ПРОБЛЕМА ПСИХОСОМАТИЧНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

The article deals with the problem of psychosomatic relations in cardiology practice. The research shows the levels of personal anxiety, reactive anxiety, alexithymia of the patients with myocardial infarction. Main types of responses to the disease are discovered in this number of patients. The conclusions are summarized. В статье рассмотрена проблема психосоматических соотношений в кардиологической практике. В результате проведенного исследования установлено уровни личностной тревоги, реактивной тревожности, алекситимии у больных инфарктом миокарда. Выявлены основные типы реагирования на болезнь в данной когорте пациентов. Сформулированы выводы.В статті розглянута проблема психосоматичних співвідношень у кардіологічній практиці. В результаті проведеного дослідження встановлено рівні особистісної тривоги, реактивної тривожності, алекситимії у хворих на інфаркт міокарда. Виявлено головні типи реагування на хворобу у даної когорти пацієнтів. Сформульовано висновки.

РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

The article deals with the research of the levels of personality anxiety and situation anxiety in medical university students.Статья посвящена исследованию уровней личностной тревожности и ситуативной тревоги у студентов высших медицинских учебных заведений.Стаття присвячена дослідженню рівнів особистісної тривожності та ситуативної тривоги в студентів вищих медичних навчальних закладів

Частота та структура непсихотичних психічних розладів у студентів залежно від статі, курсу, форми навчання та спеціалізації

Abstract. Frequency and structure of non-psychotic mental disorders (NРMD) in students of different specialties in higher educational institutions have been analysed in the article depending on gender, course, form of study and specialization.Objective: to determine the frequency and structure of non-psychotic mental disorders in students.Material and methods. The results of the survey of 1,235 students were analyzed. Applied methods: clinical, clinical-psychopathological, clinical-epidemiological, clinical-anamnestic, experimental-psychological and statistical methods.Results. It was found that students in specialty "Pediatrics" and "Medical psychology" had the greatest tendency to develop NPMD - 48.48%, and the least — students of the Philosophical and Theological Faculty - 9.68%.Conclusions. It has been established that neurotic, caused by stress, and somatomorphic disorders were diagnosed in students most often. The 1st and 5th year students were most likely to develop NРMD.В статье проанализировано частоту и структуру непсихотических психических расстройств (НПР) у студентов разных специальностей высших учебных заведений в зависимости от пола, курса, формы обучения и специализации.Цель исследования — определить частоту и структуру непсихотических психических расстройств у студентов.Материал и методы. Анализировали результаты обследования 1235 студентов. Применены методы: клинический, клинико-психопатологический, клинико-эпидемиологический, клинико-анамнестический, экспериментально-психологический и статистический методы.Результаты. Установлено, что наибольшую склонность к развитию НПР имели студенты специальностей «Педиатрия» и «Медицинская психология» – 48,48%, а наименьшую — студенты философско-теологического факультета – 9,68%.Выводы. Установлено, что у студентов чаще всего диагностировали невротические, связанные со стрессом, и соматоформные расстройства. Наиболее склонными к развитию непсихотических психических расстройств оказались студенты 1-х и 5-х курсов.У статті проаналізовано частоту та структуру непсихотичних психічних розладів (НПР) у студентів різних спеціальностей вищих навчальних закладів залежно від статі, курсу, форми навчання та спеціалізації.Мета дослідження — визначити частоту та структуру непсихотичних психічних розладів у студентів.Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний тастатистичний методи.Результати. Встановлено, що найбільшу схильність до розвитку НПР мали студенти спеціальностей «Педіатрія» та «Медична психологія» – 48,48%, а найменшу — у студентів філософсько-теологічного факультету - 9,68%.Висновки. Встановлено, що у студентів найчастіше діагностували невротичні, пов’язані зі стресом, та соматоформні розлади. Найбільш схильними до розвитку непсихотичних психічних розладів виявились студенти 1-х та 5-х курсів навчання

РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ

Objective – to study the features of the cardiovascular system in patients with schizophrenia, taking into account the age and sexual risk factors for the development of disadaptation.Materials and methods. We have examined of 60 patients with schizophrenia aged 20 to 50 years and 60 healthy people of similar age (control group) was carried out. Patients under study and individuals of the control group were further divided into І, ІІ, ІІІ subgroups, respectively age of 20 - 30 years, 31 - 40 years, 41 - 50 years, taking into account gender. To assess the adaptive resources of the body, the adaptive potential was determined in patients with schizophrenia and individuals of the control group.Results. As a result of studying the features of the adaptation possibilities features of the cardiovascular system in patients with schizophrenia, taking into account the age and sexual risk factors for the development of disadaptation, it is established that the state of the body's adaptive reserves depends on the age, gender and the presence of a mental disorder.Conclusions. In patients with schizophrenia, the state of stress of adaptation mechanisms and disadaptation is more often observed. Risk factors for complications from the cardiovascular system include senior age, male gender and the presence of a mental disorder.Цель работы - изучить особенности сердечно-сосудистой системы у больных шизофренией с учетом возрастных и половых факторов риска развития дезадаптации.Материал и методы. Проведено комплексное исследование 60 больных шизофренией возрастом от 20 до 50 лет и 60 здоровых людей аналогичного возраста (контрольная группа). Больные исследуемой и особи контрольной группы были поделены дополнительно на І, ІІ, ІІІ подгруппы, соответственно возрастом 20 - 30 лет, 31 - 40 лет, 41 - 50 лет с учетом пола. Для оценки адаптационных ресурсов организма определяли адаптационный потенциал у больных шизофренией и особей контрольной группы.Результаты. В результате изучения особенностей адаптационных возможностей сердечно-сосудистой системы у больных шизофренией с учетом возрастных и половых факторов риска развития дезадаптации установлено, что состояние адаптационных резервов организма зависит от возраста, пола и наличия психического расстройства.Выводы. У больных шизофренией чаще наблюдается состояние напряжения адаптационных механизмов и дезадаптации. К факторам риска развития осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы можно отнести старший возраст, мужской пол и наличие психического расстройства.Мета роботи – вивчити особливості серцево-судинної системи у хворих на шизофренію з урахуванням вікових та гендерних факторів ризику розвитку дезадаптації.Матеріал та методи. Проведено обстеження 60 хворих на шизофренію віком від 20 до 50 років (досліджувана група), та 60 здорових людей аналогічного віку (контрольна група). Хворі досліджуваної і особи контрольної групи були поділені додатково на І, ІІ, ІІІ підгрупи, відповідно віком 20 - 30 років, 31 - 40 років, 41 - 50 років з урахуванням статі. Для оцінки адаптаційних ресурсів організму хворих на шизофренію визначали адаптаційний потенціал (АП).Результати. У результаті вивчення особливостей адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у хворих на шизофренію з урахуванням вікових та гендерних факторів ризику розвитку дезадаптації установлено, що стан адаптаційних резервів організму в значній мірі залежить від віку, статі та наявності психічного розладу.Висновки. У хворих на шизофренію частіше спостерігається стан напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації. До факторів ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи можна віднести старший вік, чоловічу стать і наявність психічного розладу

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Objective – study the clinical features of PTSD participants in anti-terrorist operations with the development of a new complex method of treatment based features found in the remote period.Materials and methods. The study involved 40 soldiers diagnosed with «Рosttraumatic stress disorder» aged 32.63 + 5.68 years. A clinical, patopsihologicheskih and experimental psychological study of patients with subsequent statistical analysis of the results.Results. The clinical picture of PTSD, most (37.5%) patients with signs of psychopathological manifestations of depressive syndrome in 30% of patients - asthenic syndrome, 15% - anxiety-phobic, 20% - mixed syndrome. In 30% of patients diagnosed with symptoms isteroformnoho, dysphoric and somatoform syndromes. The psychopharmacotherapy and group psychotherapy were the most successful therapeutic approach in treatment of patients with PTSR.Conclusions. Complex differentiated treatment, taking into account the clinical features of PTSD has proven pharmaco- and psychotherapeutic interventions, because they had an impact on cognition and affective, have contributed to a positive attitude to treatment and reduce expressions disorders.Цель работы – изучить клинические особенности посттравматического стрессового расстройства в участников антитеррористической операции с разработкой нового комплексного метода их лечения с учетом выявленных особенностей в отдаленном периоде.Материал и методы. Исследовано 40 военнослужащих с диагнозом «Посттравматическое стрессовое расстройство» в возрасте 32,63+5,68 лет. Проведено клиническое, патопсихологическое и экспериментально-психологическое исследование больных со статистической обработкой полученных результатов.Результаты. В клинической картине ПТСР у 37,5 % больных выявлены признаки психопатологических проявлений депрессивного синдрома, у 30 % больных - астенического синдрома, у 15 % - тревожно-фобического, у 20 % - смешанного синдрома. У 30 % больных диагностировали признаки истероформного, дисфорического и соматоформного синдромов. Психофармакотерапия и групповая психотерапия были наиболее удачным терапевтическим подходом в лечении пациентов с ПТСР.Выводы. Комплексное дифференцированное лечение больных с учетом клинических особенностей ПТСР доказало высокую эффективность фармако - и психотерапевтических мероприятий, поскольку они повлияли на аффективную и когнитивную сферу, способствовали формированию положительного отношения к терапии и уменьшения проявлений расстройств.Мета роботи – вивчити клінічні особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції із розробкою нового комплексного методу їх лікування з урахуванням виявлених особливостей у віддаленому періоді.Матеріал та методи. Обстежено 40 військовослужбовців з діагнозом «Посттравматичний стресовий розлад віком 32,63+5,68 років. Проведено клінічне, патопсихологічне і експериментально-психологічне дослідження хворих із подальшою статистичною обробкою отриманих результатів.Результати. У клінічній картині ПТСР у більшості (37,5 %) хворих виявлені ознаки психопатологічних проявів депресивного синдрому, у 30 % хворих – астенічного синдрому, у 15 % – тривожно-фобічного, у 20 % – змішаного синдрому. У 30 % хворих діагностували ознаки істероформного, дисфоричного і соматоформного синдромів. Психофармакотерапія і групова психотерапія були найбільш вдалим терапевтичним підходом для лікування пацієнтів із ПТСР.Висновки. Комплексне диференційоване лікування хворих із урахуванням клінічних особливостей ПТСР довело високу ефективність фармако – і психотерапевтичних заходів, оскільки вони мали вплив на афективну і когнітивну сферу, сприяли формуванню позитивного ставлення до терапії та зменшенню проявів розладів

Психопрофілактика та психокорекція непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів (огляд літератури)

This article is devoted to the research methodology and techniques of psychological prophylaxis, correction and psychotherapy of mental and behavioral disorders in students. We have reviewed and analysed some literature and formulated conclusions.Статья посвящена исследованию методологии и методов психопрофилактики, коррекции и психотерапии психических и поведенческих расстройств у студентов. Проведен обзор и анализ литературы, сформулированы выводы.Стаття присвячена дослідженню методології та методів психопрофілактики, корекції та психотерапії психічних та поведінкових розладів у студентів. Проведено огляд та аналіз літератури, сформульовано висновки