ВПЛИВ КОРАРГІНУ НА МІКРОФЛОРУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Досліджено вплив іммобілізованого на силіксі кораргіну на мікрофлорупародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит.Аплікації на ясна кораргіну нормалізують склад мікрофлори ротової порожнини. Поява лактобактерій значною кількістю підтверджує позитивний результат лікування. Ефективність іммобілізованого на силіксі кораргіну зумовлена пролангованою антигіпоксичною, вазодилаторною дією кораргіну та сорбційно-детоксикаційними властивостями силіксу

Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта

The chronic course of periodontitis and gingivitis affects up to 80 % of the adult population, making them one of the most common diseases of mankind. The disease is initiated by the accumulation of bacteria along the gingival margin and in the space between the gingival tissue and the teeth. The absence of an acute pain clinic for periodontal diseases is one of the main reasons for the low level of patients seeking dental care. Diagnosis of periodontal disease, as a rule, is carried out by a dentist, it includes a visual examination of the gum tissue and a number of other protocol procedures, including additional diagnostic methods – a clinical assessment of the roentgenogram. At the same time, conventional clinical and radiographic methods for periodontal diagnostics are capable of only a retrospective diagnosis, they cannot detect or predict the activity of periodontitis. For these reasons, in recent years, potential biomarkers for the diagnosis of periodontal tissue diseases have been actively investigated. The source of biomarkers, in the first place, are considered gingival fluid and saliva, such as those that are in direct contact with the affected tissues. Given the foregoing, it seems appropriate to review the literature on biomarkers of gingival fluid and saliva used to diagnose periodontal diseases and the possibility of developing easy-to-use test methods for their early diagnosis. The aim of the study – to evaluate the prospects of using biomarkers in dental practice, in particular in the diagnosis of parathon tissue pathology, including peri-implant pathology, based on the analysis of literature data. Materials and Methods. The study used biblical and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information on the application of biomarkers in the diagnosis of periodontal diseases are analyzed and processed. Conclusions. Despite the fact that the diagnostic value of oral fluids is recognized and there is a significant number of potential biomarkers, the studies conducted to date have proved inadequate to provide clinically reliable and useful information for practitioners in terms of more accurate diagnosis and treatment planning.Хроническое течение пародонтита и гингивита поражает до 80 % взрослого населения, ставши одной из самых распространенных болезней человечества. Заболевания инициируется накоплением бактерий вдоль десневого края и в пространстве между десневыми тканями и зубами. Отсутствие клиники острой боли при заболеваниях пародонта является одной из основных причин низкого уровня обращений пациентов за стоматологической помощью. Диагностику заболеваний пародонта, как правило, проводит врач-стоматолог. Она включает визуальный осмотр тканей десен и ряд других протокольных процедур, в том числе дополнительных методов диагностики – клиническую оценку рентенограммы. В то же время, обычные клинические и рентгенографические методы диагностики пародонта способны лишь к ретроспективному диагнозу, они не могут обнаружить или предсказать активность пародонтита. Поэтому в последние годы активно исследуются потенциальные биомаркеры для диагностики болезней тканей пародонта. Источником биомаркеров в первую очередь является десневая жидкость и слюна, как такие, которые непосредственно контактируют с пораженными тканями. Учитывая сказанное, целесообразно проанализировать литературные данные по биомаркерам десневой жидкости и слюны, которые используют для диагностики болезней пародонта и возможности разработать простые в применении тест-методы для ранней диагностики. Цель исследования – проанализировать литературные данные по оценке перспективы применения биомаркеров в стоматологической практике, в частности в диагностике патологии тканей пародонта вместе с периимплантной патологией. Материалы и методы. В исследовании применены библиосематический и аналитический методы. Результаты исследований и их обсуждение. В статье проанализированы и обработаны источники научно-медицинской информации, касающиеся применения биомаркеров в диагностике болезней пародонта. Выводы. Несмотря на то, что в диагностике ротовой жидкости имеется значительное количество потенциальных биомаркеров, проведенные на сегодняшний день исследования оказались недостаточными для предоставления клинически достоверной и полезной информации для практиков с точки зрения более точной диагностики и планирования лечения.Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування

Basic Characteristics and Industrial Application of Styrene Copolymer-Based Thermoplastic Elastomers (Overview)

Thermoplastic elastomers (TPEs) have elastic properties that are similar to rubber but capable of melting and all thermoplastic properties. Block copolymers are also widely used, in which there are links of different polymers in the structure of their macromolecules. So styrene-ethylene-butylene- styrene (SEBS) belongs to the second  generation, the products of which have high physical and mechanical properties, and biocompatibility allows it to be used in the medical field. The main characteristics and analysis of advantages of TPE  on the example of SBSS in comparison with traditional materials are presented in the paper.Key words: thermoplastic elastomers, SEBS, structure, properties, application.Pages of the article in the issue: 98 - 103Language of the article: Ukrainia

The use of digital escape room in educational electronic environment of maritime higher education institutions

The paper is tended to investigate the gamification activities use in educational electronic environment of maritime higher education institutions. Gamification methods with examples are described (gamification testing, QR Code quest, storytelling and escape room). Comparative characteristic of traditional learning and learning using gamification in educational electronic environment is given in the article according to different criteria: the place and role of teacher or students in the learning process; type of information communication; methods of training; equipment; level of freedom of the actions; presence of the problems in educational process; level of its control and learning outcomes. The paper also presents examples of gamification activities based on escape room quest to form communicative competency of future maritime professionals. Escape room activity presented in the article contains storytelling element, crossword and electronic testing questions of different types. Question types listed in the paper are Drag and drop to the text, Short answer and Multiple choice. Escape room activity was done by second year cadets of Kherson State Maritime Academy. According to the received results, knowledge quality increased by 10% and success by 20%. Further investigation of gamification activities can also be done for learning system of maritime higher education institutions using simulation technologies of virtual, augmented and mixed realities