Педагогічні умови формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів: експериментальне обґрунтування

Experimental study of pedagogical conditions of formation of professional subjectivity of students – future primary school teachers. The article is devoted to the experimental study of subjectivity as an integral quality of primary school teachers, to the xperimental verification of pedagogical conditions of its formation in educational activities in the process of vocational training.Експериментальне дослідження педагогічних умов формування професійної суб’єктності студентів майбутніх вчителів початкових класів. Стаття присвячена експериментальному вивченню суб’єктності як інтегральної якості майбутніх вчителів початкових класів. Експериментальній перевірці педагогічних умов її формування у навчальній діяльності в процесі професійного навчанн

The Problem of Subject and Subjectivity in Psychological and Pedagogical Sciences in the Context of Training Future Teachers

У статті аналізується мультимодальність підходів до концепції суб’єктності вчителя початкової школи в українській освіті. Метою статті є визначення усталених традиційних (переважно деструктивних) та перспективних напрямів розвитку доктрини суб’єктивності в українському психолого-педагогічному дискурсі на тлі історичного та сучасного досвіду. Виявлено низку протиріч у кваліфікації цього явища, стабільності традиційних підходів та уникнення міждисциплінарного нейрофізіолого-педагогічного осмислення проблеми в Україні. Ми також з’ясували, що ідеї українських вчених мають експресивний подвійний характер: вони поділяються на соціоцентричні уявлення про суб’єкт як індикатор соціального рівня та природоцентричні (суб’єктивність як вроджений постійний ресурс саморозвитку). Ми також висловили деякі зауваження щодо використання традиційних та інноваційних ідей суб’єктивності в навчальному процесі. Найбільшим недоліком українського наукового дискурсу є відсутність урахування нейрофізіологічних закономірностей у розумінні суб’єктивності. Проте максимальне використання таких ідей окреслює перспективи нового етапу розвитку психолого-педагогічної науки в Україні. Міжнародний внесок статті полягає у переінвентаризації поглядів на суб’єктивність посттоталітарної держави на тлі світових тенденцій. Це дозволить країнам, які мають невеликий досвід трансформації освіти, психології та соціології (Україна, Казахстан та ін.), формально не переймати досвід західних демократій, а й набути конструктивних традицій у власному дискурсі.The article analyzes the multimodality of approaches to the concept of subjectivity of a primary school teacher in Ukrainian education. The purpose of the article is how to determine the well-established traditional (mostly destructive) and promising directions for the development of the doctrine of subjectivity in the Ukrainian psychological and pedagogical discourse against the background of historical and current experience. We identified a number of contradictions in the qualification of this phenomenon, the stability of traditional approaches and the avoidance of interdisciplinary neurophysiological and pedagogical understanding of the problem in Ukraine. We also found out that the ideas of Ukrainian scientists are of an expressive dual nature: they are divided into sociocentric representations of the subject as an indicator of the social level and nature-centered (subjectivity as an innate permanent resource for self-development). We also made some comments on the use of traditional and innovative ideas of subjectivity in the educational process. The greatest drawback of the Ukrainian scientific discourse is the lack of consideration of neurophysiological patterns in the understanding of subjectivity. Nevertheless, the maximum use of such ideas outlines the prospects for a new stage in the development of psychological and pedagogical science in Ukraine. The international contribution of the article lies in the re-inventory of views on the subjectivity of the post-totalitarian state against the background of world trends. This will allow countries that have little experience in transforming education, psychology and sociology (Ukraine, Kazakhstan, etc.) not to formally adopt the experience of Western democracies, but also to acquire constructive traditions in their own discourse.В статье анализируется мультимодальность подходов к понятию субъектности учителя начальных классов в украинском образовании. Цель статьи - определить устоявшиеся традиционные (преимущественно деструктивные) и перспективные направления развития учения о субъектности в украинском психолого-педагогическом дискурсе на фоне исторического и современного опыта. Выявлен ряд противоречий в квалификации этого феномена, устойчивость традиционных подходов и уход от междисциплинарного нейрофизиолого-педагогического понимания проблемы в Украине. Также мы выяснили, что представления украинских ученых носят выразительно-двойственный характер: они делятся на социоцентрические представления о субъекте как показателе социального уровня и природоцентрические (субъективность как врожденный постоянный ресурс саморазвития). Мы также сделали некоторые замечания по поводу использования традиционных и инновационных идей субъектности в образовательном процессе. Самым большим недостатком украинского научного дискурса является отсутствие учета нейрофизиологических закономерностей в понимании субъективности. Тем не менее максимальное использование таких идей намечает перспективы нового этапа развития психолого-педагогической науки в Украине. Международный вклад статьи заключается в переинвентаризации взглядов на субъектность посттоталитарного государства на фоне мировых тенденций. Это позволит странам, имеющим небольшой опыт трансформации образования, психологии и социологии (Украина, Казахстан и др.), не перенимать формально опыт западных демократий, а приобретать конструктивные традиции в собственном дискурсе

Developing Professional Subjectivity in Future Primary School Teachers in the Context of a Neuropedagogical Approach

Developing Professional Subjectivity in Future Primary School Teachers in the Context of a Neuropedagogical Approach / Yu. Zhurat, L. Lipshyts, M. Soter, L. Chumak, H. Tarasenko, O. Valchuk-Orkusha, I. Melnyk // BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – Vol. 11, Iss. 2, Sup. 1. – 2020. – P. 64–81.Future primary school teachers can feel their subjectivity and dive into the culture of learning activity as a basis for developing the main features of learning and professional subjectivity starting from the first classes in higher pedagogical educational institutions. The paper aims to scientifically and theoretically justify and experimentally verify some pedagogical conditions and methodologies for developing professional subjectivity in future primary school teachers, taking into account a neuropedagogical approach. Also, it substantiates the main pedagogical condition, that is, professional training should imply mastering the psychological structure of pedagogical activity in primary school and cultivating creative personality as the subject of this activity. It requires full compliance with certain pedagogical conditions. The latter should comply with neurophysiological characteristics of the participants in the educational process. The paper proves the effectiveness of these pedagogical conditions based on the questionnaire aimed at determining the effectiveness criteria for professional self-determination in higher education institutions, the diagnostic-related professional readiness methodology, the motivation towards higher education study methodology, the diagnostic of the structure of work motives methodology. The paper experimentally proves that their educational subjectivity is a manifestation of one’s capacity for subjective self-transformation in the learning activity, and pedagogical subjectivity represents the final stage of professional training and completion of pedagogical education, which acts as both synthesis and transformation of many invariant and variant subjective personality traits of students in the professionally important quality of the teacher, among which professional subjectivity is an integral one. EG respondents have shown better results in terms of levels of subjective qualities than CG respondents