Improving Preschoolers\u27 Mathematical Performance: The Nature of Spatial Input by Early Childhood Educators

Early spatial abilities are related to a number of positive academic outcomes such as success in geometry and chemistry domains in later adulthood (Delgado & Prieto, 2004; Stieff, 2007). Further, more advanced spatial abilities in early adolescence predicts engagement and success in science, technology, engineering, and mathematics (STEM) occupations in later adulthood (Shea, Lubinski, & Benbow, 2001). There is a wealth of research that links spatial abilities to overall mathematics achievement in both adults (e.g., Casey, Nuttall, Pezaris, & Benbow, 1995) and children (e.g., Holmes, Adams, & Hamilton, 2008). Adult input positively impacts children’s subsequent spatial and mathematical development. Parental use of spatial language when children are 14-46 months old predicts children’s own use of spatial language, which, in turn, leads to better performance on spatial tasks (Pruden, Levine, & Huttenlocher, 2011). Currently, research has focused on young children’s spatial input and their mathematical development in home or lab settings. Few studies have explored the spatial input children receive at child care centres, despite evidence that this type of care in Canada is increasing (Bushnik, 2006). This is especially important, given evidence that suggests spatial input in the home is limited, particularly for children from low socioeconomic status (SES) families (e.g., Verdine et al., 2013). The objectives of the present study were (i) to examine the types and frequency of spatial language that early childhood educators (ECEs) naturally engage in during circle times, (ii) to investigate whether spatial language input predicts children’s mathematical knowledge, and (iii) to evaluate the differences in spatial language input between ECEs from child care centres serving low and high SES families (as measured by highest maternal educational level). Twelve ECEs participated in the study. Seventy 3- and 4-year-old children’s mathematical abilities were pre- and post-tested with: The Test of Early Mathematics Ability (Ginsburg & Baroody, 2003) and the Give-N-Task (Lee & Sarnecka, 2011). The circle times in six classrooms were video recorded over an eight-week period and were transcribed and coded for the frequency and types of categories of spatial talk in which the ECEs typically engaged. Results revealed that ECEs did not spend a substantial portion of time engaging in spatial input, and as such, the amount of spatial input by ECEs was minimally related to preschooler’s mathematical competence. Furthermore, the ECEs serving high and low SES families did not differ in the amount or types of spatial language in which they engaged. The present study sheds insight on the amount of spatial input children are receiving in childcare and has implications for educational practices

Butyl Benzyl Phthalate (BBP) Induces Caudal Defects During Embryonic Development

Butyl benzyl phthalate (BBP) is commonly added during the manufacturing of plastics to increase flexibility and elasticity. However, BBP leaches off of plastic and environment presence has been detected in soil, groundwater and sediment potentially effecting organisms in the environment. Given the widespread uses of BBP in household, consumer goods and the presence of BBP in the environment, studies on developmental toxicity are needed. Here, we use a zebrafish model to investigate the early developmental toxicity of BBP. We treated gastrula staged embryos with increasing concentrations of BBP and noted concentration-dependent defects in caudal tail development, but the effect was caudal specific with no other developmental defects noted. In situ hybridization studies using muscle and notochord markers show alterations in muscle development and non-linear, kinked notochord staining. A more detailed antibody staining using a myosin specific marker shows disorganized myofibrils and a loss of chevron shaped somites. Furthermore, vascular development in the tail was also disrupted in a concentration dependent manner. We conclude that BBP is toxic to caudal development in zebrafish. The sensitivity of zebrafish during development to environmental toxins and chemicals has been useful in assessing the health of the aquatic environment. The results presented here are a useful early warning system for contamination that could affect human health

BETWEEN ANTHROPOLOGY AND LITERATURE. CARNIVAL’S SCENARIO IN VALERY SHEVCHUK’S NOVEL THE PEST

Стаття являє собою аналіз карнавального сценарію в романі Валерія Шевчука Мор. Карнавальний сценарій визначається як аналогічний до сценарію обрядів переходу та пов'язаний з категорією sacrum. Автор спирається на теорію Роже Каійоса, який проаналізував структурні подібності між категорією sacrum та екстремальними ситуаціями „перебування на межі” (наприклад, під час війни).Стаття являє собою аналіз карнавального сценарію в романі Валерія Шевчука Мор. Карнавальний сценарій визначається як аналогічний до сценарію обрядів переходу та пов'язаний з категорією sacrum. Автор спирається на теорію Роже Каійоса, який проаналізував структурні подібності між категорією sacrum та екстремальними ситуаціями „перебування на межі” (наприклад, під час війни).The subject of the article is an analysis of the carnival scenario in the novel The Pest by Valery Shevchuk. The carnival scenario is defined as a scheme analogical to the rites of passage and associated with the category of the sacred. It relies on the theory of Roger Caillois who analyzed the structural similarities between the sacred and the extreme experiences (like war)

Антропологія літератури в польському літературознавстві

The subject of the article is a problem of anthropological theory of literature in Polish, modern literature studies. Today in the Polish literary studies there is a large number of publications based on the concept of “anthropology of literature”. Popularity, of the anthropological context of literary studies encourages some researchers to observe phenomena of “anthropological revolution in literary criticism”. Polish literary studies haven’t still created a single, coherent definition of “anthropology of literature”. Most researchers emphasize interdisciplinary and open nature “of the anthropological project of literature”. The authors note that the literary text, included in a broad cultural context can be interpreted in terms beyond the literary, as one of the cultural practices.The benefits of this study is a presentation of the most modern and current trends in the Polish literary theory. Literary increasingly turning to interdisciplinary research, as a result there is a union of the areas of cultural studies, cultural anthropology and literary theory.The article presents the concepts of the following researchers: Edward Kasperski, Grzegorz Godlewski, Ryszard Nycz, Małgorzata Czermińska, Ewa Kosowska, and others.It was tested in this study, that the term “anthropology of literature” is interpreted variously, and is not subject to a single definition. Literary researcher, Michał Paweł Markowski, says, that the phrases: “literary anthropology”, and “anthropology of literature” could mean the phenomenon quite different from each other – the differences was shown in this text. According to some researchers, the notion of “anthropology of literature” is still not the clear concept of literary analysis, but a kind of an interdisciplinary project with undefined boundaries.Tematem artykułu jest zagadnienie antropologicznej teorii literatury we współczesnym polskim literaturoznawstwie. Obecnie w polskim literaturoznawstwie pojawia się wiele prac z zakresu „antropologii literatury”. Popularność, jaką cieszy się w ostatnich latach antropologiczny nurt badań literackich skłania cześć polskich badaczy do konstatacji o zjawisku „antropologicznego przełomu w krytyce literackiej i nauce o literaturze”. Pojęcie antropologii literackiej, czy też antropologii literatury pozostaje w dalszym ciągu wieloznaczne i nie doczekało się jednorodnej definicji. Badacze prezentują różne, często rozbieżne poglądy na temat tego, czym powinna być antropologia literatury. Większość autorów podkreśla interdyscyplinarny „otwarty” charakter „projektu antropologii literatury”. Autorzy zauważają, że wpisanie tekstu literackiego w szeroki kontekst kulturowy pozwala interpretować go w kategoriach poza literaturoznawczych, jako jedną z kulturowych praktyk.Затрагивается проблема антропологической теории литературы в польских литературоведческих исследованиях. В настоящее время в польской литературной теории существует множество работ по „антропологии литературы”. Ввиду популярности, которой в последние годы пользуются антропологические исследования современной литературы, сделан вывод о наличии феномена „антропологического поворота в литературной критике и литературоведении”. Концепция „литературной антропологии”, или „антропологии литературы”, остается неоднозначной, поскольку еще не было разработано единого ее определения. Исследователи представяют различные и часто противоречивые мнения о том, чем должна быть антропология литературы. Большинство авторов подчеркивают междисциплинарный, открытий характер „проекта антропологии литературы”. Авторы отмечают, что анализ художественного текста в широком, культурном контексте позволяет интерпретировать его как одну из культурных практик.Порушується проблема антропологічної теорії літератури в сучасних польських дослідженнях. Сьогодні в польському літературознавстві спостерігаємо виникнення великої кількості публікацій, що ґрунтуються на концепції антропології літератури. Зважаючи на популярність, якою за останні роки користується антропологічний контекст літературознавчих досліджень, зроблено висновок про наявність явища „антропологічного перевороту в літературознавстві”. У польських літературних дослідженнях не було створено єдиного, узгодженого визначення „антропології літератури”. Більшість дослідників підкреслюють міждисциплінарний і відкритий характер „проекту антропології літератури”. Автори зазначають, що залучення у дослідження літературних текстів більш широкого, культурного контексту дозволяє вийти за межі літературного аналізу та інтерпретувати літературні тексти як одну з культурних практик

Podróż morska jako metafora wędrówki w światy nieznane. Problematyka innego w twórczości josepha conrada

Twórczość Josepha Conrada można określić jako marynistyczną, jest to jednak przede wszystkim literatura moralno-psychologiczna, wykorzystująca motyw morskiej podróży jako pretekst do głębokich rozważań o poszukiwaniu własnej osobowości i poznaniu granic ludzkich możliwości. Jednym z ważniejszych zagadnień twórczości Conrada jest kwestia konfrontacji z obcością. Spotkanie z “innym” (kulturowo, psychologicznie) stanowi dla bohaterów Conrada punkt wyjścia na drodze autoidentyfikacji. Motyw morskiej podróży można rozumieć jako metaforę wędrówki w przestrzeń obcą w której człowiek konfrontując się z tym, co nieznane poznaje samego siebie i określa granice swoich możliwości.Творчість Джозефа Конрада можна окреслити як мариністичну, але, у принципі, це передусім творчість морально-психологічна, яка використовує мотиви мариністичні. Однією з найчастіше аналізованих Конрадом проблем є питання конфронтації з “іншим”. Зустріч з “іншим” (культурово, психологічно) виявляється для героїв Конрада початковим пунктом у процесі самовпізнання. Мотив морської мандрівки можна розуміти як метафору подорожі в абсолютно чужий, невідомий простір, у якому герої мають змогу зрозуміти себе й окреслити межі власних можливостей.Works by Joseph Conrad may be defined as maritime, but this is primarily moral and psychological literature, using the maritime theme of travel as an excuse to deep reflection about the search for his own personality and understanding of the limits of human possibilities. One of the major issues in Conrad’s writings is the question of confrontation with strangeness. Meeting with the “other” (culturally, psychologically) is for Conrad’s characters starting point towards self-identification. Theme of sea travel can be understood as a metaphor for journey into alien space in which a man confronting with the unknown gets to know himself and defines his limits

Перенесення травми. Колективна монографія Літературний образ дитинства в часи кризи за редакцією Катажини Якубовської-Кравчик

The text is a review of a collective monograph Літературний образ дитинства в часи кризи edited by Katarzyna Jakubowska-Krawczyk. The book is about the issues of childhood in times of crisis. Researchers from Poland and Ukraine analyze various issues, such as World War II, the Holocaust, the totalitarian regime, homelessness and the ongoing war in Donbas. The book uses the modern method of postcolonial studies and trauma research from the generational transfer perspec- tive. It deals with very important issues.The text is a review of a collective monograph Літературний образ дитинства в часи кризи edited by Katarzyna Jakubowska-Krawczyk. The book is about the issues of childhood in times of crisis. Researchers from Poland and Ukraine analyze various issues, such as World War II, the Holocaust, the totalitarian regime, homelessness and the ongoing war in Donbas. The book uses the modern method of postcolonial studies and trauma research from the generational transfer perspec- tive. It deals with very important issues.Текст є рецензією на колективну монографію Літературний образ дитинства в часі кризи за редакцією Катажини Якубовської Кравчик. Книга стосується питань дитинства в часи кризи. Дослідники з Польщі та України аналізують різні проблеми, такі як Друга світова війна, Голокост, тоталітарний режим, бездомність та війна на Донбасі. У книзі використано сучасний метод постколоніальних досліджень і методологію дослідження травми в перспективі передання досвіду з покоління на покоління. Книга стосується дуже важливих сьогодні питань