Прикладний інструментарій формування інтелектуального капіталу в умовах суспільно-політичних трансформацій

Соломко, Т. Ю. Прикладний інструментарій формування інтелектуального капіталу в умовах суспільно-політичних трансформацій = Applied tools for intellectual capital formation in the context of socio-political transformations / Т. Ю. Соломко, Т. В. Бауліна, Т. В. Кухтик // Зб. наук. пр. НУК. – Миколаїв : НУК, 2020. – № 4 (482). – С. 87–94.Анотація. Мета статті – розробка і обґрунтування теоретико-методологічних засад, методичних основ і практичних рекомендацій щодо реалізації державної політики у сфері формування та становлення інтелектуального капіталу для активізації процесів модернізації національного господарства, а також розвитку інноваційно-інтелектуальної сфери в Україні, розробка алгоритму систематизації та узагальнення значного масиву інформації для накопичення і трансформації знань щодо змін параметрів розвитку потенціалів системно-універсального функціонування. Методика. Розробка прикладного інструментарію для впровадження об’єктивних процедур для оцінювання-прогнозування параметричних змін інтелектуального капіталу і розробки стратегії його формування в контексті модернізації національного господарства була реалізована за допомогою методів аналізу і узагальнення. Результати. Окреслюючи історичну детермінованість, загальні закономірності, тенденції та особливості процесів формування, нарощення та використання інтелектуального капіталу національного господарства автори: 1) окреслили державні механізми інтенсифікації зазначених процесів за рахунок експериментальної перевірки їх адекватності та побудови прогнозів макроекономічних показників на основі розробленої програми “MainStreaM.For.IC v.6.3”; 2) конкретизували конститутивно-ключові чинники забезпечення дієвості технологій стратегічного управління; 3) охарактеризували детермінанти трансформації сучасної політики формування інтелектуального капіталу в межах складної економічної системи держави. Практична значимість. Наведені практичні рекомендації дозволяють вирішувати проблеми класифікації та ранжування інформаційної бази даних, прогнозування і оптимізації процедури формування інтелектуального капіталу для визначення складу адаптивних технологій управління та регулювання економіки. За результатами прогнозно-аналітичної оцінки основних макроекономічних показників і ресурсного забезпечення науково-технічного прогресу в державі встановлено складність сучасного історичного етапу розвитку національної економіки, яка полягає у відсутності адекватного реальним соціально-економічним процесам ресурсно-функціонального забезпечення когнітивно-інформаційних аспектів руху в умовах трансляції негативного резонансу подій, зумовлених синхронним перебігом і матеріалізацією таких негативних економічних явищ: 1) інерційно-деструктивного впливу суб’єктів державного управління на системоутворюючі регулятори національної економіки; 2) деформації загальної системи стратегічного управління процесами формування, нарощення та раціонального й ефективного використання існуючого інтелектуального потенціалу; 3) перманентного пошуку та зміни економічних пріоритетів за відсутності визначених відповідно до національних інтересів цільових функціоналів, які пов’язують такі цілі із засобами їх досягнення.Abstract. The goal of the article is development and justification of theoretical and methodological principles, methodological foundations and practical recommendations on the implementation of the state policy in the sphere of intellectual capital formation and development to enhance the processes of the national economy modernization and innovative intellectual sphere development in Ukraine, development of an algorithm to systematize and generalize the significant body of information for the accumulation and transformation of knowledge about changes in the systemuniversal functioning capabilities development. Method. The development of applied tools for implementing objective procedures for assessing and predicting intellectual capital parametric changes and developing a strategy for its formation in the context of national economy modernization, which is implemented by using analysis and generalization methods. Results. Outlining the historical determinism, formation and growth general patterns, trends and features and the national economy intellectual capital use processes, the authors: 1) identified the state mechanisms for intensifying these processes by experimentally checking their adequacy and building forecasts of macroeconomic indicators based on the developed program “MainStreaM.For. IC v.6.3”; 2) specified the constitutive-key factors for ensuring the effectiveness of strategic management technologies; 3) characterized modern policy transformation determinants for intellectual capital formation within the complex state economic system. Practical importance. Practical recommendations are presented to solve classification and information database ranking problems, forecasting and optimization of forming intellectual capital procedure to determine the composition of adaptive technologies for managing and regulating the economy. The results of forecasting and analytical assessment of the main macroeconomic indicators and resource provision of scientific and technical progress in the state, set the complexity of the modern historical stage of the national economy development in the condition of absence of adequate real socio-economic processes of resource-functional ensuring the cognitive-informational aspects of the movement in translation of negative resonance events due to simultaneous progress and materialization of negative economic phenomena, namely: 1) inertial and destructive influence of public administration entities on the system-forming regulators of the national economy; 2) general system of strategic management deformation of formation, building and rational processes and effective use of existing intellectual potential; 3) economic priorities permanent search and change in the absence of specific in accordance with national interests, target functions that will link the goals with the means to achieve them

Clinical features of the course of pneumonia in patients with chronic heart failure

The article discusses the features of the clinical symptoms of community-acquired pneumonia: wheezing, cough, the nature of sputum, type of shortness of breath, in correlation with the anamnesis, with the time of admission to the hospital. The analysis of the relationship between the characteristics of the course of pneumonia in patients with chronic heart failure.В статье рассмотрены особенности клинических симптомов внебольничных пневмоний – хрипы, кашель, характер мокроты, вид одышки, в корреляционной связи с анамнезом, со временем поступления в стационар. Произведен анализ соотношения особенностей течения пневмоний у пациентов с хронической сердечной недостаточностью

Laboratory characteristics of community-acquired pneumonia in patients with chronic heart failure

The article discusses the features of laboratory indicators of community-acquired pneumonia - indicators of a general blood test (hemoglobin, white blood cells, red blood cells, ESR), a biochemical blood test (creatinine level and CRP). A comparative analysis of laboratory parameters in patients with pneumonia and concomitant cardiological pathology and patients without cardiological pathology was performed.В статье рассмотрены особенности лабораторных показателей внебольничных пневмоний – показателей общего анализа крови (гемоглобин, лейкоциты, эритроциты, СОЭ), биохимического анализа крови (уровень креатинина и СРБ). Произведен сравнительный анализ лабораторных показателей у пациентов с пневмонией и сопутствующей кардиологической патологией и пациентов без кардиологической патологии

Экспрессия ростовых факторов и рецепторных тирозинкиназ в клетках первичной опухоли опухолевого тромба у больных почечно-клеточным раком

Objective: to assess the expression and prognostic value of vascular endothelial growth factor A (VEGF-A), fibroblast growth factor 2 (FGF-2) and their receptors VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2, as well as platelet-derived growth factor receptors (PDGFR-α, PDGFR-β) in paired samples of primary tumors and tumor thrombi in renal cell carcinoma (RCC).Materials and methods. Expression of VEGF-A, FGF-2, VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β was studied in paired surgical samples of primary tumors and tumor thrombi in 25 patients with clear cell RCC pT3a–T4N0–1M0–1 and tumor venous thrombosis by immunohistochemical assay using the appropriate Abcam/Santa Cruz Biotech antibodies from the immunohistochemical staining kit Invitrogen. Expression levels were evaluated by a semi-quantitative method (H-score). The analysis of the correlation between expression levels of VEGF-A, FGF-2, VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β and RCC characteristics, as well as evaluation of their influence on the outcome of RCC were performed.Results. VEGF-A, FGF-2, as well as VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β were expressed in the cytoplasm and on the membrane of the primary tumor and tumor thrombus cells in RCC patients. Tumor thrombus cells were characterized by lower expression of VEGFR-1, VEGFR-2, PDGFR-α (p <0.05 for all) and tendency to lower expression of VEGF-A (p = 0.060), FGF-2 (p = 0.046), FGFR-1 (p = 0.077) and FGFR-2 (p = 0.090) compared with primary tumor cells. RCC Furman grade correlated with the expression levels of VEGFR-1 (p = 0.035) and FGFR-1 (p = 0.022) in the primary tumor cells, tumor invasion into venous wall correlated with the expression levels of VEGFR-1 (p = 0.023) and FGFR-2 (p = 0.005) on the thrombus cells. VEGFR-2 overexpression in the primary tumor cells was associated with significant decrease of overall survival (OS) rate (p = 0.011). There was a tendency to OS deterioration in cases with overexpression of VEGFR-2 (p = 0.093) and VEGF-A (p = 0.095) in the tumor thrombus cells. One-year OS in patients with ³2 identified risk factors was 27.3 %, <2 risk factors – 87.5 % (p = 0.004).Conclusion. Tumor thrombus cells in RCC patients expressed VEGF-A, FGF-2, VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β less active than the cells of the primary tumor. Overexpression of growth factors and tyrosine kinases correlated with RCC Furman grade and tumor venous wall invasion. Overexpression of VEGFR-2 in both primary tumor and thrombus cells in combination with hypoexpression of VEGF-A in the thrombus negatively influenced on OS.Цель исследования – провести изучение экспрессии и прогностической значимости фактора роста эндотелия сосудов (VEGF-A), фактора роста фибробластов 2 (FGF-2) и их рецепторов VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2, а также рецепторов фактора роста тромбоцитарного происхождения (PDGFR-α, PDGFR-β) в клетках парных образцов первичной опухоли и опухолевого тромба у больных почечно-клеточным раком (ПКР).Материалы и методы. Экспрессию VEGF-A, FGF-2, VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β изучали в парных операционных образцах опухоли почки и опухолевого тромба 25 больных светлоклеточным ПКР рТ3а–Т4N0–1M0–1, осложненным опухолевым венозным тромбозом, при помощи иммуногистохимического окрашивания с полуколичественной оценкой. Провели анализ корреляции выявленных уровней экспрессии ростовых факторов и рецепторных тирозинкиназ с характеристиками опухолевого процесса и оценку их влияния на исход ПКР.Результаты. В цитоплазме и на мембране клеток первичной опухоли и опухолевого тромба у больных ПКР экспрессировались VEGF-A, FGF-2, а также VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β. Клетки опухолевого тромба характеризовались более низкой экспрессией VEGFR-1, -2, PDGFR-α (р <0,05 для всех) и тенденцией к более низкой экспрессии VEGF-A (p = 0,060), FGF-2 (р = 0,046), FGFR-1 (p = 0,077) и FGFR-2 (p = 0,090) по сравнению с клетками первичной опухоли почки. Была выявлена прямая корреляция между степенью дифференцировки G и уровнями экспрессии VEGFR-1 (р = 0,035) и FGFR-1 (р = 0,022) в клетках первичной опухоли, а также между инвазией опухолевого тромба в венозную стенку и уровнями экспрессии VEGFR-1 (р = 0,023) и FGFR-2 (р = 0,005) на клетках тромба. Было отмечено неблагоприятное влияние на общую выживаемость (ОВ) больных ПКР гиперэкспрессии VEGFR-2 в клетках первичной опухоли (р = 0,011), а также тенденция к снижению ОВ при гиперэкспрессии VEGFR-2 (р = 0,093) и гипоэкспрессии VEGF-A (р = 0,095) в клетках опухолевого тромба. Однолетняя ОВ пациентов с ³2 выделенными факторами риска – 27,3 %, <2 факторами риска – 87,5 % (р = 0,004).Заключение. Клетки опухолевого тромба у больных ПКР экспрессируют VEGF-A, FGF-2, VEGFR-1, -2; FGFR-1, -2; PDGFR-α, -β менее активно, чем клетки первичной опухоли. Гиперэкспрессия ростовых факторов и тирозинкиназ коррелирует со степенью дифференцировки G и инвазией венозной стенки. Гиперэкспрессия VEGFR-2 в первичной опухоли и тромбе в сочетании с гипоэкспрессией VEGF-A в тромбе ассоциирована со снижением ОВ