Відмінності антитромбоцитарного лікування із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти

According to the statistical forecasting the cardiovascular mortality will be 25 million cases per year in 2020. Therefore, the search for effective ways to treat and prevent cardiovascular diseases is the primary objective of the current medicine. It has been shown that one of the main groups of drugs that positively affect the duration and quality of life, are antiplatelet agents. Acetylsalicylic acid is an antiplatelet agent that is most widely used for both the primary and secondary prevention of cardiovascular diseases. This article discusses the problems of aspirin resistance, possible ways to improve the efficacy and safety of acetylsalicylic acid therapy, the impact of gender on its effectiveness, and others. There is the need for further development of methods for determining the mechanisms of formation of sensitivity and the rational prescription and correction of the therapy with acetylsalicylic acid.Согласно данным статистического прогнозирования сердечно-сосудистая смертность на 2020 год составит 25 млн случаев в год. Поэтому поиск эффективных путей лечения и профилактики сердечно-сосудистых заболеваний является приоритетной задачей медицины настоящего. Показано, что одной из основных групп препаратов, которые положительно влияют на продолжительность и качество жизни, являются антитромбоцитарные агенты. Ацетилсалициловая кислота является антитромбоцитарным препаратом, который наиболее широко используется как для первичной, так и для вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний. В этой статье обсуждаются проблемы аспиринорезистентности, возможные пути повышения эффективности и безопасности применения ацетилсалициловой кислоты, влияние гендерных факторов на ее эффективность и др. Обозначена необходимость дальнейшей разработки методов определения механизмов формирования чувствительности и рационального назначения и коррекции терапии с применением ацетилсалициловой кислоты.Згідно з даними статистичного прогнозування серцево-судинна смертність на 2020 рік сягне 25 млн випадків на рік. Тому пошук ефективних шляхів лікування і профілактики серцево-судинних захворювань є пріоритетним завданням медицини сьогодення. Доведено, що однією з основних груп препаратів, які позитивно впливають на тривалість та якість життя, є антитромбоцитарні агенти. Ацетилсаліцилова кислота є антитромбоцитарним препаратом, що найбільш широко використовується як для первинної, так і для вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. У наведеній статті обговорюються проблеми аспіринорезистентності, можливі шляхи підвищення ефективності та безпеки застосування ацетилсаліцилової кислоти, вплив гендерних чинників на її ефективність та ін. Окреслена необхідність подальшої розробки методів визначення механізмів формування чутливості у випадку аспіринорезистентності та раціонального призначення і корекції терапії із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти

Особливості стоматологічного статусу пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда на тлі прийому ацетилсаліцилової кислоти

This paper presents a comparative characteristic of the stomatological status of patients with a varying duration of the intake of the acetylsalicylic acid (ASA) who underwent myocardial infarction. It has been demonstrated that more evident inflammatory changes in the tissues of the periodontium are observed in patients taking ASA less than during a year. Whereas, changes in the tissues of the periodontium are largely of a dystrophic nature in patients who have been taking ASA for a long time.В статье представлена сравнительная характеристика стоматологического статуса пациентов с разной длительностью приема ацетилсалициловой кислоты (АСК), которые перенесли инфаркт миокарда. Показано, что более выраженные воспалительные изменения в тканях пародонта наблюдаются у пациентов, которые принимают АСК менее одного года. Тогда как у больных, длительное время принимающих АСК, изменения в тканях пародонта преимущественно носят дистрофический характер.У статті представлена порівняльна характеристика стоматологічного статусу пацієнтів з різною тривалістю прийому ацетилсаліцилової кислоти (АСК), які перенесли інфаркт міокарда. Показано, що більш виражені запальні зміни в тканинах пародонта спостерігаються в пацієнтів, які приймають АСК менш ніж один рік. Тоді як у хворих, які тривалий час приймають АСК, зміни в тканинах пародонта переважно носять дистрофічний характер

Метаболічно-асоційовані захворювання і роль епігенетики та епігенетичного віку в їх профілактиці

A comprehensive assessment of the rate of aging is essential in modern medicine, as middle-aged people have a discrepancy between calendar and biological age. Biological age or epigenetic age is a measure of biological capabilities, which determines not only the years, lived out, but also measures of future life expectancy and a risk of certain age-dependent diseases. Epigenetic age is influenced by many external and internal factors, dependence on biological and psychological characteristics of the individual (heredity, temperament, type of higher nervous activity), socio-economic and political factors (health protection, availability of medicines, qualifications of medical personnel, level of medical science, working and living conditions), external environment, ecology and way of life. Epigenetic changes in DNA induced by environmental influences can be adaptive and cause better functioning of the body under altered conditions, but can also be the cause of various diseases. It can be assumed that the influence of a certain external factor during critical periods of development can provoke phenotypic changes that persist throughout life and can even be inherited by subsequent generations.Patients will have an accumulate of comorbid conditions with age, such as diabetes and obesity, which affect the course of cardiovascular disease. There are suppositions that epigenetic modification of genes, with influence of risk factors, can affect the development and progression of age-associated diseases (obesity, hypertension, fasting hyperglycemia, dyslipidemia) and on the formation of cardiovascular risk (CVD). Therefore, timely detection and implementation of different preventive measures and drug treatment, can reduce the number of not only severe forms of the disease, but also to prevent cardiovascular events at the stage of formation of age-associated diseases (myocardial infarction (MI), cerebrovascular disorders).Важное значение в современной медицине имеет комплексная оценка темпа старения, так как у лиц среднего возраста может наблюдаться несоответствие между календарным и биологическим возрастом. Биологический, или эпигенетический, возраст является мерой биологических возможностей, которая не только определяет количество прожитых лет, но и может прогнозировать продолжительность жизни и риск возникновения определенных зависимых от возраста заболеваний. На эпигенетический возраст влияет большое количество внешних и внутренних факторов: зависимость от биологических и психологических особенностей личности (наследственность, темперамент, тип высшей нервной деятельности), социально-экономические и политические факторы (охрана здоровья, доступность лекарственных средств, квалификация медицинских кадров, уровень медицинской науки, условия труда и жизни), внешняя среда, экология и способ жизни. Индуцированные влияниями окружающей среды эпигенетические изменения ДНК могут быть адаптивными и обуславливать лучшее функционирование организма в измененных условиях или быть причиной разных заболеваний. Можно предположить, что влияние определенного внешнего фактора в течение критических периодов развития может провоцировать фенотипические изменения, которые сохраняются на протяжении всей жизни и могут наследоваться следующими поколениями.С возрастом у пациентов происходит накопление коморбидных состояний, таких как диабет и ожирение, которые влияют на течение сердечно-сосудистых заболеваний. Предполагают, что эпигенетическая модификация генов под влиянием факторов риска может влиять на развитие и прогрессирование возраст-ассоциированных заболеваний (ожирение, артериальная гипертензия, гипергликемия натощак, дислипидемия) и дальнейшее формирование кардиоваскулярного риска. Поэтому своевременное выявление на этапе формирования возраст-ассоциированных заболеваний и проведение разных профилактических мероприятий и медикаментозного лечения позволяет не только уменьшить количество тяжелых форм заболевания, но и предупредить кардиоваскулярные события (инфаркт миокарда, нарушения мозгового кровообращения).Важливе значення в сучасній медицині має комплексна оцінка темпу старіння, оскільки в осіб середнього віку може спостерігатися невідповідність між календарним та біологічним віком. Біологічний, або епігенетичний, вік є мірою біологічних можливостей, яка не лише визначає кількість прожитих років, а і може прогнозувати тривалість життя та ризик виникнення певних залежних від віку захворювань. На епігенетичний вік впливає багато зовнішніх та внутрішніх чинників: залежність від біологічних і психологічних властивостей особистості (спадковість, темперамент, тип вищої нервової діяльності), соціально-економічні та політичні чинники (охорона здоров’я, доступність лікарських препаратів, кваліфікація медичних кадрів, рівень медичної науки, умови праці та життя), довкілля, екологія та спосіб життя. Індуковані впливами довкілля епігенетичні зміни ДНК можуть бути адаптивними та зумовлювати краще функціонування організму в змінених умовах або бути причиною різних захворювань. Можна припустити, що вплив певного зовнішнього чинника впродовж критичних періодів розвитку може спричинити фенотипічні зміни, які зберігаються протягом усього життя і можуть успадковуватися наступними поколіннями.З віком у пацієнтів відбувається накопичення коморбідних станів, таких як діабет та ожиріння, які впливають на перебіг серцево-судинних захворювань. Припускають, що епігенетична модифікація генів під впливом чинників ризику може впливати на розвиток та прогресування вік-асоційованих захворювань (ожиріння, артеріальна гіпертензія, гіперглікемія натще, дисліпідемія) та подальше формування кардіоваскулярного ризику. Тому своєчасне виявлення на етапі формування вік-асоційованих захворювань і проведення різноманітних профілактичних заходів та медикаментозного лікування дає змогу не лише зменшити кількість тяжких форм захворювання, а і запобігти кардіоваскулярним подіям (інфаркту міокарда, порушенню мозкового кровообігу)

Асоціація між біологічним віком, клініко-біохімічними показниками, виявами когнітивних порушень і показниками здоров’я у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

The aim of this work was to determine the association between biological age (BA), clinical and biochemical parameters, cognitive functions and subjective health assessment in patients with arterial hypertension (AH) and low-grade cardiovascular risk (CVR).Materials and methods. The examinations involved 95 patients (50 men and 45 women) with the mean age of 43.8 years — from 25 to 59.8 years. All patients were divided into 2 groups: control group consisted of patients without hypertension (n = 24) and the second (main) group included patients with grade 1 — 2 stages 1 — 2 AH with low and moderate CVR (n = 71). Each group was dived into two subgroups:: 25 — 44 years old and 45 — 60 years old patients. Clinical, biochemical and anthropometric parameters were determined in patients. BA of patients was determined using the method named after A. G. Gorelkin and B. B. Pinkhasov, cognitive dysfunction was assessed based on the results of the questionnaires, namely Montreal Cognitive Assessment (MoCA) and Digit Symbol Substitution Test (DSS), and health status was estimated using European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Results. Significant differences were found between patients of the main and control groups in terms of BA (p = 0.000), weight (p = 0.016), body mass index (BMI) (p = 0.02), waist circumference (WC) (p = 0.001) and thigh circumference (p = 0.013). Analysis of the parameter values distribution in patients aged from 25 to 45 years old with and without AH showed significant differences in BA (p = 0.025), weight (p = 0.009), BMI (p = 0.048), WC (p = 0.007), levels of triglyceride (TG) (p = 0.025), very low density lipoprotein cholesterol (VLDL-C) (p = 0.025), high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) (p = 0.000), atherogenic coefficient (AC) (p = 0.001), creatinine (p = 0.007) and MoCA results (p = 0.000). Patients in the main group aged 45 to 60 years had significant differences in the levels of total cholesterol (p = 0.002), TG (p = 0.015), VLDL-C (p = 0.042), AC (p = 0.010), and low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (p = 0.042), increased alanine aminotransferase (p = 0.021), DSS (p = 0.000) compared with controls. Decrease in cognitive functions in patients with AH in comparison with controls (p < 0.05) was observed according to the results of the MoCA in young people and DSS in middle-aged people. BA assessment demonstrated a link with DSS test results and health indicators in both young and middle-aged patients.Conclusions. Not only can middle-aged patients with AH and low CVR have cognitive impairments, but also young patients. MoCA questionnaires can be effective for the identification of cognitive disorders in young patients, whereas DSS test can be useful in middle-aged people. BA can be used as an indicator of health disorders in patients with AH, both young and middle-aged.Цель — определить связь между биологическим возрастом (БВ), клинико-биохимическими параметрами, когнитивными функциями и субъективной оценкой здоровья у лиц с артериальной гипертензией (АГ) и кардиоваскулярным риском низких градаций.Материалы и методы. Обследованы 95 пациентов (50 мужчин и 45 женщин). Средний возраст — 43,8 года (от 25,0 до 59,8 года). Пациентов разделили на две группы: контрольную — 24 пациента без АГ и основную — 71 пациент с АГ 1 — 2-й степени 1 — 2-й стадии с низким и умеренным кардиоваскулярным риском. В каждой группе выделили две подгруппы: 25 — 44 и 45 — 60 лет. У всех пациентов определяли клинико-биохимические и антропометрические показатели, БВ по методу А. Г. Горелкина и Б. Б. Пинхасова, выраженность когнитивных дисфункций по данным опросников Montreal Cognitive Assessment (MoCA) и Digit Symbol Substitution Test (DSS) и состояние здоровья по результатам анкетирования European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Результаты. Выявлены статистически значимые различия между пациентами основной и контрольной группы по БВ (p = 0,000), массе тела (p = 0,016), индексу массы тела (p = 0,02), окружности талии (p = 0,001) и бедер (p = 0,013). При анализе распределения значений параметров у пациентов в возрасте от 25 до 45 лет с АГ и без нее установлены статистически значимые различия по БВ (p = 0,025), массе тела (p = 0,009), индексу массы тела (p = 0,048), окружности талии (p = 0,007), уровню триглицеридов (p = 0,025), холестерина липопротеинов очень низкой плотности (p = 0,025), холестерина липопротеинов высокой плотности (p = 0,000), коэффициенту атерогенности (p = 0,001), содержанию креатинина (p = 0,007) и результатам по MoCA (p = 0,000). У пациентов основной группы в возрасте от 45 до 60 лет выявлены статистически значимые различия по уровню общего холестерина (p = 0,002), триглицеридов (p = 0,015), холестерина липопротеинов очень низкой плотности (p = 0,042), холестерина липопротеинов низкой плотности (p = 0,042 ), коэффициенту атерогенности (p = 0,010), результатам теста DSS (p = 0,000) и повышенный уровень аланинаминотрансферазы (p = 0,021). Снижение когнитивных функций у пациентов с АГ по сравнению с контрольной группой (p < 0,05) отмечено по результатам опросника MoCA у лиц молодого возраста и по тесту DSS у лиц среднего возраста. Оценка БВ продемонстрировала наличие связи с результатами теста DSS и показателями здоровья у пациентов как молодого возраста, так и среднего.Выводы. У пациентов с АГ и низким кардиоваскулярным риском не только среднего, но и молодого возраста могут формироваться когнитивные нарушения. У пациентов молодого возраста для их выявления эффективным может быть использование опросника MoCA, а у лиц среднего возраста — DSS. Биологический возраст можно использовать как индикатор нарушений состояния здоровья у пациентов с АГ как молодого, так и среднего возраста.Мета — визначити зв’язок між біологічним віком (БВ), клініко-біохімічними параметрами, когнітивними функціями і суб’єктивною оцінкою здоров’я в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) і кардіоваскулярним ризиком низьких градацій.Матеріали та методи. Обстежено 95 пацієнтів (50 чоловіків і 45 жінок) середнім віком 43,8 року (від 25,0 до 59,8 років). Пацієнтів розподілили на дві групи: конт­рольну — 24 пацієнти без АГ та основну — 71 пацієнт з АГ 1 — 2-го ступеня 1 — 2-ї стадії з низьким і помірним кардіоваскулярним ризиком. У кожній групі виділили дві підгрупи: 25 — 44 і 45 — 60 років. У всіх пацієнтів визначали клініко-біохімічні та антропометричні показники, БВ за методом О.Г. Горєлкіна і Б.Б. Пінхасова, вираженість когнітивних дисфункцій за даними опитувальників Montreal Cognitive Assessment (MoCA) і Digit Symbol Substitution Test (DSS) і стан здоров’я за результатами анкетування European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Результати. Виявлено статистично значущі відмінності між пацієнтами основної та контрольної групи за БВ (p = 0,000), масою тіла (p = 0,016), індексом маси тіла (p = 0,02), обводом талії (p = 0,001) і стегон (p = 0,013). При аналізі розподілу значень параметрів у пацієнтів віком від 25 до 45 років з АГ і без неї встановлено статистично значущі відмінності за БВ (p = 0,025), масою тіла (p = 0,009), індексом маси тіла (p = 0,048), обводом талії (p = 0,007), рівнем тригліцеридів (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів високої густини (p = 0,000), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,001), вмістом креатиніну (p = 0,007) і результатами за MoCA (p = 0,000). У пацієнтів основної групи віком від 45 до 60 років виявлено статистично значущі відмінності за рівнем загального холестерину (p = 0,002), тригліцеридів (p = 0,015), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,042), холестерину ліпопротеїнів низької густини (p = 0,042), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,010), результатами тесту DSS (p = 0,000) і підвищений рівень аланінамінотрансферази (p = 0,021). Зниження когнітивних функцій у пацієнтів з АГ порівняно з контрольною групою (p < 0,05) відзначено за результатами опитувальника MoCA в осіб молодого віку і за тестом DSS в осіб середнього віку. Оцінка БВ продемонструвала наявність зв’язку з результатами тесту DSS і показниками здоров’я у пацієнтів як молодого віку, так і середнього.Висновки. У пацієнтів з АГ і низьким кардіоваскулярним ризиком не лише середнього, а й молодого віку можуть формуватися когнітивні порушення. У пацієнтів молодого віку для їх виявлення ефективним може бути використання опитувальника MoCA, а в осіб середнього віку — DSS. Біологічний вік можна використовувати як індикатор порушень стану здоров’я у пацієнтів з АГ як молодого, так і середнього віку

Гендерні особливості антитромбоцитарної терапії при ішемічній хворобі серця

The number of data about the gender differences in cardiovascular diseases course and treatment is continuously growing. The importance of this parameter for the treatment definition is undoubtedly. In this publication the results of comparative activity of plateles gomeostasis in men and women (106 patients) by long-term therapy with acetylsalicilic acid are shown. According to our results, the long-term administration of ASA in standard dosage was inhibiting agregative activity of platelets less effective in women than men. This effect was also most prominent in the case of arachidonat-induced platelets agregation correlating with respond on ASA. The defined in this work gender differences in respond on ASA monotherapy by IHD can be used for further development of treatment guidelines with focus on gender adjusted therapy. Further investigations in this field are crucial.В связи с постоянно возрастающим количеством данных о важности специфических гендерных различий между заболеваниями сердечно-сосудистой системы в последние годы назначение лечения с учетом гендерных особенностей становится все более востребованным. В настоящей публикации представлены результаты сравнительной оценки активности тромбоцитарного гемостаза у мужчин и женщин (106 пациентов) при длительной терапии ацетилсалициловой кислотой. По нашим данным, длительный прием АСК в стандартной дозировке оказывал меньшее влияние на агрегационную способность тромбоцитов у женщин, чем у мужчин, причем это было наиболее выражено при арахидонат-индуцированной агрегации тромбоцитов, т.е могло быть непосредственно связано с ответом на АСК. Таким образом, зафиксированы гендерные различия в ответе на монотерапию АСК при ИБС, что обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований по указанной проблеме, с возможной последующей разработкой дифференцированных по гендерному признаку стандартов лечения.У зв'язку з постійно зростаючою кількістю даних про важливість специфічних гендерних відмінностей між захворюваннями серцево-судинної системи в останні роки призначення лікування з урахуванням гендерних особливостей стає все більш затребуваним. У даній публікації представлені результати порівняльної оцінки активності тромбоцитарного гемостазу у чоловіків і жінок (106 пацієнтів) при тривалій терапії ацетилсаліциловою кислотою. За нашими даними, тривалий прийом АСК в стандартному дозуванні чинив менший вплив на агрегаційну здатність тромбоцитів у жінок, ніж у чоловіків, причому це було найбільш виражено при арахідонат-індукованій агрегації тромбоцитів, тобто могло бути безпосередньо пов'язане з відповіддю на АСК. Таким чином, зафіксовані гендерні відмінності у відповіді на монотерапію АСК при ІХС, що обумовлює необхідність проведення подальших досліджень із зазначеної проблеми, з можливою подальшою розробкою диференційованих за гендерною ознакою стандартів лікування

Відмінності антитромбоцитарного лікування із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти

According to the statistical forecasting the cardiovascular mortality will be 25 million cases per year in 2020. Therefore, the search for effective ways to treat and prevent cardiovascular diseases is the primary objective of the current medicine. It has been shown that one of the main groups of drugs that positively affect the duration and quality of life, are antiplatelet agents. Acetylsalicylic acid is an antiplatelet agent that is most widely used for both the primary and secondary prevention of cardiovascular diseases. This article discusses the problems of aspirin resistance, possible ways to improve the efficacy and safety of acetylsalicylic acid therapy, the impact of gender on its effectiveness, and others. There is the need for further development of methods for determining the mechanisms of formation of sensitivity and the rational prescription and correction of the therapy with acetylsalicylic acid.Согласно данным статистического прогнозирования сердечно-сосудистая смертность на 2020 год составит 25 млн случаев в год. Поэтому поиск эффективных путей лечения и профилактики сердечно-сосудистых заболеваний является приоритетной задачей медицины настоящего. Показано, что одной из основных групп препаратов, которые положительно влияют на продолжительность и качество жизни, являются антитромбоцитарные агенты. Ацетилсалициловая кислота является антитромбоцитарным препаратом, который наиболее широко используется как для первичной, так и для вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний. В этой статье обсуждаются проблемы аспиринорезистентности, возможные пути повышения эффективности и безопасности применения ацетилсалициловой кислоты, влияние гендерных факторов на ее эффективность и др. Обозначена необходимость дальнейшей разработки методов определения механизмов формирования чувствительности и рационального назначения и коррекции терапии с применением ацетилсалициловой кислоты.Згідно з даними статистичного прогнозування серцево-судинна смертність на 2020 рік сягне 25 млн випадків на рік. Тому пошук ефективних шляхів лікування і профілактики серцево-судинних захворювань є пріоритетним завданням медицини сьогодення. Доведено, що однією з основних груп препаратів, які позитивно впливають на тривалість та якість життя, є антитромбоцитарні агенти. Ацетилсаліцилова кислота є антитромбоцитарним препаратом, що найбільш широко використовується як для первинної, так і для вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. У наведеній статті обговорюються проблеми аспіринорезистентності, можливі шляхи підвищення ефективності та безпеки застосування ацетилсаліцилової кислоти, вплив гендерних чинників на її ефективність та ін. Окреслена необхідність подальшої розробки методів визначення механізмів формування чутливості у випадку аспіринорезистентності та раціонального призначення і корекції терапії із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти

Гендерні особливості антитромбоцитарної терапії при ішемічній хворобі серця

The number of data about the gender differences in cardiovascular diseases course and treatment is continuously growing. The importance of this parameter for the treatment definition is undoubtedly. In this publication the results of comparative activity of plateles gomeostasis in men and women (106 patients) by long-term therapy with acetylsalicilic acid are shown. According to our results, the long-term administration of ASA in standard dosage was inhibiting agregative activity of platelets less effective in women than men. This effect was also most prominent in the case of arachidonat-induced platelets agregation correlating with respond on ASA. The defined in this work gender differences in respond on ASA monotherapy by IHD can be used for further development of treatment guidelines with focus on gender adjusted therapy. Further investigations in this field are crucial.В связи с постоянно возрастающим количеством данных о важности специфических гендерных различий между заболеваниями сердечно-сосудистой системы в последние годы назначение лечения с учетом гендерных особенностей становится все более востребованным. В настоящей публикации представлены результаты сравнительной оценки активности тромбоцитарного гемостаза у мужчин и женщин (106 пациентов) при длительной терапии ацетилсалициловой кислотой. По нашим данным, длительный прием АСК в стандартной дозировке оказывал меньшее влияние на агрегационную способность тромбоцитов у женщин, чем у мужчин, причем это было наиболее выражено при арахидонат-индуцированной агрегации тромбоцитов, т.е могло быть непосредственно связано с ответом на АСК. Таким образом, зафиксированы гендерные различия в ответе на монотерапию АСК при ИБС, что обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований по указанной проблеме, с возможной последующей разработкой дифференцированных по гендерному признаку стандартов лечения.У зв'язку з постійно зростаючою кількістю даних про важливість специфічних гендерних відмінностей між захворюваннями серцево-судинної системи в останні роки призначення лікування з урахуванням гендерних особливостей стає все більш затребуваним. У даній публікації представлені результати порівняльної оцінки активності тромбоцитарного гемостазу у чоловіків і жінок (106 пацієнтів) при тривалій терапії ацетилсаліциловою кислотою. За нашими даними, тривалий прийом АСК в стандартному дозуванні чинив менший вплив на агрегаційну здатність тромбоцитів у жінок, ніж у чоловіків, причому це було найбільш виражено при арахідонат-індукованій агрегації тромбоцитів, тобто могло бути безпосередньо пов'язане з відповіддю на АСК. Таким чином, зафіксовані гендерні відмінності у відповіді на монотерапію АСК при ІХС, що обумовлює необхідність проведення подальших досліджень із зазначеної проблеми, з можливою подальшою розробкою диференційованих за гендерною ознакою стандартів лікування

Rivaroxaban with or without aspirin in stable cardiovascular disease

BACKGROUND: We evaluated whether rivaroxaban alone or in combination with aspirin would be more effective than aspirin alone for secondary cardiovascular prevention. METHODS: In this double-blind trial, we randomly assigned 27,395 participants with stable atherosclerotic vascular disease to receive rivaroxaban (2.5 mg twice daily) plus aspirin (100 mg once daily), rivaroxaban (5 mg twice daily), or aspirin (100 mg once daily). The primary outcome was a composite of cardiovascular death, stroke, or myocardial infarction. The study was stopped for superiority of the rivaroxaban-plus-aspirin group after a mean follow-up of 23 months. RESULTS: The primary outcome occurred in fewer patients in the rivaroxaban-plus-aspirin group than in the aspirin-alone group (379 patients [4.1%] vs. 496 patients [5.4%]; hazard ratio, 0.76; 95% confidence interval [CI], 0.66 to 0.86; P<0.001; z=−4.126), but major bleeding events occurred in more patients in the rivaroxaban-plus-aspirin group (288 patients [3.1%] vs. 170 patients [1.9%]; hazard ratio, 1.70; 95% CI, 1.40 to 2.05; P<0.001). There was no significant difference in intracranial or fatal bleeding between these two groups. There were 313 deaths (3.4%) in the rivaroxaban-plus-aspirin group as compared with 378 (4.1%) in the aspirin-alone group (hazard ratio, 0.82; 95% CI, 0.71 to 0.96; P=0.01; threshold P value for significance, 0.0025). The primary outcome did not occur in significantly fewer patients in the rivaroxaban-alone group than in the aspirin-alone group, but major bleeding events occurred in more patients in the rivaroxaban-alone group. CONCLUSIONS: Among patients with stable atherosclerotic vascular disease, those assigned to rivaroxaban (2.5 mg twice daily) plus aspirin had better cardiovascular outcomes and more major bleeding events than those assigned to aspirin alone. Rivaroxaban (5 mg twice daily) alone did not result in better cardiovascular outcomes than aspirin alone and resulted in more major bleeding events