Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis

Clarifying the sources of the rudiments, features of morphogenesis and syntopic changes of organs and body structures at an early period of human ontogenesis is an important task of anatomists, histologists and embryologists. A clear understanding of the sequence of the main stages of embryogenesis and the temporal dynamics of structural transformations of the urinary system sources in the intrauterine period of human development (IUD) will allow practicing doctors to clearly understand the features of the eriopathogenesis of malignant neoplasms of its organs and structures, to differentiate the remnants of embryonic tissues in the surgical material from tumors, to rationally apply the immunohistochemistry method in cancer diagnosis

Topographic and anatomical features of the pyelocaliceal system of the kidney in the fetal period of human ontogenesis

Department of Histology, Cytology and Embriology, Higher State Educational Establishment of Ukraine, “Bukovinian State Medical University”, Chernivtsi, Ukraine, Conferința Ştiinţifică Internaţională ”Probleme actuale ale morfologiei” dedicată celor 75 de ani de la fondarea Universităţii de Stat de Medicină și Farmacie Nicolae Testemiţanu, Chişinău, 30-31 octombrie 2020Abstract renal pyelocaliceal system (RPCS) during the fetal period of human intrauterine development (IUD) is important for elucidating and understanding the complex transformations of their structure, syntopy and skeletotopy, in particular, to explain the causes and time of appearance of the structural variants and congenital malformations of the organ. Material and methods: A total of 102 human fetal biomanikins of 160.0-480.0 mm parietal-coccygeal length (PCL) (4-10 months of IUD) were studied. A complex of methods of morphological research was applied. Results: It was found a lobar structure of the kidneys of human fetuses on all specimens. Two main variants of their external structure were revealed – bean-shaped and oval-shaped. Two variants of the structure of the renal hilum were observed – their open and compact forms. Among the variants of the structure of the RPCS, we observed ampullary and branched types. Syntopy of the renal pelvis and pyelo-ureteral segment with renal vessels on the right and on the left is almost the same, and in the dynamics of the fetal period of IUD does not change significantly. Conclusions: 1. The topography of the renal calyx-pelvic system is largely determined by the peculiarities of the spatial structure of the kidney – its external shape, size, skeletotopy, individual features of the hilum of the organ, their syntopy with the renal vessels. 2. Close syntopy of the renal pelvis and pyelo-ureteral segment with renal vessels with a compact form of the renal hilum may be an anatomical prerequisite for impaired urodynamics, provided there are variants of renal vessels branching or the existence of an abnormal vessel in the renal hilum region. 3. Variants of the structure of the kidneys and their structures are clearly observed from the beginning of the fetal period of human IUD, significantly affect the topography of the calyces and pelvis, and in some cases can cause impairment of urodynamics

Problems of studying ukrainian as a foreign language

This research is done to identify, which factors cause most verbal factors paraverbal factors difficulties in studying Ukrainian language for foreign students. It has nonverbal factors foreign students been found out that nonverbal and paraverbal factors are the most difficultfor understanding and learning. That it is why it is not enough to learn only words and grammar to study Ukrainian language. Social and cultural education of foreigners seems to be also very important, as it helps to adapt theoretical knowledge and to upgrade their communicative competence. That’s why studying Ukrainian culture, history and mentality should be included into educational program of foreign students

Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis

Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людини. Висновки. 1. На препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріями.The aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary system. Conclusions. 1. On the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries

Peculiarities of Morphogenesis and Variant Anatomy of the Calyx-Pelvic System of the Kidney in the Prenatal Period of Human Ontogenesis

У дисертаційній роботі розглянуті і вирішені актуальні питання щодо визначення хронологічної послідовності появи джерел закладки та особливостей вікової динаміки пренатальних морфогенетичних перетворень будови і топографії чашечко-мискової системи нирки та суміжних структур людини. На основі комплексу методів морфологічного дослідження та статистичного аналізу вперше отримані дані про особливості пренатального розвитку структурних компонентів чашечко-мискової системи нирки (ЧМСН).The research considers and solves topical issues of determining a chronological sequence of appearance of the sources of rudiments and the features of the age-related dynamics of prenatal morphogenetic transformations in the structure and topography of the calyx-pelvic system of the kidney (CPSK) and adjacent human structures. Based on the complex of methods of morphological research and statistical analysis, the data were obtained for the first time, which made it possible to determine the features of morphogenesis and to establish general peculiarities of the development of the structural components of the CPSK

Topographic-anatomical peculiarities of the renal calix-pelvis system in the fetal period of a human ontogenesis

Дослідження особливостей топографічної анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості чашечко-мискової системи нирок (ЧМСН) упродовж плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини є важливими для з'ясування та розуміння складних перетворень їх будови, синтопії та скелетотопії, зокрема для пояснення причин та часу появи варіантів будови, можливого виникнення вроджених вад органа. Мета роботи – з'ясувати динаміку топографо-анатомічних змін та анатомічну мінливість чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 102 біоманекени плодів людини 160,0-480,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін'єкцію кровоносних судин рентгенконтрастними сумішами, рентгенологічні методики, препарування, мікроскопію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Висновки. 1. Топографія чашечко-мискової системи нирки значною мірою визначається особливостями просторової будови нирки – її зовнішньою формою, розмірами, скелетотопією, індивідуальними особливостями воріт органа, синтопією їх з нирковими судинами. 2. Тісна синтопія ниркової миски та пієло-уретерального сегмента з нирковими судинами при компактній формі ниркових воріт можуть бути анатомічною передумовою порушення уродинаміки за умов варіантів розгалуження ниркових судин чи існування аномальної судини в ділянці воріт нирки. 3. Варіанти будови нирок та їх структур чітко спостерігаються з початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку людини, суттєво впливають на топографію миски та чашечок, і в деяких випадках можуть спричинити порушення уродинаміки. Исследование особенностей топографической анатомии и индивидуальной анатомической изменчивости чашечно-лоханочной системи почек (ЧЛСП) в течение плодного периода внутриутробного развития (ВУР) человека является важным для выяснения и понимания сложных преобразований их строения, синтопии и скелетотопии, в частности для объяснения причин и времени появления вариантов строения, возможного возникновения врожденных пороков органа. Цепь работы – выяснить динамику топографо-анатомических изменений и анатомическую вариабельность чашечно-лоханочной системы почки в плодном периоде онтогенеза человека. Материалы та методы. Исследовано 102 биоманекена плодов человека 160,0-480,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) (4-10-й месяцы ВУР). Применен комплекс методов морфологического исследования, который включал антропометрию, морфометрию, инъекцию кровеносных сосудов рентгенконтрастными смесями, рентгенологические методики, препарирование, микроскопию, трехмерное реконструирование и статистический анализ. Выводы. 1. Топография чашечно-лоханочной системы почки в значительной степени определяется особенностями пространственного строения почки – ее внешней формой, размерами, скелетотопией, индивидуальными особенностями ворот органа, синтопией их с почечными сосудами. 2. Тесная синтопия почечной лоханки и пиело-уретерального сегмента с почечными сосудами при компактной форме почечных ворот может быть анатомической предпосылкой нарушения уродинамики при условии и вариантов ветвления почечных сосудов или существования аномального сосуда в области ворот почки. 3. Варианты строения почек и их структур отчетливо наблюдаются с начала плодного периода внутриутробного развития человека, существенно влияют на топографию чашечек и лоханки, и в некоторых случаях могут вызвать нарушение уродинамики. The study of the features of the topographic anatomy and individual anatomical variability of the renal calix-pelvis system (RCPS) during the fetal period of a human being intrauterine development (IUD) is important for elucidation and understanding of the complex transformations of their structure, syntopy and skeletotopy in particular, to explain the causes and time of appearance of the structural variants, possible origin of the congenital malformations of the organ. Purpose of the work: to find out the dynamics of topographic and anatomical changes and anatomical variability of the renal calyx-pelvis system in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. 102 biomannequin of a human being fetuses of 160.0-480.0 mm parietal-coccygeal length (PCL) (4-10 months of IUD) were studied. A complex of methods of morphological research was applied, which included anthropometry, morphometry, injections of blood vessels with X-ray contrast mixtures. X-ray techniques, dissection, microscopy, three-dimensional reconstruction and statistical analysis. Conclusions. 1. The topography of the renal calyx-pelvic system is largely determined by the peculiarities of the spatial structure of the kidney – its external shape, size, skeletotopy, individual features of the hilum of the organ, their syntopy with the renal vessels. 2. Close syntopy of the renal pelvis and pyelo-ureteral segment with renal vessels with a compact form of the renal hilum may be an anatomical prerequisite for impaired urodynamics, provided there are variants of renal vessels branching or the existence of an abnormal vessel in the renal hilum region. 3. Variants of the structure of the kidneys and their structures are clearly observed from the beginning of the fetal period of human intrauterine development significantly affect the topography of the calyces and pelvis, and in some cases can cause impairment of urodynamics

Influence of long-term intake of low doses of cadmium chloride on acid-producing activity of kidneys in white rats under a water loading

У зв’язку з загостренням проблеми екологічних криз у всьому світі вивчалося питання впливу малих доз хлористого кадмію на кислото-регулювальну функцію нирок. Мета роботи – оцінити стан кислоторегулювальної функції нирок у білих щурів при хронічному вживанні малих доз хлористого кадмію за умов водного навантаження. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були самки білих щурів. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга – з 9 тварин, яким проводилась хронічна затравка нетоксичними дозами хлористого кадмію. Результати. За даними біохімічних досліджень на сьому добу спостережень змін кислоторегулювальної функції нирок не виявлено, також не вдалося зафіксувати достовірних розбіжностей показників на чотирнадцяту добу проведення експерименту. Наприкінці третього тижня висока варіабельність показників не дозволила підтвердити розвиток пошкоджень. На завершення експерименту виявлено підсилення ацидифікації сечі. Висновки. Доведено, що тривале вживання тваринами нетоксичних доз хлористого кадмію негативно впливає на кислоторегулювальну функцію нирок. Хронічна затравка хлористим кадмієм викликає у щурів підсилення ацидифікації сечі за рахунок збільшення кислотної фракції, що фільтрується.В связи с обострением проблемы экологических кризисов во всем мире изучался вопрос влияния малых доз хлористого кадмия на кислоторегулирующую функцию почек. Цель работы – оценить состояние кислоторегулирующей функции почек у белых крыс при хроническом употреблении малых доз хлористого кадмия в условиях водной нагрузки. Материал и методы. Объектом исследования были самки белых крыс. Первая группа состояла из 10 контрольных крыс, вторая – из 9 животных, которым проводилась хроническая затравка нетоксичными дозами хлористого кадмия. Результаты. Согласно данным биохимических исследований на седьмой день наблюдений изменений кислоторегулирующей функции почек не выявлено, также не удалось зафиксировать достоверных различий показателей на четырнадцатый день проведения эксперимента. В конце третьей недели высокая вариабельность показателей не позволила подтвердить развития повреждений. На завершение эксперимента выявлено усиление ацидификации мочи. Вывод. Доказано, что длительное употребление животными нетоксических доз хлористого кадмия негативно влияет на кислоторегулирующую функцию почек. Хроническая затравка хлористым кадмием вызывает у крыс усиление ацидификации мочи за счет увеличения фильтруемой кислотной фракции.Abstract. In connection with the exacerbation of environmental problems crises all over the world, the impact of small doses of cadmium chloride on the acid-dependent function of the kidneys has been studied. Objective – To evaluate the state of acid-producing kidney function in white rats during chronic use of small doses of cadmium chloride under conditions of water loading. Material and methods. The subjects of the study were females of white rats. The first group consisted of 10 control rats, and the second consisted of 9 animals, which had undergone a chronic inoculation with non-toxic doses of cadmium chloride. Results. According to biochemical studies, on the 7th day of the experiment, changes in the acid-producing function of kidneys were not detected, nor did it succeed in fixing the significant differences between the 14th day of the experiment. At the end of the third week, the high variability of indicators did not allow to confirm the development of injuries. At the end of the experiment, an increase of acidification in urine was detected. Conclusions. It has been proved that prolonged use of non-toxic doses of cadmium chloride by animals has a negative effect on acid excretory function of kidneys. Chronic inoculation with cadmium chloride in rats causes increase of urinary acidification due to increased acid filtration fraction

Blood supply formation of the upper urinary tract in the prenatal period of human ontogenesis

Мета роботи – з'ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін'єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м'язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально – в капсульні та ниркові вени, каудально – у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4-5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку – час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад. Цель работы – выяснить особенности кровоснабжения верхних мочевыделительных путей в плодном периоде онтогенеза человека. Материал и методы. Исследование выполнено на 58 препаратах плодов человека 4-10 месяцев 81,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) с использованием комплекса методов морфологического исследования, который включал: антропометрию, морфометрию, инъекцию сосудов с последующей рентгенографией и препарированием, микроскопию, графическое реконструирование и статистический анализ. Выводы. 1. Кровоснабжение брюшной части мочеточника у плодов человека осуществляется мочеточниковыми ветвями и от яичковых (яичниковых), капсульных артерий почки. 2. Для прилоханочного сегмента мочеточника характерно наличие трех внутристеночных венозных сплетений, размещенных в подслизистой основе, мышечной и адвентициальной оболочках, которые анастомозируют между собой благодаря проникающим венам. 3. Венозным коллектором брюшной части мочеточника является дугообразная вена, которая находится на его латеральной стенке. Венозный отток осуществляется в двух направлениях: краниально – в капсульные и почечные вены, каудально – в капсульные, мочеточниковые и яичковые (яичниковые) вены. 4. Критическими периодами развития брюшной части мочеточника являются 4-5-й месяцы плодного периода развития – время возможного возникновения вариантов их синтопии с сосудами и врожденных пороков. Objective – to clarify peculiarities of blood supply of the upper urinary tract in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. The study was conducted on 58 specimens of human fetuses 81,0-375,0 mm of the parietal-coccygeal length (PCL) (4-10th months of the intrauterine development). A complex of morphological examinations was applied including anthropometry, morphometry, vascular injection followed by radiography and dissection, microscopy, graphic reconstruction and statistical analysis. Conclusions. 1. Blood supply of the abdominal segment of ureter in fetuses is ensured by the branches of the ureteral, testicular (ovarian) and renal capsular arteries. 2. The parapelvic ureteral segment is characterized by the availability of the three intraparietal venous plexuses located in the submucous, muscular and adventitial tunics anastomosing between themselves due to permeable veins. 3. A venous collector of the abdominal segment of ureter is arcuate vein located on its lateral wall. Venous outflow occurs in two directions: cranially – in the capsular and renal veins, caudal – in the capsular, ureteral and testicular (ovarian) veins. 4. 4-5 months of the development are critical periods of the abdominal ureter. This is a time for possible occurrence of congenital defect variants of blood vessels syntopia