кг, у тулубі – 26,07±0,34 кг, маса неорганічних речовин кісток – 2,54±0,03 кг, сумарний вміст води – 58,78±0,44 %. Висновки. За результатами вимірювань було визначено 18 показників, що характеризували вік, фізичний розвиток і компонентний склад маси тіла кваліфікованих волейболісток. Аналіз отриманих даних показав незначну асиметрію в розподілі вмісту жирового та м’язового компонентів у руках і ногах досліджуваних спортсменок, пов’язану з характером ігрової діяльності у волейболі

Аналіз думки тренерів щодо проблем педагогічного контролю у сучасному баскетболі

Стаття присвячена аналізу результатів анкетування тренерів з баскетболу щодо методичного забезпечення системи контролю та її практичного застосування на першій та другій стадіях багаторічної підготовки як підґрунтя до розробки комплексної системи контролю гравців у баскетболі. Представлено порівняльний аналіз системи контролю на першій та другій стадії багаторічної підготовки. Мета дослідження – на основі анкетування визначити думку тренерів щодо методичного забезпечення системи контролю та її практичного застосування на першій та другій стадіях багаторічної підготовки як підґрунтя до розробки комплексної системи контролю гравців у баскетболі. В ході проведеного дослідження було використано такі методи: аналіз спеціальної, науково-методичної літератури, аналіз документальних матеріалів, анкетування, методи математичної статистики. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлено, що особливої значущості набуває пошук інноваційних підходів, а також використання зарубіжного й вітчизняного досвіду з метою вдосконалення системи контролю баскетболістів на різних етапах багаторічної підготовки, яка б не тільки сприяла  корекції навчально-тренувального процесу, а й дозволяла регулювати фізичний та психічний стан спортсменів без негативного впливу на стан їх здоров’я у відповідності до спрямованості та завдань стадій та етапів багаторічної підготовки та специфічним особливостям тренувальної та змагальної діяльності у командних спортивних іграх. Висновки. Виявлено стан проблеми організації  заходів контролю та суттєві відмінності у  спрямованості контролю у дитячо-юнацькому  баскетболі в порівнянні з контролем у спорті  вищих досягнень

Рівень психологічної готовності дзюдоїстів до змагань

Мета: визначити рівень психологічної готовності до змагань дзюдоїстів на етапі спеціалізованої підготовки та надати рекомендації з метою його підвищення. Матеріал і методи. У дослідженні проводився аналіз спортивної, педагогічної, психологічної літератури для визначення особливостей оцінки та формування  психологічної готовності єдиноборців. Для оцінки психологічної підготовленості дзюдоїстів на етапі спеціалізованої підготовки використовувалася анкета, яка містила вісім питань стосовно готовності до змагань дзюдоїстів. В опитуванні прийняли участь 18 дзюдоїстів. Статистична обробка та аналіз результатів дослідження здійснювався на основі загальноприйнятих методик у фізичному вихованні та спорті. Результати: результат оцінки «впевненості у собі на змаганнях» дзюдоїстами в середньому склав 3,8. Найбільший показник у самооцінки, спортсмени оцінили себе у 4,1 бал. Це єдине питання, де значення більше 4 балів. Свій рівень емоційної стійкості спортсмени оцінили у 3,1 бал, це найменший показник. Результати анкетування на питання «здатності до саморегуляції» оцінено в середньому спортсмени у 3,2 бали. Свої здібності мобілізувати сили у продовж поєдинку спортсмени оцінили у 3,4 балів. Високу оцінку спортсмени поставили собі у здатності до концентрації уваги – 3,8 бали. Надані рекомендації формування психологічної готовності до змагань дзюдоїстів на етапі спеціалізованої підготовки, яка складається з декількох взаємопов’язаних частин: оцінка психологічної готовності дзюдоїстів; комплекс засобів формування психологічної готовності; структура та особливості навчально-тренувального процесу з метою формування психологічної готовності. Рекомендації складаються з чотирьох блоки засобів, які можуть бути використані дзюдоїстами у навчально-тренувальному процесі. Висновки. Спортсмени мають досить високі значення самооцінки та впевненості у своїх діях, але в той же час досить низько оцінили свою емоційну стійкість та розуміння, які дії треба виконувати у певний час. Також спортсмени оцінили себе найменше в питанні саморегуляції та здатності мобілізуватися, в той же час найбільше мають здатність до концентрації уваги та прояву вольових якостей.Ключові слова: дзюдо, психологічна готовність, опитування, психологічний стан, самоцінка, саморегуляція

Ефективність програми удосконалення техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих команд у баскетболі 3х3 за показниками індивідуальних дій

Мета: з’ясувати зміну індивідуальних показників змагальної діяльності кваліфікованих команд у баскетболі 3х3 під впливом програми удосконалення техніко-тактичної підготовленості. Матеріали і методи Визначалися наступні показники: кількість набраних очок кожним гравцем за гру, загальна кількість виконаних кидків за гру, загальна кількість результативних кидків за гру, ефективність виконаних кидків за гру, кількість одноочкових кидків, результативність одноочкових кидків, ефективність одноочкових кидків, кількість двоочкових кидків, результативність двоочкових кидків, ефективність двоочкових кидків. Проведено порівняльний аналіз та встановлені міжкваліфікаційні відмінності між зазначеними показниками. На другому етапі дослідження проведено педагогічний експеримент із залученням кваліфікованих команд баскетболістів 3х3 експериментальної групи (n=12) та контрольної групи (n=12). На початку експерименту нами було проаналізовано для експериментальної та контрольної груп по 64 гри із визначенням кількісних та якісних даних зазначених показників змагальної діяльності у баскетболі 3х3. По закінченню експерименту було проаналізовано для експериментальної групи 56 ігор та для  контрольної 62 гри за зазначеними показниками змагальної діяльності. Результати. Дослідження показників відмінностей ефективності реалізації ігрових моментів показало, що значення загальної ефективності кидків, ефективності одноочкових кидків та ефективності двоочкових кидків гравців команд високої кваліфікаціє є більшими ніж у гравців кваліфікованих команд, і вони знаходяться в межах від 15,43% до 71,61% різниці. По завершенню педагогічного експерименту виявило, що середній показник набраних очок кожним з гравців команди достовірно збільшився на 8,48% (р<0,05). Висновки. Команди високої кваліфікації достовірно ефективніше, у більшості визначених компонентах змагальної діяльності, реалізують кидки з різних позицій. Перевага над кваліфікованими командами знаходиться в межах від 15,43% до 71,61%. У команд високої кваліфікації спостерігаються достовірно більші показники особистого внеску в результат команди гравців з третім та найменшим внеском у результат команди на 54,31% та 84,93% відповідно (р<0,01). В результаті проведеного педагогічного експерименту відбулося достовірне покращення в експериментальній групі середніх показників кількості набраних очок на 8,48%, загальній кількості кидків на 17,04%, кількості одноочкових кидків на 1,21 %, кількості двоочкових кидків на 9,28%, кількості результативних двоочкових кидків на 38,25% та ефективності двоочкових кидків на 98,64%. Середні кількісні показники індивідуальних техніко-тактичних дій гравців з третім та четвертим внеском в результат команди достовірно збільшилися, що дозволило, зменшити ігрове навантаження на гравців з найбільшим внеском в результат команди і як результати суттєво покращити кількісні та якісні показники виконання двоочкових кидків

Єдність спорту, науки і мистецтва: аналітичний огляд

Мета: методологічно та експериментально обґрунтувати шляхи практичної реалізації інтеграції спорту, науки та мистецтва.Методи: аналіз літературних даних і ресурсів мережі Інтернет, аналіз особистого досвіду видатних спортсменів та педагогів, методи визначення функціонального стану організму спортсменів, педагогічний експеримент, математико-статистичні методи.Результати. На основі літературних даних та аналітичної роботи розкрита теоретична концепція єдності спорту, науки і мистецтва, яка ілюструє органічну єдність трьох аспектів, при якому розвиток людини виходить на якісно новий рівень, що характеризується можливістю цілісного прояви людських здібностей.Висновки. Показано, що єдність спорту, науки та мистецтва виводить розвиток людини на новий рівень як фактор, що сприяє гармонійному розвитку  всіх ділянок мозку в органічній єдності.Мета: методологічно та експериментально обґрунтувати шляхи практичної реалізації інтеграції спорту, науки та мистецтва.Методи: аналіз літературних даних і ресурсів мережі Інтернет, аналіз особистого досвіду видатних спортсменів та педагогів, методи визначення функціонального стану організму спортсменів, педагогічний експеримент, математико-статистичні методи.Результати. На основі літературних даних та аналітичної роботи розкрита теоретична концепція єдності спорту, науки і мистецтва, яка ілюструє органічну єдність трьох аспектів, при якому розвиток людини виходить на якісно новий рівень, що характеризується можливістю цілісного прояви людських здібностей.Висновки. Показано, що єдність спорту, науки та мистецтва виводить розвиток людини на новий рівень як фактор, що сприяє гармонійному розвитку  всіх ділянок мозку в органічній єдності