Неінвазивні маркери фіброзу та еластографія в діагностиці тяжкості фіброзу у хворих на цукровий діабет 2 типу та неалкогольну жирову хворобу печінки

 Objective: to evaluate the possibility of determining the stage of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) with the help of indirect non-invasive markers of fibrosis and elastography.Material and methods. The study involved 43 patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and manifestation of NAFLD, including 26 (60.5 %) females and 17 (39.5 %) males. All the patients underwent an extensive ultrasound examination of the liver, namely determination of its size below the costal arch, a duplex examination to assess the distribution of hepatic vessels, determine possible blood flow trouble and its type. B-mode liver ultrasound with real-time elastography on Hitachi Hi Vision Avius apparatus was also performed. The presence and stage of fibrosis were assessed using the Bonacini discriminant score, METAVIR and Ishak scoring systems. A correlation analysis between results of various methods of liver fibrosis stage assessment in patients with type 2 DM and NAFLD was also conducted.Results. Generally, in patients with type 2 DM and NAFLD, mild fibrosis (F0–F2) was diagnosed. The assessment of liver fibrosis intensity according to sonoelastography and other non-invasive methods (Bonacini, Ishak and METAVIR scores) gave comparable results. The results of liver fibrosis stage assessment in patients with type 2 DM and NAFLD according to sonoelastography were strongly correlated with the results of Bonacini classification (discriminant) score. The results of the Ishak and METAVIR scores were moderately correlated with the sonoelastography data and strongly correlated precisely in advanced stages of hepatic fibrosis.Conclusions. The results obtained show the importance of criteria for NAFLD assessment in patients with type 2 DM, the need to determine NAFLD and liver fibrosis stages. The combination of ultrasound diagnosis, serum biomarkers and use of diagnostic scales is more informative and appropriate for assessing the liver fibrosis presence in patients with NAFLD, compared with separate use of these methods allowing reducing the frequency of invasive traumatic methods using.  Цель работы – оценить возможность определения стадии неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) с помощью непрямых неинвазивных маркеров фиброза и эластографии.Материал и методы. Обследованы 43 пациента с сахарным диабетом (СД) 2 типа с проявлениями НАЖБП: 26 (60,5 %) женщин и 17 (39,5 %) мужчин. Всем пациентам проводили расширенное ультразвуковое обследование печени, которое предусматривало определение ее размера ниже края реберной дуги, дуплексное обследование для оценки хода сосудов печени, определения возможных препятствий кровотоку, установление его типа. Также проводили УЗИ печени в В-режиме с эластографией в режиме реального времени на аппарате Hitachi Hi Vision Avius. Наличие и степень фиброза оценивали с использованием классификационной (дискриминантной) счетной шкалы Bonacini, а также шкал METAVIR и Ishak. Проведен корреляционный анализ результатов различных методик оценки степени фиброза печени у больных СД 2 типа при наличии НАЖБП.Результаты. У большинства больных СД 2 типа при наличии НАЖБП диагностирован фиброз слабой степени (F0–F2). Оценка интенсивности фиброза печени по данным соноэластографии и других неинвазивных методов (шкалы Bonacini, Ishak и METAVIR) позволила получить сопоставимые результаты. Результаты оценки степени фиброза печени у обследованных больных по данным соноэластографии наиболее сильно коррелируют с результатами классификационной (дискриминантной) счетной шкалы Bonacini. Результаты шкал Ishak и METAVIR имеют корреляционные связи средней степени с данными соноэластографии, а сильные корреляционные связи отмечены именно для более тяжелых степеней фиброза печени.Выводы. Полученные результаты показывают важность оценки критериев наличия или отсутствия НАЖБП у больных СД 2 типа, необходимость диагностики стадий НАЖБП и определения степени фиброза печени. Сочетание УЗИ диагностики и сывороточных биомаркеров, применение диагностических шкал является более информативным и целесообразным для оценки наличия фиброза печени у пациентов с НАЖБП по сравнению с применением этих методов порознь, что также позволяет снизить частоту применения инвазивных травматичных методов.  Мета роботи – оцінити можливість визначення стадії неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) за допомогою непрямих неінвазивних маркерів фіброзу та еластографії.Матеріали та методи. Обстежили 43 особи, які хворі на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з проявами НАЖХП: 26 (60,5 %) жінок та 17 (39,5 %) чоловіків. Усім пацієнтам здійснили розширене ультразвукове обстеження печінки, що передбачало визначення її розміру нижче краю реберної дуги, дуплексне обстеження для оцінювання ходу судин печінки, визначення можливих перешкод кровотоку, встановлення його типу. Також виконали УЗД печінки у В-режимі з еластографією в режимі реального часу на апараті Hitachi Hi Vision Avius. Наявність і ступінь фіброзу оцінювали, використовуючи класифікаційну (дискримінантну) лічильну шкалу Bonacini, шкали METAVIR та Ishak. Також виконали кореляційний аналіз результатів різних методик оцінювання ступеня фіброзу печінки у хворих на ЦД 2 типу та НАЖХП.Результати. У більшості хворих на ЦД 2 типу за наявності НАЖХП діагностували фіброз слабкого ступеня (F0–F2). Оцінювання інтенсивності фіброзу печінки за даними соноеластографії та іншими неінвазивними методами (шкали Bonacini, Ishak та METAVIR) дало можливість отримати зіставні результати. Результати оцінювання ступеня фіброзу печінки в обстежених хворих за даними соноеластографії найсильніше корелюють із результатами класифікаційної (дискримінантної) лічильної шкали Bonacini. Результати шкал Ishak і METAVIR мають кореляційні зв’язки середнього ступеня з даними соноеластографії, а сильні кореляційні зв’язки встановили саме для важчих ступенів фіброзу печінки.Висновки. Результати, що одержали, показали важливість оцінювання критеріїв наявності або відсутності НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу, необхідність діагностики стадій НАЖХП і визначення ступеня фіброзу печінки. Поєднання УЗД діагностики та сироваткових біомаркерів, застосування діагностичних шкал є значно інформативнішим і доцільнішим для оцінювання наявності фіброзу печінки в пацієнтів із НАЖХП порівняно із застосуванням цих методів поодинці, що також дає змогу зменшити частоту використання інвазивних травматичних методів.

Hepatic Fibrosis as an Additional Risk Factor for the Development of Cardiovascular Disorders in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus with Non-alcoholic Fatty Liver Disease

The aim of the study was to determine the relationship between the degree of progression of liver fibrosis and the risk of cardiovascular complications in patients with Type 2 diabetes mellitus (DM) with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). The study included 110 patients with Type 2 diabetes (62 men and 48 women), the average age of the subjects was 52.07±1.11 years. All patients were divided into 2 groups: the main group included 72 patients with Type 2 diabetes with concomitant NAFLD (38 men and 34 women); the control group included 38 patients with Type 2 diabetes without clinical manifestations of NAFLD (24 men and 14 women). Patients of the main group were divided into 3 subgroups, taking into account the predominant pathological processes in the clinical picture. The division into subgroups was carried out in 2 stages: at the first stage, those with predominant manifestations of liver fibrosis (F2 or more) were selected from the general population of patients with Type 2 diabetes with NAFLD according to the results of liver elastography and the use of Bonacini and Metavir scales. The number of such patients was 29, which accounted for 40.3% of the total number of patients in the main group. The remaining patients were divided into 2 subgroups: 11 patients (15.3%) had non-alcoholic liver steatosis, and 32 patients (44.4%) had signs of non-alcoholic steatohepatitis (NASH). As a result of the study, it was found that the presence of liver fibrosis in patients with Type 2 diabetes with NAFLD is significantly more often associated with cardiovascular complications, such as arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, stroke, diabetic retinopathy and nephropathy. A significant decrease in the ejection fraction (EF) was found in patients with Type 2 diabetes with concomitant NAFLD. At the same time, the number of patients with EF disorders of varying degrees in the main group significantly exceeded that in the comparison group (33.3% and 6.7%, respectively, p<0.001). The average values of left ventricular myocardial mass are significantly lower in patients with NASH and fibrosis formation compared to patients with NAFLD at the stage of fatty hepatosis. There was also a significant decrease in the size of the left and right atria in patients with NASH compared to both patients with steatosis and patients with fibrotic liver changes. Patients with predominant fibrotic changes in the liver are characterized by a relative decrease in myocardial mass, a decrease in final diastolic and systolic volumes and EF, which may indicate the development of diastolic dysfunction in them. It is shown that it is necessary to take into account in clinical practice not only the generally accepted stages of NAFLD, but also the predominant pathological process in the liver in patients with Type 2 diabetes, namely steatosis, manifestations of inflammation and fibrotic disorders. It is proved that fibrotic changes in the liver can develop at all stages of liver tissue damage