Гістоструктура щитоподібної залози кролів з різними типами автоном-ного тонусу

The research was aimed at investigating the influence of the aggregated tonus of sympathetic and parasympathetic centers on the rabbit’s thyroid gland morphology. For this purpose, the rabbit males (Oryctolagus cuniculus (Linnaeus, 1758)) of Blanc de Termond breed at the age of four months, passed an electrocardiographic and variation pulsometry study. According to the results, the animals were divided into three groups: rabbits with sympathicotonia (18 animals), rabbits with normotonia (5 animals) and rabbits with parasympathicotonia (3 animals). After euthanasia, the fragments of the thyroid gland were taken out, fixed in Bouin’s solution and embedded in paraffin blocks. Histological sections were prepared from the paraffin blocks and later stained with hematoxylin and eosin, as well as Gabu-Diban’s aldehyde fuchsin and Heidenhain’s azan. Morphometric study of follicles and cells of the gland was performed using these histopreparations. Based on the obtained data, the indices of gland activity were calculated, i.e. Brown index and the follicle-colloid index. At the same time, it was established that morphofunctional parameters of the thyroid gland depend on the typological features of the autonomous tonus. This is reflected in the thickness of the capsule, the amount of adipose tissue, the size and density of the follicles’ placement, the height of the thyrocytes and the ratio between the areas of their nuclei and the cytoplasm. Rabbits with parasympathicotonia account for the higher values of half (7 from 14) of the studied parameters, while their combination suggests the functional activity of the thyroid gland of the animals in this group is higher compared to the other groups of rabbits. Also, rabbits with parasympathicotonia have a larger body weight. For normotonic and sympatheticontic rabbits, the functional activity of the thyroid gland as well as the body weight is lower and approximately of the same intensity. The existence of correlation between the separate indicators was investigated, the character of which is also related to the type of the autonomous tonus.Дане дослідження спрямоване на вивчення впливу сукупного тонусу симпатичних та парасимпатичних центрів на морфологію щитовидної залози кролика. Для цього групі кролів-самців (Oryctolagus cuniculus (Ліней, 1758)) породи Термонська біла, віком 4 місяці проведено електрокардіографічне та варіаційно-пульсометричне дослідження, за даними яких тварин поділили на три групи: парасимпатики (3 тварини), нормотоніки (5 тварин) та симпатикотоніки (18 тварин). Після евтаназії у тварин відбирали фрагменти щитоподібної залози, які фіксували у розчині Буена та заливали в парафінові блоки. З останніх виготовляли гістологічні зрізи, які фарбували гематоксиліном і еозином, альдегід-фуксином за Габа-Дибаном та азаном за Гейденгайном. На гістопрепаратах проводили морфометричне дослідження фолікулів залози та її клітин (тироцитів). На основі отриманих даних вираховували індекси активності залози – індекс Брауна та фолікулярно-колоїдний індекс. При цьому, встановлено, що типологічні особливості автономного тонусу проявляються в структурі щитоподібної залози. Це відображається у товщині капсули, кількості жирової тканини, розмірах та щільності розташування фолікулів, висоті тироцитів та співвідношенні між площами їхніх ядер і цитоплазми. Значення половини (7 з 14) досліджених показників є вищими в кролів-парасимпатиків, а їх поєднання дозволяє стверджувати, що функціональна активність щитоподібної залози у тварини цієї групи є вищою порівняно з іншими групами кролів. Також тварини парасимпатики мають більшу масу тіла. У кролів-нормотоніків та симпатикотоніків, як функціональна активність щитоподібної залози, так і маса тіла, є нижчою та приблизно однаковою. Між окремими показниками досліджено наявність кореляційних зв’язків, характер яких також пов’язаний з типом автономного тонусу

Гістологічна характеристика додаткових надниркових залоз кролів з різними типами автономного тонусу

For the purposes of the adrenal gland’s study, 27 four months old male rabbits (Oryctolagus cuniculus) of Termond White breed were selected. Based on electrocardiography and variation pulsometry results, three types of autonomous tonus were determined in animals: sympathicotonia (ST), normotonia (NT) and parasympathicotonia (PS), which formed the basis for the division of animals into three groups. All rabbits were subjected to euthanasia and histological preparations were made from their adrenal glands. Apart from the main adrenal gland, accessory adrenal gland was detected in five purposes animals, including three ST rabbits, one NT rabbit and one PS rabbit. Also, four accessory adrenal glands were revealed in one ST rabbit simultaneously. In fact, these accessory adrenal glands became the main object of the further morphological research. The obtained historical indicators accessory adrenal glands were compared to the ones from various animal groups (CT with NT and CT with PS), as well as to the indicators of the main adrenal gland in each group. Statistical analysis of the received data was performed only in the group of ST animals. Accessory adrenal gland of ST rabbits is represented by two zones: zona glomerulosa and zona fasciculata, the area of which is 52% and 48% respectively. In PS and NT rabbits, the glands are formed by zona glomerulosa only. Investigating the accessory adrenal gland’s cellular component, it was found that NT rabbits have the largest cell area in zona glomerulosa, while PS rabbits have the smallest one. At the same time, the area of nucleus has the largest values in ST animals and the smallest ones in PS animals likewise. Сomparing zona glomerulosa and zona fasciculata in ST rabbits, it was found that cell size differs significantly, while the area of nucleus is almost identical. The nuclear-cytoplasmic ratio in zona glomerulosa cells is the largest for PS rabbits. The smallest ratio values were detected among the NT rabbits. Obviously, ST rabbits occupy an intermediate position. Unlike the main adrenal gland, the cells of accessory adrenal gland are of a smaller size and а denser location of cells in all groups of animals. The conducted studies allow concluding that the typological features of the autonomous tonus affect the morphology of accessory adrenal gland.Для дослідження надниркових залоз відібрали 27 кролів-самців (Oryctolagus cuniculus) породи Термонська біла, віком 4 місяці. У тварин, на основі проведення електрокардіографії та варіаційної пульсометрії, встановили три типи автономного тонусу: симпатотонію (СТ), нормотонію (НТ) та парасимпатикотонію (ПС), які стали основою для поділу тварин на три групи. Всіх кролів піддали евтаназії, а з їхніх надниркових залоз виготовили гістологічні препарати. У п’яти досліджених тварин, окрім основних надниркових залоз, виявлено додаткові надниркові залози. Серед них: 3 кролі-СТ, 1 кріль-НТ та 1 кріль-ПС. При цьому в одного кроля-СТ одночасно виявлено чотири додаткові надниркові залози. Власне додаткові надниркові залози і стали основним об’єктом подальших морфологічних досліджень. Отримані гістологічні показники додаткових надниркових залоз порівняли між групами тварин (СТ з НТ та СТ з ПС), а також з показниками основних надниркових залоз в межах кожної групи. Статистичний аналіз цифрових даних проводили лише в групі тварин-симпатотоніків. Додаткові надниркові залози кролів-СТ представлені двома зонами: клубочковою та пучковою, площа яких становить 52% та 48% відповідно. У кролів-ПС та НТ залози сформовані лише клубочковою зоною. При досліджені клітинного компоненту додаткової надниркової залози встановлено, що в клубочковій зоні кроля-НТ площа клітин є найбільшою, а в кроля-ПС – найменшою. Поряд з тим площа ядра мала найбільші значення в тварин-СТ, а найменше – також в ПС. При порівнянні клубочкової та пучкової зон у кролів-СТ виявлено, що розміри клітин суттєво відрізняються, а площа ядер є майже однаковою. Ядерно-цитоплазматичне відношення в клітинах клубочкової зони є найбільшим в кроля-ПС. Найменші його значення належать тварині-НТ. Відповідно кролі-СТ займають проміжне місце. Клітини додаткової надниркової залози, порівняно з основною наднирковою залозою, характеризуються меншими розмірами у всіх групах тварин, а також щільнішим розташуванням. На основі проведених досліджень можна стверджувати, що типологічні особливості автономного тонусу впливають на морфологію додаткових надниркових залоз

Варіаційно-пульсометричне дослідження кролів

The article describes the features of the tonus of autonomic nerve centers in male rabbits (Oryctolagus cuniculus) of Termond White breed. For this purpose, an electrocardiografic study was performed for all animals. The received data enabled to conduct a mathematical analysis of the variability of R-R cardio intervals, defining such indicators as mode, mode amplitude, variational range, etc. The obtained results allowed to draw conclusions regarding the total tonus of the sympathetic and parasympathetic centers for each rabbit and, based on this, divide all the animals into three groups. The largest group, i.e. 70 % of the animals under experiment, was formed by sympathicotonic rabbits, which were characterized by the predominance of the tonus of sympathetic centers over that of the parasympathetic ones. In this group, the value of mode amplitude is the highest, while both mode and variation range are the lowest. The second group included normotonic rabbits (19 %), which were characterized by a balanced sympathetic and parasympathetic tonus. That’s why most of the studied parameters are of the average value. The third group was the least numerous (11 %) and included parasympathetic rabbits in which the parasympathetic tonus dominated the sympathetic one. Animals were characterized by the highest values of mode and variational range and the smallest value of mode amplitude. Such variation-pulsometric indicators as mode and variational rage correlate with the body weight of rabbits. To a certain extent, the nature of these relationships depends on the group of animals. The body weight reaches its largest values in parasympathetic rabbits. In the other two animal groups, it is smaller. Variation-pulsometric indices are closely related to the heart rate, the highest values of which were observed in sympathicotonic rabbits, while average meanings referred to normotonic rabbit and the lowest values were found among parasympatheticotonic rabbits.У статті охарактеризовано особливості тонусу автономних нервових центрів у кролів-самців (Oryctolagus cuniculus) породи Термонська біла. Для цього всім тваринам записали електрокардіограму, на основі якої провели математичний аналіз варіабельності R-R кардіоінтервалів з визначенням таких показників: мода, амплітуда моди, варіаційний розмах та інших. Отримані результати дозволили зробити висновок про сукупний тонус симпатичних та парасимпатичних центрів у кожного кроля і на основі цього всіх тварин розділити на три групи. Найчисленнішу групу (70 % дослідних тварин) сформували кролі-симпатотоніки, які характеризуються домінуванням тонусу симпатичних центрів над парасимпатичними. Ці тварини мають найвищий показник амплітуди моди і найнижчі значення моди та варіаційного розмаху. До другої (за чисельністю тварин) групи ввійшли кролі-нормотоніки (19 %), які характеризуються зрівноваженим симпатичним та парасимпатичним тонусом, тому більшість досліджених показників займають середнє значення. Третя група була найменш численною (11 %) і включала кролів-парасимпатотоніків, у яких парасимпатичний тонус домінує над симпатичним. Тварини характеризуються найбільшими показниками моди та варіаційного розмаху і найменшою величиною амплітуди моди. Такі варіаційно-пульсометричні показники, як мода та варіаційний розмах, володіють кореляційними зв’язками з масою тіла кролів. Характер цих зв’язків певною мірою залежить від групи тварин. Сама маса тіла набуває найбільших значень у кролів-парасимпатотоніків. У двох інших груп тварин вона є меншою. З варіаційно-пульсометричними показниками тісно пов’язана частота серцевих скорочень, найбільші значення якої спостерігалися у кролів-симпатотоніків, середні величини відповідали кролям-нормотонікам, а мінімальні показники – кролям-парасимпатотонікам

ВВС У НОВОНАРОДЖЕНОГО: АОРТОЛЕГЕНЕВЕ ВІКНО. ВИПАДОК З ПРАКТИКИ

One of the rare congenital heart disease is aortolegochnoe window - a defect between the pulmonary artery and the proximal aorta. The article gives a dynamic clinical observation of preterm infants with aortolegochnym window.Одним из редких врожденных пороков сердца является аортолегочное окно – дефект между легочной артерией и проксимальным отделом аорты. В статье приведено динамическое клиническое наблюдение недоношенного новорожденного с аортолегочным окном.  Одним з рідкісних вроджених вад серця є аортолегеневе вікно - дефект між легеневою артерією і проксимальним відділом аорти. У статті наведено динамічне клінічне спостереження недоношеного новонародженого з аортолегеневим вікном